Постанова

від 27.09.2011 по справі 17/482

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2011                                                                                           № 17/482

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Чорної Л.В.

суддів:            Баранця  О.М.

          Рєпіної  Л.О.

при секретарі:           Скорик В.А.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

від відповідача  –  ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від третьої особи 1. – не з‘явився;

від третьої особи 2. – ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «акціонерна компанія «Київводоканал»

на рішення  

господарського суду

міста Києва  

від

01.08.2011 року

у справі

№ 17/482(суддя – Удалова О.Г.)

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі розрахункового департаменту  

до

Комунального підприємства «Оболоньжитлоспецексплуатація»

третя особа на стороні

позивача, яка не

заявляє

самостійних вимог на

предмет спору

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»

третя особа на стороні

відповідача, яка не

заявляє

самостійних вимог на

предмет спору

Комунальне підприємство Київської міської державної адміністрації «Головний інформаційно-обчислювальний центр»

про

стягнення 74 290,05 грн.      

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2011 року відмовлено у задоволені позову.

Дане рішення мотивоване тим, що Позивачем не доведено, що ним були встановлені з Відповідачем договірні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води.  

Також суд дійшов висновку, що Позивачем кількість стоків гарячої води визначена на рівні кількості води, яка використовується для пригодовування гарячої води, а наявних в матеріалах справи первинних документів, які б фіксували таку кількість, недостатньо для встановлення обсягу такої води.   

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду міста Києва, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2011 року по справі № 17/482 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неповного з‘ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Так, Апелянт стверджує, що не існує розмежування води на гарячу і холодну.

Пункт 3.13 Правил 190 не передбачає обов‘язку укладення договорів чи обов‘язку розраховуватись балансоутримувачу бойлерів з виробниками питної води. Будинки, які обслуговує КП «Оболоньжитлоспецексплуатація» споживають гарячу воду з бойлерів ПАТ «Київенерго», а договір між Третьою особою та Позивачем відсутній, обов‘язок оплачувати питну воду, використану для надання послуг з гарячого водопостачання лежить на Відповідачеві.

Розрахунки за отримані послуги Відповідач здійснює через КП «ГІОЦ», який розщеплює платежі, керуючись нормативно-правовими актами, зокрема розпорядженням КМДА № 80 від 27.01.1997 року «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги».         

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року апеляційну скаргу ПАТ «АК «Київводоканал» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 17/482.

Комунальне підприємство «Оболоньжитлоспецексплуатація» заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення господарського суду міста Києва прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Так, Відповідач зазначає, що Позивачем не надано доказів того, що дійсно надавалась холодна питна вода для приготування гарячої.

На балансі КП «Оболоньжитлоспецексплуатація» теплові пункти (котельні) не перебувають.

Посилання Позивача на те, що укладення договорів згідно п. 3.13 Правил не є обов‘язковим суперечить ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Як зазначає Відповідач, щодо визначення Позивачем кількості прийнятих стоків гарячої води, то таке обрахування повинно здійснюватись виходячи з даних водолічильників, які обліковують воду, що йде для приготування гарячої води. Сплата коштів за надання вказаної послуги повинна проводитись балансоутримувачем ТП (котельні), але ніяк не балансоутримувачем житлових будинків комунальної власності, оскільки підприємство, відповідно до своїх статутних завдань не може виготовляти таку послугу, як гаряча вода, тому що не має в своєму розпорядженні ні засобів, ні можливостей.         

Комунальне підприємство Київської міської державної адміністрації «Головний інформаційно-обчислювальний центр» заперечує проти апеляційної скарги. Своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, Підприємство не скористалось, відзив на апеляційну скаргу не подало.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.     

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

           Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.08.2003 року між ВАТ «АК «Київводоканал» - Постачальник та КП «Оболоньжитлоспецексплуатація» укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 02915/2-05, за умовами якого Позивач зобов‘язується надавати Відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а Відповідач зобов’язується  розраховуватись за вищезазначені послуги відповідно до умов Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65. Зазначені правила втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.2008 року, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Правила є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання  (ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»).

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил.

Заявляючи позовні вимоги Позивач визначає вартість наданих за Договором послуг в сумі 259 122,51 грн., з якої:  вартість поставленої питної холодної води – 86 997,55 грн. (код 5-894); вартість прийнятих стоків холодної води – 64 371,87 грн. (код 5-894);  вартість прийнятих стоків гарячої  води – 47 201,61 грн. (код 5-894); вартість питної води, яка використовується для приготування гарячої води – 60 551,57 грн. (код 5-50894).

Як слідує із матеріалів справи частину заявленої до стягнення по коду 5-894 (постачання питної холодної води та прийняття стоків як холодної так і гарячої води) становить вартість поставленої питної води, яка використовується для приготування гарячої води, тобто послуга, вартість якої має обліковуватись по коду 5-50894. При цьому в розрахунках вартість зазначених послуг визначена разом, як за постачання такої води, так і за її стоки, що унеможливлює відокремлення вартості послуг з постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води, та вартості послуг по прийняттю її стоків. Загальна сума вказаних послуг за спірний період становить 3 379,14 грн.

Пунктами 1.3, 12.2 Правил встановлено, що абонентами, які користуються послугами Водоканалу, можуть бути  підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного  вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив’язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосовувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами. Таким чином, Водоканалом Абонентам відкривається відповідно до одного договору лише один рахунок.

За змістом наданого Позивачем розрахунку вбачається, що Відповідачу відкрито другий додатковий рахунок код № 5-508894 для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води, без укладання іншого договору або/та внесення відповідних змін до Договору.

Пунктом 12.17 Правил передбачено, що розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом.

Відповідно до п. 2 Приміток Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28.08.2007 року у розрахунках за послуги з водовідведення кількість стічних вод приймається рівною загальній кількості спожитої холодної та гарячої води. Таким чином, послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води розрізняються.

Стаття 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачає, що надання послуг питного водопостачання здійснюється на основі договору. Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Позовна вимога по даному спору ґрунтується на Договорі на послуги водопостачання та водовідведення № 02915/2-05 від 12.08.2003 року.

Відповідно до статті 627 Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України Договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона, виконавець, зобов’язується за завданням другої сторони, замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Позивач, в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду доказів укладення Договору на постачання води, яка йде на підігрів.  

Крім того, пунктом 3.13 Правил встановлено, що суб‘єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Доказів наявності у  Відповідача на балансі відсутні теплові пункти (котельні) матеріали справи не містять.  

Щодо заявленої вимоги про стягнення за прийняті стоки гарячої води, то враховуючи, що Позивачем кількість стоків гарячої води визначена на рівні кількості води, яка використовується для приготування гарячої води, а наявних в матеріалах справи первинних документів, які б фіксували таку кількість, недостатньо для встановлення обсягу такої води, то судом першої інстанції правомірно визнано недоведеним факт надання Позивачем Відповідачу послуг з прийняття стоків гарячої води за спірний період на суму 47 207,61 грн.

Враховуючи,  що на виконання Договору в рахунок наданих протягом спірного періоду послуг Відповідачем перераховано 194 598,54 грн., що становить суму більшу за вартість послуг з постачання холодної води та прийняття її стоків, позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 64 523,97 грн., який фактично виник внаслідок нарахування позивачем відповідачу плати за послуги з постачання Позивачем холодної води для виготовлення гарячої води та прийняття стоків гарячої води, задоволенню не підлягають як безпідставні.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва              від 01.08.2011 року у справі № 17/482.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2011 року у справі № 17/482 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

2. Матеріали справи № 17/482 повернути господарському суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі та третім особам.

Головуючий суддя                                                                      Чорна Л.В.

Судді                                                                                          Баранець  О.М.

                                                                                          Рєпіна  Л.О.

03.10.11 (відправлено)