Рішення від 11.12.2007 по справі 35/90

35/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  35/90

11.12.07

За позовом Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” м. Києва

до Житлово-будівельного кооперативу “Домобудівельник-8” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки,  ціна позову 695419,84 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Мельник Е.О.,

від відповідача Якобчук О.М.

СУТЬ СПОРУ :

у лютому 2005 року Закрите акціонерне товариство “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 450093 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 1 лютого 1999 р., згідно з яким він зобов'язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачу теплову енергію, а останній –щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця оплачувати спожиту теплову енергію.

Всупереч умов договору відповідач не в повному обсязі оплатив спожиту протягом липня 2002-грудня 2005 років теплову енергію, заборгувавши йому станом на 1 січня 2005 р. 604732,46 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, пеню 90687,38 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач заявою № 22/298 від 28 лютого 2005 р. зменшив розмір заявлених до стягнення сум боргу до 563512,46 грн. та пені до 87893,86 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги у зменшеному розмірі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість визначення позивачем обсягів поставленої за спірним договором теплової енергії.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 лютого 1999 р. між сторонами по справі укладено договір № 450093 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, згідно з яким позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення, гарячого водопостачання до належного відповідачу будинку по Харківському шосе, 178 у м. Києві в обсязі 9619 Гкал/рік, а останній –оплачувати спожиту теплову енергію не пізніше 28 числа поточного місяця.

Строк дії договору відповідно до п. 10.1 договору встановлений з 1 лютого 1999 р. до 31 січня 2000 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде заявлено однією із сторін, та при умові, якщо до 1 серпня поточного року сторони узгодять обсяги споживання на наступний період.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями сторін, поданим позивачем розрахунком заборгованості, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі особових карток (табуляграм), відомостей обліку споживання теплової енергії, стверджується факт споживання відповідачем протягом липня 2002-грудня 2005 року теплової енергії за договором вартістю 1000888,17 грн. та оплати останнім спожитої теплової енергії у розмірі 437375,71 грн.,

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

Доводи відповідача щодо завищення позивачем обсягів поставленої за договором теплової енергії достовірними доказами не підтверджені, тому є необґрунтованими. Згідно з висновками проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи щомісячні фактичні нарахування по обсягах за поставлену теплову енергію були меншими за величини нормативного споживання теплової енергії відповідно до технічних характеристик будинку.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 563512,46 грн. боргу (1000888,17-437375,71).

Враховуючи, що вина відповідача у простроченні виконання зобов'язання з оплати за спірним договором відсутня, оскільки прострочення зумовлене незадовільною оплатою мешканцями належного йому будинку за спожиті житлово-комунальні послуги опалення та гарячого водопостачання, у задоволенні вимог про стягнення неустойки відповідно до вимог ст. 624 ЦК України слід відмовити.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Домобудівельник-8” (01121, м. Київ, Харківське шосе, 178, код 22867857) на користь Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код 21661022) 563512,46 грн. боргу, 1377,54 грн. витрат по оплаті державного мита, 95,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                П.І.Паламар