Ухвала

від 14.09.2010 по справі 11-611

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

У Х В А Л А

Іменем України

„ 14 ” вересня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого судді Шеніна П.О.

суддів: Слісарчука Я.А., Ткача С.О.

секретаря Здоренко Л.В.

за участю : прокурора Філя С.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 1 липня 2010 року,

яким

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Іванопіль Чуднівського району, судимого 04.06.2004 року Богунським районним судом м. Житомира за ст.ст.185 ч.3,187 ч.1,70 ч.1 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі.Постановою

Богунського районного суду м. Житомира від 20.12.2005 року умовно-достроково на 4 місяці 4 дні звільненого від відбування покарання,

засуджено :

за ст. 187 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна належного засудженому;

за ст.190 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Справа №11-611 Головуючий у 1 інстанції : Котік В.П.

Категорія справ: ст.ст. 187 ч.2, 190 ч.2 КК України Суддя-доповідач: Слісарчук Я.А.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначе

них покарань до відбуття призначено остаточне покарання 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна належного засудженому.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання визначено рахувати з 19 березня 2010 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 825 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь експертного центру 150, 24 грн. судових витрат за проведення справі товарознавчої експертизи.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Як визнав суд, 24 лютого 2010 року близько 1 год. ОСОБА_1 в стані алкогольного спяніння, поблизу будинку №14, що по вул. Клосовського в м. Житомирі, реалізовуючи свій злочинний умисел на пограбування незнайомої йому ОСОБА_3, наздогнав її та наніс удар в спину, від чого потерпіла впала на землю.Після цього, ОСОБА_1 нахилився над ОСОБА_3 та погрожуючи позбавити її життя намагався вирвати з рук мобільний телефон, який вона не віддавала.Продовжуючи долати волю потерпілої до опору засуджений правою рукою затулив їй рота, а лівою схопив за волосся та вдарив два рази головою об землю після чого, схопив руками за шию та почав душити ОСОБА_3, тобто застосував насильство, яке створювало реальну загрозу для життя потерпілої.Подолавши волю ОСОБА_3, до опору, ОСОБА_1 заволодів її мобільним телефоном „LG КР 500”, вартістю 1413 грн. в якому була картка додаткової памяті на 1 Гб, вартістю 100 грн., картка оператора мобільного звязку „Лайф”, вартістю 25 грн. на рахунку якої були гроші в сумі 15 грн., а всього заволодів майном належним ОСОБА_3 на загальну суму 1553 грн. та заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на лобі, на скроневій області праворуч та на боковій поверхні шиї праворуч, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоровя.

17 березня 2010 року біля 23 год. 30 хв. ОСОБА_1, в стані алкогольного спяніння, неподалік будинку №3, що по вул. Максютова в м. Житомирі з метою заволодіння чужим майном, попросив у ОСОБА_4 мобільний телефон для того щоб, ніби то, зателефонувати.Остання, довіряючи засудженому та не здогадуючись про істинність його намірів передала йому мобільний телефон „Samsung С3050” в комплекті з карткою додаткової памяті на 1 Гб, вартістю 800 грн в якому була картка оператора мобільного звязку „Діджус”, вартістю 25 грн. на рахунку якої грошей не було. В подальшому ОСОБА_1, разом з мобільним телефоном відійшов, ніби то, до туалету та залишив місце скоєння злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 шляхом обману та зловживання довірою заволодів майном потерпілої ОСОБА_4, на загальну суму 825 грн.

В апеляційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_1 вирок просить змінити, із застосуванням ст. 69 КК України помякшити призначене судом покарання. Вказує на те, що вирішуючи питання про призначення покарання суд не достатньо врахував дані про його особу та обставини, що помякшують покарання. Крім цього, ОСОБА_1 оспорює кваліфікацію своїх дій за ст. 187 ч.2 КК України.

Заслухавши доповідача, ОСОБА_1 про задоволення його апеляційної скарги, прокурора, який вважав вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчинені злочинів за обставин наведених у вироку грунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності і є обгрунтованим.

Посилання засудженого на неправильну кваліфікацію його дій за ст. 187 ч.2 КК України, не заслуговують на увагу колегії суддів.

Показання потерпілої ОСОБА_3 свідчать про те, що під час нападу на неї, ОСОБА_1 штовхнув її в спину, від чого вона впала на землю, сів на неї зверху, вимагав віддати мобільний телефон, погрожував вбивством, виривав з рук телефон, правою рукою закрив її рота, лівою взяв за волосся і почав бити головою об землю.Застосовуючи опір вона вкусила ОСОБА_1 за палець.Після чого він схопив її обома руками за шию і почав душити, від чого вона втратила свідомість (а.с. 26-28, 44-48, 122-123).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1 за ст. 187 ч.2 КК України кваліфіковано правильно, оскільки він вчинив напад на ОСОБА_3 з метою заволодіння її майном, поєднаний із фізичним насильством, а саме : під час нападу руками здавлював шию потерпілої від чого вона втратила свідомість, і раніше вчинив розбій.Також, правильно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ст. 190 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд врахував, що ОСОБА_1 зявився із зізнанням, посередньо характеризується, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, вчинив злочини в стані алкогольного спяніння, а тому обгрунтовано призначив йому покарання в межах санкцій ст.ст. 187 ч.2, 190 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі.

Покарання призначене засудженому відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для помякшення призначеного покарання, в тому числі із застосуванням ст. 69 КК України про, що зазначає в апеляційній скарзі ОСОБА_1, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 1 липня 2010 року щодо нього - без зміни.

Судді: