Ухвала

від 03.06.2010 по справі 10-225

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=========================================================

Справа № 10-225/ 2010 р. Головуючий у 1 інстанції

Категорія : постанова Зоріна Д.О.

Доповідач : Томилко В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2010 року червня місяця 03 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі :

головуючого судді Гавриша В.М.

суддів: Костенка В.Г., Томилка В.П..

з участю прокурора Сеннікова А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві матеріали справи за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 7 травня 2010 року.

Даною постановою суду скарга ОСОБА_2,

мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1,

на постанову помічника прокурора м. Кременчука від 19 червня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ст. 384 КК України залишена без задоволення.

Згідно постанови суду 19 червня 2009 року помічником прокурора м. Кременчука винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом складання ОСОБА_3 завідомо неправдивого висновку експерта за відсутністю складу злочину передбаченого ст. 384 КК України.

Скаржник ОСОБА_2 посилаючись на те, що прокурором при винесенні даної постанови було проігноровано той факт, що судово-будівельна експертиза, яка покладена в основу рішення суду, проведена не атестованим на е експертом Рубцевою О.І., яка не мала кваліфікації у галузі розподілу та визначення порядку користування житловим будинком.

Суд, посилаючись на те, що диспозиція ст. 384 КК України передбачає що обєктивна сторона даного злочину полягає в наданні неправдивого висновку, а не в складанні висновку експерта не атестованим експертом, відмовив в задоволенні скарги.

В апеляції скаржника ставиться питання про скасування постанови суду як незаконної посилаючись на те, що судом не було взято до уваги, що ОСОБА_3 не дивлячись на попередження судом про кримінальну відповідальність про завідомо неправдивий висновок, провела судово-будівельну експертизу будучи не атестованою, що і є обєктивною стороною ст. 384 КК України.

Крім того вважає, що прокурор та суд повинні були перевірити на явність в діях ОСОБА_4 складу іншого злочину.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, заслухавши прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

З обєктивної сторони складу злочину передбаченого ст. 384 КК України вбачається, що висновок експерта є неправдивим, якщо у ньому невірно викладений хід дослідження, зроблені неправдиві висновки, перекручені певні факти та обставини.

Відповідно до матеріалів справи висновок складений ОСОБА_3 покладений в основу рішення суду, і будь-яких суперечностей чи перекручень судом не було виявлено, і звязку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив скаржнику у задоволенні його скарги.

Доводи про необхідність проведення судом перевірки на предмет наявності в діях ОСОБА_3 складу іншого будь-якого злочину є безпідставними, так як суд перевіряє постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи на предмет дотримання ним вимог ст. 99 КПК України, а не досліджує наявність в діях особи будь-якого складу злочину.

За таких обставин постанова суду першої інстанції є обґрунтованою і законною, а апеляція скаржника безпідставною.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.236-2, 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Полтавської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 7 травня 2010 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_2 на постанову помічника прокурора м. Кременчука від 19 червня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ст. 384 КК України залишити без зміни.

С У Д Д І :

В.М. Гавриш. В.Г. Костенко. В.П. Томилко.

визнаний винним та засуджений:

- за ч.3 ст. 191 КК України на 4 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків або виконувати таки обовязки за спеціальними повноваженнями строком на 2 роки;

- за ч.1 ст. 366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків або виконувати такі обовязки за спеціальними повноваженнями на 2 роки.

На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_8 призначено у вигляді 4 років обмеження волі з позбавленням права обіймати постійно чи тимчасово на підприємствах, організаціях чи установах незалежно від форми власності посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обовязків або виконувати такі обовязки за спеціальними повноваженням строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.