Ухвала

від 22.03.2011 по справі 2-а-198/09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-198/09 Головуючий у 1-й інс танції: Гумен В.М.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі:

головуючого судді: Соб ківа Я.М.

суддів: Сор очка Є.О., Усенка В.Г.

при секретарі: Кол існик К.В.

розглянувши в порядку пис ьмового провадження апеляці йну скаргу Управління Пенсій ного фонду України в м. Прилук и Чернігівської області на п останову Прилуцького міськр айонного суду Чернігівської області від 23 лютого 2009 року у с праві за адміністративним по зовом ОСОБА_2 до Управлінн я Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської обл асті про зобов`язання вчинит и певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Законом України «Про суд оустрій і статус суддів»від 07.07.2010 року № 2453-VI, який набрав чин ності 30.07.2010 року, внесено зміни до Кодексу адміністративног о судочинства України. Відпо відно до нової редакції, пунк том третім частини першої ст . 197 Кодексу адміністративного судочинства України, передб ачено, що суд апеляційної інс танції може розглянути справ у в порядку письмового прова дження за наявними у справі м атеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наяв них у ній доказів, у разі подан ня апеляційної скарги на ріш ення суду першої інстанції, я кі прийняті у порядку скороч еного провадження за результ атами розгляду справ, передб ачених п. 2 частини першої ст. 183 -2, за вимогою якого скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними ос обами рішень, дій чи бездіяль ності суб'єктів владних повн оважень щодо обчислення, при значення, перерахунку, здійс нення, надання, одержання пен сійних виплат, соціальних ви плат непрацездатним громадя нам, виплат за загальнообов'я зковим державним соціальним страхуванням, виплат та піль г дітям війни, інших соціальн их виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, піл ьг. Тобто, законодавцем встан овлено спеціальний порядок р озгляду зазначеної категорі ї справ для адміністративних судів.

Дана справа розглядалась з а Кодексом адміністративног о судочинства України в мину лій редакції, якою скорочене провадження для суду першої інстанції передбачено не бу ло. Проте, колегія суддів дійш ла висновку, що всі справи заз наченої категорії підлягают ь розгляду апеляційними адмі ністративними судами в поряд ку письмового провадження не залежно від його виду, за яким справа була розглянута в суд і першої інстанції. Тим самим , виключається можливість пр ивілейованого становища уча сників адміністративного су дочинства, захист прав та інт ересів яких здійснено за Код ексом адміністративного суд очинства України в минулій р едакції, над учасниками адмі ністративного судочинства з ахист прав і інтересів яких з дійснюється за вимогами Коде ксу адміністративного судоч инства України в чинній реда кції.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про з обов' язання відповідача на рахувати щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 рок и як дитині війни згідно зі ст .6 Закону України "Про соціальн ий захист дітей війни".

Постановою Прилуцького мі ськрайонного суду Чернігівс ької області від 23 лютого 2009рок у позов задоволено частково. Зобов' язано відповідача п ровести перерахунок пенсії п озивачу з підвищенням її роз міру як дитині війни на 30 відс отків мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р оку відповідно до ст.6 Закону У країни "Про соціальний захис т дітей війни" та здійснити ві дповідні виплати на користь позивача за вказаний період. В решті позовних вимог відмо влено.

Не погоджуючись з вищезазн аченою постановою, відповіда ч подав апеляційну скаргу, в я кій просить скасувати постан ову суду першої інстанції як таку, що постановлена з поруш енням норм матеріального та процесуального права та ухва лити нову постанову, якою від мовити в задоволенні позовн их вимог.

Заслухавши суддю-доп овідача, перевіривши матеріа ли справи та доводи апеляцій ної скарги, колегія суддів вв ажає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а пост анову суду першої інстанції слід залишити без змін, виход ячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни»дітям війни , пенсії або щомісячне довічн е утримання чи державна соці альна допомога, що виплачуют ься замість пенсії, підвищує ться у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Проте, позивачу вищезазн ачена допомога за 2006 - 2008 рр. не ви плачувалась, у зв' язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Апеляційна інстанція по вністю погоджується з виснов ками суду першої інстанції, в иходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конс титуції України органи держа вної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов' язані діяти ли ше на підставі, в межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ений Конституцією України за Законами України.

Судом першої інстанції в становлено, що позивач отрим ує пенсію. Відповідно до стат ті 1 Закону України "Про соціал ьний захист дітей війни" пози вач має правовий статус дити ни війни. Крім того, згідно зі статтею 6 цього Закону він має право на підвищення пенсії н а 30 відсотків мінімальної пен сії за віком.

Визначаючись щодо позов них вимог за 2006 рік, колегія суд дів погоджується з висновком суду першої інстанції про ві дмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюдже т України на 2006 рік" з метою при ведення окремих норм законів у відповідність із цим Закон ом було зупинено на 2006 рік дію с татті 6 Закону України "Про соц іальний захист дітей війни".

Однак Законом України в ід 19 січня 2006 року N 3367-IV "Про внесен ня змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 виключе но та статтею 110 (викладеною ци м Законом у новій редакції) ус тановлено, що пільги дітям ві йни, передбачені статтею 6, зап роваджуються у 2006 році поетап но, за результатами виконанн я бюджету у першому півріччі , у порядку, визначеному Кабін етом Міністрів України за по годженням із Комітетом Верхо вної Ради України з питань бю джету.

Цей Закон був опублі кований 22 березня 2006 року і наб рав чинності 2 квітня 2006 року.

Тобто, з 2 квітня 2006 року ст аття 6 Закону України "Про соці альний захист дітей війни" зн ову почала діяти. Але підвище ння пенсії або щомісячного д овічного грошового утриманн я чи державної соціальної до помоги, що виплачується замі сть пенсії, на 30 відсотків мін імальної пенсії за віком, як в изначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за ре зультатами виконання бюджет у в першому півріччі, у порядк у, визначеному Кабінетом Мін істрів України за погодження м з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Кабінетом Міністрів Укр аїни протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 З акону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не пр иймалися.

З огляду на те, що встано влені законодавством умови п ідвищення до пенсії або щомі сячного довічного грошового утримання чи державної соці альної допомоги, що виплачує ться замість пенсії, дітям ві йни у 2006 році не настали, слід в ідмовити у задоволенні позов у. Крім того, позивачем пропу щено річний строк звернення до суду згідно зі ст.ст. 99, 100 КАС України.

Визначаючись щодо позо вних вимог за 2007 рік, колегія су ддів зазначає наступне.

Законом України "Про Де ржавний бюджет України на 2007 р ік", зокрема, пунктом 12 статті 71 , було зупинено на 2007 рік дію ст атті 6 Закону України "Про соці альний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 р оці підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошо вого утримання чи державної соціальної допомоги, яка вип лачується замість пенсії, ві дповідно до статті 6 Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни" виплачується ос обам, які є інвалідами (крім ти х, на яких поширюється дія Зак ону України "Про статус ветер анів війни, гарантії їх соціа льного захисту"), у розмірі 50 ві дсотків від розміру надбавки , встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Консти туційного Суду України від 09.0 7.2007 N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані н еконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону Украї ни "Про Державний бюджет Укра їни на 2007 рік" щодо зупинення ді ї на 2007 рік статті 6 Закону Укра їни "Про соціальний захист ді тей війни".

Відтак, правильним є вис новок суду першої інстанцій про відмову в задоволенні по зову з 01.01.2007 до 09.07.2007, оскільки в це й період дію норми, яка визнач ала право позивача на зазнач ене підвищення пенсії, було з упинено. Суд не може застосув ати норму, яка не діє. Також пр отягом указаного терміну дія ли приписи статті 111 Закону Ук раїни "Про Державний бюджет У країни на 2007 рік", яка по-іншому регулювала ці правовідносин и, та оскільки ця норма прийня та пізніше в часі, то вона мала пріоритет над нормами статт і 6 Закону України "Про соціаль ний захист дітей війни".

Після прийняття Констит уційним Судом України вказан ого рішення знову почали дія ти положення статті 6 Закону У країни "Про соціальний захис т дітей війни". Тобто з часу пр ийняття цього рішення у пози вача відновилось право на пі двищення пенсії на 30 відсоткі в мінімальної пенсії за віко м. Судом першої інстанції уст ановлено, що відповідач, ігно руючи зазначені норми матері ального права, не здійснив це підвищення пенсії, чим поруш ив указане право позивача. То му протиправною є бездіяльні сть відповідача щодо нездійс нення підвищення пенсії в пе ріод із 09.07.2007 до 31.12.2007.

Положення статті 7 Зако ну України "Про соціальний за хист дітей війни", якою передб ачено, що фінансове забезпеч ення державних соціальних га рантій, передбачених цим Зак оном, здійснюється за рахуно к коштів державного бюджету України, та на яку посилався в ідповідач, обґрунтовуючи сво ю бездіяльність щодо непідви щення пенсії тим, що кошти до П енсійного фонду України з де ржавного бюджету не надходил и, колегія суддів Київського апеляційного адміністратив ного суду до уваги не взяла з т аких підстав.

Статтею 88 Закону України "Про Державний бюджет Україн и на 2007 рік" установлено, що в ра зі недостатності виділених і з державного бюджету України коштів за бюджетними програ мами, пов'язаними з розмежува нням джерел виплати пенсій м іж державним бюджетом Україн и та Пенсійним фондом Україн и, пенсії, визначені законода вством для відповідних катег орій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок в ласних надходжень Пенсійног о фонду України. Тобто цією но рмою по-іншому врегульовано питання щодо фінансування за безпечення такої гарантії, я к підвищення пенсії на 30 відсо тків мінімальної пенсії за в іком. Крім того, ця норма прийн ята пізніше, тому вона має прі оритет над нормою, закладено ю у статті 7 Закону України "Пр о соціальний захист дітей ві йни".

Відсутність коштів для за безпечення виплат зазначено го підвищення до пенсії пози вачу також не є підставою для невиконання Пенсійним фондо м України своїх зобов'язань, в становлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захи ст дітей війни".

Крім того, щодо доводів ап еляційної скарги про необхід ність встановлення виплат бю джетним законодавством, то ц і твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реал ізація встановленого законо м права не може бути поставле на у залежність від бюджетни х асигнувань, тобто посиланн я органами державної влади н а відсутність коштів як на пр ичину невиконання своїх зобо в'язань судом не приймається до уваги. (У справі "Кечко прот и України" Європейський Суд з прав людини констатував, що н е приймає аргумент Уряду щод о бюджетних асигнувань, оскі льки органи державної влади не можуть посилатись на відс утність коштів як на причину невиконання своїх зобов'яза нь). Отже, безпідставними є по силання відповідача на відсу тність надходжень з державно го бюджету України як на підс таву ненарахування позивачу зазначеного підвищення до п енсії.

Як свідчать матеріали с прави, позивач звернувся до с уду з даним позовом в грудні 20 08 року, подавши цей позов біль ш ніж через рік з моменту пору шення, на його думку, прав, сво бод та законних інтересів.

Колегія суддів зазнача є, що позивачем постанова суд у першої інстанції не оскарж ується, а тому згідно з ч.1 ст. 195 К АС України суд апеляційної і нстанції переглядає судові р ішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, з урахуванн ям ст.ст. 99,100 КАС України, а також відповідного клопотання від повідача. позовні вимоги за 200 7 рік задоволенню не підлягаю ть.

Визначаючись щодо позо вних вимог за 2008 рік, колегія су ддів зазначає наступне.

Законом України "Про Де ржавний бюджет України на 2008 р ік та про внесення змін до дея ких законодавчих актів Украї ни" внесені зміни до Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій ред акції: "Дітям війни (крім тих, н а яких поширюється дія Закон у України "Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту") до пенсії або що місячного довічного грошово го утримання чи державної со ціальної допомоги, що виплач ується замість пенсії, випла чується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для у часників війни. Ветеранам ві йни, які мають право на отрима ння підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошо вого утримання чи державної соціальної допомоги, що випл ачується замість пенсії, від повідно до цього Закону та За кону України "Про статус вете ранів війни, гарантії їх соці ального захисту" дане підвищ ення провадиться за їх вибор ом згідно з одним із законів".

Згідно з Рішенням Консти туційного Суду України від 22.0 5.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпун ктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмі рів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не ві дповідають Конституції Укра їни (є неконституційними).

Таким чином, з 1 січня по 22 т равня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підля гали приписи Закону України «Про Державний бюджет Україн и на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті в України». Ураховуючи полож ення Конституції України щод о дії нормативно-правових ак тів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальн ий захист дітей війни»у реда кції цього Закону від 18 листоп ада 2004 року № 2195-IV, поновили свою д ію з 22 травня 2008 року.

Отже, з 22 травня 2008 року по зивач як особа зі статусом ді тей війни має право на підвищ ення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином з 22.05.2008 року по 31 грудня.2008 року позовні вимог и підлягають задоволенню.

Доводи скаржника про не врегульованість механізму р еалізації положень статті 6 З акону України "Про соціальни й захист дітей війни", зокрема не визначення поняття "мінім альна пенсія за віком", не прий мається колегією суддів, з ог ляду на наступне.

Відповідно до вимог част ини третьої статті 46 Конститу ції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомо ги, що є основним джерелом існ ування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від пр ожиткового мінімуму, встанов леного законом.

У розумінні статті 2 Зако ну України "Про прожитковий м інімум" визначено, що прожитк овий мінімум застосовується , зокрема, для встановлення ро змірів мінімальної заробітн ої плати та мінімальної пенс ії за віком, визначення розмі рів соціальної допомоги, доп омоги сім'ям з дітьми, допомог и по безробіттю, а також стипе ндій та інших соціальних вип лат виходячи з вимог Констит уції України та законів Укра їни.

Відповідно до частини п ершої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове дер жавне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розм ірі прожиткового мінімуму дл я осіб, які втратили працезда тність, визначеного законом.

Таким чином, колегія су ддів зазначає, що новий мінім альний розмір пенсії за віко м залежить від нового розмір у прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездат ність і встановлюється в зак оні про Державний бюджет на в ідповідний рік.

Доводи апелянта, що при з астосуванні частини третьої статті 28 цього Закону, з якої в ипливає, що мінімальний розм ір пенсії за віком, встановле ний абзацом першим частини п ершої цієї статті, застосову ється виключно для визначенн я розмірів пенсій, призначен их згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове дер жавне пенсійне страхування", є помилковими, оскільки судо ва колегія вважає, що наявніс ть такої норми не є підставою для відмови в реалізації гро мадянами, які мають статус ди тини війни, конституційної г арантії та права на отриманн я підвищення до пенсії на 30 ві дсотків мінімальної пенсії з а віком, виходячи з розміру пр ожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатніст ь і встановлюється в законі п ро Державний бюджет на відпо відний рік.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч . 1 КАС України, за наслідками р озгляду апеляційної скарги н а постанову суду першої інст анції суд апеляційної інстан ції залишає апеляційну скарг у без задоволення, а постанов у суду без змін, якщо визнає, щ о судом першої інстанції пра вильно встановлено обставин и справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріал ьного та процесуального прав а.

Відповідно до частини де сятої ст. 183-2, у разі оскарження в апеляційному порядку пост анови по даній категорії спр ав, ухвала суду апеляційної і нстанції є остаточною і оска рженню не підлягає.

На підставі викладеног о, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 К одексу адміністративного су дочинства України, колегія с уддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігів ської області - залишити бе з задоволення.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігі вської області від 23 лютого 2009 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і ос карженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: