Ухвала

від 30.06.2010 по справі 10-291

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10 291 / 2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Антонов А.В. Доповідач: Давиденко Е.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 червня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Павленка В.П.

суддів Давиденка Е.В., Лісіченко Л.М.

з участю прокурора Пуха І.Ю.

захисника адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією старшого помічника прокурора Київського району м. Полтава на постанову Київського районного суду м. Полтава від 21 червня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

Цією постановою стосовно підозрюваного за ч.1 ст.368 КК України:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Коржівка Білоцерківського району Київської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, працює головним лікарем санаторію-профілакторію Полтавської державної аграрної академії, мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимий,

відмовлено в задоволенні подання старшого слідчого прокуратури Київського району м. Полтава про обрання запобіжного заходу взяття під варту.

Згідно з поданням старшого слідчого прокуратури Київського району м. Полтава від 21.06.2010 року, ОСОБА_2 службова особа, головний лікар санаторію-профілакторію Полтавської державної аграрної академії, підозрюється у злочині, передбаченому ст.368 ч.1 КК України, а саме в отриманні хабара в розмірі 100 долларів США та 200 грн. від громадянки ОСОБА_3 за сприяння в поселенні останньої в санаторій-профілакторій ПДАА на строк з 18 червня по 01 серпня 2010 року. ОСОБА_2 не звільнений з посади, більшість свідків є його підлеглими або колегами по роботі, а тому є достатньо підстав вважати, що знаходячись на волі він буде перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі. У зв'язку з чим ставилось питання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту.

Постановою Київського районного суду м. Полтава від 21.06.2010 року відмовлено в задоволенні подання слідчого з посиланням на те, що ОСОБА_2 хоча і підозрюється у вчиненні злочині середньої тяжкості, проте до кримінальної відповідальності притягується вперше, має сім'ю та постійне місце проживання, позитивно характеризується, має нагороди та відзнаки за працю та звитягу, стан його здоров'я погіршився у зв'язку із хронічними захворюваннями. Разом з тим, в поданні слідчого не було наведено обґрунтованих підстав вважати, що знаходячись на волі ОСОБА_2 може перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність або ухилитися від слідства і суду.

Не погоджуючись з таким рішенням, помічник прокурора подав апеляцію в якій вказував, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину з використанням свого службового становища, за який передбачено покарання до 5 років позбавлення волі. Проте він не був звільнений із займаної посади головного лікаря санаторію-профілакторію Полтавської державної аграрної академії, а тому є достатньо підстав вважати, що знаходячись на волі ОСОБА_2 може перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі. З огляду на наведене помічник прокурора просив скасувати постанову суду, задовольнити подання старшого слідчого прокуратури Київського району м. Полтава та обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід взяття під варту.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав постанову суду незаконною та необгрунтованою, оскільки відмовляючи в задоволенні подання суд не врахував те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину у сфері службової діяльності проте не був звільнений з посади, а тому може перешкодити встановленню істини у справі шляхом впливу на свідків, які є його підлеглими або колегами по роботі, думку захисника адвоката ОСОБА_1, який вважав рішення суду законним і обґрунтованим, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства, суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» роз'яснено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають зі ст.148 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 червня 2010 року ОСОБА_2 був затриманий на підставі ст.115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченому ст. 368 ч.1 КК України.

Злочин у якому підозрюється ОСОБА_2 відноситься до середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання до 5 років позбавлення волі.

На час розгляду матеріалів подання в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_2 не було пред'явлено обвинувачення більше 10 діб з моменту затримання.

Разом з тим, в поданні слідчого та в апеляції помічника прокурора не було наведено достатніх підстав вважати, що знаходячись на волі ОСОБА_2 буде ухилятися від дізнання, слідства, суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжить злочинну діяльність.

Суд першої інстанції правильно дослідив обставини, які відповідно до ст.150 КПК України мають бути враховані при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Так, було встановлено, що ОСОБА_2 одружений, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, Указом Президента України нагороджений медаллю за працю і звитягу, а також має «Почесну відзнаку» Червоного Хреста України та інші нагороди. Крім цього, ОСОБА_2 має погіршений стан здоров'я у зв'язку із захворюваннями на міокардит, хронічний гастродуоденіт, артроз та гіпертонічну хворобу. На даний час перебуває у лікарні на стаціонарному лікуванні.

Злочин, в якому підозрюється ОСОБА_2 не є насильницьким чи вчиненим у складі організованої групи, він до кримінальної відповідальності притягується вперше та раніше не намагався ухилитися від правосуддя.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова районного суду про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту відповідає вимогам ст.ст. 148, 150, 165-2 КПК України.

А тому апеляція помічника прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Постанову Київського районного суду м. Полтава від 21 червня 2010 року, якою відмовлено в задоволенні подання старшого слідчого прокуратури Київського району м. Полтави про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту, залишити без зміни, а апеляцію старшого помічника прокурора Київського району м. Полтава без задоволення.

С у д д і :

Давиденко Е.В. Павленко В.П. Лісіченко Л.М.