ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 6/94-15/112
25.05.11
За позовом Малого приватного підприємства фірма “Фріз”
До Міністерства оборони України в особі департаменту будівництва Міністерства оборони України
Про стягнення 184653,88 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники сторін:
від позивача Бень В.Е.
від відповідача - не з»явилися
У судовому засіданні 25.05.2011. за згодою присутніх представників сторін (позивача)судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Мале приватне підприємство фірма "Фріз" звернулось до Господарського суду м.Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України департаменту будівництва МО України про стягнення 184 653,88грн.(121 719,90грн.-основного боргу, 55193,48грн.-інфляційного збільшення суми боргу, 7 740,50грн.-3% річних) заборгованості за Договором №9/1-0-15П від 20.06.2000року.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 25.01.2010 порушено провадження у справі №6/94 (суддя Ковтун С.А.)
Рішенням Господарського суду м.Києва від 20.05.2010 року позов Малого приватного підприємства фірми "Фріз" задоволено частково та постановлено стягнути з відповідача 176296,51грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 7740,50грн. 3%річних, а також судові витрати.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2011 касаційнускаргу Міністерства Оборони України задоволено, рішення господарського суду м.Києва від 20.05.2010 у справі №6/94 скасовано.
Згідно автоматизованого розподілу справ господарського суду м.Києва справа №6/94 передана на новий розгляд судді Хоменку М.Г.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 18.03.2011 справу №6/94 прийнято до свого провадження суддею Хоменком М.Г., присвоєно їй номер 6/94-15/112 та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі та подано суду докази виконання робіт на суму 121719,9 грн. з обґрунтуванням порядку та строку оплати робіт за договором.
Відповідач у поданих поясненнях позовні вимоги відхилив, посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем, що підтверджується рішенням господарського суду Львівської області по справі № 19/102 від 20.02.2008 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 р..
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність витребування від відповідача доказів, потрібних для вирішення спору по суті.
ВСТАНОВИВ:
20.06.2000 р. між військовою частиною А –1206 (правонаступник - Західне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України) (замовником) та малим приватним підприємством фірма “Фріз”(підрядником) було укладено договір №9/1 -0-15 П генерального підряду на реконструкцію казарми під житловий будинок з мережами та благоустроєм в м. Стрий по вул. Гайдамацькій, для військовослужбовців Сил ППО України та членів їх сімей (далі –Договір).
Предметом Договору визначено, що підрядник в межах договірної ціни, проіндексованої з урахуванням рівня інфляції на момент розрахунків, виконує власними і залученими силами та засобами всі передбачені замовником роботи, здає об’єкт в експлуатацію замовнику у відповідності до цього (п. 2.1 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору договірна ціна об’єкту визначається розрахунком та протоколом погодження договірної ціни.
Відповідно до п. 8.1 Договору підрядник залучає для виконання спеціальних робіт субпідрядні організації та координує роботу на майданчику.
15.06.2005 р. між замовником, підрядником та Міністерством оборони України було укладено додаткову угоду № 8/114 до Договору, відповідно до якої Міністерство оборони України взяло на себе функції з часткової оплати за будівельно-монтажні роботи з продовження будівництва будинку і передало замовнику всі права щодо виконання функцій замовника з будівництва об’єкту.
14.03.2006 р. на виконання вимог наказу Міністра оборони України від 28.12.2005 р. № 772 “Про деякі питання організації будівництва житла”між замовником, підрядником та Міністерством оборони України було укладено додатковий договір № 10-0605 до Договору, яким було проведено зміну сторони договору, а саме: Міністерство оборони України прийняло на себе всі права і функції замовника будівництва житлового будинку по вул. Гайдамацькій в м. Стрию, шифр 9/03.
Тобто з 14.03.2006 р. начальник Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони діяв на підставі довіреності від імені Міністерства оборони України, про що підрядника було повідомлено листом від 24.03.2006 р. №196.
В ході виконання Договору, у зв’язку з відсутністю фінансування, замовник неодноразово звертався до підрядника з проханням виконати та оплатити замість замовника роботи за Договором, що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.
Так, підрядником було проведено оплати за видачу технічних умов - 280,18 грн.; за хлорування води по об’єкту - 1053,45 грн.; розроблення архітектурно планувального завдання - 208,20 грн.; за погодження проекту по газифікації об’єкту -101,92 грн.; за ремонт ГРП згідно технічних умов - 8037,60 грн.; за прийомку газових приладів - 2943,94 грн.; за технічне обслуговування газопроводу - 85,98 грн.; за приєднання об’єкту до електричних мереж - 625,58 грн.; за повірку та пломбування електричних лічильників по даховій котельні -63,60 грн.; за спожитий газ при пусконалагоджувальних роботах по даховій котельні -2798,01 грн.; за виготовлення проекту та встановлення загального теплового лічильника на даховій котельні - 10191,46 грн.; виготовлення проекту та встановлення газового коректора на даховій котельні - 4398,00 грн.; за газовий коректор для дахової котельні - 8197,20 грн.; електричний лічильник для дахової котельні - 585,00 грн.; за реле тиску газу для дахової котельні - 612,60 грн.; пусконалагоджувальні роботи по даховій котельні - 45853,20 грн., що разом складає 86035,92 грн.
Виконання робіт за Договором, а саме: будівництво 46-квартирного житлового будинку після переобладнання казарми (шифр 9/03) закінчено в 2007 році. Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 10.01.2007 р. № 3 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об’єкта.
Свої зобов’язання по Договору підрядник виконав в повному обсязі.
Замовник оплату виконаних підрядником та прийнятих ним робіт здійснював частково, внаслідок чого його заборгованість на день розгляду справи становить 121719,90 грн., з яких 81281,16 грн. по актах виконаних робіт за Договором (рахунок на оплату від 17.09.2007 р.), 40438,74 грн. по роботах, оплачених підрядником за замовника (рахунок на оплату № 2/10тех від 30.10.2007 р.) .
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 121719,90 грн. не погашена.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 3 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1764 кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та підписання акту державної (робочої) комісії з прийняття об’єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 121719,90 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу та відсотків по кредиту підлягають задоволенню.
Твердження відповідача про відсутність заборгованості не приймаються судом до уваги, оскільки в рішенні господарського суду Львівської області по справі № 19/102 від 20.02.2008 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 р., на яке посилається відповідач зазначено наступне: «Роботи були виконані до 01.01.2004року за власні внески МПП фірма «Фріз», не підлягали оплаті грошовими коштами. Згідно з Договором на вартість власних внесків позивачу підлягало передачі певна кількість квартир», що рішенням господарського суду Львівської області по справі № 19/102 було і присуджено в межах суми заявленої заборгованості. Крім того, у вищезазначеному рішенні також зазначено: «Проплати здійснені Відповідачем-1: Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, м.Львів та Відповідачем-2: Міністерством оборони України, м.Київ на користь позивача, згідно призначенням платежів, були здійснені за роботи, які виконувались Позивачем після 01.01.2004р.
Таким чином, вищезазначеними рішеннями та постановами судів чітко було визначено розмір заборгованості відповідача перед позивачем, яка виникла до 2004 року, тоді як позовні вимоги у даній справі стосуються стягнення заборгованості за період 2005 –2008 роки.
Окрім цього, відповідач все таки підтвердив виконання позивачем підрядних робіт в період з 2005-2008 роки, про що свідчать Двідки про вартість виконаних підрядних робіт(типова форма №КБ-3), Акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-1в), підписаних сторонами, а також часткова їх оплата.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунку суду з відповідача підлягають до стягнення три проценти річних в сумі 7740,50 грн. та збитки від інфляції в сумі 54576,61 грн.
У задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції в сумі 616,87 грн. судом відмовлено.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 121719,90грн.-основного боргу, три проценти річних в сумі 7740,50 грн. та збитки від інфляції в сумі 54576,61 грн
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 1840,37грн. та 235,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Малого приватного підприємства фірма “Фріз” задовольнити частково.
2. Стягнути з Міністерства оборони України в особі департаменту будівництва Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь малого приватного підприємства фірми “Фріз”(82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Гайдамацька 4, кв. 36, код 22415747) 121719(сто двадцять одна тисяча сімсот дев»ятнадцять)грн..90коп-основного боргу, 54 576(п»ятдесят чотири тисячі п»ятсот сімдесят шість)грн.61коп. - інфляційного збільшення суми боргу, 7740(сім тисяч сімсот сорок) грн. 50коп. –три проценти річних, 1840(одна тисяча вісімсот сорок)грн.,37коп.- державного мита та 235(двісті тридцять п»ять)грн.,21 коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позовних вимог Малого приватного підприємства фірма “Фріз” відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Хоменко М.Г.
Дата підписання рішення: 30.05.2011
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2011 |
Оприлюднено | 06.06.2011 |
Номер документу | 15928555 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні