Ухвала
від 15.11.2011 по справі 11-773/11
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіро воградської області

Справа № 11-773/11 Г ловуючий у суді І-ї інстанції Баранець А.М.

Категорія - ч.1 ст. 140 КК Д оповідач усуді ІІ-ї інстанці ї Бабич О. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2011 року колегія судд ів судової палати у кримін альних справах апеляційного суду Кіровоградської област і у складі:

головуючого судді Де ревінського С.М.,

суд дів: Бабича О.П., Гончара В.М.,

за участю прокурора в ідділу прокуратури

Кіровоградської області Ч абанюк Т.В.,

потерпі лого ОСОБА_4,

засу дженої ОСОБА_5,

розглянула у відкритому су довому засіданні у м. Кіровог рад кримінальну

справу за апеляціями: прокурора, який б рав участь у розгляді справи судом

першої інстанції, з асудженої ОСОБА_5 та в її інтересах захисника

ОСОБ А_6, потерпілого ОСОБА_4 на вирок Світловодськог о

міськрайонного суду К іровоградської області від 2 2 березня 2010 року,

яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, уродженка м. П олтава, українка,

громадянка України, з в ищою освітою,

одружена, працююча лікарем-хірургом

Світловодської ЦРЛ, раніше не судима, яка проживає по АДРЕСА_1

визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст . 140 КК України і засуджена до по карання у виді позбавлення в олі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК У країни ОСОБА_5 звільнено в ід відбування призначеного п окарання з випробуванням ісп итовим строком протягом 1 рок у.

На підставі п. 5 ст. 74 К К України ОСОБА_5 звільнен о від призначеного покарання у зв'язку із закінченням стро ків давності.

За ч. 2 ст. 139 КК України ОСОБА_5 виправдано.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_7 2267 грн. 61 коп. в ра хунок відшкодування матеріа льної шкоди та 5000 грн. - моральн ої шкоди.

Цим же вироком вирішен і питання щодо долі речових д оказів.

За вироком суду О СОБА_5, згідно наказу № 84 від 22 .02.2001 року, була призначена на по саду лікаря-хірурга в Світло водській центральній районн ій лікарні. Поряд з цим ОСОБ А_5 згідно наказу головного лікаря Світловодської ЦРЛ № 08/вк від 02.01.2003 року було дозволен о сумісництво на 0,5 ставки лік аря-онколога поліклініки Сві тловодської ЦРЛ.

Перебуваючи на посаді лі каря-онколога, до обов'язків я кого згідно посадової інстру кції входить надання консуль тативної допомоги лікарням, мед амбулаторіям, фельд шерам ФАП; проведення поточн ого керівництва та контролю по проведенню профілактики о нкозахворювань; консультаці я хворих в стаціонарах лікар ні; направлення хворих на обс теження, направлення хворих на госпіталізацію в стаціона ри лікарні та в стаціонари он кодиспансерів: забезпечення обстеження та лікування дис пансерних хворих; та інші; О СОБА_5, не маючи достатньої о світи та кваліфікаційного рі вня, несумлінно поставилась до виконання своїх професійн их обов'язків та неналежно їх виконала, що виразилось в нас тупному.

На початку листопада 2002 рок у ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, після травмування родимки н а шиї звернувся до ОСОБА_5 . як до лікаря-онколога із скар гами на запалення родимки на шиї. Оглядаючи хворого з наяв ністю ушкодженого пігментно го утворення на шкірі з ознак ами запалення, лікар ОСОБА_ 5 недбало віднеслась до сво їх обов'язків, не проявила пил ьність щодо можливості злояк існості цього утворення та м етастазування, в зв'язку з цим ретельно не оглянула ОСОБА _8 з оціненням стану лімфати чних вузлів, результати огля ду на записала в амбулаторну картку, не призначила УЗД вну трішніх органів та не направ ила хворого до обласного онк одиспансеру для проведення п ункції, мікроскопічного досл ідження з метою встановлення правильного діагнозу, видал ення пухлини. Більш того, ОС ОБА_5 порадила хворому заст осувати препарат димексид, щ о було недоцільним, оскільки в інструкції до його викорис тання серед показань пухлин шкіри немає і призначення ць ого препарату на пухлину сам е у вигляді компресу було кат егорично протипоказаним чер ез можливість стимулювання р осту та розповсюдження мелан оми.

17.11.2002 року ОСОБА_8 у зв'яз ку з погіршенням стану та збі льшення розміру родимки звер нувся до хірурга Світловодсь кої ЦРЛ, який встановив йому д іагноз „інфікована папілома шиї" та здійснив оперативне в тручання - економне висіканн я пухлини, направив післяопе раційний матеріал на патолог оанатомічне дослідження. При дослідженні препарату, виго товленого з пухлини, видален ої у гр. ОСОБА_8, 15.12.2002 року пат ологоанатомом було встановл ено неправильний діагноз па піломатозна форма пограничн ого пігментного невусу", згід но якого хворий ОСОБА_8 ст аціонарного лікування не пот ребував.

Проте, при наявності вка заного діагнозу ОСОБА_5 ( о нкологу) доцільно було оформ ити ОСОБА_8 на облік та орг анізувати спостереження. Не оформлення ОСОБА_8 на облі к обумовлювало відсутність п о відношенню до нього онкона стороженості в подальшому та незабезпечення спостережен ня за його станом і ненадання спеціалізованої медичної до помоги.

24.02.2003 року ОСОБА_8 знову зв ернувся до лікаря-онколога ОСОБА_5 зі скаргами на наявн ість збільшених лімфатичних вузлів в ділянці шиї зліва. Хв орому був встановлений діагн оз «шейньїй лимфаденит»та «л имфогрануломатоз»під питан ням та призначено медикамент озне лікування антибіотикам и (гінтамецин, бісептол, ніста тин) та напівспиртові компре си. При наступних дох звернен нях 5.03.2003 року та 11.03.2003 року ОСОБ А_5 відмічено появу підвище ння температури тіла до 39е С, а також відсутність покращанн я після проведення лікування .

Наявність у ОСОБА_8 збіл ьшених лімфатичних вузлів в ділянці шиї зліва, особливо п ри відсутності позитивного е фекту від лікування, з врахув анням попередніх звернень хв орого до неї та хірурга з прив оду пухлини шкіри зліва дава ло підстави лікарю ОСОБА_5 запідозрити у ОСОБА_8 онк ологічне захворювання та нап равити його до обласного онк ологічного диспансеру, що вн аслідок несумлінного ставле ння лікарем ОСОБА_5 до сво їх обов'язків не було зроблен о. Крім цього ОСОБА_5 прові вши огляд хворого, не признач ивши і не провівши жодного ан алізу, призначила йому напів спиртові компреси, які,були п ротипоказані онкологічному хворому через можливість ст имулювання росту чи розповсю дження меланоми.

Недоліки, допущені лікар ем - онкологом ОСОБА_5 при з верненні ОСОБА_8 до (Світл оводської ЦРЛ, призначення к омпресу з дімексидом на пухл ину при первинному огляді хв орого в листопаді 2002 року, не на правлення його в той період д о хірурга чи до онкодиспансе ру на видалення пухлини в діл янці шиї, відсутність у неї он конастороженості при повтор ному зверненні до неї хворог о 24.02.2003 року зі збільшеними лімф атичними вузлами в ділянці ш иї, та не направлення його до о нкодиспансеру для діагности чної пункції лімфовузлів, пр изначення хворому в цей пері од напівспиртового компресу , не встановлення його диспан серний облік стали факторами , що погіршили стан хвор ого.

Після цього ОСОБА_8 звер тався за консультаціями в За порізький онкодиспансер. Йом у було призначено лікування, яке відповідало поставленом у діагнозу. Після отримання в исновків із Запорізького онк одиспансеру лікування було з мінено.

В подальшому стан здоров'я ОСОБА_8 погіршився. 14.10.2003 рок у ОСОБА_5 безпідставно від мовилась прибути на виклик д о хворого ОСОБА_8, всупере ч вимогам посадової інструкц ії, яка передбачає обслугову вання викликів на дому. В пода льшому з огляду на стан ОСО БА_8, описаний ОСОБА_5 16.10.2003 року в амбулаторній карті пі сля обстеження на дому, та за в ідсутністю результатів пров едених обстежень, які б уточн ювали діагноз, слід було зап ропонувати госпіталізацію х ворого вже на

той час. Проте, ОСОБА_5 не госпіталізувала хворого ОСОБА_4, мотивуючи дане рі шення важкістю його стану. У м едичній картці хворого зробл ено запис про призначення си мптоматичного лікування, про те без його конкретизації. Фа ктично хворий був позбавлени й належного лікування. Запро понувала госпіталізацію лиш е 4.11.2003 року. При цьому, ОСОБА_5 несвоєчасно був виписаний р ецепт на придбання спеціальн их ліків для онкохворого в зв 'язку з відсутністю в неї тако го рецепту на момент огляду 16. 10.2003 року, що вказує на несумлін не ставлення її до виконання покладених обов'язків.

Хворий ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно результатів суд ово-медичного дослідження см ерть ОСОБА_8 настала від п оліорганної недостатності в наслідок метастазування мел аноми у лімфатичні вузли та в нутрішні органи.

За умови належного лікуван ня хворий міг би прожити біль ший час ніж при відсутності л ікування. Скорочення життя х ворого ОСОБА_8 є тяжкими н аслідками.

Прокурор в зміненій апеляц ії просить вирок суду скасув ати, а кримінальну справу від носно ОСОБА_5 за ч.1 ст.140 та ч .2 ст.139 КК України закрити на пі дставі ст.49 КК України у зв'язк у з закінченням строків давн ості.

Потерпілий ОСОБА_4 про сить скасувати вирок і поста новити новий, яким призначит и засудженій покарання за ч.1 с т.140 КК України - 2 роки позбавле ння волі. Визнати ОСОБА_5 в инною за ч.2 ст.139 КК України та п ризначити покарання, передба чене цією статтею. Призначит и їй додаткове покарання щод о заборони займатися лікувал ьною практикою протягом 3 рок ів та задовольнити вимоги ци вільного позову щодо стягнен ня моральної шкоди з ОСОБА_ 5 на користь потерпілих по 5 0000грн. кожному.

Постановити окремі ухвали про причини та умови, що сприя ли вчиненню злочину, а саме з п риводу порушення вимог ст.22 «О снов законодавства України п ро охорону здоров'я»щодо зді йснення державного контролю та нагляду у Світловодській ЦРЛ у сфері охорони здоров'я з повідомленням прокурора Кір овоградської області про над ання експертами Головного бю ро СМЄ МОЗ України у експертн их висновках завідомо недост овірної інформації, що під ча с звернення хворого до онкол ога у листопаді 2002 року не існу вало стандартів діагностики та лікування затверджених М ОЗ України та Кіровоградсько го бюро СМЄ, завідомо недосто вірної інформації, що освітн ій рівень хірурга ОС ОБА_5 відповідав вимогам дл я призначення на посаду онко лога, а також те, що основною п ричиною було тяжкість самого захворювання, що неможливо б уло розраховувати на одужанн я та, що ліки «Демиксід»не мог ли заподіяти шкоду для відпо відної перевірки та прийнятт я рішення у порядку, передбач еному КПК.

Вважає, що суд безпідставн о виправдав ОСОБА_5 за ч.2 ст .139 КК України, оскільки на оста нньому етапі, в жовтні-листоп аді 2003 року вона скоїла указан ий злочин, так як в неї були мо тиви та мета у вчиненні злочи ну, а саме приховати бездарне та недбале лікування у любий спосіб, навіть відмовою від н адання медичної допомоги.

Стверджує, що при признач енні покарання за ч.1 ст. 140 КК Ук раїни, суд не взяв до уваги обс тавини, що обтяжують міру від повідальності: злочин вчинен о у загально - небезпечний спо сіб, так як вона була лікарем б агатьох пацієнтів і проявлял а недбалість і несумлінність до кожного пацієнта, вона не п роявила ніякого каяття, ввод ила суд в оману, порушує морал ьно-етичні принципи. Суд не вз яв до уваги, що було три епізод и надання медичної допомоги хворому: листопад-грудень 2002 р оку, лютий-березень 2003 року, жов тень - листопад 2003 року, кожен з яких необхідно кваліфікуват и за ч.1 ст.140 КК України.

Суд при вирішенні питання п ро стягнення моральної шкоди повинен був встановити розм ір її в залежності від характ еру та обсягу страждань, тяжк ості змін у життєвих стосунк ах, стану здоров'я потерпілих , а суд виходив лише з того, що з лочин вчинено з необережност і, в результаті чого встанови в розмір, що жодним чином не ві дповідає принципам розумнос ті та справедливості.

Разом з тим, у період ненал ежного лікування сина, стан й ого здоров'я значно погіршив ся. У 2003 році він більше 50 днів зн аходився на лікарняному, хоч у 2002 році на лікарняному взага лі не був. Цукровий діабет з ст ану середньої тяжкості перей шов у тяжку форму. Протягом 7 м ісяців 2006 року він знаходився на стаціонарному лікуванні міської та обласної лікарень і його визнано інвалідом 2 гру пи. З діагнозом антенного нев розу йому прийшлося приймати за призначенням лікаря силь нодіючі спеціальні заспокій ливі препарати наркотичного походження, що не сприяло пок ращанню стану здоров'я.

Захисник просить вирок ві дносно засудженої за ч.1 ст.140 КК України скасувати. Звільнит и ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності в зв'язку і з закінченням строків давнос ті. Провадження по справі зак рити. Вважає, що тяжкі наслідк и для хворого не пов'язані з н евиконанням чи неналежним ви конанням ОСОБА_5 своїх про фесійних обов'язків, а настал и внаслідок інших обставин, а саме в результаті агресивно го розвитку та перебігу тяжк ого захворювання, фактичного ухилення хворого від лікува ння, не зверненням за медично ю допомогою, та не проходженн ям лікування з лютого по лист опад 2003 року, відмови від запро понованого стаціонарного лі кування в Кіровоградській об ласній лікарні та Запорізько му облонкодиспансері, запізн ілого - в листопаді 2003 року звер нення за медичною допомогою до засудженої, коли перебіг х вороби набув невідворотного характеру, що виключає відпо відальність ОСОБА_5 за ч .1 ст.140 КК України.

Засуджена ОСОБА_5 у сво їй апеляції, посилаючись на м атеріали справи, стверджує, щ о в її діях нема ознак злочині в, передбачених ч. 1 ст. 140 та ч. 2 ст . 139 КК України. Тому просить ск асувати вирок суду і закрити провадження у справі за п. 1 та п. 2 ст. 6 КПК України.

Заслухавши доповідача , думку прокурора, який підтри мав свою апеляцію, пояснення потерпілого ОСОБА_4, який підтримав свою апеляцію і за перечував проти закриття спр ави, показання засудженої, як а відмовилася від закриття п ровадження у справі відносно неї за ст. 49 КК України і просит ь скасувати вирок в частині ї ї засудження за ч.1 ст.140 КК Укра їни, а провадження у справі за крити за відсутністю у її дія х складу цього злочину, прові вши судове слідство, перевір ивши матеріали справи та зва живши апеляційні доводи, кол егія суддів вважає, що всі под ані апеляції підлягають част ковому задоволенню за таких підстав.

Так, однією з підстав скас ування вироку, зазначених у с т. 367 КПК України, окрім інших, є істотне порушення криміналь но-процесуального закону.

З матеріалів справи вбачає ться, що під час судового розг ляду, до закінчення судового слідства прокурор, змінив пр ед' явлене ОСОБА_5 обвину вачення, доповнивши його обв инуваченням її у вчиненні зл очину, передбаченого ч. 2 ст. 139 К К України, а саме у ненаданні б ез поважних причин допомоги хворому медичним працівнико м, який зобов' язаний, згідно з установленими правилами, н адати таку допомогу, якщо йом у завідомо відомо, що це може м ати тяжкі наслідки для хворо го, якщо воно спричинило смер ть хворого.

Однак, це було зроблено в по рушення ч. 2 ст. 277 КПК України, ос кільки таке обвинувачення ор ганом досудового слідства їй не інкримінувалося, не дослі джувалося і не перевірялося. Тому дана зміна обвинувачен ня в суді суттєво збільшила й ого обсяг як за кваліфікаціє ю дій особи, так і за тяжкістю злочинів, та створила можлив ість призначення ОСОБА_5 б ільшого покарання, у тому чис лі і за сукупністю злочинів.

Тобто прокурором було пору шено правило обов' язковос ті проведення досудового слі дства в цій справі, що є істотн им порушенням процесуальног о закону і згідно п. п. 1 ч. 1 ст. 374 К ПК України, являються підста вою для скасування вироку су ду першої інстанції і поверн ення справи на додаткове роз слідування. Проте суд першої інстанції не звернув на це ув аги і закінчив судовий розгл яд винесенням вироку.

За таких обставин, з огляду на викладену в ухвалі від 16 че рвня 2011 року вимогу колегії су ддів Судової палати у кримін альних справах Верховного Су ду України щодо необхідності перевірки доводів потерпіло го про незаконність виправда ння ОСОБА_5 саме за ч. 2 ст. 139 К К України, колегія суддів апе ляційного суду вважає необхі дним скасувати вирок суду пе ршої інстанції і направити с праву на додаткове розслідув ання для забезпечення ОСОБ А_5 права на захист від обвин увачення, яке було сформульо ване прокурором під час судо вого розгляду.

У зв' язку з цим органу досу дового слідства, в дотриманн я вимог ст. 22 КПК України, необх ідно ретельно перевірити апе ляційні та касаційні доводи потерпілого, зокрема щодо на явності чи відсутності у дія х ОСОБА_5 складу злочину, п ередбаченого ч. 2 ст. 139 КК Украї ни. Слід вжити всіх передбаче них законом заходів для всеб ічного, повного і об' єктивн ого дослідження обставин спр ави, з метою виявлення як викр иваючих, так і виправдуючи ос обу обставин, у тому числі і ти х, які викладені засудженою у запереченнях на апеляції пр окурора і потерпілого, подан і під час апеляційного розгл яду даної справи, і лише за рез ультатом цього належить зроб ити відповідну процесуальн о-правову оцінку діям ОСОБА _5.

У зв'язку із скасуванням в ироку та поверненням справи на додаткове розслідування, колегія суддів не входить в о бговорення питань щодо вину ватості засудженої, правильн ості застосування судом перш ої інстанції того чи іншого к римінального закону і правил ьності призначення покаранн я.

Підстав для зміни міри зап обіжного заходу ОСОБА_5 - не вбачається.

Керуючись ст.ст. 362, 365, п. 1 ч. 1 ст . 366, п.3 ч. 1 ст. 367, ст. 370 та ст. 374 КПК Ук раїни, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляції: прокурора, п отерпілого ОСОБА_4, засудж еної ОСОБА_5 та її захисни ка - задовольнити частково.

Вирок Світловодського міс ькрайонного суду Кіровогра дської області від 22 березня 2010 року стосовно ОСОБА_5 - скасувати, а справу направит и Світловодському міжрайон ному прокурору Кіровоградсь кої області на додаткове роз слідування.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити - підписку про не виїзд.

Судді:

СудАпеляційний суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення15.11.2011
Оприлюднено09.12.2011
Номер документу19565857
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —11-773/11

Ухвала від 26.05.2011

Кримінальне

Апеляційний суд Харківської області

Лесик С. М.

Ухвала від 04.08.2015

Кримінальне

Апеляційний суд Миколаївської області

Кателін В. П.

Ухвала від 20.12.2011

Кримінальне

Апеляційний суд Черкаської області

Єльцов В. О.

Ухвала від 08.12.2011

Кримінальне

Апеляційний суд Чернігівської області

Миронцов В. М.

Постанова від 08.12.2011

Кримінальне

Апеляційний суд Чернігівської області

Миронцов В. М.

Ухвала від 20.12.2011

Кримінальне

Апеляційний суд Сумської області

Крамаренко В. І.

Ухвала від 01.11.2011

Кримінальне

Апеляційний суд Хмельницької області

Вітюк В. Ж.

Ухвала від 01.03.2010

Кримінальне

Апеляційний суд Донецької області

Музикант С.Л.

Ухвала від 15.11.2011

Кримінальне

Апеляційний суд Кіровоградської області

Бабич О. П.

Ухвала від 01.03.2010

Кримінальне

Апеляційний суд Донецької області

Музикант С.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні