Рішення

від 07.11.2011 по справі 22/371

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/371

07.11.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»

до                   Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

про                 визнання недійсним договору

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:        не з’явились;

від відповідача:    не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(надалі ТОВ «Тридента Агро», позивач), звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору застави товарів в обороті № 448/ЗМ-1 від 03.03.2006р., що укладений між ТОВ «Тридента Агро»та ЗАТ «ТАС-Інвестбанк».

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що через відсутність рішення Загальних зборів акціонерів про надання дозволу представнику ЗАТ «Тас-Інвестбанк»ОСОБА_1 на підписання спірного договору, остання не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення даного роду дій та підписання договору.

Наводячи в позовній заяві перелік статтей ЦК України, ГК України, Закону України «Про заставу», позивач вважає наявними підстави для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним укладеного договору.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов, до суду представлено довіреність на представника яким підписано оспорювану угоду, документи на спростування доводів викладених в позовній заяві.

Позивач в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином –ухвалу суду про порушення провадження у справі отримано 24.10.2011р., і заяв щодо відмови від позову судом не отримувалось.

При врахуванні підстав заявленого позову, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2006р. між ТОВ «Тридента Агро»та ЗАТ «Тас-Інвстбанк»укладено договір застави товарів в обороті № 448/ЗМ-1, який за твердженням позивача, серед іншого підписаний з боку відповідача (ЗАТ «Тас-Інвстбанк») не уповноваженою особою.

Згідно ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 207, 237  ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків; правочин може вчинятися  усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується  особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов‘язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

До матеріалів справи на вимоги суду відповідачем представлено довіреність від 22.12.2004р., видану ОСОБА_1, якою підписано спірний договір від імені банку. Зазначена довіреність є нотаріально посвідченою та містить визначений обсяг повноважень, в тому числі зазначену особу уповноважено бути представником банку перед третіми особами, включаючи органи нотаріату, з усіх питань, що стосуються укладення банком з юридичними та (або) фізичними особами договорів у забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами, укладеними банком з юридичними та (або) фізичними особами, зокрема іпотечних договорів, договорів застави …ставити підписи та вчиняти інші дії, що пов’язані із виконанням цього доручення на умовах, їй відомих, в тому числі подавати заяви, повідомлення тощо, пов’язані із внесенням необхідної інформації до Державного реєстру іпотек та інших державних реєстрів.

          Окрім того, спірний договір застави товарів в обороті № 448/ЗМ-1 посвідчений нотаріально, і при його підписанні особи громадян, які підписали договір встановлені, їх дієздатність та правоздатність ЗАТ «Тас-Інвестбанк», ТОВ «Тридента Агро», повноваження їх представників перевірено нотаріусом. Жодних належних доказів, що свідчать про підписання спірного договору з боку ЗАТ «Тас-Інвестбанк»неуповноваженою особою (звернення до нотаріуса ОСОБА_2. якою посвідчено спірний договір та перевірено повноваження представників якими підписано договір з відповідним запитом про надання документів; докази які свідчать про відмову нотаріуса надати такі документи, відомості щодо звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою, документи прийняті за результатами розгляду відповідної заяви тощо) на вимоги суду (ухвала від 20.10.2011р.) не представлено.

Згідно зі статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов‘язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов‘язки з моменту вчинення цього правочину.

Наявні у справі документи, зокрема, укладення договорів про внесення змін до спірного договору свідчать про визнання та схвалення обома сторонами укладеного договору застави від 03.03.2006р..

          Викладене у позовній заяві твердження щодо наявної суперечності укладеного договору положенням ст. 3 Закону України «Про заставу»та ч. 2 ст. 548 ЦК України, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки самі положення ст. 3 Закону «Про заставу»передбачають, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

          Наведення в позовній заяві вказаної статті закону не у повному обсязі свідчить про недобросовісність дій позивача, про його неповагу до норм чинного законодавства.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивач у своїй позовній заяві не вказує та не конкретизує у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, пов’язане із підписанням договору застави від імені ЗАТ «Тас-Інвестбанк»не уповноваженою особою.

В даному випадку метою звернення позивача з позовом до суду є не захист порушених прав, а необхідність вирішення певних питань (в тому числі і можливість уникнення виконання договору тощо) шляхом створення судового процесу, що не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі,  оскільки, відсутні визначені законом підстави для визнання його недійсним з тих підстав про які зазначає позивач, договір підписаний уповноваженими особами.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін