Постанова

від 29.11.2011 по справі 17/482

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "29" листопада 2011 р.                                                                                    

Справа № 17/482  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Муравйов О.В.,

судді

Полянський А.Г.,

Яценко О.В.,

розглянувши матеріали

касаційної скарги

Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року

у справі

№ 17/482 Господарського суду міста Києва

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до

третя особа

Комунального підприємства "Оболоньжитлоексплуатація"

Комунальне підприємство Київської міської державної адміністрації "Головний інформаційно-обчислювальній центр"

про

стягнення 74 290,05 грн.,

за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1. дов. від 20.09.2011 р. № 333, відповідача – не з'явились,

        В С Т А Н О В И В:

           Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р. (суддя –Удалова О.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 р. (судді –Чорна Л.В., Баранець О.М., Рєпіна Л.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р. залишено без змін.

          Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.    

  Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

  Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2003 року між ВАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) та КП "Оболоньжитлоексплуатація" укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 02915/2-05.

Згідно умов договору, позивач зобов‘язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач зобов’язався розраховуватись за вищезазначені послуги відповідно до умов Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65. Зазначені правила втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.2008 року, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Судами встановлено, що звертаючись з позовом позивач визначає вартість наданих за договором послуг в сумі 259 122,51 грн., з якої:  вартість поставленої питної холодної води –86 997,55 грн. (код 5-894); вартість прийнятих стоків холодної води –64 371,87 грн. (код 5-894);  вартість прийнятих стоків гарячої  води –47 201,61 грн. (код 5-894); вартість питної води, яка використовується для приготування гарячої води –60 551,57 грн. (код 5-50894).

Частину заявленої до стягнення по коду 5-894 (постачання питної холодної води та прийняття стоків як холодної так і гарячої води) становить вартість поставленої питної води, яка використовується для приготування гарячої води, тобто послуга, вартість якої має обліковуватись по коду 5-50894. При цьому в розрахунках вартість зазначених послуг визначена разом, як за постачання такої води, так і за її стоки, що унеможливлює відокремлення вартості послуг з постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води, та вартості послуг по прийняттю її стоків. Загальна сума вказаних послуг за спірний період становить 3 379,14 грн.

Відповідно до пунктів 1.3, 12.2 Правил, абонентами, які користуються послугами Водоканалу, можуть бути  підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного  вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив’язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі, як абонентів водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосовувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами. Таким чином, Водоканалом абонентам відкривається, відповідно до одного договору, лише один рахунок.

Відповідачу було відкрито другий додатковий рахунок код № 5-508894 для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води, без укладання іншого договору або/та внесення відповідних змін до Договору.

Згідно ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" надання послуг питного водопостачання здійснюється на основі договору.

Разом з цим, статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що комунальні послуги –це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Однак, як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивач, в порушення ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів укладення договору на постачання води, яка йде на підігрів.  

Пунктом 3.13 Правил встановлено, що суб‘єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Крім того, доказів наявності у відповідача на балансі теплових пунктів (котельні) матеріали справи не містять.  

Оскільки на виконання договору в рахунок наданих протягом спірного періоду послуг відповідачем було перераховано 194 598,54 грн., що становить суму більшу за вартість послуг з постачання холодної води та прийняття її стоків, суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 64 523,97 грн., який фактично виник внаслідок нарахування позивачем відповідачу плати за послуги з постачання позивачем холодної води для виготовлення гарячої води та прийняття стоків гарячої води, задоволенню не підлягають як безпідставні.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Згідно вимог статей  107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

 Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

  В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

 Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:          

           Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

           Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 року та            постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року у справі № 17/482  залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                         Муравйов О.В.

Судді                                                                                                   Полянський А.Г.

                                                                                               Яценко О.В.