Рішення

від 31.03.2008 по справі 2-403/2008

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-403/2008р

Справа №2-403/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

31 березня 2008 року                                                                                 

м.Вінниця

            Вінницький

районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді:    Гриценко І.Г.

            при

секретарі:           Нишпорці Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1до СТОВ «Хлібороб» с.Іванівка  

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження

майном, з викликом третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог ТОВ

«МУР» ,-

ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_1.

звернувся до суду з позовом  до СТОВ

«Хлібороб»  про усунення перешкод у

здійсненні права користування та розпорядження майном, з викликом третьої особи

на стороні позивача без самостійних вимог ТОВ «МУР» .

           В

судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Хлібороб» позов визнав та суду

пояснив, що згідно договору купівлі-продажу був проданий ТОВ «МУР» ангар, що

належить СТОВ «Хлібороб» с.Іванівка, що вказане майно не відносилось до майна

яке підлягало паюванню, соціальній сфері, чи під погашення боргів.

Користуватись придбаним майном позивач не може, із-за закладеності території і

неможливості під'їзду.

            Позивач

ОСОБА_1.  позов підтримав, в подальшому

позовні вимоги змінив на вимогу щодо усунення перешкод в користуванні та

розпорядження власністю. ОСОБА_1. суду показав, що відповідно до укладеного

договору купівлі-продажу ангару від 10.07.2007р. між ТОВ «Хлібороб» та ТОВ

«МУР», останній отримав у власність належний ТОВ «Хлібороб» ангар. За угодою

ТОВ «Хлібороб» зобов'язався передати об'єкт купівлі-продажу в 3-денний  строк, однак зобов'язання не

виконав.23.10.2007р. між позивачем та третьою особою було укладено договір

відступлення від права вимоги за яким позивач перебрав на себе право власності

на ангар. За заявою позивача про звільнення ангару, відповідач ангар новому

власнику не передав та чинить йому перешкоди в користуванні та розпорядженні

даним майном, чим порушує права та законні інтереси позивача. В зв'язку з

вказаним ОСОБА_1. просить його позов задоволити.

            Третя

особа ТОВ «МУР» в особі свого представника покази позивача підтримав та просить

позовні вимоги ОСОБА_1. задоволити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи,

суд встановив наступне:

           Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу ангару

від 10.07.2007 р. між Товариством з обмеженою

відповідальністю "Хлібороб", що іменується «Продавець» за договором, та товариством з обмеженою відповідальністю

"МУР", що іменується «Покупець»,  а також правочину від 16 жовтня 2007 року про

внесення змін до договору купівлі - продажу ангару

від 10 липня 2007 р. відповідач зобов'язався передати покупцеві - ТОВ «МУР», а

покупець ТОВ «МУР» прийняти у власність, як будівельні матеріали ангар для постановки сільськогосподарської техніки, який

знаходиться на території тракторної бригади по вул.

Тракторній, с. Іванівка, Вінницького району, Вінницької обл., що є рухомим

майном, а саме наступні будівельні матеріали :колони

бетонні - 22 шт.;колони - 22 шт.;рігель-44шт.;

ферми - металеві - 44 шт.; шифер - 200 листів; дерев'яні бруски - 400 шт.; стіни металеві довжиною - 75 м/п, шириною 12 м/п,

висотою 10 м/п - 14 шт.

       На виконання

умов договору, ТОВ «МУР» було сплачено продавцю за об'єкт продажу - ангар - згідно рахунку № 12 від 11.07.2007 р.

платіжним врученням № 1133 від 11.07.2007 р. суму 40 000,00 грн.

         За ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,

визначений договором купівлі-продажу.

          Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець

зобов'язаний передати товар покупцеві у строк,

встановлений договором купівлі-продажу.

        За п. 5.1. договору продавець був

зобов'язаний в 3-х денний термін від дати оплати покупцем вартості  об'єкту продажу

передати ангар покупцеві, а саме, ТОВ «МУР».

         03.09.2007 р.

покупець  в особі ТОВ «МУР» звернувся до

відповідача з вимогою про передачу  ангару для постановки сільськогосподарської техніки.

        У відповідь відповідач повідомив 10.09.2007 р., що на даний момент не можливо організувати

вивіз ангара для постановки сільськогосподарської техніки не має можливості.

    Відповідно до укладеного Договору про відступлення права

вимоги від 23 жовтня 2007 року, з однієї сторони, Цедент - Товариство з

обмеженою відповідальністю "МУР", іменований "Первісний

кредитор", Цесіонарій - ОСОБА_1., іменований

"Новий кредитор", уклали Договір про наступне:

      Згідно п.1. первісний кредитор, здійснює відступлення

права вимоги, а новий кредитор приймає право вимоги первісним

кредитором до Сільськогосподарського товариства "Хлібороб", згідно Договору купівлі - продажу ангару від 10 липня 2007 року та

правочину від 16 жовтня 2007 року про внесення змін

до договору купівлі - продажу ангару від 10 липня 2007 року.

           Таким чином, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували

на момент переходу цих прав, тому позивач вправі розпоряджатися, користуватися

ангаром, відповідно до договору про відступлення права вимоги від 23.10.2007

року.   

              23.10.2007р. новим власником

відповідачу було направлено повідомлення про зміну кредитора в зобов'язанні.

              01 листопада 2007 року, ОСОБА_1.,

було направлено  претензію відповідачу, в якій було зазначено, що первісним

боржником, мають бути здійснені умови попереднього договору.

               Однак, за відповіддю відповідача

від 5.11.2007р. на претензію, позивач був 

повідомлений про неможливість виконання умови договору щодо передачі

об'єкту купівлі-продажу.

          Судом встановлено, що  до цього часу об'єкт договору купівлі-продажу

відповідач  не передав для користування,

чим позивачу чиняться перешкоди.

          Відповідно до ст.321 ЦПК України

право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього

права чи обмежений у його здійсненні.

         Враховуючи, що право позивача на

набутий ангар є не ос пореним та не зміненим, суд вважає,що відповідач

протиправно обмежує власника у праві користуватися та розпоряджатися належним

йому майном, а тому необхідно зобов'язати відповідача не чинити перешкод

відповідачу в користуванні ангаром довжиною 15 м., шириною 12 м, висотою 10 м.,

який збудований з бетонних колон, колон, рігеля, шифера, дерев'яних брусків і

інше, що знаходиться на території тракторної бригади по вул.Тракторній,

с.Іванівка.

Також підлягають

стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 430 грн.

              Керуючись ст..ст.316,319,321,548

ЦК України, ст..ст.15,30,60,61,212,214,215 ЦПК України,-   

                                                                 ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги 

задоволити.

Зобов'язати СТОВ

«Хлібороб» с.Іванівка Вінницького району, Вінницької області не чинити перешкод

ОСОБА_1 у здійсненні ним права користування та розпоряджання ангаром довжиною

15 м., шириною 12 м, висотою 10 м., який збудований з бетонних колон, колон,

рігеля, шифера, дерев'яних брусків і інше, що знаходиться на території

тракторної бригади поАДРЕСА_1

Стягнути з СТОВ

«Хлібороб» с.Іванівка Вінницького району, Вінницької області код ЄДРПОУ - 03733909,

п/р - 26003051283350 ВФ АКБ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1судові витрати в

сумі 430 грн. 

Рішення може

бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області

через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: