КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2011 № 22/371
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Михальська Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Логінов К.Є. - юрист
від відповідача : Григоренко О.С. - юрист
від третьої особи: ОСОБА_4 – представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Скорпіо"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.11.2010
у справі № 22/371 (ОСОБА_5 .....)
за позовом Публічне акціонерне товариство "Терра Банк"
третя особа позивача
третя особа відповідача ОСОБА_6
про стягнення боргу за договором поруки
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство “Терра Банк” звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорпіо” заборгованості за кредитним договором від 21.02.2008р. № 01-МК/0208 в розмірі 843 646, 83 доларів США (еквівалент 8 245 983,10 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.), в тому числі: 730 000,00 доларів США (еквівалент 5 759 700,00 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - простроченої заборгованості за кредитом; 63 660,51 доларів США (еквівалент 502 281,43 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - процентів нарахованих на строкову заборгованість за кредитом; 38 872,84 доларів США (еквівалент 502 281,43 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - процентів, нарахованих на строкову заборгованість за кредитом; 144 663,01 долара США (еквівалент 1 141 391,18 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом; 18 272,08 доларів США (еквівалент 144 166,71 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - пені за несвоєчасне погашення процентів; 2 758,28 доларів США (еквівалент 21 762,80 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - 3 % річних, нарахованих у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів; 12 764,38 долара США (еквівалент 100 710,99 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - 3 % річних, нарахованих у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту; 73 000,00 доларів США (еквівалент 575 970,00 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - штраф за недотримання умов кредитного договору, в тому числі шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 21.02.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий № 498, а саме: адміністративно-господарську будівлю під літ. А, загальною площею 427,9 кв.м.; огорожу № 1-2; каналізаційну яму № 3, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 11, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Скорпіо”, з визначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
24.11.2010р. позивачем було подано до місцевого суду заяву про уточнення позовних вимог вих. № 1652, згідно якої позивач просив вирішити спір про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 21.02.2008р. № 01-МК/0208 в розмірі 1 039 530, 48 доларів США (еквівалент 8 201 895, 45 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.), в тому числі: 730 000 доларів США (еквівалент 5 759 700,00 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - простроченої заборгованості за кредитом; 63 660, 51 доларів США (еквівалент 502 281, 43 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - процентів нарахованих на строкову заборгованість за кредитом; 38 872, 84 доларів США (еквівалент 502 281,43 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - процентів, нарахованих на строкову заборгованість за кредитом; 144 663, 01 долара США (еквівалент 1 141 391,18 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом; 12 684, 29 доларів США (еквівалент 100 079, 05 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - пені за несвоєчасне погашення процентів; 2 758, 28 доларів США (еквівалент 21 762,80 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - 3 % річних, нарахованих у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів; 12 764, 38 долара США (еквівалент 100 710,99 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - 3 % річних, нарахованих у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту; 73 000,00 доларів США (еквівалент 575 970,00 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) - штраф за недотримання умов кредитного договору.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 26.11.2010р. у справі № 22/371 позов задоволено частково. На підставі рішення суду відповідача підлягає стягненню на користь позивача 730 000 доларів США (сімсот тридцять тисяч доларів США) (еквівалент 5 759 700,00 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) простроченої заборгованості за кредитом; 63 660, 51 доларів США (шістдесят три тисячі шістсот шістдесят доларів США 51 цент) (еквівалент 502 281, 43 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) процентів нарахованих на строкову заборгованість за кредитом; 144 663, 01 доларів США (сто сорок чотири тисячі шістсот шістдесят три долари США 01 цент) (еквівалент 1 141 391,18 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом; 12 684, 29 доларів США (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири долари США 29 центів) (еквівалент 100 079, 05 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) пені за несвоєчасне погашення процентів; 2 758, 28 доларів США (дві тисячі сімсот п’ятдесят вісім доларів США 28 центів) (еквівалент 21 762,80 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) 3 % річних, нарахованих у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів; 12 764, 38 долара США (дванадцять тисяч сімсот шістдесят чотири доларів США 38 центів) (еквівалент 100 710,99 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) 3 % річних, нарахованих у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту; 2 876, 42 доларів США (дві тисячі вісімсот сімдесят шість доларів США 42 центи) витрат по платі державного мита. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального та матеріального права, неповне з‘ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що після укладення договору поруки до кредитного договору були укладені наступні додаткові угоди: додаткова угода №1 від 18.09.2008 року; додаткова угода №2 від 21.01.2009 року.
Відповідно до п. 1.2. договору поруки передбачена обов'язкова згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності. Однак, 21.01.2009 року, без попередньої письмової згоди ТОВ "Скорпіо", між позивачем та ОСОБА_6 була укладена Додаткова угода № 2 до Кредитного договору, п.1 якої внесено зміни до п. 1.1. Кредитного договору, відповідно до яких Банк надає ОСОБА_6 кредит у сумі 730 000,00 доларів США на інвестиційній цілі не пов'язані з задоволенням власних потреб, з виплатою 13% річних, строком до 21.01.2010 року. Додатковою угодою №2 від 21.01.2009 року також встановлено, що погашення тіла кредиту здійснюється з 21.12.2009 року згідно графіку в Додатку №1, а саме: 21.12.2009 року - 300 000,00 доларів США, 21.01.2010 року - 430 000,00 доларів США. Також додатковою Угодою № 2 від 21.01.2009 року змінено кінцевий строк користування кредитними коштами. Так, п. 1 Додаткової угоди №2 визначає, що кінцевим строк-до 21.01.2010року. Крім того, змінено спосіб виконання зобов'язання. Так, п. 2 Додаткової угоди № 2 встановлено, що сторони внесли зімни до Додатку №1, а саме графіку погашення кредиту Кредитного договору та виклали його в наступній редакції: 21.12.2009 року -300 000,00 доларів США, 21.01.2010 року-430 000,00 доларів США. Зазначена додаткова Угода № 2, якою внесено зміни до основного зобов'язання, передбаченого Кредитним договором суттєво збільшує обсяг відповідальності ТОВ "Скорпіо", однак для її укладення Банк зобов'язаний був до 21.01.2009 року отримати попередню письмову згоду ТОВ "Скорпіо", проте, ТОВ "Скорпіо" не надходило жодних повідомлень про укладення Додаткової Угоди № 2 від Банку. Більше того, ТОВ "Скорпіо" не надавало Банку попередньої письмової згоди на укладення Додаткової Угоди № 2, а отже, Банк порушив порядок зміни зобов'язання, передбаченого Кредитним договором.
Відповідач вважає, що на підставі вищезазначеного можна зробити висновок, що порука припиняється з моменту зміни зобов'язання без попередньої письмової згоди ТОВ "Скорпіо", тобто з 21.01.2009 р., а отже, припиняється зобов'язання ТОВ "Скорпіо" щодо солідарної відповідальності перед Банком. У зв'язку з чим банк не має права пред'являти вимоги до ТОВ "Скорпіо" щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Крім того, апелянт зазначає, що місцевим судом не враховано ту обставину, що відповідно до ст. 543 ЦК України банк має право за умовами Кредитного договору та Договору поруки вимагати виконання обов'язку або від ОСОБА_6 і ТОВ "Скорпіо" разом, або від будь-кого з останніх окремо.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18.08.2010р. у справі №2-324/10 позовна заява ПАТ "Терра Банк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задоволена частково, з відповідача підлягає стягненню на користь ПАТ "Терра Банк" заборгованість за кредитним договором та процентами в розмірі 853 323,52 доларів США, штраф в розмірі 73 000,00 доларів США, пеню в розмірі 7 709,72 доларів США. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 09.11.2010 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 18.08.2010 року у справі №2-324/10 скасовано в частині стягнення з ОСОБА_6. штрафу у розмірі 73 000,00 доларів США, в іншій частині рішення залишено без змін.
На підставі викладеного відповідач приходить до висновку, що у зв»язку з прийняттям Апеляційним судом міста Києва рішення у справі №2-324/10 від 09.11.2010 року, припинився обов'язок ТОВ "Скорпіо" перед Банком, а банк подаючи позовні заяви як до ОСОБА_6, так і до ТОВ "Скорпіо" на майже однакові суми про стягнення заборгованості за Кредитним договором намагається за невиконання ОСОБА_6 одного зобов'язання за Кредитним договором отримати подвійне стягнення з ТОВ "Скорпіо" та з ОСОБА_6, що суперечить нормам цивільного законодавства.
Також апелянт звертає увагу суду на ту обставину, що місцевий суд при винесенні рішення зазначив один єдиний курс обміну гривні на долари США станом на 10.08.2010 року, що суперечить вимогам ч.2 ст.533 ЦК України. Банком було надано розрахунок по сплаті конкретних платежів на конкретну дату в доларах США, іншого порядку сплати договором не передбачено, а тому розрахунок заборгованості повинен бути здійснений з урахуванням вимог ст. 533 ЦК України, тобто під час розрахунку сум заборгованості, (а саме простроченої заборгованості за кредитом; проценти, нараховані на строкову заборгованість за кредитом; проценти, нараховані на прострочену заборгованість за кредитом та пеня за несвоєчасну сплату процентів), повинно бути використано курс на день кожного платежу, тобто на кожний день, коли ОСОБА_6 відповідно до умов Кредитного договору повинен був здійснити виплату процентів за користування кредитними коштами.
Апелянт також зазначає, що місцевим судом неправомірно стягнуто з ТОВ "Скорпіо" 3% річних за прострочення сплати кредитних коштів у відношенні суми прострочення у відповідному періоді з 22.12.2009 року по 09.08.2010 року, що складає 12 764,38 доларів США, та за прострочення сплати процентів в період з 01.03.2008 року по 09.08.2010 року, що складає 2 758,28 доларів США , оскільки відповідно до п. 3.1. Кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення основного боргу позичальник сплачує банку 34 % річних від суми залишку простроченої заборгованості по кредиту. Пунктом 3.3. Кредитного договору встановлено, що у випадку несвоєчасного погашення процентів за користування кредитом згідно п. 2.2.2 Кредитного договору позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на цей період за кожен день прострочки.
Таким чином, стягнення на підставі ст. 625 ЦК України застосоване Господарським судом м. Києва кредитним договором, ніж передбачено умовами договору є неправомірним, оскільки сплата штрафу та пені, а також сплата процентів, передбачених і договором, і ЦК України, за одне й те саме порушення договірних зобов'язань є подвійним застосуванням такого правового наслідку порушення зобов'язання, як неустойка, тобто подвійним притягненням (застосуванням заходів) до цивільно-правової відповідальності, що є порушенням положень Конституції України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
21.02.2008р. між ЗАТ “Інвест-Кредит-Банк” (правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства “Терра Банк”) та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 01-МК/0208.
Додатковими угодами № 1 від 18.09.2008 року та № 2 від 21.01.2009 року вносились зміни до графіка погашення кредиту, викладеного в додатку № 1 кредитного договору, а також змінено кінцеву дату повернення кредиту на 21.01.2010 року.
Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 21.01.2009р.) банк надає позичальнику кредит в сумі 730 000 доларів США на інвестиційні цілі не пов’язані з задоволенням власних потреб, з виплатою 13% річних, строком до 21 січня 2010р.; погашення тіла кредиту здійснюється з 21 грудня 2009р. згідно графіку в додатку № 1.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Згідно п. 2.2.2. укладеного кредитного договору, позичальник зобов’язується проводити сплату процентів щомісячно, починаючи з місяця надання кредиту у строк, встановлений графіком погашення кредиту та процентів який зазначено у додатку № 1 до цього договору, та є його невід’ємною частиною, але не пізніше строку вказаного в п. 1.1.
Пунктом 2.2.8. даного договору, передбачено, що позичальник зобов’язується повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов’язання у разі несплати процентів за користування кредитом (в т.ч. неналежної сплати процентів).
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Пунктом 1.2 кредитного договору укладеного між ЗАТ “Інвест-Кредит-Банк”та ОСОБА_6, визначено, що кредит забезпечується іпотекою, що оформлена договором іпотеки.
В свою чергу майновим поручителем за укладеним договором іпотеки від 21.02.2008р. є ТОВ “Скорпіо”, з яким позивачем з метою забезпечення вимог щодо виконання договору № 01-МК/0208 від 21.02.2008р. укладено договір поруки № 01-МК/0208 від 21.02.2008р..
В силу положень п. 1.1 договору поруки № 01-МК/0208 від 21.02.2008р. поручитель (відповідач у справі) зобов’язувався відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за належне виконання боржником усіх його зобов’язань за основним договором та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що можуть бути укладені в майбутньому.
За укладеним договором поруки (п. 2.1.1) у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов’язань за основним договором, кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до поручителя; ці вимоги є обов’язковими для виконання протягом 3 банківських днів з моменту отримання поручителем від кредитора відповідного письмового повідомлення.
Враховуючи, що позичальник (ОСОБА_6.) не виконує покладені на нього зобов’язання за кредитним договором, позивач звернувся до боржника (ОСОБА_6.), відповідача (ТОВ “Скорпіо”) який є поручителем за договором укладеним в забезпечення зобовязання по кредиту, з вимогою за вих. 1056 від 29.07.2010р. у якій вимагав в тридцяти денний строк усунути порушення та погасити заборгованість за кредитним договором. Зазначена вимога направлена відповідачу та третій особі 29.07.2010р., що підтверджено наданими до справи поштовими чеками № 8246, № 8248 з описами-вкладеннями про вміст рекомендованих відправлень, та отримана відповідачем 10.08.2010р., та третьою особою 05.08.2010р., про що свідчать поштові повідомлення про вручення зазначених рекомендованих відправлень.
Рішенням № 2-324/10 від 18.08.2010р. Печерського районного суду міста Києва вимоги банку про стягнення заборгованості з ОСОБА_6 за кредитним договором № 01-МК/0208 від 21.02.2008р. задоволено частково. На підставі рішення суду з позичальника на користь Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором та процентами в розмірі 853 323, 52 доларів США, що станом на 18 серпня 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ (100$- 789 грн. 00 коп.) становить 6 732 722 грн. 60 коп., штраф в розмірі 73 000 доларів США, що станом на 18 серпня 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ (100$ - 789 грн. 00 коп.) становить 575 970 грн. 00 коп., та пені в розмірі 7 709, 72 доларів США, що станом на 18 серпня 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ (100$- 789 грн. 00 коп.) становить 60 829 грн. 69 коп. і витрати з оплати судового збору у розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 09.11.2010 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 18.08.2010 року у справі №2-324/10 скасовано в частині стягнення з ОСОБА_6 штрафу у розмірі 73 000,00 доларів США, в іншій частині рішення залишено без змін.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Таким чином, зобов'язання поручителя перед банком припиняються у випадку повного виконання боржником свого обов'язку. Таке виконання, як зазначено вище, на даний момент не здійснене. У тому ж випадку, якщо боржник здійснить виконання свого обов'язку за кредитним договором, підтвердженого рішення суду, то стягнення боргу за кредитним договором з поручителя стане неможливим, оскільки обов'язки поручителя перед банком будуть припинені.
Статтею 557 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя. Поручитель, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, у зв'язку з не направленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника.
Таким чином, законодавець визначив чітку процедуру захисту прав Поручителя, яка підлягає застосуванню у випадку так званого «подвійного виконання». Тому Поручитель у подальшому не позбавлений права вимагати від Банку або Позичальника повернути кошти, які можуть бути зайво сплачені ним на користь Банку при попередньому виконанні свого обов'язку Боржником та неповідомленні ним про це Поручителя.
Оскільки позичальником порушено строки сплати кредиту, визначені графіком погашення, відсотки за користування кредитом не сплачуються, згідно здійсненого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 01-МК/0208 від 21.02.2008р. станом на 10.08.2010р. заборгованість за кредитом складає 1 039 530, 48 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом станом на 10.08.2010р. становить 8 201 895, 45 грн. позивач звернувся до поручителя з позовом про стягнення боргу за договором поруки.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку про те, що внаслідок невиконання
зобов’язань щодо повернення грошових коштів за кредитним договором ( строк по сплаті яких закінчився 21.01.2010р.) позовні вимоги про стягнення 730 000 доларів США (еквівалент 5 759 700,00 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) простроченої заборгованості за кредитом та 63 660, 51 доларів США (шістдесят три тисячі шістсот шістдесят доларів США 51 цент) (еквівалент 502 281, 43 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) процентів нарахованих на строкову заборгованість за кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач також просить суд стягнути пеню, згідно з п. 3.1 кредитного договору, яким передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення основного боргу позичальник сплачує банку 34% річних від суми залишку простроченої заборгованості по кредиту.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 230 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин, яким є відповідач, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки по строку 21.01.2010р. позичальником кредитні кошти в розмірі 730 000 доларів США, не повернуті, нарахування банком 144 663, 01 доларів США процентів на прострочену заборгованість виходячи із ставки 34% річних, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з п. 3.3 кредитного договору, у випадку несвоєчасного погашення процентів за користування кредитом згідно з п. 2.2.2 договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на цей період за кожен день прострочки.
Сума пені, по розрахунку за період не більше півроку, у відношенні суми несвоєчасно сплачених процентів за подвійною обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 468 від 10.08.2009р. (10, 25%), Постановою № 259 від 07.06.2010р. (9,5%), Постановою НБУ № 320 від 07.07.2010р. (8,5%) складає 12 684, 29 доларів США та підлягає стягненню з поручителя.
Позивач також просить суд відповідно до ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 3% річних за прострочення сплати кредитних коштів у відношенні суми прострочення у відповідному періоді з 22.12.2009р. по 09.08.2010р. складає 12 764, 38 доларів США, та за прострочення сплати процентів в періоді з 01.03.2008р. по 09.08.2010р. складає 2 758, 28 доларів США.
Відповідно до 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, п. 3.1. кредитного договору встановлено інший розмір процентів, а відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи наведене колегія приходить до висновку, що вимоги про стягнення 3% річних за прострочення сплати кредитних коштів у відношенні суми прострочення за період з 22.12.2009р. по 09.08.2010р. у розмірі 12 764, 38 доларів США та за прострочення сплати процентів за період з 01.03.2008р. по 09.08.2010р. у розмірі 2 758, 28 доларів США на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки їх стягнення призведе до подвійного застосування такого правового наслідку порушення зобов'язання, як неустойка, тобто подвійним притягненням (застосуванням заходів) до цивільно-правової відповідальності.
Колегія погоджується з висновком місцевого суду, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 73 000 доларів США є безпідставними, оскільки право банку стягнути штраф у розмірі 10% від суми кредиту передбачено саме при розірванні договору у разі недотримання позичальником умов кредитного договору та є наслідком саме розірвання договору достроково, що прямо обумовлено у п. 2.3.5 кредитного договору. Стягнення штрафу є додатковим заходом, що компенсує збитки внаслідок дострокового розірвання договору, а в даному випадку, позивачем здійснюється нарахування відсотків за користування кредитними коштами у відповідності з умовами кредитного договору, застосовується відповідальність передбачена договором за його порушення. Однак позивачем не надано суду доказі розірвання договору № 01-МК/0208 від 21.02.2008р.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування господарським судом обмінного курсу гривні до долару США, виходячи з наступного .
Відповідно до п.1.1 договору поруки банк надає позичальнику грошові кошти у розмірі 730 000 доларів США, а поручитель зобов'язується відповідати перед банком солідарно в повному обсязі за належне виконання позичальником усіх його зобов'язань за кредитним договором, тобто позичальник зобов'язався повернути банку суму кредиту в доларах США, а поручитель зобов'язався відповідати за належне виконання саме цього обов'язку позичальника.
Таким чином, поручителем повинно бути виконане зобов'язання по поверненню суми боргу в саме іноземній валюті, посилання поручителя на визначення в рішенні гривневого еквіваленту зобов'язання не мають відношення до необхідності виконання ним свого обов'язку в іноземній валюті.
Визначення місцевим судом гривневого еквіваленту суми стягнення в іноземній валюті саме на день прийняття рішення повністю відповідає положенням абз.1 п.14 Постанови Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14, в якому вказано, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва підлягає зміні, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
В зв’язку із зміною рішення господарського суду першої інстанції на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат.
Керуючись ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорпіо” частково задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2010р. у справі № 22/371 змінити.
Викласти резолютивну частину рішення наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорпіо” (04114, м. Київ, бул. Лесі Українки 2, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 24211500) на користь Публічного акціонерного товариства “Терра Банк”(04053, м. Київ, Кудрявський узвіз 2, ідент. код 24425738) 730 000 доларів США (сімсот тридцять тисяч доларів США) (еквівалент 5 759 700,00 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) простроченої заборгованості за кредитом; 63 660, 51 доларів США (шістдесят три тисячі шістсот шістдесят доларів США 51 цент) (еквівалент 502 281, 43 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) процентів нарахованих на строкову заборгованість за кредитом; 144 663, 01 доларів США (сто сорок чотири тисячі шістсот шістдесят три долари США 01 цент) (еквівалент 1 141 391,18 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом; 12 684, 29 доларів США (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири долари США 29 центів) (еквівалент 100 079, 05 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) пені за несвоєчасне погашення процентів, 2 957 доларів США 22 центи витрат по сплаті державного мита за подання позову, 215,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Терра Банк”(04053, м. Київ, Кудрявський узвіз 2, ідент. код 24425738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорпіо” (04114, м. Київ, бул. Лесі Українки 2, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 24211500) 1090,89 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.»
Матеріали справи № 22/371 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Михальська Ю.Б.
Тищенко А.І.
08.02.11 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2011 |
Оприлюднено | 30.03.2011 |
Номер документу | 14414758 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Тищенко А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні