Вирок

від 19.11.2010 по справі 1-107

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-107/2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Халявки В.І.

судді Потетія А.Г.

народних засідателів Дунай С.Г., Кліпачевської Л.В., Даценко Л.В.

при секретарі Козулі Н.П.

з участю прокурорів Яроменка Р.О. та Каменєва В.В.

потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2

підсудного ОСОБА_3

адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Біляки Семенівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, невійськовозобов*язаного, раніше не судимого,

у злочинах, передбачених п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Підсудний ОСОБА_3 вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів та розбій, спрямований на заволодіння майном шляхом проникнення у приміщення, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за таких обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 знаходився у себе вдома по АДРЕСА_1 і у нього виник умисел на вбивство ОСОБА_7 та заволодіння його майном для подальшого його продажу з метою отримання грошей.

Завідомо знаючи, що ОСОБА_7 проживає в покинутому с.Грицаї Семенівського району один, підсудний взяв удома кухонний ніж, поклав його до кишені своєї куртки та направився в с.Грицаї.

У період часу з 15 до 16 години ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 зайшов до двору ОСОБА_7, що по АДРЕСА_2. В цей час ОСОБА_7 знаходився біля входу в будинок. ОСОБА_3 привітався з господарем садиби та попросив ОСОБА_7 дати йому лопату, пояснивши, що він їхав автомобілем і його авто застрягло на дорозі. ОСОБА_7 погодився дати лопату і попрямував за нею до гаража. В цей час ОСОБА_3 попрямував за ним слідом і, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи тяжкі наслідки у вигляді смерті та бажаючи їх настання, дістав із кишені своєї куртки заздалегідь приготований кухонний ніж, взяв його в праву руку та здійснив напад на ОСОБА_7, завдавши ножем не менше 13 ударів в область голови, шиї, тулуба та верхніх кінцівок потерпілого ОСОБА_7

В результаті нападу ОСОБА_3 завдав ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді: рани на передній поверхні грудної клітини по навкологрудній лінії зправа в протекції 1-го міжребер*я з пошкодженням верхньої долі правої легені; рани на правій передньо-боковій поверхні шиї під кутом нижньої щелепи в кількості 2-х з спільним раневим каналом з пошкодженням зовнішньої та внутрішньої яремної вен, зовнішньої сонної артерії, наскрізним ушкодженням правої та лівої пластинок щитоподібного хряща з частковим пересіченням надгортанника і стінки стравоходу; рани на правій боковій поверхні шиї з пошкодженням внутрішньої яремної вени; рани на правій заднє-боковій поверхні шиї, що проникає в грудну порожнину; рани на правій заднє-боковій поверхні шиї з пошкодженням внутрішньої яремної вени та надсіченням стінки внутрішньої сонної артерії; рани в надключичній області справа з пошкодженням підключичної артерії з проникненням в грудну порожнину, 2-х ран в протекції потиличного бугра справа з пошкодженням м*язів шиї та чисельних ран правої та лівої кисті.

Від отриманих ударів ножем ОСОБА_7 впав, а підсудний, кинувши ножа, відійшов від останнього та чекав кілька хвилин коли потерпілий помре. З метою приховування вчиненого злочину ОСОБА_3 вирішив вкинути тіло мертвого ОСОБА_7 в колодязь в одному із сусідніх володінь. З цією метою підсудний пішов до сараю, взям там два мішки із синтетичного матеріалу та одів собі на руки. ОСОБА_3 переніс тіло ОСОБА_7 до сусіднього двору та вкинув у колодязь. З метою приховати тіло від стороннього ока ОСОБА_3 кинув у колодязь фрагмент бетонного виробу, що знаходився поруч, а сам колодязь прикрив частиною паркану.

Повертаючись до двору ОСОБА_7, ОСОБА_3 з мобільного телефону зателефонував свідку ОСОБА_8 та домовився з ним про зустріч з метою продажу бичка, що був у потерпілого в господарстві.Домовилися зустрітися на перехресті доріг біля с.Поділ-Біляки. Підсудний прийшов до двору потерпілого та в сараї віднайшов велосипед, що належав ОСОБА_7 Взявши велосипед та підібравши ніж, яким було вчинено злочин, ОСОБА_3 поїхав в напрямку с.Поділ-Біляки. По дорозі в одному із закинутих господарств підсудний викинув ніж у колодязь.

На обумовленому місці ОСОБА_3 став чекати ОСОБА_8 Близько 19 години ОСОБА_8 приїхав на автомобілі ВАЗ-21063 разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Всі четверо на автомобілі поїхали до садиби ОСОБА_7. При цьому підсудний пояснив ОСОБА_8, що бичок, якого він хоче продати, належав його дідові, який помер.

Оглянувши бичка, що стояв прив*язаним у дворі біля електроопори, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_3 за нього 3100 гривень та передав йому гроші, а згодом, дізнавшись від ОСОБА_3, що бичок крадений, заплатив останньому всього 500 гривень, а решту грошей забрав.

Після цього ОСОБА_8 разом з двома його напарниками поїхали з бичком у причепі, а підсудний на велосипеді направився додому. По дорозі додому з метою приховання злочину ОСОБА_3 вкинув велосипед у ставок.

Таким чином ОСОБА_3 заволодів майном ОСОБА_7, а саме велосипедом вартістю 120 грн та бичком вартістю 4682 грн. 34 коп., а разом викрав майна на суму 4802,34 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_3 показав, що він визнає вину у скоєнні обох злочинів, визнає в повному об*ємі позови потерпілої та відмовляється давати будь=які показання як підсудний.

Будучи неодноразово допитаним в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_3 показував, що він хотів купити собі мотоцикл та мобільний телефон і для цього йому були потрібні гроші. ІНФОРМАЦІЯ_2 він знаходився у себе вдома в с.Поділ Семенівського району і у нього виник умисел на вбивство ОСОБА_7 та заволодіння його майном бичком та велосипедом. Він знав, що ОСОБА_7 проживає одиноко. В бардачку автомобіля свого батька він взяв ножа довжиною приблизно 25-30 см з рукояткою чорного кольору та вийшов з дому.

На одній із електроопор він зірвав об*яву, в якій значилося, що чоловік на ім*я ОСОБА_3 скуповує ВРХ. Він зателефонував цьому чоловікові та запропонуав купити у нього бичка. Той погодився і вони домовилися зустрітися на перехресті вулиць (доріг) біля с.Поділ-Біляки. Після цього він попрямував до с.Грицаї і по дорозі придумав, що буде казати, коли прийде до ОСОБА_7 Близько 15-16 години він прийшов у двір до ОСОБА_7 і привітався з ним. При цьому сказав, що його автомобіль загруз на дорозі і йому потрібна лопата. Дід сказав, що дасть йому лопату і направився до гаража, а він, підсудний, слідом за ним. Він дістав із кишені ножа, взяв його в праву руку, та кілька разів вдарив ОСОБА_7 в область правої бокової поверхні шиї та ще один раз в область нижньої щелепи. Після цього потерпілий упав, а він, злякавшись, відійшов від нього метрів на п*ять та чекав поки той помре. Ніж, яким наносив удари, викинув тут же біля купи дров.

Потім він зайшов до приміщення сараю та взяв там два мішки щоб надягти на руки і не забруднитися кров*ю. Одівши мішки на руки, він взяв тіло ОСОБА_7 на плече та поніс його через огород до іншої садиби, бо знав, що там є колодязь.Колодязь був глибоким і він вирішив у ньому заховати тіло.

Він вкинув тіло ОСОБА_7 в колодязь, а зверху кинув якийсь камінь, щоб притопити тіло. Зруб колодязя накрив штахетом. Коли повертався огородом до садиби ОСОБА_7 побачив валянок останнього та вкинув і його в колодязь.

Повернувшись на садибу потерпілого, він взяв у сараї велосипед і поїхав на ньому до місця зустрічі з чоловіком на ім*я ОСОБА_3, з яким домовився продати йому бичка. По дорозі до обумовленого місця він в один із колодязів, що в с.Грицаї вкинув ножа, яким наносив тілесні ушкодження сторому. На обумовленому місці він дочекався скупщика худоби. Той приїхав на автомобілі ВАЗ ще з двома чоловіками.

Вони всі вчотирьох приїхали до садиби ОСОБА_7 та завантажили бичка у причіп. Чоловік на ім*я ОСОБА_3 дав йому за бичка 3100 гривень, потім запідозрив, що бичок крадений і почав вимагати повернути йому гроші. Він, підсудний, зізнався, що бичок крадений, і погодився продати його за 500 гривень. Чоловік на ім*я ОСОБА_3 та його напарники поїхали з бичком у причепі, а він на велосипеді, якого взяв у сараї потерпілого, поїхав додому. По дорозі він вкинув вказаного велосипеда у ставок, а додому пішов пішки. (а.с.131-134 Т.4).

Аналогічні показання ОСОБА_3 давав при допиті його в якості підозрюваного 1 травня 2010 року (Т.2 а.с. 112-127); при допиті в якості обвинуваченого 4 травня 2010 року (Т.2 а.с.192); при додатковому допиті 8 червня 2010 року (Т.4 а.с.5-8); при допиті як обвинуваченого 29 червня 2010 року (Т.2 а.с.14-17).

Про мотиви та обставини вчинених злочинів він же, підсудний, особисто 1 травня 2010 року написав у явці з повинною (Т.2а.с.95).

При відтворенні обставноки та обставин події злочину, що мало місце 1,05,2010 року (Т.2 а.с.132-142) ОСОБА_3 спочатку докладно розповів, а потім і показав на місці як він вчинив вбивство ОСОБА_7 та заволодів його майном.

Окрім його показань вина підсудного підтверджується показаннями потерпілих, свідків, іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так потерпіла ОСОБА_1 показала, що вона є рідною сестрою вбитого ОСОБА_7 і на початку квітня 2010 року їй стало відомо, що зник її рідний брат. Згодом їй стало відомо, що брата знайшли убитим, а з господарства брата викрадено бичка та велосипеда.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 2 квітня 2010 року її співмешканець ОСОБА_12 поїхав до її дядька в с.Грицаї та повіз йому продукти харчування, а також маленьке теля. ОСОБА_7 він дома не знайшов, залишив продукти харчування та теля, а сам приїхав додому. Він також розповів, що не побачив у дворі у дядька бичка та велосипеда. Згодом 4 квітня їй зателефонувала ОСОБА_13, повідомивши щоб та приїхала, бо в господарстві дядька щось негаразд. Вона разом з іншими родичами приїхала до дядька в с.Грицаї, але дядька вдома не було. Вони зрозуміли, що трапилося щось нехороше і звернулися із заявою до міліції.

Свідок ОСОБА_14 дав суду аналогічні показання та підтвердив, що з господарства ОСОБА_7 пропав бичок чорно-білої масті та велосипед, а самого ОСОБА_7 вдома не виявилося.

Свідок ОСОБА_15 показав, що він товаришував з підсудним ОСОБА_3 і останній в березні 2010 року пропонував йому вбити двох підприємців чоловіка та жінку, що закуповували худобу у населення, щоб заволодіти їхніми грошима. Він злякався такої пропозиції та відмовився робити те, що пропонував ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_8 показав, що в березні 2010 року до нього на мобільний телефон зателефонував якийсь чоловік та запропонував купити у нього бичка. Він погодився і вони домовилися зустрітися на перехресті доріг біля с.Поділ Біляки.

Він, відок, разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на автомобілі ВАЗ 21063 з причіпом приїхали на обумовлене місце і їх там зустрів підсудний ОСОБА_3. ОСОБА_3 розповів, що у нього помер дід, у якого залишився бичок у с.Грицаях. Вони вчотирьох на автомобілі приїхали в с.Грицаї. Дорогу показував ОСОБА_3 Вони зупинилися біля одного з подвір*їв і ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пішли до двору, а згодом привели на мотузку бичка чорно-білої масті віком до одного року. Він, свідок, обміряв бичка та запропонував ОСОБА_3 3100 гривень. Той погодився і взяв гроші. Згодом він, свідок запідозрив, що бичок викрадений, бо ОСОБА_3 нервувався, а після того ще й намагався втекти з грошима. ОСОБА_3 зізнався, що бичок викрадений і він, свідок, забрав у нього гроші, а потім дав йому 500 гривень, забрав бичка і вони з товаришами поїхали додому. Свідок показав, що ОСОБА_3 зустрічав їх з велосипедом, який потім поклав на причіп коли вони їхали до садиби в с.Грицаї.

Аналогічні показання дав у судовому засіданні і свідок ОСОБА_10.

Ці ж самі обставини підтвердив і свідок ОСОБА_9, допитаний на досудовому слідстві, показання якого оголошені в судовому засіданні (Т.2 а.с.38).

Свідок ОСОБА_16 показав, що в нього є автомобіль ВАЗ і він інколи на прохання односельців виконував (надавав) їм транспортні послуги. Приблизно днів за 10-15 до свята Пасхи, яка була 4 квітня 2010 року до нього звернувся ОСОБА_3 та попросив звозити його до м.Кременчука, де він збирається купити собі мотоцикла. Він запитав у ОСОБА_3 чи знають про це його батьки на що той відповів ствердно. В той же день увечері ОСОБА_3 знов прийшов до нього додому і повідомив, що у нього не виходить поїхати в Кременчук за мотоциклом.

Вина ОСОБА_3 в скоєнні злочинів підтверджується також:

? Протоколом огляду місця скоєння злочину, в ході якого в с.Грицаї Семенівського району в колодязі було виявлено труп ОСОБА_7 з численними ножовими пораненнями та два мішки із синтетичного матеріалу, на які вказував підсудний (Т.1 а.с.68-101);

? Протоколом огляду місця події, згідно з яким у одному з колодязів в с.Грицаї було виявлено кухонний ніж, на який вказував підсудний як на знаряддя злочину ( т.2 а.с. 159-162);

? -протоколом огляду місця події, згідно з яким за вказівкою ОСОБА_3 в ставку було знайдено велосипед, викрадений у ОСОБА_7 (т.2 а.с. 163-169);

? Протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину від 1 травня 2010 року (т.2 а.с. 133-157) з якого вбачається, що ОСОБА_3 докладно розповів та показав як він скоював злочини та приховував сліди скоєного.

Із протоколів предявлення предметів до впізнання (т.2 а.с. 64-67, 68-6-7,72-75) вбачається, що свідки ОСОБА_8, ОСОБА_14 та потерпіла ОСОБА_2 впевнено опізнали велосипед ОСОБА_7

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 при предявленні фотознімків впевнено впізнали ОСОБА_3, як особу, що продала бичка свідку ОСОБА_8 (т.2 а.с. 60-61).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи (т.3 а.с.16-25) виявлені на трупі ОСОБА_7 тілесні ушкодження є прижиттєвими, утворилися незадовго до настання смерті потерпілого (синхронні за часом) від не менш ніж 13-ти кратної дії колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа.

Стосовно живої особи вищевказані тілесні ушкодження можуть бути оцінені лише в своїх сукупності і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку як таких, що призвели до смерті.

Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок колото-різаних поранень голови, шиї, тулуба та верхніх кінцівок з пошкодженнями мязів, органокомплексу шиї, крупних магістральних судин ( яремні вени, сонні артерії, підключична артерія, хребтова артерія), плеври та верхньої долі правої легені, які привели до розвитку шоку-крововтрати, що і стало безпосередньою причиною смерті.

Згідно з висновком іншої судово-медичної експертизи (т.3 а.с. 36-38) показання ОСОБА_3 дані ним 1 травня 2010 року при відтворенні обстановки та обставин події злочину відповідають даним судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 щодо давності та механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. В той же час показання ОСОБА_3 не відповідають даним судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 в частині кількості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень.

Суд вважає, що останній висновок не суперечить обставинам справи. А показання ОСОБА_3 про те, що він наніс ОСОБА_7 не більше 5 ударів ножем суд розцінює як його намагання применшити свою провину та жорстокість, з якою було вчинено вбивство.

Вина підсудного у вчиненні вбивства підтверджується також висновками медико-криміналістичних експертиз, згідно з якими на светрі ОСОБА_7виявлено 4 колото-різані пошкодження, а на спецовочній куртці 3 колото-різані пошкодження, які могли утворитися від дії клинка ножа, наданого на експертизу (т.3 а.с. 59,60-64).

Згідно з висновком медико-криміналістичної експертизи (т.3 а.с. 69-71) на 6 кусочках шкіри трупа ОСОБА_7 виявлено колото-різані рани, які могли утворитися від дії клинка ножа, вилученого з колодязя та наданого на експертизу.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів підтверджується також висновками судово-імунологічної експертизи №449 від 28 травня 2010 року (т.3 а.с. 214-217) згідно з якими на спортивних штанах ОСОБА_3 «Адідас» виявлена кров людини, встановити групу належність якої не вдалося.

Таким чином вина ОСОБА_3 в скоєнні обох злочинів знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.

Підстав сумніватися в правдивості показань самого підсудного на досудовому слідстві,показань свідків у суду немає.

Підсудний ОСОБА_3 із корисних мотивів вчинив вбивство, тобто умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині, тому його дії в цій частині правильно кваліфіковано за п. 6 ч.2 ст.115 КК України.

ОСОБА_3 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя та здоровю особи, яка зазнала нападу, з проникненням у сховище та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень , тому його дії правильно кваліфіковано за ч.4 ст.187 КК України як розбійний напад, поєднаний з проникненням у сховище та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи від 14 травня 2010 року (т.3 а.с. 294-298) ОСОБА_3 раніше яким-небудь хронічним психічним захворюванням або тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав, в тому числі і на момент часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння , а також не страждає на даний час, а виявляє ознаки легкої розумової відсталості.

Як в період часу до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, так і в теперішній час ступінь зниження інтелекту у ОСОБА_3 така, що не позбавляє його можливості в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_3 не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані, який міг би істотно вплинути на його свідомість і діяльність в досліджуваній ситуації.

Під дію ст..19 ч.2-3 та ст..20 КК України не підпадає. Може постати перед слідством та судом.

При призначенні покарання підсудному суд в якості обставини, що помякшує покарання підсудного, визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину. Суд також враховує, що ОСОБА_3 вперше притягається до кримінальної відповідальності, до скоєння злочину характеризувався позитивно за місцем проживання.

В якості обставини, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням обставин, що помякшують покарання суд вважає необхідним та достатнім для ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Зважаючи на суспільну небезпечність вчинених підсудним злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115 та п.4 ст.187 КК України, які відповідно до п.5 ст.12 КК України є особливо тяжкими, суд дійшов висновку , що для виправлення підсудного та попередження нових злочинів необхідно призначити йому покарання у вигляді тривалого позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення витрат на похорон ОСОБА_7 у розмірі 5340 грн.підлягає задоволенню частково у розмірі 340 грн., оскільки 5000 гривень вже відшкодовано в ході судового розгляду.

Позов ОСОБА_1 про відшкодування вартості викраденого бичка підлягає задоволенню частково в межах вартості бичка у розмірі 4802 грн.34 коп.

Злочинами, скоєними ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1 завдано значної моральної шкоди, яка виразилася в душевних переживаннях та стражданнях, спричинених смертю її рідного брата.

З огляду на те, що підсудним позов визнано в цій частині в повному об*ємі суд вважає розумним і достатнім розмір шкоди, визначений потерпілою, в 50000 гривень.

Судові витрати, пов*язані з проведенням експертиз, підлягають стягненню з підсудного.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 81 КПК України. Речі, які належали покійному ОСОБА_7 повертаються потерпілій ОСОБА_1, а в разі відмови знищуються.

Речі, які належать підсудному повертаються його матері ОСОБА_6

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 за п.6 ч.2 ст.115 КК України до 15 (п*ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

За ст.187 ч.4 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 15 (п*ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній взяття під варту.

Строк відбуття покарання рахувати з 1 травня 2010 року.

Позов ОСОБА_1 в частині стягнення збитків задовольнити частково. Сятгти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 5142,34 гривні.

Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином,50000 гривень.

Речові докази - два лантухи із синтетичного матеріалу білого кольору (а.с.300 Т.3) знищити.

Речові докази шапку ОСОБА_7 та валянок в гумовій колоші передати ОСОБА_1, а в разі відмови отримати їх знищити (а.с. 301 Т.3).

Речові докази кухонний ніж знищити, а велосипед, що належав ОСОБА_7 передати потерпілій ОСОБА_1 ( Т.3 а.с.302).

Речові докази олімпійку чорного кольору від спортивного костюма марки «Рuma», спортивні штани марки «Adidas», пару зимових чоловічих чобіт (а.с.303 Т.3) передати матері засудженого ОСОБА_6

Відеокасети із записом слідчих дій зберігати при справі.

Стягти з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області витрати на проведення дактилоскопічних експертиз, експертизи холодної зброї, біологічних експертиз (Т.3 а.с. 91, 101, 108, 147, 154, 162, 172, 180, 188, 195 та 206) 4284 грн. 65 коп.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через районний суд шляхом подання апеляції протягом 15 діб засудженим з часу отримання його копії, рештою учасників - з часу його проголошення.

Головуючий суддя В.І.Халявка (підпис)

Суддя А.Г.Потетій (підпис)

Народні засідателі: 1.Дунай С.Г. (підпис)

2.КліпачевськаЛ.В. (підпис)

3.Даценко Л.В. (підпис)

ВІРНО

Заступник голови Семенівського райсуду

Полтавської області В.І.Халявка