Рішення

від 23.07.2008 по справі 46/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2008 р.   Справа 46/84

За позовомПриватного підприємства “Баядєра”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Едельвейс-ВВ”

простягнення 60 687,42 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаЖидко О.В.—представник за довіреністю від 04.03.2008 р.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватним підприємством “Баядєра” передано на вирішення суду позов № 3/Ж від 14.04.2008 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Едельвейс-ВВ” 38 556,25 грн. заборгованості за поставлені товари в рамках договору № 301-06 від 07.08.2006 р., 10 962,74 грн. інфляційних втрат та 10 450,73 грн. 20 % річних з простроченої суми.  

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/84 від 23.05.2008 р., яку призначено до розгляду на 09.06.2008 р.  

09.06.2008 р. судове засідання у справі не відбулося через пер6ебування судді на лікарняному та було перенесене на 20.06.2008 р. (ухвала від 02.06.2008 р. в матеріалах справи).  

У засідання суду, що відбулося 20.06.2008 р., відповідач не з'явився, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою від 20.06.2008 р. розгляд справи було відкладено на 23.07.2008 р.

У судове засідання, призначене на 23.07.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

В ході розгляду спору по суті представник Приватного підприємства “Баядєра” підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача 38 556,25 грн. боргу, що складає вартість поставленого, але не оплаченого товару,10 450,73 грн. 20 % річних з простроченої суми та 10 962,74 грн. інфляційних втрат.  

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставлених  йому алкогольних напоїв на умовах договору поставки № 301-06 від 07.08.2006 р.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копії договору, видаткових накладних, повідомлення про матеріально-відповідальних осіб, що має право приймати товарно-матеріальні цінності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, розрахунок ціни позову.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

07.08.2006 р. між Приватним підприємством “Баядєра” в якості постачальника та Товариством з обмеженою відповідальністю “Едельвейс-ВВ” в якості покупця укладено договір поставки № 301-06, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець —прийняти і оплатити товар.   

Виходячи з положень ст.ст. 4-5 кількість та асортимент товару визначаються покупцем у замовленні, що разом з ціною продукції зазначається постачальником у видатковій накладній.   

В абз. 2 п. 3.5 договору № 301-06 сторони погодили, що прийняття покупцем від постачальника товару за кількістю та якість засвідчується підписом уповноваженого представника покупця в накладній на товар.

У відповідності з п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або, за домовленістю сторін —шляхом попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав взяті на себе договором від 07.08.2006 р. зобов'язання, а саме: поставив товар вартістю 55 420,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № 594919 від 25.10.2006 р. на суму 25 208,60 грн. та № 598891 від 13.11.2006 р. на суму 30 212,20 грн.

В свою чергу відповідач прийняв 5 960 пляшок алкогольних напоїв, що стверджується відповідним штампом підприємства та підписом уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Едельвейс-ВВ” на вищевказаних видаткових накладних згідно з повідомлення про матеріально-відповідальну особу в порядку п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99.

За твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, станом на час його звернення до суду, відповідач не оплатив вартість отриманого товару у сумі 38 556,25 грн. (16 284,42 грн. перераховано 15.11.2006 р. та 580,13 грн. — 14.05.2007 р.), чим порушив умови укладеного правочину та чинне законодавство, що регулює зобов'язальні правовідносини господарюючих суб'єктів. При цьому, кошти, перераховані відповідачем, зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за накладною № 594919 від 25.10.2006 р.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, вимоги чинного законодавства та умови угоди сторін, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором поставки № 301-06 від 07.08.2006 р. в сумі 38 556,25 грн. підлягають повному задоволенню.    

Крім суми заборгованості з оплати вартості товару, позивач також просить стягнути з відповідача 10 450,73 грн. 20 % річних з простроченої суми боргу та 10 962,74 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції  

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.        

У п. 9.2. договору від 07.08.2006 р. № 301-06 сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманої від постачальника продукції, він зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.   

Приймаючи до уваги положення договору від 07.08.2006 р. та норми діючого законодавства, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкції є такими, що заявлені правомірно.  

Виходячи з уточненого розрахунку, проведеного судом розмір 20 % річних з простроченої суми боргу за накладними від 25.10.2006 р. та 13.11.2006 р., враховуючи його часткове погашення станом на 14.04.2008 р. (дата складання позову) становить 10 451,06 грн., збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції —11 085,60 грн. Разом з тим, зважаючи на норми Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги Приватного підприємства “Баядєра” в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Едельвейс-ВВ” 20 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в межах сум, розрахованих позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, при задоволенні позову —на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Едельвейс-ВВ” (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 25194778) на користь Приватного підприємства “Баядєра” (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, ідентифікаційний код 13491057, адреса для листування: 02088, м. Київ, вул. Леніна, 42) 38 556 (тридцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 25 коп. боргу, 10 450 (десять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 73 грн. 20 % річних з простроченої суми, 10 962 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 74 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 70 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                  С.В. Шабунін

справа №  46/84

23.07.08

За позовом     Приватне підриємство "Баядєра"

до                     Твариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-ВВ"

про                    стягнення 60 687,42 грн

Суддя  Шабунін С.В.

Суддя                                                                                                        Шабунін С.В.