Постанова

від 04.10.2011 по справі 7/206-09

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 7/206-09

Рівненський апеляційни й господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініц ина Л.М.

судді Гуд ак А.В. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі судового за сідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апе ляційні скарги Публічног о акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль" в ос обі Вінницької обласної дирекції від 26.07.2011 р. та відпов ідача-Фізичної особи-підприє мця ОСОБА_3 від 28.07.2011 р. на ріш ення господарського суду Ві нницької області від 11.07.11 р. (під писане 18.07.2011 р.)

у справі № 7/206-09

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , с.Комарів, Вінницька область

до відповідача Фізичн ої особи-підприємця ОСОБ А_3, м.Вінниця

третя особа, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору на стороні відпові дача Вінницька обласна д ирекція ВАТ "Райффайзен Бан к Аваль", м. Вінниця

про розірвання договор у купівлі-продажу .

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_5-під приємець

від відповідача - ОСОБА_3 -підприємець

від третої особи - ОСОБА_6 -начальниу управління по роб оті з проблемними кредитами юридичних осіб, довіреність в справі

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.07.2011 р. у справі № 7/206-09 (суддя Бана сько О.О.) частково задоволено позов Фізичної особи-під приємця ОСОБА_5 та розірв ано договір б/н купівлі-прода жу торгівельного комплексу в ід 26.01.2007 року укладений між ОС ОБА_5 та ОСОБА_3 посвідче ний приватним нотаріусом Він ницького районного нотаріал ьного округу ОСОБА_7, реєс траційний номер № 95; в позові в частині повернення у власні сть ОСОБА_5 торгівельного комплексу загальною площею 385,9 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_1 Вінницького району Вінницької області відмовле но. При прийнятті рішення суд виходив з того, що позовні вим оги в частині розірвання дог овору підставні та правомірн і, свідчать про наявність фак ту порушення договору зі сто рони відповідача, а в частині вимог щодо повернення майна матеріали справи виключають можливість застосування до спірних правовідносин припи сів частини 2 статті 697 Цивільн ого кодексу України.

Не погоджуючись з дан им рішенням, третя особа, яка н е заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні в ідповідача-Публічне акціоне рне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінни цької обласної дирекції зв ернулося з апеляційною скарг ою від 26.07.2011 р., в якій просило ска сувати повністю рішення госп одарського суду Вінницької о бласті від 11.07.2011 р. та прийняти н ове рішення, яким у позові О СОБА_5 до ОСОБА_3 про розі рвання договору купівлі-прод ажу відмовити, посилаючись н а те, що рішення прийнято з пор ушенням норм матеріального т а процесуального права, вихо дячи з наступного. Оспор юваний договір купівлі-прода жу було укладено між фізични ми особами ОСОБА_5 та О СОБА_3 згідно норм Цивільно го законодавства України. Ві дповідно до п. 1.8 договору «Вка зана нерухомість належить пр одавцеві на праві особистої приватної власності». У дого ворі немає жодного посилання на те, що він укладався між фі зичними особами-підприємцям и, а якби таке мало місце то но таріус, який посвідчував дан ий правочин, мав перевірити у становчі документи сторін та зазначити про це у договорі ( пункти 39, 41 «Інструкції про по рядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»від 23.03.2011р.). Господарський суд Вінн ицької області повинен був п рипинити провадження у справ і, оскільки спір не підлягає в ирішенню у господарських суд ах України. Однак суд залишив поза увагою той факт, що оспор юваний договір укладався між фізичними особами, а відтак п озов ОСОБА_5не підлягає ви рішенню у господарському суд і; 29.03.2010р. господарський суд Він ницької області виніс ухвалу про зупинення провадження п о справі у зв'язку з направлен ням матеріалів справи до слі дчих органів. В ухвалі суд вка зує: «встановлені судом обст авини в їх сукупності (співпа діння ціни продажу об'єкту не рухомості та суми отриманого кредиту ОСОБА_3, а також да ти укладення договору купівл і-продажу та дати отримання к редиту відповідачем тощо) да ють підстави для обґрунтован их припущень стосовно того, щ о між сторонами могли бути пр оведені розрахунки готівков ими коштами». Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'я сованих обставин, на які с торони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених до казами, які були досліджені в судовому засіданні і які від повідають вимогам закону про їх належність та допустиміс ть, або обставин, що не підляга ють доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні ви сновки суду, що відповідають встановленим на підставі д остовірних доказів обстави нам, які мають значення для вирішення справи (Постанова ПВСУ №14 від 18.12.2009р. «Про судове р ішення»). Виходячи із змісту в ищевказаної ухвали зрозуміл о, що на момент її винесення (29.0 3.2010р.), суд обґрунтовано схиляв ся до думки про те, що розрахун ки між сторонами відбулись, о скільки належних доказів, як і б підтверджували факт пров едення чи не проведення розр ахунку між сторонами у справ і не було. Однак, суд безпідста вно змінює свою думку і робит ь необгрунтований висновок п ро відсутність розрахунку мі ж сторонами. Хоча додаткові д окази, як зазначалось вище (по яснення сторін) підтверджуют ь протилежне. Виходячи із змі сту оскаржуваного рішення оч евидно, що суд задовольнив по зов ФОП ОСОБА_5, виходячи л ише з доводів, на які посилавс я позивач у своїй заяві. При ць ому, суд у рішенні не навів жод них обгрунтованих підстав, з яких не було прийнято та не на дано належної оцінки доводам -запереченням відповідача, т ретьої особи та поясненням ОСОБА_8, якими фактично спро стовуються і без того недове дені вимоги позивача. Суд при винесенні рішення взяв до ув аги лише пояснення позивача, однак повністю проігнорував інші докази по справі. Отже, п ід час винесення Господарськ им судом рішення від 11.07.2011р. мал о місце недоведеність обстав ин, що мають значення для спра ви, які Господарський суд виз нав встановленими. Це призве ло до винесення неправильног о рішення і як слідство є підс тавою для його скасування в а пеляційному порядку згідно з ст. 104 ГПК України та винесення нового рішення.

Не погоджуючись з даним ріш енням відповідач-Фізична осо ба-підприємець ОСОБА_3 зве рнувся з апеляційною скаргою від 28.07.2011 р., в якій просив скасув ати рішення господарського с уду Вінницької області у спр аві №7/206-09 від 11.07.2011 р. про розірван ня договору купівлі-продажу, в частині задоволення вимог позивача про розірвання дог овору купівлі-продажу від 26.01.20 07 р. та постановити нове рішен ня, яким відмовити в позові ФО П ОСОБА_5 повністю, посила ючись на те, що судом не дана о б' єктивна оцінка доказів і доводів приведених ним щодо законності цієї угоди та щод о виконання ним всіх пунктів договору купівлі - продажу то ргового комплексу у ОСОБА_5 При критичній оцінці його п роцесуальної позиції, щодо п овного виконання умов догово ру та повного розрахунку із п озивачем, судом першої інста нції не здобуто жодних доказ ів, які б підтверджували пози цію ОСОБА_5, тим самим не сп ростовано доводи приведенні відповідачем. Окрім того, із р езолютивної частини рішення суду першої інстанції та ная вних у справі матеріалів вба чається, що дана угода уклада лася між двома фізичними осо бами продавцем - ОСОБА_5 т а покупцем ОСОБА_3, а тому д ані правовідносини не підвід омчі господарському суду і п рийняття рішення 11.07.11 року у да ній справі суддею господарсь кого суду Вінницької області суперечить вимогам ст. ст. 2, 12 Г ПК України та є законним. При ц ьому, факт однобічності та не законності цього рішення під тверджується і тим, що даний т оргівельний комплекс на час укладення угоди купівлі - про дажу не перебував на балансі ФОП ОСОБА_5 і не переходив на баланс ФОП ОСОБА_3, а нат омість перебував у власності фізичної особи ОСОБА_5 та перейшов у власність фізичн ої особи ОСОБА_3 на абс олютно законних підставах.

Фізична особа-підприємец ь ОСОБА_5 у відзивах на апе ляційні скарги просив апеляц ійні скарги ПАТ „Райффайзе н Банк Аваль" в особі Вінн ицької обласної дирекції т а ФОП ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення господ арського суду Вінницької обл асті від 11.07.2011 р. без змін, посила ючись на те, що судом першої ін станції не допущено порушень норм матеріального чи проце суального права при його при йнятті. Судом дана об'єк тивна оцінка доказам, які над али сторони при розгляді дан ого спору. Скаржник ОСОБА_3 не надав суду жодного докуме нту, зі змісту якого бвбачало ся, що він розрахувався з ним з а торговельний комплекс - ні р озписки, ні платіжного до ручення. А не надав, тому що не заплатив жодної копійки за н ерухомість. Відповідно до п.2.2 угоди продаж торгівельного комплексу вчинено за 681750 грн. р озрахунки між сторонами мали відбутися після отримання п окупцем кредитних коштів в В АТ „РайффайзенБанкАваль" про тягом 3-х банківських днів. Якб и 26 січня 2007 року, у день підписа ння договору купівлі-продажу , ОСОБА_3 заплатив мені 681750 г рн., як він стверджує, то самі с торони б про це заявили і нота ріус би зафіксувала вказану обставину у договорі. Але сто рони чомусь домовилися, що ро зрахунок має відбутися на пр отязі 3-х банківських днів. Мож ливо ОСОБА_3 отримав вказа ні кошти в банку, але йому він їх не передав і з ним не розрах увався. Він просто обманув - за брав майно й не розрахувався . Відповідач ОСОБА_3 не над ав жодного доказу, що ним пров едена оплата торгівельного к омплексу. Прийняте рішення н е суперечить вимогам ст.ст.2, 12 Г ПК України. Вказане питання щ одо прийняття позовної заяви до провадження господарсько го суду уже було предметом су дового розгляду судових інст анцій, в тому числі Верховног о Суду України. Провадження у справі порушено ухвалою гос подарського суду Вінницької області від 10 серпня 2009 року, жо дна із сторін вказану ухвалу не оскаржувала, в тому числі і скаржник. До звернення до гос подарського суду з аналогічн ою позовною заявою він зверт ався до суду загальної юрисд икції. Однак суд загальної юр исдикції дійшов висновку що даний спір має розглядатися в господарському суді. З пози цією апеляційного суду Вінни цької області погодився і Ве рховний Суд України що вбача ється зі змісту ухвали від 01 с ерпня 2008 року. Тобто, питання пр о можливість розгляду вказан ого спору у суді загальної юр исдикції уже було предметом розгляду й прийняте відповід не рішення по суті, яке є обов" язковим для господарського с уду Вінницької області.

В судовому засіданні пред ставник апелянта - Публічне а кціонерне товариство "Райф файзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирек ції апеляційну скаргу підтри мав в повному обсязі з підста в викладених у ній, вважає ріш ення господарського суду нез аконним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуаль ного права; пояснив, що судом н е в повному обсязі був дослід жений факт укладання договор у купівлі - продажу та питання розрахунків між ОСОБА_5 і ОСОБА_8; зазначив, що дого вір укладений між фізичними особами, а не фізичними особа ми - підриємцями; вказав, що су д прийняв рішення на підстав і того, що на рахунки гроші не надходили, однак в договорі н е було зазначено жодних поси лань на рахунки; просив апеля ційну скаргу задоволити, а рі шення господарського суду ск асувати.

Відповідач-апелянт в судов ому засіданні апеляційну ска ргу підтримав в повному обся зі з підстав викладених в ній та поясненнях, вважає рішенн я господарського суду незако нним та необґрунтованим; поя снив, що договір купівлі - прод ажу був укладений між фізичн ими особами, а не фізичними ос обами - підприємцями; зазначи в, що не має жодних відомостей про рахунки на які повинні бу ли надходити кошти; додав, що р озрахунок з ОСОБА_5 провод ився готівкою, за кошти, що бул и взяті у кредит у ПАТ "Райфф айзен Банк Аваль"; просив ап еляційну скаргу задоволити, а рішення господарського суд у скасувати.

Позивач в судовому засідан ні апеляційні скарги запереч ив в повному обсязі з підстав викладених у відзивах на апе ляційні скарги, вважає рішен ня господарського суду закон ним та обгрунтованим; зазнач ив, що після укладення догово ру купівлі - продажу розрахун ок на сьогоднішній день пров едено не було; просив рішення господарського суду залишии без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Заслухавши пояснення стор ін та представника третьої о соби; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних с карг, відзивів на апеляційні скарги; перевіривши правиль ність застосування судом пер шої інстанції норм матеріаль ного та процесуального права , апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.01.2007 р. між ОСОБА_5 (прода вець) та ОСОБА_9 (покупець) у кладено та нотаріально посві дчено договір купівлі-продаж у торгівельного комплексу (а .с.10-11, т.I, а.с. 36, т.II).

Відповідно до свідоцтва №93 про право власності від 01.09.2005 р. та реєстраційного посвідчен ня від 02.09.2005 р. торгівельний ком плекс належав ОСОБА_5 на п раві приватної власності (а.с .37-38, т.III).

Пунктом 1.1 даного договору п ередбачено, що за цим договор ом продавець зобов'язується передати у власність, а покуп ець зобов'язується прийняти торгівельний комплекс, який знаходиться за адресою: Вінн ицька область, Вінницький ра йон, АДРЕСА_1 та сплатити с уму грошей на умовах, вказани х в пункті 2.2 цього договору.

Згідно пунктів 1.2, 1.8 договору нерухомість, що є предметом д оговору належить продавцеві на праві особистої приватно ї власності на підставі свід оцтва № 93 виданого виконавчим комітетом Вороновицької сел ищної ради Вінницького район у Вінницької області 01.09.2005 року на підставі рішення цього ж о ргану від 31.08.2005 р. за №288.

Відповідно до пункту 2.2 дого вору продаж нерухомості вчин ено за 681750,00 грн.; зазначена ціна відповідає волевиявленню ст орін, є остаточною і змінам пі сля укладення цього договору не підлягає; розрахунки між с торонами відбудуться після о тримання покупцем кредитних коштів в ВАТ "Райффайзен Ба нк Аваль" протягом 3-х банків ських днів.

Пунктами 4.1 та 4.2 передбачено , що продавець зобов'язаний пе редати будівлі та споруди та документацію технічного хар актеру, попередити покупця п ро права третіх осіб на майно , що відчужується, прийняти зд ійснену покупцем оплату, збе рігати майно у випадку, якщо п раво власності на майно пере йде до покупця раніше переда ння речі; покупець зобов'язан ий сплатити суму грошей, вказ ану в пункті 2.2 договору та при йняти продану нерухомість.

Право власності на відчужу вану будівлю за домовленістю сторін виникає у покупця з мо менту державної реєстрації ц ього договору незалежно від розрахунку (пункт 5.2 договору) .

26.01.2007 року даний договір купі влі-продажу зареєстровано в реєстрі за № 95 (а.с.36 на звороті, т.III); до державного реєстру пра вочинів внесено реєстраційн ий запис, що підтверджується відповідним витягом з Держа вного реєстру правочинів (а.с .43, т.III).

Реєстрація права власност і на об'єкт нерухомості, що явл явся предметом договору купі влі-продажу від 26.01.2007 року відбу лась за ОСОБА_3 17.09.2007 року, що підтверджується відповідни м реєстраційним посвідчення м Вінницького обласного об'є днаного бюро технічної інвен таризації (а.с.3, т.V).

Отже, продавцем умови догов ору були виконані.

В зв'язку з невиконанням умо в договору покупцем позиваче м на адресу відповідача 16.12.2008 р. направлено претензію б/н від 15.12.2008 р. з пропозицією розірват и договір та відшкодувати за вдані збитки невиконанням до говору (а.с.26-28, т.1).

За твердженням позивача ві дповідач відповіді на претен зію не надав.

Пунктом 1статті 11 Цивільног о кодексу України (далі ЦК Укр аїни) передбачено, що цивільн і права та обов'язки виникают ь із дій осіб, що передбачені а ктами цивільного законодавс тва, а також із дій осіб, що не п ередбачені цими актами, але з а аналогією породжують цивіл ьні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільни х прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Гос подарського кодексу України (далі ГК України) господарськ і зобов'язання можуть виника ти із господарського договор у та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не пер едбачених законом, але таких , які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 стат ті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одн а сторона (боржник) зобов'язан а вчинити на користь другої с торони (кредитора) певну дію (п ередати майно, виконати робо ту, надати послугу, сплатити г роші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має пра во вимагати від боржника вик онання його обов'язку. Таке ж п оложення містить і частина 1 с татті 173 ГК України, в якій зазн ачено, що господарським визн ається зобов'язання, що виник ає між суб'єктом господарюва ння та іншим учасником (учасн иками) відносин у сфері госпо дарювання з підстав, передба чених цим Кодексом, в силу яко го один суб'єкт (зобов'язана ст орона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінс ько-господарського характер у на користь іншого суб'єкта (в иконати роботу, передати май но, сплатити гроші, надати інф ормацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єк т (управнена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимаг ати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передб ачено, що зобов'язання має вик онуватися належним чином від повідно до умов договору та в имог цього Кодексу, інших акт ів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлятьс я.

Відповідно до статті 525 ЦК Ук раїни одностороння відмова в ід зобов'язання або одностор оння зміна його умов не допус кається, якщо інше не встанов лено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовлен ість сторін, спрямована на вс тановлення, зміну або припин ення цивільних прав та обов'я зків.

Частиною 1 статті 628 передбач ено, що зміст договору станов лять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язко вими відповідно до актів цив ільного законодавства

Відповідно до статті 629 цьог о Кодексу договір є обов'язко вим для виконання сторонами.

З підписанням 26.01.2007 року стор онами договору між ним виник ли правовідносини регулюван ня яких здійснюється § 1 (Загал ьні положення про купівлю-пр одаж) Глави 54 ЦК України (Ку півля-продаж) (статті 655-697 ЦК Укр аїни).

Згідно статті 655 ЦК України з а договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пере дає або зобов'язується перед ати майно (товар) у власність д ругій стороні (покупцеві), а по купець приймає або зобов'язу ється прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грош ову суму.

Статтею 657 ЦК України передб ачено, що договір купівлі-про дажу земельної ділянки, єдин ого майнового комплексу, жит лового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укл адається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посв ідченню та державній реєстра ції.

Частиною 1 статті 692 ЦК україн и встановлено, що покупець зо бов'язаний оплатити товар пі сля його прийняття або прийн яття товаророзпорядчих доку ментів на нього, якщо договор ом або актами цивільного зак онодавства не встановлений і нший строк оплати товару.

Пунктом 2.2 договору купівлі -продажу торгівельного компл ексу передбачено, що продаж н ерухомості вчинено за 681750 грн. Зазначена ціна відповідає во левиявленню сторін, є остато чною і змінам після укладенн я цього договору не підлягає . Розрахунки між сторонами ві дбудуться після отримання по купцем кредитних коштів в ВА Т "Райффайзен Банк Аваль" протягом 3-х банківських днів .

Однак, відповідачем не було проведено оплату згідно укл аденого договору від 26.01.2007 р.

Як встановлено в судовому з асіданні відповідач не довів жодними доказами факт оплат и ним придбаного майна. Посил ання ОСОБА_3 на те, що він го тівкою в той самий день при св ідках передав обумовлену дог овором суму коштів колегією суддів до уваги не приймаєть ся, оскільки не підтверджуєт ься жодними належними та доп устимими доказами.

Згідно пункту 1 частини 1 ста тті 611 Цивільного Кодексу Укра їни у разі порушення зобов'яз ання настають правові наслід ки, встановлені договором аб о законом, зокрема припиненн я зобов'язання внаслідок одн осторонньої відмови від зобо в'язання, якщо це встановлено договором або законом, або ро зірвання договору .

Частиною 2 статті 651 Цивільно го кодексу України встановле но, що договір може бути розір вано за рішенням суду на вимо гу однієї із сторін у разі іст отного порушення договору др угою стороною та в інших випа дках, встановлених договором або законом. Істотним є таке п орушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при ук ладенні договору .

Сторона, яка ставить питанн я про розірвання договору з н аведеної вище підстави, має д овести наявність істотного п орушення договору та наявніс ть шкоди, завданої цим поруше нням другою стороною.

Відповідно до статті 188 Госп одарського кодексу, сторона договору, яка вважає за необх ідне змінити або розірвати д оговір, повинна надіслати пр опозиції про це другій сторо ні за договором. Сторона дого вору, яка одержала пропозиці ю про зміну чи розірвання дог овору, у двадцятиденний стро к після одержання пропозиції повідомляє другу сторону пр о результати її розгляду. У ра зі якщо сторони не досягли зг оди щодо зміни (розірвання) до говору або у разі неодержанн я відповіді у встановлений с трок з урахуванням часу пошт ового обігу, заінтересована сторона має право передати с пір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2005 року між ОСОБА_5 та ВАТ АКБ "Надра" укладено до говір кредитної лінії № 79/мк/2005 -840 за умовами якого ОСОБА_5 відкрито кредитну лінію у ро змірі 80000,00 доларів США терміно м на 60 місяців з 06.10.2005 року по 06.10.2010 р оку (а.с. 125-126, т.II).

Одночасно укладено догові р іпотеки відповідно до яког о ОСОБА_5 передав в іпотек у Банку торгівельний комплек с по АДРЕСА_1 Вінницького району Вінницької області (а .с. 121-122, т.II).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 неналежним чином виконував свої зобов'я зання за договором кредитної лінії № 79/мк/2005-840 внаслідок чого банк звертався до нього з пре тензіями від 03.05.2006 року № 16-1602, від 12.05.2006 року № 16-1716, від 19.08.2006 року № 36-02/00-33 78 (а.с.142-147, т.II). 28.09.2006 року банк зверну вся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення викон авчого напису з метою стягне ння кредитної заборгованост і в загальному розмірі 66171,31 дол .США (а.с.148, т.II).

15.11.2006 року між ВАТ АКБ "Надра" т а ОСОБА_8 укладено договір поруки № 15/11/2006/79 згідно з я ким ОСОБА_8 поручився пере д банком за належне виконанн я ОСОБА_5 взятих на себе зо бов'язань за договором № 79/мк/200 5-840 від 06.10.2005 року (а.с.139, т.II).

ВАТ КБ "Надра" листом № 26-02-01/01-4210 в ід 15.11.2006 року надав згоду на пер едачу в наступну (повторну) іп отеку предмета іпотеки в заб езпечення виконання зобов'яз ання ОСОБА_5 перед ОСОБА _8 за договором поруки уклад еним між Банком та ОСОБА_8 15.11.2006 року (а.с.153, т.II).

16.11.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 укладено договір іп отеки за умовами якого з мето ю забезпечення зобов'язання , що виникло у іпотекодавця пе ред іпотекодавцем за договор ом поруки № 15/11/2006/79 ОСОБА_5 пе редав ОСОБА_8 в іпотеку то ргівельний комплекс по АДР ЕСА_1 Вінницького району Ві нницької області (а.с.26-27, т.III).

Згідно квитанцій від 15.11.2006 ро ку та від 25.01.2007 року ОСОБА_8 (в казаний як платник ) здійснен о перерахування грошових кош тів в розмірі 69526,73 дол.США (а.с.149-150 , т.II). В графі "Призначення плат ежу" у вказаних квитанціях за значено про погашення кредит у і відсотків згідно кредитн ого договору № 79/мк/2005-840 та догов ору поруки № 15/11/2006/79 через поручи теля.

25.01.2007 року ВАТ КБ "Надра" листом № 36-02/00-950 зняло заборону відчуже ння накладену на предмет іпо теки в зв' язку з виконанням ОСОБА_5 в повному обсязі с воїх зобов' язань перед банк ом за договором № 79/мк/2005-840 (а.с.152, т .II).

28.12.2006 р. ОСОБА_3 подано анке ту-заяву до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на кредит під ко мерційну іпотеку (а.с.48-50, т.I).

29.12.2006 року між ВАТ "Райффайз ен Банк Аваль" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 010/03-11/422 (а.с.43-47, т.I).

Пунктом 2 договору передбач ено, що банк надає позичальни ку кредит у розмірі 135000,00 доларі в США на придбання комерційн ої нерухомості

Згідно пункту 3.1 вказаного д оговору ОСОБА_3 зобов' яз увався забезпечити передачу в іпотеку банку предмету іпо теки.

На підставі поданої ОСОБ А_3 заяви (а.с.74, т.III) він отримав 26.01.2007 року в банківській устано ві 681750,00 грн. (еквівалент 135000,00 дол.С ША) про що свідчить заява на ви дачу готівки (а.с.75,т.III).

26.01.2007 року між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" (іпотекодержател ь) та ОСОБА_3 (іпотекодавец ь) укладено договір іпотеки б /н відповідно до якого іпотек одавець в забезпечення викон ання умов вищевказаного кред итного договору передав в іп отеку торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 Вінницького р айону Вінницької області (а.с .37-40, т.I).

Однак доказів того, що на ви конання вимог пункту 2.2 догово ру ОСОБА_3 розрахувався з ОСОБА_5 за придбаний торгі вельний комплекс, відповідач ні суду першої інстанції, ні с уду апеляційної інстанції-не надав.

Із постанови про відмову в п орушенні кримінальної справ и від 26.05.2011 року вбачається, що в результаті проведення опиту вання о/у СДСБЕЗ ВМУ УМВС Укра їни у Вінницькій області Кр упко І.В. ОСОБА_3 вказав н а проведення розрахунку з по зивачем за придбаний об'єкт н ерухомості в сумі 135000,00 доларів США після чого було знято аре шт ВАТ АКБ "Надра" на торгівель ний комплекс. Опитаний ОСОБ А_5 заперечив факт отриманн я грошових коштів від ОСОБА _3, а опитаний нотаріус ОСО БА_7 вказала, що розрахунок в її кабінеті не проводився (а.с .90-95, т.IV).

Статтею 33 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и (далі ГПК України) передбаче но, що кожна сторона повинна д овести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень; до кази подаються сторонами та іншими учасниками судового п роцесу.

Відповідно до статті 34 ГПК У країни господарський суд пр иймає тільки ті докази, які ма ють значення для справи; обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватись іншими засо бами доказування.

Предметом доказування у да ній справі є факт проведення розрахунків за договором ку півлі-продажу від 26.01.2007 року. Ум овами вказаного договору сто рони не погодили форму та пор ядок проведення розрахунків . В договорі посилання на пров едення розрахунків між сторо нами при його укладенні відс утнє.

Відповідно до статті 1 Закон у України "Про бухгалтерськи й облік та фінансову звітніс ть в Україні" первинний докум ент бухгалтерського обліку ц е документ, який містить відо мості про господарську опера цію та підтверджує її здійсн ення.

Частина 1 статті 9 цього ж зак ону передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є пер винні документи, які фіксуют ь факти здійснення господарс ьких операцій. Первинні доку менти повинні бути складені під час здійснення господарс ької операції, а якщо це немож ливо - безпосередньо після її закінчення . Для контролю та в порядкування оброблення дан их на підставі первинних док ументів можуть складатися зв едені облікові документи.

Згідно частини 2 статті 9 Зак ону України "Про бухгалтерсь кий облік та фінансову звітн ість в Україні" первинні та зв едені облікові документи мож уть бути складені на паперов их або машинних носіях і пови нні мати такі обов'язкові рек візити: назву документа (форм и); дату і місце складання; наз ву підприємства, від імені як ого складено документ; зміст та обсяг господарської опер ації, одиницю виміру господа рської операції; посади осіб , відповідальних за здійснен ня господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші да ні, що дають змогу ідентифіку вати особу, яка брала участь у здійсненні господарської оп ерації.

Купівля-продаж об'єкту неру хомості являється господарс ькою операцією, проведення р озрахунку за який повинно фі ксуватись відповідними перв инними бухгалтерськими доку ментами. Однак, відповідач ні яких доказів на підтвердженн я факту проведення ним розра хунку з позивачем за торгіве льний комплекс ні в готівков ому, ні в безготівковому поря дку суду не надав.

Отже, суд першої інстанції п равомірно прийшов до висновк у про задоволення вимоги поз ивача, щодо розірвання догов ору.

Також, суд першої інстанції правомірно прийшов до висно вку про відсутність підстав для задоволення вимоги позив ача про повернення у його вла сність торгівельного компле ксу загальною площею 385,9 кв.м., я кий знаходиться по АДРЕСА _1 Вінницького району Вінни цької області.

Так, згідно пунктів 1,2 статті 697 ЦК України договором може б ути встановлено, що право вла сності на переданий покупцев і товар зберігається за прод авцем до оплати товару або на стання інших обставин. У цьом у разі покупець не має права д о переходу до нього права вла сності розпоряджатися товар ом, якщо інше не встановлено д оговором, законом або не випл иває із призначення та власт ивостей товару; якщо покупец ь прострочив оплату товару, п родавець має право вимагати від нього повернення товару; продавець має право вимагат и від покупця повернення тов ару також у разі ненастання о бставин, за яких право власно сті на товар мало перейти до п окупця.

Пунктом 5.2 договору купівлі -продажу передбачено, що прав о власності на відчужувану б удівлю за домовленістю сторі н виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору незалежно від розра хунку.

Оскільки, право приватної в ласності на торгівельний ком плекс по АДРЕСА_1 Вінницьк ого району Вінницької област і зареєстровано згідно реєст раційного посвідчення за О СОБА_3, вимога позивача про п овернення торговельного ком плексу у власність ОСОБА_5 є передчасною і до задоволен ня не підлягає.

Стаття 43 ГПК України передб ачає, що господарський суд оц інює докази за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в су довому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керую чись законом. Ніякі докази не мають для господарського су ду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією сторон ою фактичних даних і обстави н, якими інша сторона обґрунт овує свої вимоги або запереч ення для господарського суду не є обов' язковим.

Таким чином суд першої ін станції правомірно прийшов д о висновку про розірвання до говору купівлі-продажу та ві дмову в частині повернення у власність ОСОБА_5 торгіве льного комплексу.

Рішення господарського суду Вінницької області від 11.07.2011 р. прийнято відповідно до вимог чинного матеріального і процесуального права та фа ктичних обставин справи.

Доводи апеляційних скарг щодо того, що оспорюваний дог овір купівлі-продажу було ук ладено між фізичними особами і дані спірні правовідносин и не підвідомчі господарсько му суду, апеляційним судом до уваги не приймаються, оскіль ки з матеріалів справи вбача ється, що на момент укладення оспорюваного договору купів лі-продажу торговельного ком плексу від 26.01.2007 р. ОСОБА_5 (пр одавець) та ОСОБА_3 (покупе ць) були зареєстровані як під приємці, що стверджується ви тягом та довідками з Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців (а.с. 71-74, т.V).

Згідно договору оренди зем лі від 01.07.2004 р. на якій знаходить ся торговельний комплекс (А ДРЕСА_1) орендарем є ПП ОСО БА_5 (продавець-позивач у дан ій справі). Земельна ділянка н есільськогосподарського пр изначення передавалася йому по договору в оренду для здій снення підприємницької діял ьності-реконструкції викупл еної будівлі автостанції у т оргівельний комплекс та обла штування автобусної зупинки як суб'єкту підприємницької діяльності (а.с.89-93, т.III).

Отже, правовідносини, які ви никли між сторонами по догов ору купівлі-продажу торговел ьного комплексу є господарсь кими, а відсутність у договор і статусу фізичної особи-під приємця не змінює змісту цих правовідносин.

Крім того, ухвалою апеляцій ного суду Вінницької області від 26.12.2007 р., залишено без змін ух валою Верховного суду Україн и від 01.08.2008 р., ухвалу Вінницьког о районного суду від 29.10.2007 р. про відкриття провадження у спр аві за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розірвання дого вору купівлі-продажу торгове льного комплексу та стягненн я завданих збитків скасовано , а провадження у справі закри то (а.с.29-31, т.I).

Отже, апеляційні скарги до з адоволення не підлягають.

Керуючись статтями 99,101,103-105 Гос подарського процесуального кодексу України, апеляційни й суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарсько го суду Вінницької області в ід 11.07.2011 р. у справі № 7/206-09 залишити без змін, а апеляційні скарги Публічного акціонерного тов ариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції від 26.07.2011 р. т а Фізичної особи-підприє мця ОСОБА_3 від 28.07.2011 р. - без за доволення.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк

01-12/12180/11