Постанова

від 06.11.2008 по справі 1-89/2008

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-89, 2008 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 листопада 2008 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді: Мельничука В.П.

при секретарі: Грибань Ю.Г.

за участю прокурора: Саєнка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утримані малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого директором ПП „Агенція Май", проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, обіймаючи посаду директора приватного підприємства ПП „Агенція Май" з 17 січня 2008 року відповідно до наказу № к - 01, виконуючи в силу посади та відповідно до статуту підприємства організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські обов’язки, відповідно будучи службовою особою, вчинив грубе порушення законодавства про працю.

ПП „Агенція Май" на підставі договору оренди № р-1-01 від січня 2008 року з метою виготовлення метало пластикових конструкцій орендує у фізичних осіб не житлову споруду (свинарник) за адресою с Гостра Могила Ставищенського району Київської області, вул. Радянська, 2-а площею 1019, 8 га, за цією адресою розташований цех підприємства.

Так, ОСОБА_1 з метою забезпечення виробничої діяльності приватного підприємства ПП „Агенція Май", в грудні 2007 року прийняв на роботу бригадира ОСОБА_2, який пропрацював на підприємстві до середини серпня 2008 року, 1 липня 2008 року прийняв на роботу різноробочим ОСОБА_3, 25 травня 2008 року прийняв на роботу різноробочим ОСОБА_4, який пропрацював на підприємстві до серпня 2008 року, в кінці травня 2008 року прийняв на роботу різноробочим ОСОБА_5, який пропрацював на підприємстві до серпня 2008 року, в травні 2008 року прийняв на роботу збірником метало пластикових конструкцій ОСОБА_6, який пропрацював до серпня 2008 року, в грудні 2007 року прийняв на роботу порізником скла ОСОБА_7, 1 липня 2008 року прийняв на роботу різноробочим ОСОБА_8, який пропрацював на підприємстві до серпня 2008 року.

З часу прийняття на роботу зазначених вище працівників ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.ст. 24, 24-1 КЗпП України трудової угоди з останніми не уклав, накази про прийняття на роботу не видавав, записів до трудових книжок працівників про їх працевлаштування не вніс. За виконувану ОСОБА_2 роботу ОСОБА_1С виплачував останньому грошові кошти в розмірі від 550 до 1000 гривень за місяць в залежності від норми виробітку, за виконувану ОСОБА_3 роботу ОСОБА_1 виплачував від 600 до 700 гривень за місяць в залежності від норми виробітку, за виконувану ОСОБА_4 роботу виплачував від 400 до 500 гривень за місяць в залежності від норми виробітку, за виконувану ОСОБА_5 роботу виплачував 300 гривень за місяць, за виконувану ОСОБА_6 роботу виплачував від 550 до 1000 гривень за місяць в залежності від норми виробітку, за виконувану ОСОБА_7 роботу ОСОБА_1 виплачував грошові кошти в розмірі від 550 до 1000 гривень за місяць в залежності від норми виробітку.

З часу прийняття на роботу вище зазначених працівників ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. ст. 24, 24-1 КЗпП України трудової угоди з останніми не уклав, накази про прийняття на роботу не видав, записів до трудових книжок про їх працевлаштування не вніс. ОСОБА_1 із заробітної плати працівників податків з доходу фізичної особи до бюджету не сплачував, внесків до фондів соціального страхування не сплачував.

Директор ПП „Агенція Май" ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 43 Конституції України, вимогам ст.ст. 2, 24 КЗпП України, ст.ст. 23, 27 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", ст. 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. 17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. 35 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.ст. З, 17 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" використовував працю 7 найманих працівників без укладення трудових угод, що мало наслідком обмеження гарантованих прав працівників на належну оплату праці, охорону праці, відпочинок, відшкодування коштів на медичне обслуговування, пенсійне забезпечення.

Крім того, на підприємстві ПП „Агенція Май" відсутні правила внутрішнього трудового-розпорядку, не укладений з трудовим колективом колективний договір, відсутні документи щодо обліку робочого часу, нарахування і виплати заробітної плати, чим ОСОБА_1 порушені вимоги ст.ст. 142, 11, 17, 115 КЗпП України. В порушення вимог п. 2.5. „Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях", затвердженої Наказом Міністерства статистики України № 277 від 19.10.1995 року ПП „Агенція Май" не ведуться особові картки на працівників.

Згідно з вимогами ст. 153 КЗпП України, ст. 18 Закону України „Про охорону праці" на всіх підприємствах, в установах та організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений орган. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці. Директор ПП „Агенція Май" не забезпечив проведення навчання з охорони праці та інструктажів працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та відповідно не виконав покладені на нього законом обов’язки по створенню безпечних і нешкідливих умов праці. ОСОБА_1 не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці, чим порушив вимоги п. 5.1 „Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці". Також в порушення вимог п. 1.1. „Типового положення про службу охорони праці" не призначено посадову особу відповідальну за стан охорони праці на підприємстві, працівники підприємства допущені до виконання робіт без проведення вступного, первинного інструктажів з охорони праці, відсутній перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування, не визначена керівником тривалість стажування, відсутній перелік професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, на підприємстві не опрацьовані та не затверджені нормативні акти з охорони праці, під час укладання договору працівники не інформуються під розписку про умови праці, не проведено атестацію робочих місць за умовами праці, не опрацьовано перелік професій та робочих місць на електротехнічних працівників, не проведено посвідчення стану безпеки електроустановок, чим порушено вимоги п.п. 6.3., 6.4., 7.4. „Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", п.3.8. „Типового положення про службу охорони праці", п.п. 1.3-1.5 Постанови КМУ від 02.03.1994 року № 135 „Про порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці", ст. 5 Закону України „Про охорону праці", ст. 29 КЗпП України, Постанову КМУ № 442 від 01.08, 1992 року, п. 2.1.З. „Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

Вище зазначені дії директора ПП „Агенція Май" ОСОБА_1 в силу їх тривалості, систематичності та комплексу допущених порушень конституційного права громадян на працю є грубими порушеннями трудового законодавства.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані досудовим слідством за ч. 1 ст. 172 КК України як інше грубе порушення законодавства про працю.

Під час судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв’язку з дійовим каяттям та закриття провадження по справі, оскільки він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив злочин невеликої тяжкості, після вчинення злочину щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, під час провадження досудового слідства у справі ним була усунута шкода, що заподіяна працівникам підприємства, які були працевлаштовані не офіційно, на найманих працівників видані накази про їх працевлаштування, внесені записи до трудових книжок, заведені відомості про виплату заробітної плати, відшкодовані кошти до державного бюджету, сплачені внески до фондів соціального страхування. Крім того, усунуті інші порушення трудового законодавства із охорони праці, що зазначені у актах інспекцій, характеризується позитивно.

Суд, розглянувши заявлене клопотання підсудного про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям і закриття провадження по кримінальній справі, заслухавши думку потерпілих, висновок прокурора та вивчивши матеріали кримінальної справи вважає, що клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки.

ОСОБА_1 раніше злочинів не вчиняв, злочин передбачений ч.1 ст. 172 КК України, який відповідно до ст. 12 цього Кодексу є злочином невеликої тяжкості, вчинив уперше, щиро покаявся у його вчиненні, активно сприяв розкриттю цього злочину, усунув шкоду, що заподіяна працівникам підприємства, які працювали без належного оформлення на роботу, на найманих працівників видав накази про їх працевлаштування, вніс записи до трудових книжок, на підприємстві заведено відомості про виплату працівникам заробітної плати, відшкодовано кошти до державного бюджету, сплачено внески до фондів соціального страхування та усунуто порушення трудового законодавства із охорони праці і всі інші порушення законодавства про працю, які були допущені на підприємстві.

У відповідності зі ст. 7-2 КПК України, за наявності підстав, зазначених у статті 45 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.

Таким чином враховуючи вищевикладене суд вважає, що є підстави для звільнення підсудного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям за правилами ст.ст. 7-1, 7-2 КПК України на підставі ст. 45 КК України, а провадженням по справі закрити у відповідності зі ст.282 КПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 45 КК України, ст. ст. 7-1, 7-2, 282 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172 КК України провадженням закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності в зв’язку з дійовим каяттям.

Скасувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази по справі: книгу наказів ПП „Агенція Май" та журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці ПП „Агенція Май" - повернути директору ПП „Агенція Май" ОСОБА_1.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд протягом 7 (семи) діб з дня її винесення.

Суддя: