Постанова

від 19.09.2006 по справі 13/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/46

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19.09.06 р.                                                                                 Справа № 13/46

10год. 40хв.- 11год.10хв.  Зала судових засідань № 1

                                                                                          місто Донецьк, вулиця Артема 157

Господарський суд Донецької області  у складі судді Темкіжева Ігоря Хажмуридовича

при  секретарі судового засідання Макаровій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою   

Прокурора Пролетарського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції  у Пролетарському районі м. Донецька

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Оазіс” м. Донецьк

про  стягнення  податкового боргу зі сплати податку на прибуток в розмірі 4623грн. 51коп.

За участю

прокурора: Пилявець О.О. за посв. № 2763

представників сторін:

від позивача: Совпель О.В. – за  дов. від 07.06.06р.- ст.держ.подат.інс.

від відповідача: Васильева Л.С. - директор

                                                              ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області заявлено позов Прокурором  Пролетарського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Оазіс” м. Донецьк  про стягнення  податкового боргу у сумі 4623грн. 51коп.,  в тому числі  боргу  по  податку на прибуток у сумі  4592грн. 01коп. та пеню в сумі 31грн. 50коп., який заявлений  станом на 11.05.06р.

Правовою підставою стягнення прокурор та позивач вважають норми ст.. 67, ч. 2 ст. 121 Конституції України;  ст.ст..20, 36.1 Закону України “Про прокуратуру”; ст..ст. 2, 10 Закон України „Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року № 509-12, ст..ст. 4, 9 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року; ст.ст. 60, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України, норми Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.

 Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

          За клопотанням сторін у справі розгляд справи  був продовжений на два місяці.

У судовому засіданні  прокурор підтримав  свої позовні вимоги, позивач підтримав позовні вимоги прокурора. Позивач під час судових засідань надав наступні документи: довідку розрахунків станом по 07.06.06р., розрахунок заборгованості з податку на прибуток станом на 07.06.06р., акт № 208 від 07.04.05р. про порушення податкового законодавства, корінці податкових повідомлень-рішень, розрахунок штрафних санкцій, зворотній бік облікових карток відповідача станом на 31.12.05р., 07.06.06р., докази вручення податкових повідомлень-рішень відповідачу, а також: акти про результати перевірки місцезнаходження відповідача, скаргу відповідача  на податкові повідомлення рішення та рішення ДПІ про залишення скарги відповідача без розгляду, копія довідки про взяття на облік платника податків, копії декларацій з податку на прибуток підприємств, які залучені до матеріалів справи.

Прокурором у адміністративному позові заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом накладення арешту на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Оазіс” м. Донецьк в межах позовних вимог. Клопотання  задоволенню не підлягає у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідач надав суду заперечення щодо позовних вимог відносно строків застосування штрафних санкцій та пені обґрунтовуючи це тим,  що згідно ст.. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців від дня виявлення порушення, але не пізніше чим через один рік від дня порушення цим суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, випадків, передбачених законом. З огляду на це, відповідач вважає, що штрафні санкції та пеня застосовані податковим органом незаконно, так як  пройшло більше шести місяців із дня виявлення порушення – несвоєчасної сплати податкових зобов'язань. Крім того, відповідач повідомив суд, що суми по податковим деклараціям, які є предметом судового розгляду, сплачені у повному обсязі. У підтвердження цього суду представлені та долучені до матеріалів справи платіжні доручення №№ 628 від 09.11.05р., 121 від 24.05.06р., 33 від 08.02.06р., 696 від 26.12.05р., 265 від 06.09.06р.

Вислухавши у судовому засіданні прокурора та представника позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.  

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Оазіс” м. Донецьк є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, зареєстроване 12.07.1993р.виконкомом Пролетарської районної ради м. Донецька, включене до ЄДРПОУ за номером 21963197. Перебуває на податковому обліку державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька.

 Відповідно до підпункту 1.11 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”     податкова  декларація,  розрахунок  (далі  -  податкова декларація) - документ,  що  подається  платником  податків  до контролюючого  органу  у  строки,  встановлені  законодавством, на підставі  якого  здійснюється  нарахування  та/або сплата податку, збору  (обов'язкового платежу).

Відповідно до пункту 5.1, 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації або визначені контролюючим органом вважаються узгодженим з дня подання такої податкової декларації або з дня отримання  платником податків податкових повідомлень-рішень, якщо такі рішення  не оскаржені платником податків відповідно п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст.5  вищезазначеного Закону.

 Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. А у разі  визначення податкового зобов'язання  контролюючим органом – протягом  десяти календарних днів від дня отримання  податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку  такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.        

Суд, вивчивши представлені позивачем облікові картки платника податку, декларації з податку на прибуток, розрахунок штрафних санкцій,  довідки розрахунків з бюджетом станом на 17.05.06р., 07.06.06р.,  09.08.06р., акт  про порушення податкового законодавства № 208 від 07.04.05р., податкові повідомлення-рішення, розрахунок податкового боргу станом на 22.05.06р. та станом на 08.06.06р. встановив наступне.

Сума недоїмки по податку на  прибуток  заявлена прокурором у  позовній заяві  у сумі  4592грн. 01коп. та пеня 31грн. 50коп. Сума недоїмки склалася з сум самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях №№ 14435 від 09.08.05р., 22938 від 09.11.05р.,  25491 від 20.12.05р.,  29223 від 08.02.06р. на загальну суму  900грн. 00коп., відповідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ст. 17 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за несплату узгодженого податкового зобов'язання протягом граничних строків по деклараціям попередніх періодів податковим органом були нараховані штрафні санкції за актом № 208 від 07.04.05р. про порушення податкового законодавства, на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення №№ 0000321530/0, 0000331530/0 від 22.04.05р. на загальну суму 5637грн. 25коп. Податкові повідомлення-рішення отримані товариством 30.05.06р. про що стоїть відмітка. У адміністративному порядку  податкові повідомлення-рішення не скасовані, у судовому порядку  відповідачем  не оскаржені, тому вважаються узгодженими.                    

Питання про визнання рішення про нарахування штрафних санкцій судом не розглядається, так як це  може бути предметом розгляду  тільки у рамках окремого позовного провадження.

Заперечення відповідача відносно строків застосування штрафних санкцій та пені з посиланням на ст.. 250 Господарського кодексу України судом не приймаються, тому що порядок та строки нарахування та застосування фінансових санкцій регулюється  Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування.

          Узгоджена сума  податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені вищезазначеним Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків. З урахуванням цього, відповідно до статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу була нарахована  пеня в сумі 31грн. 50коп.          

Але суду під час судових засідань представлені відповідачем докази погашення заборгованості з податку на прибуток за основним платежем, а саме за деклараціями №№ 14435 від 09.08.05р., 22938 від 09.11.05р.,  25491 від 20.12.05р.,  29223 від 08.02.06р. на загальну суму 900грн. 00коп. Виходячи з викладеного, частина заборгованості в сумі  900грн.00коп, яка  входить в предмет позовних вимог,  погашена.

За наведених обставин суд відмовляє прокурору в  частині стягнення податкового боргу  по  податку на  прибуток в розмірі  900грн.00коп.          

У строки, визначені п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідач самостійно узгоджене  податкове зобов'язання  з податку на прибуток не сплатив, тому позивачем направлені на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням перша та друга податкова вимога № 1/55 від  14 червня 2005 року (отримана товариством 21.06.05р.) та № 2/67 від 21 липня 2005 року (отримана  товариством 26.07.05р.) щодо погашення податкового боргу, який підпадає під поняття податкових зобов'язань відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.    

За правилами пункту 3 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Доказів повної  сплати заборгованості, а саме сум штрафних санкцій у сумі 3692грн. 01коп. та пені у сумі 31грн. 50коп. суду не представлені. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом та не заперечена відповідачем. Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати закінчились у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

          Відповідно до  п. 2 ст.. 121 Конституції України на прокуратуру покладено обов'язок  здійснювати представництво інтересів держави в суді у випадках,  визначених законом. Згідно з п.6 ч. 2 ст. 20, ч. 2 ст. 36.1 Закону України “Про прокуратуру” підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень економічних інтересів держави внаслідок протиправної бездіяльності юридичної особи у відносинах з державою. Прокурор має право звертатись  до  суду з заявами про захист прав і законних інтересів   держави.

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення -  податкові,  митні  та  інші  державні органи,  яким  відповідно  до  закону  надано  право  стягнення до бюджету  податків,  зборів  (обов'язкових   платежів)  та  інших надходжень.   

Виходячи з правил статті 124 Конституції України, враховуючи приписи статті 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” суд вважає, що прокурор правомірно звернувся до суду про стягнення заборгованості  в інтересах органу стягнення.

            За цих обставин  суд задовольняє позовні вимоги Прокурора Пролетарського району району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Оазіс” м. Донецьк про стягнення податкового боргу у сумі 3 723грн. 51коп.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59,         69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                       ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Пролетарського району району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Оазіс” м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Оазіс” (83110, м. Донецьк,  вул. Раздольна, 32/121; фактична адреса: 83000, м. Донецьк, вул.. Флеровського, 19, ЄДРПОУ 21963197) на користь Державного бюджету України податковий борг по податку на прибуток у сумі 3692грн. 01коп. та пеню в сумі 31грн. 50коп.

В частині стягнення податкового боргу  в розмірі 900грн. 00коп. – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

                             Вступну та резолютивну частину постанови  оголошено  19.09.2006р.

                                              Повний текст постанови складено і  підписано 22.09.2006р.

Суддя                                                                                                Темкіжев І.Х.           

Надруковано 5 примір:

1-до справи

2,3-прокурору

4,5-сторонам