Вирок

від 15.05.2009 по справі 1-50/2009

КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-50/2009р.

ВИРОК

ІМЯМ УКРАЇНИ

15 травня 2009 року Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крапивного В.І.,

при секретарі - Лашко Л.І.,

з участю прокурора - Жоголко Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківці у приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Корюківка Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1, освіта базова загальна середня, одруженого, має 3 неповнолітніх дітей, невійськовозобовязаного, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України,

за ст. 164 ч. 1 КК України, -

встановив:

Згідно рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2005 року з підсудного на користь його дружини ОСОБА_2 були стягнуті аліменти у розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу) на утримання трьох неповнолітніх дітей - дочок ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, і сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. народження, починаючи з 6.10.2005р. і до повноліття дітей, про що був виданий виконавчий лист № 2-721/2005р. і переданий на виконання до Державної виконавчої служби. Однак підсудний протягом 2007-2009рр. ухилявся від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, постійного місця роботи не мав, на виклики до виконавчої служби не зявлявся, внаслідок чого станом на 26.02.2009р. за ним рахується заборгованість по сплаті аліментів на загальну суму 21157, 61 грн., яку підсудний добровільно не погашає, незважаючи на неодноразові попередження державних виконавців.

Як у ході досудової підготовки матеріалів справи, так і в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю, у скоєному розкаявся і пояснив, що дійсно з нього за його згодою були стягнуті аліменти на користь колишньої дружини у розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу) з 6.10.2005р. на утримання трьох неповнолітніх дітей. Оскільки постійного місця роботи з самого початку стягнення аліментів він не мав, то перебивався випадковими заробітками. Аліменти на утримання дітей не сплачував з серпня 2007р. по цій причині. У даний час він ніде не працює, але обіцяє працевлаштувався і тоді матиме змогу сплачувати аліменти на утримання дітей, інших доходів він не має. Підсудний не оспорює, що його неодноразово попереджували державні виконавці про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, але він вважав, що все обійдеться чи він зможе працевлаштуватися, але роботи так і не знайшов. Не заперечує проти розміру заборгованості зі сплати аліментів і зобовязується її погасити, тому просить суворо його не карати.

Окрім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина підтверджується наступними доказами: рішенням від 18.10.2005р. та виконавчим листом № 2-721 /2005р. від 19.10.2005р. Корюківського райсуду Чернігівської області про стягнення з підсудного на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу) на утримання трьох неповнолітніх дітей, починаючи з 6.10.2005р. і до повноліття дітей (а.с. 36-37, 12-13), копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 15-16), довідками про те, що підсудний на обліку в центрі зайнятості не перебуває, грошових рахунків та договорів страхування не має, постійного місця роботи не має (а.с. 17-20, 32-34), розрахунком заборгованості підсудного по аліментах на суму 21157 грн. 61 коп. станом на 26.02.2009р. (а.с. 14), викликами до виконавчої служби та попередженнями про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів (а.с. 21-22), поданням виконавчої служби (а.с. 6), поясненнями дружини підсудного ОСОБА_2 та державного виконавця ОСОБА_6 (а.с. 8, 9).

Таким чином, підсудний злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) і його дії вірно кваліфіковані за ст. 164 ч. 1 КК України.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, конкретні обставини його вчинення, розмір заборгованості по аліментах, особу підсудного, який раніше не був судимий і не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, вперше скоїв злочин невеликої тяжкості, працездатний, але ніде не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, має трьох неповнолітніх дітей, з якими проживає разом, відсутність обтяжуючих вину підсудного обставин, помякшуючу його вину обставину - щире каяття, прохання потерпілої суворо його не карати, а також інші обставини, у звязку з чим суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України - у виді громадських робіт на максимальний строк, бо його виправлення ще можливе і без ізоляції від суспільства. Запобіжний захід підсудному за таких обставин слід обрати у вигляді - підписки про невиїзд.

Речових доказів та судових витрат по справі немає.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -

засудив:

Визнати ОСОБА_1 винним за ст. 164 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді - 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 обрати у вигляді - підписки про невиїзд.

На вирок суду протягом 15 діб з часу його проголошення може бути подана апеляція.