Вирок

від 04.06.2009 по справі 1-291/09

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-291/09

ВИРОК

Іменем України

04 червня 2009 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурора Карман В.В.

захисника ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має незакінчену середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кв. З, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2009 року приблизно о 18 годині 45 хвилин неповнолітній ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись поблизу санаторію «Меридіан» в с Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна та реалізовуючи його, підійшов до ОСОБА_4 та із застосуванням фізичної сили, яка не є небезпечною для життя чи здоров’я потерпілої, що виразилось в нанесенні дерев’яною палицею декількох ударів по тілу ОСОБА_4, спричинивши цим самим останній тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми волосяної частини голови зліва, крововиливу, який займає середню нижню частину правого передпліччя з переходом на тил кісті та тильну поверхню фаланги середнього пальця, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 99/Д від 16.03.209 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого незаконно відкрито заволодів належними ОСОБА_4 речами: мобільним телефоном марки «Нокіа 6267» вартістю 1385 грн. з сім-карткою оператора «Київстар» 80674621614 вартістю 25 грн. з коштами на рахунку у сумі 48 грн., картою пам’яті марки «Кінг-512» вартістю 78 грн. до мобільного телефону, навушниками до мобільного телефону у чохлі червоного кольору, рюкзаком чорно-синього кольору марки вартістю 60 грн., мобільним телефоном марки «Сіменс С 57» вартістю 60 грн., жіночою косметичкою червоного кольору вартістю 20 грн., гаманцем червоного кольору зі шкірзамінника вартістю 80 грн., в якому були гроші в сумі 220 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 2217, 98 грн., з місця злочину ОСОБА_3 зник, гроші витратив, викраденими речами розпорядився на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний свою вину у скоєному злочині визнав повністю та пояснив, що 27.02.2009 року він зустрівся зі своїм троюрідним братом Дмитром, який запропонував йому відсвяткувати його працевлаштування. Разом з братом, а також друзями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в магазині в с Білогородка вони придбали пляшку горілку ємністю 0, 5 л та дві пляшки вина об’ємом по 0, 7 л кожна. На території недобудованої лікарні вони разом випили все придбане спиртне, після чого вирішили розійтись. Мирослав та Олександр пішли по домівках, а він вирішив піти в лісопосадку прогулятися. Підходячи до лісопосадки він побачив людину, яку рухалась по стежці, і тоді в нього виник умисел заволодіти майном цієї людини. З цією метою він з землі підняв палицю довжиною трохи більше метра та, прискоривши крок, почав наздоганяти людину. Коли наблизився до неї, то відразу наніс один удар палицею в район задньої частини голови, від якого людина впала та почала кричати, він зрозумів, що це була дівчина. Він наніс їй ще один удар по руці, вона почала просити, щоб він її більше не бив, він сказав їй стати на коліна та, схвативши за одяг в районі шиї, сказав віддати йому гроші та цінні речі, які були у неї. Дівчина віддала йому мобільний телефон, який дістала з кишені одягу, потім віддала рюкзак. Він вихватив рюкзак та побіг, по дорозі лісом з викрадених речей вибрав всі цінні, на його думку, речі, з гаманця забрав гроші, все решту залишив у рюкзаку, який кинув під деревом. Потім вирішив піти до розважального комплексу «Далас» в с Білогородка, де витратив викрадені 220 грн., близько другої години ночі з викраденого телефону зателефонував своїй сестрі ОСОБА_7, додому повернувся близько третьої години ночі. Про те, що він вчинив, нікому не розказував, викрадений мобільний телефон марки «Нокіа» вирішив залишити собі, а інший викрадений телефон марки «Сіменс» 05.03.2009 року продав на радіоринку в м. Києві незнайомому хлопцю за 60 грн., які витратив на власні потреби. На наступний день, тобто 06.03.2009 року за його місцем проживання приїхали працівники міліції, які доставили його в райвідділ, де відібрали пояснення, в яких він зізнався про вчинене. У вчиненому розкаявся, попросив вибачення у потерпілої, свою поведінку пояснив станом алкогольного сп’яніння.

Потерпіла ОСОБА_4, будучи допитаною в судовому засіданні, показала, що 27 лютого 2009 року близько 18 години вона поверталась додому з роботи - з ТОВ «Мітекс», де працює фасувальницею, дорога йшла через лісосмугу. Коли вона підходила до лісосмуги, то побачила, що хтось стоїть, але не звернула на це увагу та продовжила йти, проте почула кроки позаду, що змусило її повернутися, але побачивши, що чоловік пішов в інший від неї бік, вона пішла далі, проте знову почула швидкі кроки. Не встигнувши обернутись відчула удар ззаду палицею в задню частину голови. Від удару вона впала та намагалась закритися від ударів руками, проте невідомий вдарив її ще раз по руці. Вона почала просити, щоб він її не бив; невідомий перестав наносити удари, але схватив її за капюшон ззаду, наказав не піднімати голови, не дивитися на нього та віддати цінні речі та гроші. З кишені вона дістала мобільний телефон марки «Нокіа» та віддала нападнику, потім віддала рюкзак, в якому був гаманець з грошима у сумі 220 грн., дезодорант, косметичка, ще один мобільний телефон марки «Сіменс», рукавчики, парфуми. Невідомий забрав мобільний телефон та, вихвативши рюкзак, втік у невідомому напрямку. Вона відразу піднялась на ноги та почала тікати в сторону свого будинку, добігши до дороги зупинила проїжджаючий поруч автомобіль та розповівши водієві, що сталося, попросила довезти її додому. Приїхавши додому все розказала своїм рідним та разом зі свекром та свекрухою поїхала до відділення міліції, де написала заяву. На досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_4 заявила позов про стягнення з ОСОБА_3 на свою користь 2217, 98 грн., з яких 1385 грн. -вартість мобільного телефону марки «Нокіа», 25 грн. - вартість сім-картки, 60 грн. - вартість рюкзака, 60 грн. - вартість мобільного телефону марки «Сіменс», 20 грн. - вартість косметички, 80 грн. - вартість гаманця, 512, 78 грн. - вартість картки пам’яті, 220 грн. грошей, які були у гаманцю, 48 грн. - гроші, які перебували на сім-картці, 149, 90 грн. - вартість ліків, 92, 08 грн. - оплата проведення медичного обстеження. На досудовому слідстві потерпілій були повернуті деякі речі, під час розгляду справи батьком неповнолітнього ОСОБА_3 їй були повністю відшкодовані збитки, завдані злочином, у зв’язку з ОСОБА_4 відмовилась від цивільного позову, оскільки до ОСОБА_7 претензій матеріального та морального характеру не має.

Крім визнання підсудним своєї вини, показів потерпілої, вина ОСОБА_3 у вчиненому злочині підтверджується іншими доказами, зібраними по справі, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

•   -     показами свідка ОСОБА_5, який будучи допитаним в судовому засіданні, показав, що 27.02.2009 року він погодився на пропозицію ОСОБА_3 та його брата Дмитра відсвяткувати працевлаштування останнього, для чого вони придбали пляшку горілки та пляшку вина, які разом ще з одним товаришем ОСОБА_6 розпили на території недобудованої лікарні, після чого ОСОБА_3 провели додому, оскільки він був добре випивший, після чого ОСОБА_5 пішов додому, з приводу викрадення речей у ОСОБА_4 йому нічого невідомо, оскільки він цього не бачив, ОСОБА_3 з цього приводу нічого не розказував;

•   -     показами свідка ОСОБА_6, який будучи допитаним в судовому засіданні, показав, що наприкінці лютого 2009 року, точної дати він не пам’ятає, разом з ОСОБА_8, його братом Дмитром та ОСОБА_5 вони святкували працевлаштування брата ОСОБА_3 - Дмитра, випили пляшку горілки та вина, після чого ОСОБА_3 провели додому, до входу на подвір’я;

•   -     показами свідка ОСОБА_9, яка будучи допитаною в судовому засіданні, показала, що пізно ввечері 27.02.2009 року на її мобільний телефон зателефонував брат ОСОБА_3 з номеру телефону, який їй був невідомий. На її запитання, чий це мобільний телефон, брат повідомив, що придбав його у знайомого, цим поясненням вона не надала значення, оскільки раніше брат мав звичку обмінюватися з товаришами предметами одягу. Через декілька днів їй зателефонували працівники міліції, які розпитували про абонентів, які на її номер телефонували 27.02.2009 року, пізніше був затриманий брат ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні грабежу. З потерпілою ОСОБА_4 вона спілкувалась, оскільки турбувалась про її стан здоров’я;

•   -     заявою ОСОБА_4 від 27.02.2009 року (а.с. 6); протоколом огляду місця події від 27.02.2009 року, під час якого була оглянута ділянка місцевості, яка розташована на краю проїжджої частини між стадіоном санаторію «Меридіан» та лісовою місцевістю в с Білогородка Києво-Святошинського району Київської області (а.с. 7-12); медичною довідкою ОСОБА_4 з Києво-Святошинської ЦРЛ (а.с. 14); протоколом огляду місця події від 28.02.2009 року, об’єктом якого була лісосмуга, розташована навпроти вулиці 40 років Перемоги, під час якого був знайдений рюкзак синього кольору з речами (а.с. 16-18); протоколом огляду місця події від 18.01.1009 року, об’єктом якого було лісове насадження в с Білогородка, неподалік від вулиці Лісна, а саме поряд з територією санаторію «Меридіан» в с Білогородка, під час якого була виявлена дерев’яна палка (а. с. 19-20); протоколом огляду місця події від 06.03.2009 року, об’єктом якого була кімната в квартирі № 3 будинку № 6 по вулиці 40-років Перемоги в с Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, під час якого був виявлений та вилучений мобільний телефон марки «Нокіа» моделі 6267 чорного кольору ІМЕІ 355539010371423, навушники до нього, чохол червоного кольору (а.с. 22-23); актом судово-медичного освідування № 74 потерпілої ОСОБА_4 (а.с. 56); висновком експерта № 99/Д, відповідно до якого у ОСОБА_4 були виявлені підшкірна гематома волосяної частини голови зліва, крововилив, який займає середню нижню частину правого передпліччя з переходом на тил кісті та тильну поверхню фаланги середнього пальця, які утворились від дії тупого предмету, яким могла бути дерев’яна палиця (а.с. 59); протоколом огляду речових доказів від 11.03.2009 року (а.с. 61-69); протоколом проведення виїмки від 14.03.2009 року (а.с. 85-88).

Суд визнає, що підсудний, потерпіла та свідки давали суду правдиві покази, які підтверджуються іншими, дослідженими в процесі судового слідства, доказами.

Таким чином, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд визнає, що вина підсудного у вчинені злочину доведена повністю, його дії кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 186 КК України, як грабіж (відкрите викрадення чужого майна), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу підсудного.

Призначаючи покарання, суд враховує, що вчинений злочин відноситься до тяжких злочинів, підсудний за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, відповідно до акту комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 307 страждає на органічне ураження головного мозку із емоційно-вольовими розладами без порушень інтелекту, він може усвідомлювати свої дії та керувати ними, під час інкримінованих йому дій у тимчасовому хворобливому стані не перебував, а перебував у стані простого алкогольного сп’яніння, що суд визнає як обтяжуючою покарання обставиною, обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнає щире каяття, та вважає за можливим з урахуванням наведеного, призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 186 КК України з випробуванням, оскільки приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки потерпіла від нього відмовилась, отримавши повне відшкодування завданої її матеріальної та моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 328 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Речові докази по справі:

- поліетиленовий пакет, в якому зберігаються наступні речі: чохол червоного кольору з написом (Нокіа) на блискавці, з правого боку брилок металевий з пластикового частиною округлої форми синього кольору, по середині якого є пляма у вигляді ока; навушники до мобільного телефону марки «Нокіа»; мобільний телефон марки «Нокіа 6267» сіро-чорного кольору, по середині якого є екран чорного кольору, поверх якого в лівому куту є камера, з правого боку є прозоре віконце, при відкритті задньої панелі є батарея живлення та ІМЕІ 355539010371423, в якому будь-яка сім-картка відсутня; рюкзак чорно-синього кольору, який має два відділення і зачиняються на блискавку чорного кольору, на передній панелі мається малюнок, що підтверджує назву «ПУМА», поверх якого мається відділення сірого кольору, який зачиняється на блискавку чорного кольору; косметичку червоного кольору, яка зачиняється на блискавку чорного кольору; жіночий дезодорант; жіночий гаманець червоного кольору з різнокольоровими квітками, який зачиняється на металеву защібку; трап’яні жіночі перчатки коричневого кольору, які передані під відповідальне зберігання власниці ОСОБА_4 (а. с. 70, 71) - залишити у власності ОСОБА_4;

•   -     дерев’яну палицю світло-коричневого кольору довжиною 1 м 23 см, діаметром 2, 5 см, кінцівка якої загострена у вигляді конуса на 13 см, яка передана на зберігання до камери речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київські області (а.с. 70, 71) - знищити;

•   -     кросівки марки «Кларкс», які належать неповнолітньому ОСОБА_3 та передані на його відповідальне зберігання (а. с. 89, 90) - залишити у власності ОСОБА_3;

- паперові пакети з-під ліків, а саме: Німулід-МД (алергічні протизапальні), Фезам (ноотропний засіб), Магне-В6 (магній піродиксин), які сфотографовані та у фотознімках приєднані до матеріалів справи (а.с. 94-96) - залишити при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк, з часу отримання ним копії вироку.