Вирок

від 28.12.2009 по справі 1-810/09

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 1- 810/ 2009

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Чаус М.О.

При секретарі Майстренка В.В., Дворніковій Т.С.

З участю прокурора Постемської Ю.Ф.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України. українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, суд

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 04.03.2009 року, близько 12 години 40 хвилин, знаходився за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна підійшов до дверей кімнати, яку орендували потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом пошкодження замку дверей кімнати за допомогою фомки, таємно проник до вказаної кімнати, звідки таємно викрав майно, яке належить гр.ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме : ноутбук «АСУС х50 В», чорного кольору, зарядний пристрій до нього, загальною вартістю 4700 грн., із навушниками «Техніка», вартістю 240 грн., мобільний телефон «Нокіа 6300», серебристого кольору, вартістю 1500 грн., із флеш карткою на 1 Гіга Байт, вартістю 300 грн., із нейтроніком для мобільного телефону, вартістю 120 грн., та сім-карткою оператора МТС №НОМЕР_1, вартістю 10 грн., на рахунку якого знаходилось 24 грн. 00 копійок, спричинивши ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 6894 гривень; та мобільний телефон «Нокіа N-73», серебристого кольору, вартістю 2600 грн., із Сім-картою «Діджус», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилось 9,91 грн., гроші в сумі 400 Євро (що по курсу НБУ станом на 04.03.2009 року становить 3885,40 гривень), купюрами три по сто, пятдесят однієї купюрою, дві купюри по двадцять євро, дві купюри по 5 євро, також 50 доларів США (що по курсу НБУ станом на 04.03.2009 року становить 385 гривень), однією купюрою, а також 200 грн., однією купюрою, та картку памяті на 2 Гб., вартістю 205 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 7310,31 гривень.

Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд , спричинивши потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальні збитки відповідно 6894 гривни та 7310 гривень 31 копійка.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав частково та показав, що 04.03.2009 року, близько 12 години 40 хвилин, він знаходився за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 де з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна підійшов до дверей кімнати, яку орендували потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом пошкодження замку дверей кімнати за допомогою фомки, таємно проник до вказаної кімнати, звідки таємно викрав майно, яке належало потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме : мобільний телефон «Нокіа 6300», серебристого кольору, із флеш карткою, із нейтроніком для мобільного телефону та сім-карткою оператора МТС , мобільний телефон «Нокіа N-73», серебристого кольору, із Сім-картою «Діджус», гроші в сумі 400 ЄВРО, 50 доларів США , а також 200 гривень та картку памяті на 2 Гб., після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Разом з тим вина підсудного підтверджується зібраними по справі доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2.в судовому засіданні показав, що 04.03.2009 року приблизно о 07 год. 00 хв., він пішов на роботу, а близько 18 години 15 хвилин, разом із своєю дівчиною ОСОБА_3, яку він забрав з роботи, повернулися додому. Зайшовши до квартири АДРЕСА_1, вони побачили, що двері даної квартири не були зачиненні на замок, зайшовши в квартиру, вони побачили, що замок в дверях, які ведуть до їхньої кімнати - зламані, і до них, із кухні вийшла жінка, яка пояснила, що є подругою власниці квартири та двоє чоловіків. Зайшовши до кімнати, вони помітили, що з ліжка зник «Ноутбук Аsus модель Х50V», чорного кольору, який належить ОСОБА_3, його мобільний телефон «Нокіа N-73», Імеіл НОМЕР_2, серебристого кольору, вартістю 2600 грн., із Сім-картою «Діджус» вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходилось 9,91 грн., який знаходився на етажерці на верхній полиці, та мобільний телефон «Нокіа 6300», який належить ОСОБА_3, який теж знаходився на етажерці на верхній полиці, а також гроші які знаходилися на шафі в чорному шкіряному гаманці в сумі 400 ЄВРО, 50 доларів США, а також 200 грнивень та картка памяті на 2 Гб., вартістю 205 грн., вище вказаний шкіряний гаманець чорного кольору залишився на тому ж місці, тобто на шафі. Також він, виявив відсутність навушників фірми «Технік», чорного кольору із коричневими вставками з обох боків,які належать ОСОБА_3, які знаходилися біля «Ноутбуку Аsus». Після чого викликали працівників міліції .

Потерпіла ОСОБА_3 дала в судовому засіданні аналогічні покази.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що 04.03.2009 року, близько 12 години 30 хвилин , він разом із ОСОБА_6, прийшли до підсудного, який проживає за адресою АДРЕСА_1, та перебували в нього приблизно 20 хв., в процесі розмови ОСОБА_6, запропонував поїхати до Гідропарку, щоб відпочити в одному із клубів, на що вони погодилися. ОСОБА_1 попросив їх із ОСОБА_6, почекати на нього на вулиці, так як йому треба було вдягнутися і вони вийшли з квартири. Через 20 хвилин, вийшов підсудний , і вони всі попрямували на зупинку, яка знаходиться недалеко від будинку. Коли вони йшли, то ОСОБА_1, дістав із своєї кишені штанів, мобільний телефон марки « Нокіа N 73», та віддав його йому, при цьому він сказав йому, що дає його на деякий час, так як у нього не має власного мобільного телефону і вони пішли далі на зупинку громадського транспорту, після чого вони сіли в маршрутне таксі № 599 та поїхали до станції метро « Лівобережна» в м. Києві, так як ОСОБА_1, поросив їх із ОСОБА_6, поїхати із ним, щоб нібито продати мобільний телефон «Нокіа 6300» та обміняти гроші. На станції метро «Лівобережна» в м. Києві, вони пішли до лотків, де продають та скуповують мобільні телефони. Підійшовши втрьох до лотка, ОСОБА_7 дістав із своєї кишені штанів мобільний телефон марки «Нокіа 6300» та запропонував його продавцеві придбати у нього за 400 гривень, на що останній оглянувши мобільний телефон, сказав, що може придбати його у нього лише за 280 гривень, на що підсудний погодився. Після чого, вони пішли до пункту обміну валют, де ОСОБА_1, поміняв іноземну валюту на гривни та дав йому 400 гривень, а ОСОБА_8- 500 гривень. Після цього, вони поїхали відпочивати на вул. Хрещатик, в м. Києві, де біля входу до ст. метро «Хрещатик» випили пиво. Приблизно о 15 годині 00 хвилин, йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_9, який попросив дати слухавку ОСОБА_1, поговоривши з яким, ОСОБА_1 сказав, що його квартиру обікрали . Потім вони поїхали відпочивати в ПкіВ «Гідропарк», де пішли до диско-клубу «Гідрозона», і витратили всі гроші. В ПКіВ «Гідропарк», вони перебували до 05 години 30 хвилин 05.03.3009 року, після чого розійшлися по домівках.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав в судовому засіданні аналогічні покази.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що 04.03.2009 року, приблизно о 17 год. 30 хв., їй на її мобільний телефон, зателефонувала її подруга ОСОБА_11, мати підсудного, та попросила її піти до неї в квартиру та подивитися, що там трапилось. Після чого, вона пішла до неї в квартиру АДРЕСА_1 та побачила, що вхідні двері квартири були прикриті, але не зачиненні на замок, а вхідні двері в кімнату квартири були зламані в області замка і на підлозі лежали щепки від дверей. Після цього вона зателефонувала ОСОБА_11 та залишилася в квартири чекати на неї. Потім приїхав брат ОСОБА_11, товаришем та почали її чекати. Близько 18 години 30 хвилин, приїхали потерпілі і почали дивиться, що у них зникло та виявили відсутність, ноутбуку, двох мобільних телефонів та грошей. Потім приїхала ОСОБА_11 і близько 19 години 10 хвилин, вона з братом пішли шукати на вулицю підсудного.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18.і ОСОБА_13 дали аналогічні покази.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що рік тому, він проживав в одному будинку із ОСОБА_1, коли вийшов з ліфта, то побачив, що квартира ОСОБА_1 відчинена. Він зателефонував ОСОБА_14 і запитав, чи з ним знаходиться ОСОБА_1, той відповів, що з ним і передав останньому слухавку. Коли ОСОБА_1 взяв слухавку він розповів йому про те, що двері в квартиру відкриті. Той попросив його увійти у квартиру і подивитися, що там сталося. У квартиру він не заходив, стояв на порозі і бачив, що двері у кімнату були відчинені, коробка цих дверей була зламана. Однак він до квартири не заходив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що він проживає з підсудним ОСОБА_1 в одному будинку. Коли він повертався з роботи, двері в квартиру ОСОБА_1 були відкриті і біля квартири стояли два хлопці. Побачивши його, хлопці почали тікати, він затримав одного з них і зателефонував сусідці даної квартири і сказав, щоб вона зателефонувала власниці квартири. Крім того він повідомив, що не бачив щоб хлопці заходили до квартири, ніяких речей у них не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що вона проживає на сходинковій площадці разом з підсудним, і коли її покликав сусід з 8 поверху ОСОБА_15, то вони до квартири з ним не заходили, але з коридору бачили, що двері до кімнати потерпілих на той час були зачинені. Будь-яких речей у ОСОБА_15 вона не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що в його провадженні знаходилась кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинення злочину. пердбаченого ст.185ч.3 КК України. На досудовому слідстві ОСОБА_1 добровільно давав покази, без будь-якого фізичного та психологічного тиску, повністю визнавав вину в скоєному злочині.

Відповідно до оголошених в судовому засіданні рапортів працівників міліції (а.с.8-10), протоколу заяви (а.с.11), протоколу огляду місця події ( а.с.12-13), протоколу огляду місця події ( а.с.15-17), протоколу огляду (а.с.18), протоколу огляду ( а.с.21), 04.03.2009 року з АДРЕСА_1 було таємно викрадено майно потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Згідно оголошеного в судовому засіданні протоколу вилучення ( а.с.31), у ОСОБА_14 було вилучено 05.03.2009 року мобільний телефон Нокіа №73, який належав ОСОБА_2

Відповідно до оголошених в судовому засіданні протоколу допиту підозрюваного ( а.с. 50-54), протоколу допиту обвинуваченого ( а.с.61- 64), (протоколу допиту обвинуваченого ( а.с.131-134), протоколу відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 88-92), підсудний в ході досудового слідства свою вину в скоєному визнавав частково.

Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у скоєнні ним злочину за обставин встановлених як на попередньому, так і в судовому слідстві, а тому суд не може прийняти до уваги його покази, рахуючи їх як захисну позицію, оскільки вони суперечать зібраним по справі доказам.

Даючи юридичну оцінку, зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми навмисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням до приміщення, що завдало значної матеріальної шкоди, і їх слід кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного.

Суд приймає до уваги те, що підсудний вину визнав частково, скоїв тяжкий злочин, збитки потерпілим не відшкодував, не одружений, не працює, думку потерпілих.

Разом з тим, суд враховує, що підсудний виховувався в неповній сімї, характеристику за місцем навчання, страждає хронічним психічним захворюванням (дебільність, психопатоподібний синдром), що визнається судом пом»якшуючими обставинами, обставини скоєння злочину, за місцем проживання підсудного та його наслідки, має постійне місце проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд вважає , що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і міра покарання може бути пов”язана не з позбавленням волі, а із застосуванням ст.75, 76 КК України, звільнення від призначеного покарання з випробуванням.

Цивільні позови потерпілих в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, з урахуванням повернутого майна, моральної шкоди частково.

Речові докази ( а.с.22), підлягають поверненню потерпілому.

Речові докази ( а.с.19), підлягають поверненню підсудному.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити їм покарання у вигляді 5(п»яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки , якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов”язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання, періодично з”являтися в ці органи на реєстрацію.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1 залишити без змін, піідписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на його користь 4700 (чотири тисячі сімсот) гривень 31 копійку.

Цивільний позов ОСОБА_3 в частині стягнення матеріальної шкоди задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на її користь 6894 (шість тисяч вісімсот девяносто чотири) гривни, в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на її користь 1000 (одну тисячу) гривень.

Речові докази по справі ( а.с.22), а саме : мобільний телефон «Нокіа №73» - повернути потерпілому ОСОБА_2.

Речові докази по справі ( а.с.19), а саме : металевий розвідний ключ - повернути ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення дактилоскопічної експертизи 486(чотириста вісімдесят шість) гривень 77 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466, в ГУДКУ у Київській області, код 25575285, МФО 821018, (послуги експерта).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15-ти днів через Дніпровський районний суд м. Києва з моменту його оголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя: