Рішення

від 18.11.2010 по справі 5020-3/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18 листопада 2010 року справа № 5020-3/164

За позовом Державн ого підприємства „Сева стопольський

морський торговельний п орт”,

ідентифікаційний код 01125548

(99011, м. Севасто поль, пл. Нахімова, 5)

до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю „Пилот”,

ідентифікацій ний код 35940918

(99009, м. Севастополь, вул. П ортова, 17)

про визнання договор у та додаткових угод до нього недійсними,

Суддя Головко В.О.,

За участю представникі в:

позивача (ДП „Севастопо льський морський торговельн ий порт”) - Жих Т.Ю., начальник юридичного сектору, довірен ість №ДВ 42 від 11.10.2010;

позивача (ДП „Севастопо льський морський торговельн ий порт”) - Ісаєва Н.О., юриско нсульт, довіреність №ДВ 33 від 16.08.2010;

відповідача (ТОВ „Пилот ”) - Молчанов А.А., представник , довіреність № б/н від 14.10.2010;

відповідача (ТОВ „Пилот ”) - Вігріянов А.О., представни к, довіреність № б/н від 14.10.2010;

відповідача (ТОВ „Пило т”) - Бородатов В.В., директор, паспорт серії НОМЕР_1 вид аний Київським РВ Сімферопол ьського МУГУ МВС України в Кр иму 10.12.1996.

Обставини справи:

18.10.2010 Державне підприємс тво „Севастопольський морсь кий торговельний порт” (далі - позивач) звернулось д о господарського суду м. Сева стополя з позовом до Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Пилот” (далі - відпові дач) про визнання недійсним д оговору № 707/167б від 27.07.2007 про част кову участь в реконструкції будівлі з додатковими угодам и № 1 (Суперфіцій) від 29.12.2007, № 707/167б/1 від 09.10.2007, № 1/2 від 28.04.2010, № 2 від 12.07.2010.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що спірний договір укладе ний без погодження із Мініст ерством транспорту та зв' яз ку України як органом, уповно важеним управляти державним майном.

Ухвалою від 20.10.2010 позовну зая ву прийнято до розгляду та по рушено провадження у справі; розгляд справи призначений на 09.11.2010.

В судовому засіданні 09.11.2010 в п орядку частини третьої статт і 77 Господарського процесуал ьного кодексу України оголош увалась перерва до 17.11.2010, а 17.11.2010 - до 18.11.2010.

Згідно зі статтею 59 Господа рського процесуального коде ксу України, відповідач нада в відзив на позовну заяву /арк . с. 73-77/, в якому заперечує проти позовних вимог, обґрунтовуюч и свою позицію тим, що він жодн им чином не порушував права ч и охоронювані законом інтере си позивача. Більше того, на ду мку відповідача, спірний дог овір не є договором про спіль ну діяльність, а отже не потре бує погодження з органом упр авління державним майном - М іністерством транспорту та з в' язку України.

Крім того відповідач вважа є, що позивачем пропущений ст рок позовної давності, що є до датковою підставою для відмо ви в позові. Заяву про застосу вання строків позовної давно сті надано відповідачем і до лучено до матеріалів справи /арк. с. 96-97/.

У доповненні до позовної за яви позивач звертає увагу су ду на те, що предметом позову є вимога про визнання недійсн им не лише договору № 707/167б від 2 7.07.2007, а й додаткових угод до ньо го № 707/167б/1 від 09.10.2007, № 1 (Суперфіцій ) від 29.12.2007, № 1/2 від 28.04.2010, № 2 від 12.07.2010, як і змінюють правовідносини ст орін і також є правочинами /ар к. с. 100-101/.

У судовому засіданні 09.11.2010-18.11.20 10 представники позивача напо лягали на задоволенні позовн их вимог з підстав, викладени х у позовній заяві, з урахуван ням наданих доповнень.

Представники відповідача заперечували проти позову, п росили відмовити в задоволен і позовних вимог та застосув ати строки позовної давності .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши нада ні докази, заслухавши по яснення представників сторі н, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2007 між Державним підпр иємством „Севастопольський морський торговельний порт” (Порт) та Товариств ом з обмеженою відповідальні стю „Портланд” (Підприємство ) укладений договір № 707/167б про ч асткову участь у реконструкц ії будівлі (далі - Договір) /а рк. с. 11-17/.

Відповідно до підпункту 1.1.1 п ункту 1.1 Договору сторони зобо в' язуються об' єднати свої внески і спільно діяти задля досягнення господарської ме ти: реконструкція і введення в експлуатацію будівлі з ТП-62 ДП „Севморторгпорт” (інв. № 52), розташованої за адресою: вул . Портова, 13, м. Севастополь, на з емельній ділянці № 3 загально ю площею 0,3445 га (Об' єкт), розділ і оформлення сторонами прав а власності на об' єкт після реконструкції згідно з умов ами цього Договору.

Додатковою угодою № 707/167б/1 ві д 09.10.2007 до Договору були внесені істотні зміни, а саме фрази пр о спільну діяльність або вик лючені, або замінені на „част кову участь” /арк. с. 21/.

Додатковою угодою № 1 (Супер фіцій) від 29.12.2007 до Договору про часткову участь в реконстру кції Об' єкта сторони домови лись про те, що Державне підпр иємство „Севастопольський м орський торговельний порт” ( Суперфіціар) надає, а Товарис тво з обмеженою відповідальн істю „Портланд” (Суперфіціар ій) приймає в строкове платне користування земельну ділян ку для організації та провед ення реконструкції і введенн я в експлуатацію будівель та споруд виробничих майстерен ь за адресою: м. Севастополь, вул. Портова, 13. При цьому мет ою надання в користування зе мельної ділянки є здійснення Суперфіціаром своїх прав і о бов' язків, визначених пункт ами 1 і 2 основного Договору /арк. с. 18-19/.

Того ж дня, тобто 29.12.2007 сторона ми підписано Акт приймання-п ередачі земельної ділянки пі д забудову /арк. с. 20/.

У додаткових угодах № 1/2 від 28.04.2010 /арк. с. 22/ та № 2 від 12.07.2010 /арк. с. 24 / сторони передбачили зміну п евних положень Договору.

31.03.2010 між Товариством з обмеж еною відповідальністю „Порт ланд” та Товариством з обмеж еною відповідальністю „Пило т” укладений договір № 3 відст уплення права вимоги, відпов ідно до якого Товариство з об меженою відповідальністю „П ортланд” передає в повному о бсязі свої права та обов' яз ки за Договором № 707/167б від 27.07.2007 п ро часткову участь в реконст рукції будівлі, а Товариство з обмеженою відповідальніст ю „Пилот” приймає на себе зоб ов' язання та отримує всі пр ава за вказаним Договором /арк. с. 25-26/, причому ДП „Севас топольський морський торгов ельний порт” погодило уклада ння цього Договору, про що заз начило на самому Договорі і н а окремому листі /арк. с. 27/.

01.04.2010 і 23.06.2010 укладені додаткові угоди № 1 та № 2 до Договору про відступлення права вимоги, я кі також погоджені ДП „Севмо рторгпорт” /арк. с. 31, 32/.

На думку позивача, Договір, а також додаткові угоди до нь ого, спрямовані на здійсненн я сторонами функцій по розпо рядженню нерухомим державни м майном, яке знаходиться у го сподарському віданні позива ча. Оскільки зазначений Дого вір був підписаний сторонами без погодження з органом упр авління державним майном - М іністерством транспорту та з в' язку України, він може бут и визнаний недійсним як таки й, що за своїм змістом супереч ить актам цивільного законод авства.

Зазначене стало підставо ю для звернення позивача до с уду із даним позовом.

Оцінюючи подані сторона ми докази за своїм внутрішні м переконанням, що ґрунтуєть ся на всебічному, повному і об ' єктивному розгляді в судов ому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вв ажає позовні вимоги такими, щ о не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору у даній с праві є матеріально-правова вимога Державного підприємс тва „Севастопольський морсь кий торговельний порт” до То вариства з обмеженою відпові дальністю „Пилот” про визнан ня недійсним договору про ча сткову участь у реконструкці ї будівлі, з додатковими угод ами до нього. Отже, до спірних правовідносин сторін підляг ають застосуванню відповідн і норми глави 16 Цивільного код ексу України, які визначають загальні вимоги до правочин ів та встановлюють правові н аслідки недодержання сторон ами правочину цих вимог. Прав ове регулювання спільної дія льності здійснюється нормам и глави 77 Цивільного кодексу У країни, тому норми даної глав и також підлягають застосува нню до спірних відносин.

Відповідно до частин першо ї, другої статті 202 Цивільного кодексу України, правочин ом є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припине ння цивільних прав та обов' язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи баг атосторонніми (договори).

Судом встановлено, що між ст оронами укладено договір № 707 /167б від 27.07.2007 про часткову участь у реконструкції будівлі, яки й в контексті статті 202 Цивіль ного кодексу України є двост ороннім правочином.

Згідно зі статтею 204 Цивільн ого кодексу України правочин є правомірним, якщо його неді йсність прямо не встановлена законом або якщо він не визна ний судом недійсним.

Таким чином, у статті 204 Цивіл ьного кодексу України прогол ошується презумпція правомі рності правочину. Усі інші тр еті особи, у тому числі держав ні органи, не можуть нехтуват и правами і обов' язками, що в иникли в учасників такого пр авочину, а відтак повинні не п орушувати ці права та не пере шкоджати здійсненню їх обов' язків. Однак, така презумпція може бути спростована у двох випадках.

По-перше, недійсним є правоч ин, якщо його недійсність вст ановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнан ня такого правочину недійсни м судом не вимагається (ч. 2 ст. 2 15 ЦК України).

По-друге, якщо недійсність п равочину прямо не встановлен а законом, але одна із сторін а бо інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених зак оном, такий правочин може бут и визнаний судом недійсним (о спорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 15 Цивільного кодекс у України закріплено право к ожної особи на захист свого п рава у разі його порушення, не визнання або оспорювання, а т акож на захист свого інтерес у, який не суперечить загальн им засадам цивільного законо давства.

Згідно з частиною першою ст атті 1 Господарського процес уального кодексу України під приємства, установи, організ ації, інші юридичні особи, гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб' єкта підприємни цької діяльності, мають прав о звертатися до господарсько го суду згідно з встановлено ю підвідомчістю господарськ их справ за захистом своїх по рушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інте ресів.

Частиною першою статті 16 Ци вільного кодексу України пер едбачено, що захист цивільни х прав та інтересів здійснює ться, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійс ним.

Відповідно до абзацу трет ього пункту 1 Роз' яснення Ви щого арбітражного суду Украї ни № 02-5/111 від 12.03.1999 „Про деякі пита ння практики вирішення спорі в, пов' язаних з визнанням уг од недійсними”, вирішуючи сп ори про визнання угод недійс ними, господарський суд пови нен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов' язує визнання угод недійсним и і настання відповідних нас лідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону ; дотримання встановленої фо рми угоди; правоздатність ст орін за угодою; у чому конкрет но полягає неправомірність д ій сторони та інші обставини , що мають значення для правил ьного вирішення спору.

Згідно з частиною першою с татті 215 Цивільного кодексу Ук раїни підставою недійсності правочину є недодержання в м омент вчинення правочину сто роною (сторонами) вимог, які вс тановлені частинами першою-т ретьою, п' ятою та шостою ста тті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодек су України передбачено, що зм іст правочину не може супере чити цьому Кодексу, іншим акт ам цивільного законодавства , а також моральним засадам су спільства. Особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності. Волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі. Правочин має вчиняти ся у формі, встановленій зако ном. Правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним.

Отже, правочин може бути виз наний недійсним лише з підст ав і з наслідками, передбачен ими законом.

В якості підстави для визн ання недійсним спірного Дого вору позивач називає лише те , що даний Договір в порушення статей 1, 3, 6 Закону України „Пр о управління об' єктами держ авної власності” не погоджен ий із органом управління дер жавним майном - Міністерств ом транспорту та зв' язку Ук раїни.

Суд вважає ці доводи позива ча неспроможними, зважаючи н а наступне.

Відповідно до статті 1 Закон у України „Про управління об ' єктами державної власност і” управління об' єктами дер жавної власності - здійснен ня Кабінетом Міністрів Украї ни та уповноваженими ним орг анами, іншими суб' єктами, ви значеними цим Законом, повно важень щодо реалізації прав держави як власника таких об ' єктів, пов' язаних з волод інням, користуванням і розпо ряджанням ними, у межах, визна чених законодавством Україн и, з метою задоволення держав них та суспільних потреб.

Стаття 3 цього Закону віднос ить до об' єктів управління державної власності майно, я ке передане державним комерц ійним підприємствам, установ ам та організаціям, а статтею 4 зазначеного Закону визначе ні суб' єкти управління об' єктами державної власності, до яких, зокрема, належать, мін істерства та інші органи вик онавчої влади.

Як вбачається зі Статуту ДП „Севастопольський морський торговельний порт”, Порт є де ржавним унітарним транспорт ним підприємством - морськи м портом і діє як державне ком ерційне підприємство, що зас новане на державній власност і та входить до сфери управлі ння Міністерства транспорту та зв' язку України (Розділ „ Загальні положення”) /арк. с . 33, зворотний бік/.

Таким чином, майно ДП „Севас топольський морський торгов ельний порт” є об' єктом упр авління державної власності .

Згідно з пунктом 4.4 Статуту Д П „Севастопольський морськи й торговельний порт”, позива ч має право відчужувати, нада вати під заставу, в оренду, упр авління, спільну діяльність закріплене за ним майно відп овідно до вимог законодавств а та за погодженням із Уповно важеним органом управління / арк. с. 35, зворотний бік/, яким є М іністерство транспорту та зв ' язку України.

При укладанні спірного Дог овору сторони визначили його як „договір про часткову уча сть у реконструкції будівлі” .

Відповідно до статті 1130 Циві льного кодексу України за до говором про спільну діяльніс ть сторони (учасники) зобов' язуються спільно діяти без с творення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільн а діяльність може здійснюват ися на основі об' єднання вк ладів учасників (просте това риство) або без об' єднання в кладів учасників.

Частиною другою статті 1131 Ци вільного кодексу України пер едбачено, що умови договору п ро спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їх ніх спільних справ, правовий статус виділеного для спіль ної діяльності майна, покрит тя витрат та збитків учасник ів, їх участь у результатах сп ільних дій та інші умови визн ачаються за домовленістю сто рін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спіл ьної діяльності.

За договором простого това риства сторони (учасники) бер уть зобов' язання об' єднат и свої вклади та спільно діят и з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст атті 1133 Цивільного кодексу Ук раїни вкладом учасника вважа ється все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові ко шти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вмінн я, а також ділова репутація та ділові зв' язки.

Внесене учасниками майно, я ким вони володіли на праві вл асності, а також вироблена у р езультаті спільної діяльнос ті продукція та одержані від такої діяльності плоди і дох оди є спільною частковою вла сністю учасників, якщо інше н е встановлено договором прос того товариства або законом (ч. 1 ст. 1134 ЦК України).

Відповідно до підпункту 7.7.1 п ункту 7.7 статті 7 Закону Україн и „Про оподаткування прибутк у підприємств” спільна діяль ність без створення юридично ї особи провадиться на підст аві договору про спільну дія льність, що передбачає об' є днання коштів або майна учас ників для досягнення спільно ї господарської мети.

Виходячи з наведеного, дого вором про спільну діяльність може бути визнаний правочин , який має такі ознаки:

- об' єднання ко штів або майна учасників для досягнення спільної господа рської мети;

- визначення учасн ика, уповноваженого згідно з договором на ведення спільн их справ (в тому числі ведення бухгалтерської звітності);

- реєстрація в орг анах податкової служби, якщо це передбачено договором.

Враховуючи положення Д одаткової угоди № 707/167б/1 від 09.10.200 7, якою були виключені статті і пункти Договору № 707/167б від 27.07.2007 , що так чи інакше містили вказ івки на спільну діяльність, о спорюваний Договір за своєю правовою природою не є дог овором про спільну діяльніст ь.

Так, жодне з положень оспор юваного Договору не містить посилань на те, що будівля з ТП -62 ДП „Севастопольський морсь кий торговельний порт” (інв. № 52), що розташована по вул. Порт ова, 13 в м. Севастополі, чи земел ьна ділянка № 3 загальною площ ею 0,3445 га, на якій розташована б удівля, є внеском позивача у с пільну діяльність та, як насл ідок, набуває статусу спільн ої часткової власності сторі н Договору.

Водночас, пунктом 2.3.5 Договор у відповідачеві надані права та функції замовника будівн ицтва, а пунктом 2.3.6 Договору - права генерального підрядни ка та інвестора будівництва.

Згідно зі статтею 875 Цивільн ого кодексу України за догов ором будівельного підряду пі дрядник зобов' язується збу дувати і здати у встановлени й строк об' єкт або виконати інші будівельні роботи відп овідно до проектно-кошторисн ої документації, а замовник з обов' язується надати підря дникові будівельний майданч ик (фронт робіт), передати затв ерджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов' язок не покладається на підр ядника, прийняти об' єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будів ельного підряду укладається на проведення нового будівн ицтва, капітального ремонту, реконструкції (технічного п ереоснащення) підприємств, б удівель (зокрема житлових бу динків), споруд, виконання мон тажних, пусконалагоджувальн их та інших робіт, нерозривно пов' язаних з місцезнаходже нням об' єкта.

Аналіз змісту оспорюваног о Договору у взаємозв' язку зі статтями 875, 1130, 1131 Цивільного к одексу України дозволяє дійт и висновку про те, що Договір № 707/167б від 27.07.2007 за своєю правовою природою не є договором пр о спільну діяльність, а є змішаним договором (ст. 628 ЦК України) з елементами дого вору будівельного підряду, в ідповідно до якого одна стор она Державне підприємство „С евастопольський морський то рговельний порт” передає інш ій стороні договору - Товари ству з обмеженою відповідаль ністю „Пилот” (правонаступни к ТОВ „Портланд”) частину пра в генерального замовника буд івництва, права і функції ген ерального підрядника і інвес тора будівництва, а також фро нт робіт - будівлю з ТП-62 ДП „С евморторгпорт” (інв. № 52), що ро зташована по вул. Портова, 13 в м . Севастополі на земельній ді лянці № 3 загальною площею 0,3445 г а, - з метою здійснення підря дних робіт по її реконструкц ії та технічному переоснащен ню.

Так само оспорюваний Догов ір не є договором застави (ст. 572 ЦК України) і не містить елем ентів договору оренди (ст. 759 ЦК України) як і інших договорів , спрямованих на відчуження б удівлі з ТП-62 ДП „Севморторгпо рт” (інв. № 52), що розташована по вул. Портова, 13 в м. Севасто полі на земельній ділянці № 3 загальною площею 0,3445 га, або са мої земельної ділянки, оскіл ьки передача будівельного ма йданчику (фронту робіт) для пр оведення підрядних робіт не породжує припинення майнови х прав позивача щодо цих об' єктів.

Додаткові угоди № 1 (Суперфі цій) від 29.12.2007, № 1/2 від 28.04.2010, № 2 від 12.07 .2010 не змінюють правової приро ди основного Договору № 707/167б в ід 27.07.2007 і також не спрямовані н а відчуження вищезазначених об' єктів (будівлі та земель ної ділянки).

Наведені обставини спрост овують доводи позивача щодо необхідності отримання пого дження органу управління ДП „Севастопольський морський торговельний порт” - Мініст ерства транспорту та зв' язк у України, оскільки ані Стату том позивача, ані Законом Укр аїни „Про управління об' єкт ами державної власності” не встановлений обов' язок щод о отримання погодження орган у управління державним майно м на укладання позивачем дог овору будівельного підряду.

Стосовно заяви відповіда ча про застосування строків позовної давності /арк. с. 96-97/ су д зазначає наступне.

Визначення поняття позов ної давності надається в ста тті 256 Цивільного кодексу Укра їни. Так, позовна давність - це строк, у межах якого о соба може звернутися до суду з вимогою про захист свого ци вільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України ).

Виходячи зі змісту частини першої статті 261 Цивільного к одексу України, перебіг позо вної давності починається ві д дня, коли особа довідалася а бо могла довідатися про пору шення свого права або про осо бу, яка його порушила.

Зважаючи на принцип свобод и договору (ст. 627 ЦК України) та вільного визначення його ум ов (ч. 1 ст. 628 ЦК України), позивач мав право і об' єктивну можл ивість надати всебічну юриди чну оцінку умовам оспорювано го Договору, в тому числі - що до необхідності отримання до зволу (погодження) уповноваж еного органу управління на у кладення цього Договору.

Оспорюваний Договір уклад ений сторонами 27.07.2007, а Додатков а угода № 707/167б/1 - 09.10.2007, отже пере біг строку позовної давності починається з 28.07.2007 і 10.10.2007 та закі нчується 28.07.2010 і 10.10.2010 в ідповідно.

Позовна заява ДП „Севастоп ольський морський торговель ний порт” про визнання Догов ору і додаткових угод до ньог о недійсними датована 15.10.2010, тоб то подана після спливу загал ьного трирічного строку позо вної давності.

Відповідно до частин треть ої, четвертої статті 267 Цивіль ного кодексу України позовна давність застосовується суд ом лише за заявою сторони у сп орі, зробленою до винесення н им рішення. Сплив позовної да вності, про застосування яко ї заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позо ві.

Відповідачем у справі заяв лено про застосування наслід ків спливу строку позовної д авності /арк. с. 96-97/, що є додатко вою підставою для прийняття судом рішення про відмову в п озові в частині визнання нед ійсними основного Договору № 707/167б від 27.07.2007 про часткову учас ть в реконструкції будівлі т а додаткової угоди до нього № 707/167б/1 від 09.10.2007.

Також суд вважає за необхі дне зауважити на тому, що за зм істом статті 1 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни умовою виникнення права на звернення до господарськ ого суду є наявність факту по рушення прав і охоронюваних законом інтересів суб' єкті в господарювання.

В поданій позовній заяві Д П „Севастопольський морськи й торговельний порт” жодним чином не обґрунтовує, в чому п олягає порушення відповідач ем прав чи охоронюваних зако ном інтересів позивача.

За правилами статті 33 Госп одарського процесуального к одексу обов' язок (тягар) док азування певних обставин пок ладається на особу, яка посил ається на ці обставини.

Отже, саме позивач повинен був довести невідповідність оспорюваного Договору та до даткових угод до нього вимог ам чинного законодавства Укр аїни, як і сам факт порушення в ідповідачем прав чи законних інтересів позивача.

Підсумовуючи вищевикладен е та зважаючи на недоведеніс ть наведених позивачем обста вин, позовні вимоги задоволе нню не підлягають як необґру нтовані.

За правилами статті 49 Гос подарського процесуального кодексу України судові витр ати - державне мито в розмір і 85,00 грн. і витрати на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу в розмірі 236,00 г рн. - покладаються на позива ча.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повн істю.

Суддя В.О .Головко

Повне рішення в поря дку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

23.11.2010.