Постанова
від 23.01.2008 по справі 32/426
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/426

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.01.2008                                                                                           № 32/426

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Котовська О.М. (дов. №2060 від 06.09.2007 р.)                                       Янкевич Л.Д. (дов. №11 від 02.01.2008 р.)

від відповідача -                 Лебедюк Ю.А. (дов. №249/10 від 29.12.2007 р.)

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.10.2007

 у справі № 32/426 (Хрипун О.О.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

 до                                                   Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

             

                       

 про                                                  стягнення 9110276,91 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Рівнегаз” (далі – ВАТ „Рівнегаз”, позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі – ДК “ Газ України” НАК „Нафтогаз України”, відповідач) 8408156,01 грн. суми основного боргу за Договором №06/07-189 від 31.01.2007 р., 453458,47 грн. пені, 167377,30 грн. інфляційних нарахувань, 81195,13 грн. нарахувань 3-х відсотків річних, а також судових витрат в розмірі 25500 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 118 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2007 р. у справі № 32/426 в позові відмовлено повністю.

Суд мотивував рішення тим, що зобов'язання відповідача на суму 8408156,01 грн. за Договором №06/07-189 від 31.01.2007 р. припинилось зарахуванням зустрічної однорідної вимоги на цю ж суму - 8408156,01 грн. по Договору №10/1-560, а тому підстави для стягнення відповідача на користь позивача 8408156,01 грн. за Договором №06/07-189 від 31.01.2007 р. відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 19.10.2007 р. скасувати і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, вважаючи, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача  в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали, просили вказане рішення скасувати і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.03.2001 р. між Дочірньою компанією „Торговий дім „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (позивачем), як постачальником, та ВАТ „Рівнегаз” (відповідачем), як покупцем, було укладено Договір № 10/1-560 на постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати покупцю в 2001 р. імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 р. у справі №14/231, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду від 29.11.2006 р. №14/231, було встановлено наявність у ВАТ „Рівнегаз” заборгованості в сумі 19169576,32 грн. за Договором №10/1-560 від 19.03.2001 р. перед ДК „Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” за несвоєчасну оплату останньому імпортованого природного газу.

31.01.2007 р. між відповідачем – Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, як замовником, та позивачем – ВАТ „Рівнегаз”, як виконавцем, було укладено Договір №06/07-189 про надання послуг по транспортуванню природного газу у 2007 р.

Відповідно  до п. 5.1 Договору №06/07-189 сторони погодили, що вартість наданих виконавцем замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі актів прийому-передачі послуг по транспортуванню газу та тарифів на транспортування газу.

Відповідно до Актів виконання послуг з транспортування природного газу від 31.01.2007 р. на суму 2474677,42 грн., від 28.02.2007 р. на суму 2736576,31 грн., 31.03.2007 р. на суму 1908030,12 грн., від 30.04.2007 р. на суму 879747,22 грн., від 31.05.2007 р. на суму 219848,27 грн., від 30.06.2007 р. на суму 189276,76 грн., позивачем (виконавцем) було надано відповідачу (замовнику) послуг з транспортування природного газу у відповідні місяці на загальну суму 8408156,01 грн., а відповідачем (замовником) надані послуги були прийняті у повному обсязі, про що свідчать підписи уповноважених представників сторін на Актах та проставлені печатки підприємств.

Відповідач звернувся до позивача з заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог №31/19-2873 від 29.03.2007 р., №31/19-4864 від 25.05.2007 р., №31/19-6309 від 25.06.2007 р., №31/19-7568 від 26.07.2007 р. та повідомив позивача про те, що зменшує дебіторську заборгованість ВАТ „Рівнегаз” загалом по заявах на суму 8408156,01 грн. за договором №10/1-560 від 19.03.2001 р. та відповідно відображає в бухгалтерському обліку цю суму як зменшення кредиторської заборгованості перед відповідачем за Договором №06/07-189 від 31.01.2007 р. Таким чином, зобов'язання відповідача та позивача на суму 8408156,01 грн. за договорами №10/1-560 від 19.03.2001 р.  та №06/07-189 від 31.01.2007 р. припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Позивач не погодився з зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 8408156,01 грн. за договорами №10/1-560 від 19.03.2001 р.  та №06/07-189 від 31.01.2007 р., посилаючись на неоднорідність вимог за зазначеними договорами та у відповідь на заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №31/19-2873 від 29.03.2007 р., №31/19-4864 від 25.05.2007 р., №31/19-6309 від 25.06.2007 р., №31/19-7568 від 26.07.2007 р. направив відповідачу листи №1035 від 07.05.2007 р., №1352 від 13.06.2007 р., №1575 від 09.07.2007 р., №1827 від 07.08.2007 р.

В силу статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однією із сторін.

За змістом названої правової норми залік можливий при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічними, тобто такими, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідними, зокрема можна зараховувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

З огляду на викладене судом встановлено, що строк виконання вимог як за Договором №№10/1-560 від 19.03.2001 р.,  так і за Договором №06/07-189 від 31.01.2007 р. настав, вимоги за зазначеними договорами є однорідними, зустрічними, оскільки предметом вищезазначених договорів є транспортування та поставка сторонами одна одній природного газу.

Виходячи зі змісту статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обставин, які в силу ст. 602 Цивільного кодексу України виключають можливість зарахування зустрічних вимог не встановлено.

Згідно з п.3 ст. 203 Господарського суду України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Отже за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформлюється заявою однією сторони.

Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу україни та статті 20 Господарського процесуального кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду, і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Твердження позивача про те, що стягнення заборгованості по договору №10/1-560 повинно проводитися відповідно до законодавства про виконавче провадження, оскільки воно було предметом судового розгляду (справа №14/231), а тому вимоги за договорами №10/1-560 від 19.03.2001 р. та №06/07-189 від 31.01.2007 р. є неоднорідними, судом не приймаються, оскільки, відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження”, регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується лише цим Законом, а здійснюється „на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно цього Закону, та інших законів”, добровільне виконання може здійснюватись у будь-який, передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, позивач помилково ототожнив процедуру виконання рішення з зустрічною однорідною вимогою. Зустрічною однорідною вимогою в даному випадку є не рішення суду, а сума боргу, яку визначено і стягнено рішенням суду у справі №14/231.

Чинне законодавство, як матеріальне так і процесуальне, не містить заборон щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення.

Київський апеляційний господарський суд вважає, що зобов'язання відповідача на суму 8408156,01 грн. за Договором №06/07-189 від 31.01.2007 р. припинилось зарахуванням зустрічної однорідної вимоги на цю ж суму - 8408156,01 грн. по Договору №10/1-560, а тому підстави для стягнення відповідача на користь позивача 8408156,01 грн. за Договором №06/07-189 від 31.01.2007 р. відсутні.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно визнав позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Рівнегаз” необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Рівнегаз” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2007 року у справі № 32/426 - без змін.

Матеріали справи № 32/426 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.

 28.01.08 (відправлено)

Дата ухвалення рішення23.01.2008
Оприлюднено27.05.2008
Номер документу1631673
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —32/426

Постанова від 16.06.2011

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Кошіль В.В.

Рішення від 25.09.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Хрипун О.О.

Постанова від 12.10.2009

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Студенець В.І.

Постанова від 28.01.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Дунаєвська Н.Г.

Ухвала від 08.01.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Дунаєвська Н.Г.

Рішення від 16.09.2008

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

Постанова від 06.11.2008

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Верховець А.А.

Постанова від 23.01.2008

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Зубець Л.П.

Постанова від 26.03.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Дунаєвська Н.Г.

Рішення від 15.08.2006

Господарське

Господарський суд Донецької області

Зубченко І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні