Ухвала

від 25.08.2010 по справі 5020-12/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІС ТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

25 серпня 2010 року справа № 5020-12/102

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Х арченка І.А., розглянувши мате ріали справи

за позовом Фізичної особ и-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до Товариства з обмеженою відповідальніст ю “КТМ”

(пр. Жовтневої революції , 22, корп. 9, кв. 74, м. Севастополь, 99038)

за участю третьої особи, як а не заявляє самостійних ви мог на предмет спору, на сторо ні позивача

ОСОБА_2

(АДРЕСА_1)

про визнанн я договору дійсним,

за участю представників :

позивача - не з' явився ;

відповідача - Гальч ун О.В., довіреність б/н від 01.0 7.2010;

третьої особи - не з' яв ився.

06.05.2010 фізична особа-підприєме ць ОСОБА_1 звернувся до го сподарського суду міста Сева стополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відп овідальністю “КТМ” про визна ння договору дійсним.

Позивач не з' явився, явку уповноваженого представник а в судове засідання не забез печив, про дату, час та місце р озгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином . До початку судового засідан ня подав суду клопотання про розгляд справи у його відсут ності (вх. №12286-д від 19.08.2010) /а.с. 70/.

Третя особа не з' явилась, я вку уповноваженого представ ника в судове засідання не за безпечила, про дату, час та міс це розгляду справи повідомле на своєчасно та належним чин ом, про причини неявки суд не п овідомила.

Відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуаль ного кодексу України, суд роз глядає справу у відсутності позивача та третьої особи.

Заслухавши представника в ідповідача та дослідивши мат еріали справи, суд дійшов вис новку про неможливість задов олення позову, виходячи з нас тупного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2005 року між Фіз ичною особою-підприємцем О СОБА_1 та товариством з обме женою відповідальністю „КТМ ” було укладено договір №7 куп івлі-продажу майнового компл ексу, загальною площею 3176 кв.м., який розташовано в АДРЕСА_ 2, та будівельні матеріали д ля будівництва складу на цій же території /а.с. 9-11/.

Сторони за договором всі ум ови виконали - позивач спла тив, а відповідач отримав май но за актом прийому-передачі від 20.12.2005 /а.с. 12/.

Рішенням Гагарінського ра йонного суду міста Севастопо ля від 27 січня 2006 року, відповід но до укладеного договору, за ОСОБА_1 визнано право вла сності на вказане майно /а.с. 19-2 0/.

На підставі рішення суду, пр аво власності на майновий ко мплекс було зареєстровано за позивачем. Але, 25 грудня 2008 року рішення суду було скасовано з надісланням на новий розгл яд. Ухвалою Гагарінського ра йонного суду міста Севастопо ля від 08 квітня 2009 року провадж ення по справі за позовом О СОБА_1 до товариства з обмеж еною відповідальністю “КТМ” про визнання права власност і закрито як таке що не підляг ає розгляду у порядку цивіль ного судочинства (набрала чи нності 23 липня 2009 року) /а.с. 13/. Ціє ю ж ухвалою суд зобов' язав с торони здійснити поворот вик онання рішення.

Винесена ухвала Гагарінсь кого районного суду міста Се вастополя і стала підставою для звернення до господарськ ого суду для визнання догово ру дійсним.

В судовому засіданні судом встановлено, що спірний дого вір не тільки виконано, а за йо го наслідками майновий компл екс вже належить іншій особі ОСОБА_2 /а.с. 61/.

Позивач просить суд визнат и договір дійсним на підстав і статті 220 Цивільного кодексу України, але вимоги цієї стат ті застосувати на час розгля ду справи неможливо, врахову ючи що договір недійсним не в изнано, виконано в повному об сязі та за його наслідками зд ійснено іншу угоду.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власн ості набувається на підстава х, що не заборонені законом, зо крема із правочинів. Право вл асності вважається набутим п равомірно, якщо інше прямо н е випливає із закону або не законність набуття права вл асності не встановлена судом .

Згідно частини першої стат ті 317 Цивільного кодексу Украї ни власникові належать пра ва володіння, користування та розпоряджання своїм майн ом.

Згідно частини першої стат ті 319 та статті 325 Цивільного ко дексу України власник волод іє, користується, розпорядж ається своїм майном на влас ний розсуд.

Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юриди чні особи.

Фізичні та юридичні особ и можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відп овідно до закону не можуть їм належати.

Склад, кількість та вартіс ть майна, яке може бути у вл асності фізичних та юридични х осіб, не є обмеженими.

Аналогічні положення про п раво власності містяться в г лаві 14 Господарського кодекс у України.

Тобто суд визнає, що на час у кладення спірного договору № 7 від 14 грудня 2005 року, - він відпо відав вимогам закону, ніким н едійсним не визнано, на його п ідставі здійснена державна р еєстрація прав власності яка ніким не скасована.

Разом з цим, суд зазначає і т аке:

Відповідно до статей 11, 15, 16 Ци вільного кодексу України цив ільні права та обов'язки вини кають із дій осіб, що передб ачені актами цивільного зако нодавства, а також із дій осі б, що не передбачені цими ак тами, але за аналогією поро джують цивільні права та обо в'язки.

Підставами виникнення ц ивільних прав та обов'язків , зокрема, є: договори та інші п равочини; створення літерат урних, художніх творів, вина ходів та інших результатів і нтелектуальної, творчої діял ьності; завдання майнової (м атеріальної) та моральної шк оди іншій особі; інші юридичн і факти.

Кожна особа має право на за хист свого цивільного права у разі його порушення, невизн ання або оспорювання.

Кожна особа має право на зах ист свого інтересу, який не суперечить загальним засада м цивільного законодавства.

Кожна особа має право зверн утися до суду за захистом сво го особистого немайнового аб о майнового права та інтерес у.

Суд може захистити цивільн е право або інтерес способом , встановленим Цивільним код ексом України або іншим спос обом, що встановлений догово ром або законом.

Відповідно до статей 181, 182 Цив ільного кодексу України до н ерухомих речей (нерухоме май но, нерухомість) належать зем ельні ділянки, а також об'єкти , розташовані на земельній д ілянці, переміщення яких є не можливим без їх знецінення т а зміни їх призначення . Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Право власності та інші реч ові права на нерухомі речі , обмеження цих прав, їх виникн ення, перехід і припинення пі длягають державній реєстрац ії.

Державна реєстрація прав н а нерухомість і правочинів щ одо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним о рганом, який зобов'язаний над авати інформацію про реєстра цію та зареєстровані права в порядку, встановленому зак оном. Відмова у державній ре єстрації права на нерухоміст ь або правочинів щодо нерухо мості, ухилення від реєстрац ії, відмова від надання інфор мації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Порядок проведення держав ної реєстрації прав на нерух омість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно статей 3, 17, 19 Закону Укр аїни “Про державну реєстраці ю речових прав на нерухоме ма йно та їх обмежень”, речові пр ава на нерухоме майно, їх обм еження та правочини, щодо нер ухомого майна підлягають обо в'язковій державній реєстрац ії в порядку, встановленому ц им Законом.

Підставою для державної ре єстрації прав, що посвідчую ть виникнення, перехід, прип инення речових прав на нерух оме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду стосо вно речових прав на нерухо ме майно, обмежень цих прав, щ о набрало законної сили.

З огляду на викладене, суд д ійшов висновку, що судовому з ахисту підлягає порушене пра во позивача, але, на час розгля ду справи, судом встановлено , що майновий комплекс за спір ним договором змінив власник а, а тому факту порушення прав позивача немає тому що майно вибуло з його володіння.

Таким чином, між позивачем т а відповідачем відсутні невр егульовані питання щодо влас ності за спірним договором, а тому справа підлягає припин енню на підставі пункту 11 част ини першої статті 80 Господарс ького процесуального кодекс у України, у зв' язку з відсут ністю предмета спору.

Клопотання відповідача що до відмови в позові на підста ві спливу строку позовної да вності суд відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно до частини перш ої статті 261 Цивільного кодекс у України перебіг позовної д авності починається від дня, коли особа довідалася або мо гла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд визнає, що строк позовно ї давності у позивача виник з моменту винесення ухвали Га гарінського суду міста Севас тополя про закриття провадже ння та поворот виконання ріш ення від 08 квітня 2009 року, а тому підстав для задоволення кло потання не має.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 22, пунктом 11 ч астини першої статті 80, статте ю 86 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №5020-12/ 102 за позовом фізичної особ и-підприємця ОСОБА_1 до то вариства з обмеженою відпові дальністю “КТМ”, за участю тр етьої особи, яка не заявляє с амостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання догово ру дійсним припинити.

Суддя підпис І.А. Харченко

Розсилка:

1. Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

рекомендованим з повідом ленням

2. Товариства з обме женою відповідальністю “КТМ ”

(пр. Жовтневої революції , 22, корп. 9, кв. 74, м. Севастополь, 99038)

3. ОСОБА_2

(АДРЕСА_1)

рекомендованим з повідо мленням