КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-а-117/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі
головуюча суддя Неженцева О.В.
при секретарі Волошиній К.Г.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоплаченої суми щорічних виплат на оздоровлення,
ВСТАНОВИВ:
23 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі - УПСЗН) про стягнення недоплаченої щорічної суми на оздоровлення за 2007 рік, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем його права на отримання соціальної виплати у гарантованому законом розмірі.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послалась на обставини, викладені в позовній заяві, та зазначив, що він, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон), має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, передбачених положеннями частини 4 статті 48 вищезазначеного Закону - п*яти мінімальних заробітних плат. Однак УПСЗН компенсація грошових коштів на оздоровлення у 2007 році здійснена у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України та Законом „Про Державний бюджет України на 2007 рік» і виплата 20 грудня 2007 року була проведена на суму 100 грн. Посилаючись на те, що посадовими особами відповідача порушуються його конституційні права на належний соціальний захист і здоров*я, ОСОБА_1 просить суд стягнути з УПСЗН на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену суму щорічної виплати на оздоровлення за 2007 рік у сумі 2200 грн.
Позивач вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду ним не пропущено, бо З грудня 2008 року він за захистом своїх порушених прав первісно звернувся до Донецького окружного суду, але ухвалою суду від 29 грудня 2008 року позовну заяву йому було повернуто з причини порушення правил підсудності.
Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позовні вимоги ОСОБА_1 не визнало, пославшись на їх безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача - завідуючий сектором праці ОСОБА_2, не погоджуючись з позовними вимогами, стверджував, що соціальні виплати у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення УПСЗН проведено 20 грудня 2007 року ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, у порядку і розмірах, передбачених для вказаної категорії осіб, у відповідних постановах Кабінету Міністрів України та Законі „Про Державний бюджет України на 2007 рік». Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" не передбачені витрати на спірні соціальні виплати у розмірі, на якому наполягає позивач, тому відповідач не мав можливості провести виплату належної ОСОБА_1 суми після прийняття Конституційним Судом України рішення 9 липня 2007 року. Вважає, що УГТСЗН діяв у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були, тому просить у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд установив наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до другої категорії. Позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, що підтверджено посвідченням серії А № 021408.
Управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, у 2007 році виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема - 20 грудня 2007 року, у сумі 100 грн. Зазначені обставини підтверджені відповідними документами і визнані учасниками судового розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами абзацу 4 частини 4 статті 48 Закону України від 28 лютого 1991 р. № 796-ХП «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (далі - Закон № 796-ХП), встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п*яти мінімальних заробітних плат.
Зі змісту статті випливає, що даним законодавчим актом визначено розмір щорічної допомоги на оздоровлення, як величину кратну відносно розміру мінімальної заробітної плати.
Розмір щорічної допомоги на оздоровлення було передбачено у постановах Кабінету Міністрів України: від 26 липня 1996 р. № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 12 липня 2005 р. № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії-у розмірі 100 грн.
Відповідно до пункту 30 статті 71 Закону від 19 грудня 2006 р. № 489- V „Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон № 489-V) дію абзацу четвертого частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», було зупинено на 2007 р. у частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із законом.
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення пункту 30 ст. 71 Закону № 489-V.
Рішення Конституційного Суду України (п.5) є обов*язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що є неконституційними.
Таким чином, відповідно до законодавства приписи пункту 30 статті 71 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України - 9 липня 2007 року.
Відтак розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за визначений позивачем 2007 рік встановлюється зазначеним Законом № 796-ХП.
Нормою статті 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено тільки роз’яснення Кабінетом Міністрів України порядку застосування цього Закону, а не розмірів компенсаційних виплат. Зазначеним Законом Кабінет Міністрів не уповноважено зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги та змінювати розмір допомоги на оздоровлення.
Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов*язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним нормативним актом - постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996г. № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 12 липня 2005 р. № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставним.
За таких обставин, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами - постановами Кабінету Міністрів України, суд вважає, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню положення абзацу 4 частини 4 статті 48 Закону № 796-ХП.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради повинно виплатити ОСОБА_1, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, щорічну компенсацію на оздоровлення за 2007 рік виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати (частина 7 статті 48 Закону № 796-ХП).
Відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Із матеріалів справи вбачається, що первісно адміністративний позов ОСОБА_1 надійшов на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду З грудня 2008 року.
В розумінні ст. 48 Закону № 796-Х11 допомога на оздоровлення є способом відшкодування шкоди, спричиненої здоров*ю громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи, а згідно з частиною 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я або смертю.
Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати ОСОБА_1 (20 грудня 2007 р.) щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік відповідно до ст. 76 Закону № 489-V становив 460 грн., фактично отримано позивачем 100 грн., у зв’язку з чим недоплата складає (460 грн. х 5) - 100 грн. = 2200 грн.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради по виплаті ОСОБА_1 у 2007 році щорічної допомоги на оздоровлення в конкретному розмірі, визначеному відповідними постановами Кабінету Міністрів України, є протиправними, тому з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню недоотримана сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2200 грн.
Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого Державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, визначених статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов’язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивача права на отримання соціальної виплати - щорічної допомоги на оздоровлення і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 46, 75, 92 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, статтями 9, 71, 88, 99, 100, 102, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 48, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради задовольнити.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 35219046001500, МФО 834016 ГУ ДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ -25953586) на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у сумі 2200 грн.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви.
Суд | Кіровський районний суд м.Макіївки |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2009 |
Оприлюднено | 24.05.2011 |
Номер документу | 15601412 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровський районний суд м.Макіївки
Неженцева О. В.
Адміністративне
Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим
Лущеко Людмила Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні