Рішення

від 21.11.2011 по справі 36/510

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/510

21.11.11

За позовом              Колективного підприємства “Компас”

До                            Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про                          стягнення 13 452, 76 грн.

Суддя   Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача                  ОСОБА_2 –по дов. №б/н від 05.02.2011р.

Від відповідача             ОСОБА_1 - СПД

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 600 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі за період з червня 2003 року по листопад 2003 року та 560 грн. 47коп. збитків.

          Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач в порушення умов договору оренди №1-Л-01 від 25.04.2001 року не сплачує орендні платежі з червня 2003 року по листопад 2003 року у зв"язку з чим виникла заборгованість в сумі 15 600 грн.

У процесі провадження у справі представником відповідача надано суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вступу в законну силу рішення Господарського суду міста Києва по справі № 6/247.Своє клопотання мотивує тим, що рішення Господарського суду міста Києва не вступило в законну силу, оскільки оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2004 р. апеляційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2004 р. по справі № 6/247 прийнята до провадження.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаною з нею іншої справи.

Ухвалою  Господарського суду міста Києва у справі № 36/510 від 17.11.2003 року провадження у справі зупинено до вирішення Господарським судом м. Києва справи № 6/247.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 07.10.2004 року ухвала Господарського суду міста Києва від 17.11.2003 р. у справі  №36/510 залишена без змін.

07.07.2004 р. Господарським судом м. Києва у справі №6/247 прийнято  рішення. Даним рішенням в частині стягнення 42620 грн. у позові відмовлено. Позовні вимоги в частині стягнення боргу за період з червня по листопад 2003 розмірі 15 600 грн. залишено без змін. Дане рішення Господарського суду міста  Києва не набрало законної сили, оскільки оскаржене Колективним підприємством  “Компас”. Ухвалою Київського апеляційного господарського апеляційна скарга Приватного підприємства “Компас” на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2004 року у справі №6/247 прийнята до провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2004 р. у провадження у справі № 36/510 зупинено до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Колективного підприємства “Компас” на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2004 р. у справі № 6/247.

Судом встановлено, що Верховним судом України у справі  № 6/247 за позовом Колективного підприємства "Компас" до Суб‘єкта підприємницької діяльності-фізичної особи  ОСОБА_1  про стягнення 58 220 грн. винесено ухвалу від 30.08.2007 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

          За таких обставин, суд визнав за необхідне поновити провадження у даній справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 26.10.2011р.

         В судовому засіданні 26.10.2011р. відповідачем надані  належним чином засвідчені копії рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2004р. у справі №6/247,   постанови   Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2007р. у справі №6/247,  ухвали Вищого господарського суду України  від 26.06.2007р. у справі №627 та  ухвали верховного Суду України від 30.08.20907р.  по справі №6/247.  Крім того, відповідачем наданий суду письмовий відзив на позов з наданням доказів, що стверджують викладені в ньому обставини.

         Представник відповідача в судовому засіданні 26.10.2011р. заявив клопотання про  оголошення в судовому засіданні перерви для надання можливості представнику ознайомитися з матеріалами справи.

          Розглянувши дане клопотання суд визнав за доцільне його задовольнити.

          В судовому засіданні 26.10.2011р. оголошувалась перерва до 02.11.2011р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

          В судове засідання 02.11.2011р. представник відповідача не з”явився. Заяв, клопотань  від представника позивача на адресу суду не надходило.

         Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд  відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу,  розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

         Такими обставинами, зокрема є: нез’явлення в засідання представників сторін.

         Оскільки представник позивача  в судове засідання не з’явився, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти  на 21.11.2011р.

          В судовому засіданні 21.11.2011р. представником  позивача заявлено клопотання  про зупинення провадження по даній справі  до заміни позивача його правонаступником.

          Представник відповідача проти задоволення  даного клопотання заперечував.

          Розглянувши дане клопотання та заслухавши думку  представників сторін суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

          Колективне підприємство «Компас»знаходиться в стані припинення, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі –ЄДР).

         Вирішення питання щодо правонаступництва можливе лише після виключення з ЄДР підприємства (в даному випадку Колективного підприємства «Компас»), яке реорганізовується, тобто після закінчення процедури реорганізації та переходу прав і обов’язків до правонаступника.

         Відповідно до пункту 3 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадках заміни однієї з сторін її правонаступником.

          Згідно з пунктами 1 і 2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа:

           - припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації;

            - є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

            Аналогічні положення містить й стаття 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

            Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачається, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

             Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

             Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

             Між тим для застосування в даному разі зазначеної статті 25 ГПК України необхідно було, аби заміна сторони її правонаступником передувала в часі зупиненню провадження зі справи, чого в дійсності не відбулося, оскільки, як з’ясовано Колективне підприємство знаходиться в стані припинення, тобто процедуру реорганізації та перехід його прав та обов’язків до правонаступника не  закінчено і останнє не  виключено з ЄДР.

             В судовому засіданні  21.11.2011р. представником позивача  заявлено клопотання  про витребування у відповідача  доказів, а саме:

              оригінали наданих «документів», квитанцій, акту згідно якому сплачено 67,48 грн.;

             договір № 1\05 від 01.03.05р. СПД ОСОБА_1 з ЖБК «НЕПТУН»на обслуговування;

             оригінали договорів суборенди приміщення:

             Договір N2-Л оперативного лізингу від 22.07.02р. з СПД   ОСОБА_2;

             Договір оперативного лізингу з СПД ОСОБА_3, від 01.06.02р.

             Договори оренди від 03.02.04р., від 23.04.04р., від 30.04.05р. з TOB «Укрпромбанк».

Витребувати в ДПІ Дніпровського району (02094, м. Київ, б-р. Верховної Ради 24-б):

копії звітів СПД - платника єдиного податку ОСОБА_1 за 2003р.- 2006 р. ;

довідку чи включена сума 38 тис. грн. за оренду приміщення на підставі договору оренди до валових витрат 2002 року, згідно книги обліку доході в та витрат СПД ОСОБА_1

В КРД "Райффазен Банк Аваль»(м. Київ, вул. Пирогова 7) виписку з рахунку СПД ОСОБА_1: р\р НОМЕР_1, МФО 322904 за 2003р.- 2006 р.

Витребувати в КНДІ судових експертиз (01025,м.Київ, вул. В.Житомирська 19):

Висновок №2882 судово-технічної експертизи документів КНДІСЕ від 24.07.0.3р.;

Висновок № 7555 судово-технічної експертизи документів КНДІСЕ від  31.01.05р.

           Витребувати в НДЕКЦ при ГУ МВС в м. Києві (01025, м Київ, вул. Володимирська 15):

           Висновок експерта НДЕКЦ при ГУ МВС в м.Києві Ш 318\тдд від 23.10.06р.                    

           Викликати для дачі пояснень СПД ОСОБА_2

(АДРЕСА_1) та представника TOB "Укрпромбанк" (01133 м Київ, б-р. Лесі Українки № 26).

            Представник відповідача проти задоволення даного клопотання заперечував.

            Суд розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представників сторін вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

             Відповідно до ст.  38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

            У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

           В своєму клопотанні  позивач не зазначає обставин, що перешкоджають наданню даних доказів та обставини, які можуть підтвердити ці докази.

            Представником  позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про залучення до справи в якості третьої особи – СПД ОСОБА_2.

 Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов’язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або за ініціативи господарського суду.

 Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

 Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що позивачем  не зазначено в поданому  клопотанні яким чином рішення з даного спору може вплинути на права та обов’язки СПД ОСОБА_2, у суду відсутні правові підстави для залучення до участі у розгляді справи третьою особою,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору СПД ОСОБА_2.

           В судовому засіданні представником позивача подана заява про  зміну  предмету позову, а саме позивач просить стягнути з відповідача  на користь позивача  збитки (упущену вигоду) в розмірі 14 4000 грн. Позовні вимоги мотивуються неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди  №1-Л-01 від 25.04.2001 року, у зв’язку з чим позивачу заподіяні збитки.

           Відповідач проти позову в судовому засіданні заперечував, посилаючись на необгрунтованість та недоведеність позовних вимог.

           Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються  позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

           25.04.2001р.  між  Колективним підприємством  «Компас» (далі позивач)  та Суб‘єктом  підприємницької діяльності-фізичної особи  ОСОБА_1  (далі відповідач)  було укладено  договір №1-Л/01, відповідно до якого позивач  (орендодавець)  передає відповідачу (орендарю) в користування, з викупом, частину нежитлового приміщення площею 117 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

           30.04.2001р.  між сторонами був підписаний акт приймання –передачі  приміщення, відповідно до умов договору оренди №1-Л/01 від 25.04.2001р.

          Відповідно до п. 6.6 договору строк дії договору визначений з 01.05.2001р. по 01.05.2006р.

         Спір у справі виник внаслідок того, що на думку позивача  договір оренди №1-Л/01 від 25.04.2001р. є розірваним з 03.10.2002р.   Оскільки відповідач не виконав зобов’язань по договору тому відповідно до п. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України  позивач має право вимагати відшкодування збитків. Згідно п. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, розмір збитків (упущеної вигоди) не може бути меншим від доходів, одержаних відповідачем. Згідно додатку 1 до договору №2-Л від 22.07.2002р. та акту прийому –передачі відповідач одержав за приміщення площею 62 кв.м. орендну плату 4 800 грн. в місяць. Розмір упущеної вигоди за червень –серпень 2003 року  складає 14 400 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

         Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

         Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу УРСР, що діяла на момент виникнення правовідносин,  цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

        Відповідно до статей 4, 151 УРСР договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 5, 162 ЦК УРСР), а одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається (стаття 162 ЦК УРСР) (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

        Виходячи зі змісту статті 209 ЦК особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише при наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором.

        Предметом спору у даній справі є застосування відповідальності у вигляді зобов'язання відшкодувати збитки, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором.

        Так, відповідно до ст. 203 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

        Застосування відповідальності у вигляді відшкодування, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вина.

        Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення збитків, заподіяних неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за умовами договору, предметом якого є оренда приміщення,  предметом доказування у даній справі, зокрема, є встановлення обставин, які вказують на наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення.

       Для стягнення збитків позивач повинен надати суду докази, які підтверджують: порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань; причинно-наслідковий зв'язок між понесеними збитками і невиконанням зобов'язання; розмір збитків, які виникли у позивача внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань.

         Крім того, заявляючи вимогу про стягнення збитків, кредитор повинен довести, що  доходи  не є абстрактними, а дійсно могли бути ним отримані в разі належного виконання боржником своїх зобов'язань.

         Позивачем не надано  суду належних доказів в обгрунтування розміру збитків за заявленими вимогами, з урахуванням наявності причинного зв'язку між невиконанням відповідачем зобов'язання за договором і настанням збитків у розмірі, визначеному позивачем.

         З огляду на викладене, суд приходить до висновку про  відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

        Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

      За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України).

      Виходячи з цього, позивач повинен був довести наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування.

      Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Колективним підприємством «Компас»вимоги документально  не підтверджені, а отже такі, що  не підлягають  задоволенню.

  Судові витрати по справі покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

       Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

                               Т.Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

24.11.2011р.