Рішення

від 12.09.2008 по справі 8/135-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/135-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.08р.

Справа № 8/135-08

За позовом          Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (м. Дніпропетровськ)

до              Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрудкомплект" (м. Дніпропетровськ)

про                     стягнення 47 357,12 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:                    Юрченко Р.В. –нач. юр. відділу (дов. № 69-07/18 від 18.06.08 р.)

від відповідача:          не з'явився

Суть спору:

Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 47 357,12 грн. заборгованості за договором оренди № 69-06/112 від 31.03.06 р., укладеним між сторонами.

Ціна позову складається з сум: орендної плати –28 800,00 грн., втрат від інфляції – 10 028,09 грн. та пені –8 529,03 грн.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвалою в.о. голови господарського суду від 15.07.08 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 12.09.08 р. включно.

В судове засідання 12.09.08 р. відповідач не з?явився, причин свого нез?явлення суду не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відзиву на позов та відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, вказану у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 30.05.08 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ВАТ «Дніпроважмаш»(далі-Позивач) та ТОВ «Техрудкомплект»(далі-Відповідач) був укладений договір № 69-06/112 від 31.03.06 р. (далі-Договір).

Згідно п. 1.1, 1.2 вказаного Договору, Позивач надає, а Відповідач приймає в тимчасове платне користування (оренду) залізничну колію, довжиною 130 м., будинок площею 75,7 кв.м. (1-й поверх - 75,7 кв.м., 2-й поверх - 27,3 кв.м.), розташовані на земельній ділянці 1,12 га, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, 3 (далі-Об'єкт).

Відповідно до п. 5.1 Договору, Позивач зобов'язується надати Відповідачу зазначений у п. 1.1 Договору Об'єкт оренди по Акту прийому-передачі.

Згідно Акту прийому-передачі об'єкта оренди від 04.04.06 р. до договору № 69-06/112 від 31.03.06 р., Позивач передав у користування Відповідачу орендований об'єкт.

Відповідно до п. 3.1 Договору, розмір орендної плати за Об'єкт оренди, складає:

v          з 01 квітня 2006 р. по 31 травня 2006 р. –4 172,00 грн. без ПДВ на місяць;

v          з 01 червня 2006 р. по 28 лютого 2007 р. – 8 000,00 грн. без ПДВ на місяць.

За п. 3.2 Договору, оплата за оренду Об'єкта здійснюється Відповідачем на підставі рахунку, виставленого Позивачем, шляхом перерахування грошових коштів авансом до 5-го числа поточного місяця.

Вказані зобов'язання Відповідачем були порушені, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 28 800,00 грн. за період листопад 2006 р. –січень 2007 р. включно, що підтверджується наданими Позивачем рахунками на оплату та розрахунком суми боргу.

Станом на момент розгляду справи доказів погашення вказаної заборгованості Відповідач суду не надав.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, але частково, в сумах: основного боргу –28 800,00 грн., втрат від інфляції - 10 028,09 грн. та пені –2 034,42 грн., виходячи також з наступного:

Цивільні правовідносини між сторонами за названим договором регулюються ЦК України.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, оренда майна iнших форм власностi може регулюватися положеннями цього Закону, якщо iнше не передбачено законодавством та договором оренди.

Договір оренди не містить відмови сторін від застосування до правовідносин сторін норм вказаного Закону.

Тому спірні правовідносини у даній справі підпадають під одночасне регулювання ЦК України та Закону про оренду. Але при цьому відповідні положення названого кодексу мають переважне значення, оскільки об'єктом договору оренди є майно господарського товариства.

Закон про оренду та ЦК України містять схожі положення щодо обов'язку користувача стосовно внесення плати за користування майном.

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону, строки внесення орендної плати визначаються в договорі, а орендар зобов'язаний вносити її своєчасно і у повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.

Викладене є підставою для стягнення з відповідача орендної плати в сумі 28 800,00 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звiльняється вiд вiдповiдальностi за неможливiсть виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого iндексу iнфляцiї за весь час прострочення, а також три проценти рiчних вiд простроченої суми, якщо iнший розмiр процентiв не встановлений договором або законом.

Позивачем були нараховані відповідачу на підставі вказаної норми Закону втрати від інфляції в сумі 10 028,09 грн.

Розрахунок вказаної суми перевірений судом і відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для задоволення цієї частини позову.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно вимогам п. 7.1. договору оренди та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»позивачем була також нарахована відповідачу пеня в сумі 8529,03 грн.

Перевіривши розрахунок суми пені, господарський суд встановив, що цей розрахунок виконаний з помилками.

Зокрема, ч. 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору оренди, укладеного сторонами, не передбачено іншого, ніж визначено вказаною статтею Закону.

За таких обставин позивач не мав права нараховувати пеню по 11.07.08 р., а повинен був розрахувати її за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість Відповідача виникла за наступні періоди:

v          за листопад 2006 р. –          з 05.11.06 р.

v          за грудень 2006 р. –          з 05.12.06 р.

v          за січень 2007 р. -          з 05.01.07 р., оскільки умовами п. 3.2 Договору оренди передбачено, що оплата за оренду Об'єкта здійснюється Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів авансом до 5-го числа поточного місяця.

Враховуючи наведене, пеня повинна була нараховуватись наступним чином:

v          за листопад 2006 р. -          з 05.11.06 р. по 04.12.06 р. –від суми  9 600,00 грн.;

v          за грудень 2006 р. -          з 05.12.06 р. по 04.01.07 р. –від суми 19 200,00 грн.;

v          за січень 2007 р. -          з 05.01.07 р. по 05.07.07 р. –від суми 28 800,00 грн.

Після перерахунку суми пені відповідно до вимог ч. 6 статті 232 ГК України судом встановлено, що фактично стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 2 034,42 грн., нарахована за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, в решті заявлених позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Крім того, згідно ст.ст. 256, 258 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовну заяву до суду позивачем було подано 06.06.08 р., що підтверджується календарним штемпелем канцелярії суду у правому верхньому кутку позовної заяви.

Таким чином, позивачем частково пропущено строк позовної давності щодо стягнення з відповідача пені.

Разом з тим, статтею 267 ЦК України передбачено: заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Сторонами не було заявлено суду до прийняття рішення у цій справі про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

За таких обставин суд не застосовує позовну давність до спірних правовідносин сторін.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову в частині стягнення пені.

Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Законами України “Про оренду державного та комунального майна”, "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 759, 762, 785 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрудкомплект" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ляшко-Попеля, 5, код 31155376, п/р 26000000010001 у філії ЦВ АКБ "Надра" м. Дніпропетровськ, МФО 306016) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, 3, код 00168076, п/р 26008010894800 в ЗАТ АБ "Радабанк", МФО 306500) - 28 800,00 грн. основного боргу, 10 028,09 грн. втрат від інфляції, 2 034,42 грн. пені, 408,63 грн. витрат на держмито, 101,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                    І.Ю. Дубінін