Справа № 2-1616/2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2009 року Києво-Святошинський районний суд в складі головуючого судді Дубас Т.В., при секретарі Рудіч М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
встановив:
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі на посаді економіста сектора речового забезпечення Відділу ресурсного забезпечення Головного управління МВС України в Київській області, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу з 10 вересня 2008 року в сумі 10 586, 24 грн. та стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 1989 року працювала у відповідача на вказаній посаді. Наказом від 8 вересня 2008 року її незаконно було звільнено із займаної посади за п. 2 ст. 41 КЗпП України - за вчинення дій, які дають підстави для втрати довір»я. Наказ для ознайомлення надали лише 10 вересня 2008 року, який вона відмовилася підписати.311 вересня 2008 року до 20 грудня 2008 року була непрацездатною, що стверджується листком непрацездатності.
Після неодноразових уточнень позовних вимог позивачка просила поновити пропущений строк звернення до суду, а також, оскільки відповідачем незаконно внесені зміни до наказу від 12 січня 2009 року про звільнення, зазначивши, що її звільнено за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, хоч заяви про звільнення вона не писала, а також незаконно внесені зміни наказом від 15 вересня 2008 року, до наказу від 8 вересня 2008 року та наказом від 13 квітня 2009 року. Позивачка просила скасувати всі вищеназвані накази відповідача та поновити на роботі на посаді економіста сектора речового забезпечення Відділу ресурсного забезпечення Головного управління МВС України в Київській області стягнути з відповідача зарплату за час вимушеного прогулу в сумі 17447, 76 грн., а також моральну шкоду в сумі 3000 грн.
В судовому засіданні її представники позов підтримали.
Представник відповідача та третьої особи позов не визнав, посилаючись на правомірність наказу адміністрації про звільнення з роботи позивачки та на своєчасне ознайомлення останньої з наказом про звільнення, який вона відмовилася підписати, що стверджується відповідними актами.
Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 41иКЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірвано також у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує гроші або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір»я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1989 року працювала у відповідача на посаді . економіста сектора речового забезпечення. Наказом від 8 вересня 2008 року її було звільнено із займаної посади за п. 2 ст. 41 КЗпП України. Проте винні дії, які послужили підставою для звільнення позивачки за вказаною нормою Кзпп України відповідачем не зазначені і в судовому засіданні відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України недоведені..
Тому вказаний наказ суд визнає незаконним. Суд поновлює позивачці встановлений ст. 233 КЗпП України місячний строк звернення до суду з позовом, оскільки його пропущено з поважних причин. До матеріалів справи приєднаний листок непрацездатності позивачки з 11 вересня 2008 року по 20 грудня 2008 року. Більш того починаючи з дня звільнення до наказу від 8 вересня 2009 року неодноразово вносилися зміни відповідачем, останні зміни були внесені наказом від 13. 04. 2009 року до наказу від 12 січня 2009 року, щодо внесення часткової зміни до пункту наказу Головного від 08.09. 2008 року в частині звільнення за ст. 41 п. 2 КЗпП України(за вчинення дій, які дають підстави для втрати довір»я) ОСОБА_1, економіста сектора речового забезпечення з 8 вересня 2008 року, а саме вважати її звільненою за ст. 38 КЗпП України (власним бажанням), даний наказ позивачці не вручався.
Також суд визнає незаконним наказ відповідача від 12 січня 2009 року про внесення змін до наказу про звільнення від 8 вересня 2008 року, із зазначенням про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, оскільки заяви про звільнення за власним бажанням позивачка не подавала.
З вище перелічених підстав є незаконними накази відповідача від 15.09. 2008 року та від 13.04.2009 року.
За таких обставин, коли звільнення позивачки та наступні накази, що її стосуються, є незаконними, суд поновлює ОСОБА_1 на раніше займаній посаді та стягує з відповідача на її користь заробітну плату за період з 10 вересня 2008 року по 20 червня 2009 року, виходячи з розміру її середньомісячної заробітної плати 1938 грн. 60 коп.
В решті позовних вимог суд відмовляє за недоведеністю.
Суд, допускає негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі відповідно до ст. 367 ЦПК України.
На підставі ст. 38, п. 2 ст. 41, 233, 234 235, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 60, 212 - 215, 218, 367 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській. області, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задоволити частково.
Визнати незаконними накази ГУ МВС України у Київській області від 08.09. 2008 року за № 503 о/с про звільнення ОСОБА_1 з роботи, наказ № 514о/с від 15.09. 2008 року. про внесення часткових змін до наказу за № 503 о/с від 08.09. 2008 року, наказ № 4 о/с від 12. 01. 2009 року про внесення часткових змін до пункту наказу Головного управління від 08.09. 2008 року № 503 о/с, наказ № 152 о/с від 13. 04. 2009 року про відміну пункту наказу Головного управління від 12.01. 2009 року № 4 о/с.
Поновити ОСОБА_1 на посаді економіста сектора речового забезпечення Відділу ресурсного забезпечення Головного управління МВС України в Київській області.
Стягнути з Головного управління МВС України в Київській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 10 вересня 2008 року по 20 червня 2009 року в сумі 17447, 76 грн.
Рішення суду про поновлення на роботі та підлягає негайному виконанню.
В решті позову відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2009 |
Оприлюднено | 28.11.2011 |
Номер документу | 19183435 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Дубас Т. В.
Цивільне
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
П'ятковський В.І.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Боярський О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні