Ухвала

від 09.04.2008 по справі 11-243/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-243 2008 року

Справа

№ 11-243 2008 року                Головуючий в 1-й інстанції: Красняк В.

Категорія:

ст. 286 ч. 2 КК України                  Доповідач: Козачок С.В.

         У

Х В А Л А

         І М Е Н Е М  У К Р

А Ї Н И

9 квітня 2008 року 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду

Хмельницької області в складі:

Головуючої-судді Дуфнік Л.М.,

                   суддів

Бойко Л.В., Козачка С.В.,

                    при секретарі Муляр О.М.,

                   з

участю прокурора Бантюка І.М.,

                    адвоката ОСОБА_5,

                потерпілих

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

                    їх представника адвоката

ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому

кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_2. ОСОБА_3, ОСОБА_6 та

помічника прокурора Красилівського району Куниша В.І. на вирок Красилівського

районного суду від 31 січня 2008 року.

Цим вироком:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаїв, жителя АДРЕСА_1, громадянина України,

українця, освіта середня, не одруженого, не військовозобов'язаного,

непрацюючого, не судимого, інваліда 3-ої групи, -

засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України на 3 роки

позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком

на два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від

відбування покарання  з випробуванням

та  встановленням іспитового строку на

два роки.

                    Запобіжний захід

- підписка про невиїзд.

           Позов

ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в розмірі 51000 гривень залишено без розгляду.

           Прийнято

відмову ОСОБА_2 від позову про виплату страхового відшкодування, а справу

провадженням у цій частині закрито.

Стягнуто з ЗАТ „Українська страхова компанія „Княжа” на користь ОСОБА_3

6221 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 2550 грн. в рахунок

відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_2 2901 грн. в рахунок відшкодування

матеріальної шкоди і 2550 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_6

2550 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; Хмельницької обласної

лікарні 1528 грн. 32 коп. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне

лікування потерпілих; Староконстянтинівської центральної районної лікарні 560

грн. 33 коп. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування

потерпілих; Ярмолинецької центральної районної лікарні 760 грн. 58 коп. в

рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих.

           Стягнуто

з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної

шкоди; ОСОБА_6 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_2 3539

грн. 58 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 3000 грн. в рахунок

відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової експертизи

технічного стану автомобіля на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій

області в сумі 141 грн. 23 коп.

           Долю

речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду, 11 серпня 2007 року о 18 год. 30 хв. на 150 км.+600 метрів автодороги

Житомир-Чернівці біля с. Михайлівці Красилівського району, водій ОСОБА_1,

керуючи технічно справним автомобілем марки КІА ЧЕРАТА, державний номерний знак

НОМЕР_1, в якому пасажиром був ОСОБА_7 із м. Хмельницького в напрямку м.

Староконстянтинів на своїй, правій смузі руху, проявив неуважність при

виконанні маневру обгону попутного транспортного засобу, не вибрав безпечної

швидкості та не впорався з керуванням автомобіля.

Внаслідок вказаних порушень ПДР автомобіль під його керуванням

виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107,

державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався в напрямку м. Хмельницького під

керуванням ОСОБА_2 та перевозив пасажирів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6

Вказана ДТП призвела до того, що пасажири двох автомашин

та водій отримали тілесні ушкодження.

Зокрема ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які

спричинили його смерть; ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до

категорії тяжких та таких, що небезпечні для життя в момент їх спричинення;

ОСОБА_6 отримала легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад

здоров'я; ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження.

Пасажир автомобіля КІА ЧЕРАТА ОСОБА_7 отримала легкі

тілесні ушкодження.

За вироком суду водій автомобіля КІА ЧЕРАТА ОСОБА_1,

керуючи технічно справним автомобілем, порушив вимоги п.п. 1.5, 10.1, 11.2,

11.3, 12.1, 12.3, 13.1, 13.3 ПДР України і невиконання ним вказаних вимог

знаходиться в причинному зв'язку з вказаними наслідками.

В своїй апеляційній скарзі, не оспорюючи правильності

кваліфікації дій і доведеності вини засудженого, прокурор, що брав участь у

розгляді справи у суді першої інстанції, вказує, що призначене засудженому

покарання не відповідає суспільній небезпечності та тяжкості вчиненого злочину,

через що просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким призначити

ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі терміном на 4

роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

У спільній апеляції потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6

просять скасувати вирок суду та постановити новий, яким засудити ОСОБА_1 за ч.

2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування

транспортними засобами строком на 3 роки.

Також просять стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 96450

грн., ОСОБА_6 95950 грн., ОСОБА_3 92450 грн. в рахунок відшкодування моральної

шкоди.

Аргументують це тим, що протягом судового та досудового

слідства засуджений не визнавав своєї вини у вчиненні інкримінованих йому

діянь, лише частково відшкодував завдані збитки і зробив це лише перед судовим

засіданням, дане відшкодування не відповідає матеріальним можливостям

засудженого та заподіяній ним шкоді, в тому числі і моральній.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримку

апеляції щодо незаконності вироку в частині призначеного покарання і звернення

ним уваги на неправильність звільнення засудженого від додаткового покарання,

доводи потерпілих та в їх інтересах захисника на підтримку поданих апеляцій,

вивчивши матеріали справи у сукупності з поданими апеляціями, колегія суддів

вважає, що апеляції прокурора і потерпілих підлягають частковому задоволенню.

Висновки місцевого суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні

злочину при наведених у вироку обставинах, грунтуються на зібраних по справі і

досліджених в судовому засіданні доказах.

І хоч потерпілі у поданих апеляціях стверджують, що

засуджений не визнав своєї вини і був нещирим під час розгляду справи, такі їх

твердження не можна вважати обгрунтованими.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, засуджений

ОСОБА_1  в ході досудового та судового

слідства визнав той факт, що саме внаслідок його неуважності при обгоні і

порушень ПДР, 11.08.2007 року автомашина під його керуванням на зустрічній

полосі руху зіткнулась з автомашиною ВАЗ під керуванням водія ОСОБА_2, від чого

декілька людей отримали тілесні ушкодження, а ОСОБА_8 внаслідок ДТП помер

12.08.08 р.

В частині описаних засудженим подій, що мали місце

11.08.2007 року на автодорозі Житомир-Чернівці поблизу с. Михайлівці

Красилівського району його покази повністю підтверджуються потерпілими по

справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, із показів яких видно, що причиною ДТП, в

результаті якої вони отримали тілесні ушкодження, а їх чоловік та батько

ОСОБА_8 загинув, став виїзд засудженим зі своєї полоси руху при обгоні - на

зустрічну полосу руху, по якій рухався їх автомобіль.

Потерпіла ОСОБА_7, що була пасажиром в автомашині під

керуванням ОСОБА_1, показала, що зіткнення транспортних засобів сталось тоді,

коли ОСОБА_1 виїхав зі своєї полоси руху наліво, у той час, коли назустріч їхав

інший автомобіль.

За висновком судово-медичної експертизи № 26 від 20.03.07

р. смерть ОСОБА_8 настала внаслідок отриманих 

тяжких тілесних ушкоджень у вигляді закритої травми грудної клітки, прямого

перелому тіла грудини, непрямих переломів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 ребер зліва по

середньо ключичній лінії, 1, 2, 3, 4 ребер справа по середньо ключичній лінії,

5, 6 ребер справа по середньо-підпаховій лінії, забою органів межистіння,

закритого перелому шийки правого стегна, травматичного шоку, ЗЧМТ, з точками

прикладання скальпованих ран в надбрівній ділянці справа, на спинці носа,

крововиливів по внутрішній поверхні лівого стегна в середній його третині, на

правій половині грудної клітки в проекції 2-гого ребра, по зовнішній поверхні

лівого плеча в середній його третині, по тильній поверхні лівої кисті з

переходом на задню поверхню лівого передпліччя, на фоні якого садно, саден на

внутрішній поверхні лівого передпліччя у нижній його третині, в лобній ділянці

зліва в кількості трьох, які могли виникнути від дії тупих твердих предметів чи

при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону легкового

автомобіля, в якому ОСОБА_8 знаходився в якості пасажира і по своєму характеру

відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили

смерть.

(а. с. 85-88)

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 102 від

24.09.2007 року у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден, забою

лівого ліктьового суглобу, правого колінного суглобу, які відносяться до

категорії легких тілесних ушкоджень.

(а. с. 76-77)

За висновком судово-медичної експертизи № 98 від

13.09.2007 року у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на

обличчі, струсу головного мозку, тупої травми лівого колінного суглобу, що

потягло за собою розвиток гнійного запалення зв'язок колінного суглобу, які

відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень

(а. с. 70-80)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 97

від 13.09.2007 року у ОСОБА_3 виявлено тілесне ушкодження у вигляді перелому

першого шийного хребця з відривом більшої частини переднього на півкільця і

дислокацією уламку допереду, яке відноситься до категорії тяжких, небезпечних

для життя в момент спричинення.

(а. с. 82-83)

          Протоколом огляду місця

події та огляду транспортних засобів, які зіткнулися, свідчить про те, що

дорожньо-транспортна пригода сталась на 150 км+600 метрів автодороги

Житомир-Чернівці біля с. Михайлівні Красилівського району. Обидва автомобіля

одержали механічні пошкодження.

(а. с. 6)

          Водії вказаних транспортних

засобів на час аварії у нетверезому стані не перебували, що підтверджується

протоколом медичного освідування та результатами аналізу № 1517.

(а. с. 16)

        Із висновку експертизи технічного

стану автомобіля марки КІА ЧЕРАТА, держ. номер НОМЕР_1, яким керував

засуджений, слідує, що до моменту ДТП вказаний автомобіль був технічно

справним.

(а. с. 67-72)

Оскільки вказані вище докази у сукупності

повністю довели вину ОСОБА_1 у ДТП із описаними у вироку наслідками, місцевий

суд за процедурою передбаченою ст. 299 КПК України правильно кваліфікував його

дії за ст. 286 ч. 2 КК України.

З погляду на перше, притягнення ОСОБА_1 до

кримінальної відповідальності, його дійове каяття, яке виражається у намаганні

якомога оперативніше відшкодувати заподіяні злочином збитки, про що свідчать

надані апеляційній інстанції квитанції про оплату потерпілим грошових коштів,

призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати

обгрунтованим та таким, що буде сприяти його виправленню та попередженню нових

злочинів. Вважати його занадто м'яким і таким, що явно не відповідає вимогам

закону підстав немає. Як видно з доданих до матеріалів справи медичних даних,

засуджений ОСОБА_1 в результаті ДТП сам отримав тілесні ушкодження, в даний час

пересувається за допомогою милиць, потребує операційних заходів по лікуванню та

подальшому видаленню металевих фіксаторів, вживлених у ногу.

За відповідною процедурою окрім того визнаний

і є інвалідом 3-ої групи, за місцем проживання характеризується лише позитивно.

За його показами під час судового слідства в

суді апеляційної інстанції він влаштувався на роботу і має намір якнайшвидше

відшкодувати потерпілим заподіяні злочином збитки. При цьому не заперечує проти

збільшення морального відшкодування на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_6

За вказаних обставин і з метою приведення

вироку у відповідність до вимог закону, оскільки прокурором під час дебатів

звернуто увагу на неправильність застосування місцевим судом вимог ст. 75 КК

України відносно додаткового покарання, призначеного ОСОБА_1, колегія суддів

відповідно до вимог ст. 365 КПК України, з погляду на дані, що характеризують

засудженого лише з позитивної сторони, прийшла до висновку про виключення із

вироку призначеного відносно нього додаткового покарання у вигляді позбавлення

права керування транспортними засобами.

Що ж до морального відшкодування на користь

ОСОБА_3 і ОСОБА_6, то таке рішення місцевого суду підлягає зміні в сторону

збільшення.

Як видно з матеріалів справи, місцевий суд

при визначенні такого відшкодування не врахував, що обоє втратили близьку

людину, а саме батька і чоловіка, самі отримали тілесні ушкодження, які

вплинули на їх життєвий ритм, побут.

Тому колегія суддів вважає за необхідне

збільшити розмір морального відшкодування на користь ОСОБА_3 до 40 тис. грн.,

ОСОБА_6 до 10 тис. грн. Оскільки ОСОБА_2 під час розгляду справи, у тому числі

і при подачі позовної заяви не навів достатньо обгрунтованих доказів про те, що

розмір заподіяних йому моральних збитків складає саме 96 тис. 450 грн., рішення

місцевого суду (з урахуванням повного відшкодування йому заподіяних

матеріальних збитків), про стягнення на його користь в рахунок морального

відшкодування 3 тис. грн. є цілком законним.

Колегія суддів крім того звертає увагу на ту

обставину, що потерпілі не позбавлені права щодо отримання страхових виплат,

пов'язаних зі смертю ОСОБА_8.

З

врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія

суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляції прокурора, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6

задоволити частково, а апеляцію потерпілого ОСОБА_2- залишити без задоволення.

Вирок Красилівського районного суду від 31.01.08 року

стосовно ОСОБА_1 в порядку ст. 365 КПК України змінити і за ст. 286 ч. 2 КК

України призначити йому покарання у вигляді 3-ох років позбавлення волі без

позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від

призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку на 2

роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та

роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок

морального відшкодування 40 тис. грн., на користь ОСОБА_6 - 10 тис. грн.

В решті вирок залишити без змін.

                   Головуючий-суддя

                   Судді: