Рішення

від 28.04.2012 по справі 2-2488/12

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2488/2012 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2012 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко,

за участю секретаря - Ю.О.Романенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТШОП»про відшкодування матеріальної шкоди,-

встановив:

Позивач звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих ДТП, що мало місце 19.04.2011 та просила стягнути з ТОВ «БЕСТШОП»на її користь матеріальну шкоду в сумі 21569,68 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 19.04.2011 ОСОБА_2, працівник Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТШОП», керуючи автомобілем "Шкода супер В", д.н.з. НОМЕР_1, який належить ТОВ «БЕСТШОП», став винним у дорожньо-транспортній пригоді, в результаті якої належному позивачу автомобілю В«Мазда СХ-7В» , д.н.з. НОМЕР_2 було нанесено механічні пошкодження, а саме -деформація лівої передньої та задньої двері, лівий поріг, ліву стійку, ліве дзеркало, що підтверджується копією довідки про ДТП від 19.04.2011. Вина ОСОБА_2 встановлена постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.09.2011 року по кримінальній справі № 1-969/2011. Відповідно до висновку № 5397/11-16 судової автотоварознавчої Київського науково-дослідного інституту судових експертиз по кримінальній справі № 09-22144 від 23.06.2011, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача склала 43 208 грн. 35 коп. При цьому фактичні витрати на ремонт позивача склали 45 910 грн. 00 коп., що підтверджується актом надання послуг з СТО, яке належить ФОП ОСОБА_3. Цивільно-правова відповідальність ТОВ «БЕСТШОП»була застрахована у АТ «Просто-страхування». Вказаною страховою компанією в межах ліміту страхового відшкодування позивачу було сплачено частину витрат позивача -у сумі 24 340 грн. 32 коп. Решта невідшкодованих, але фактично понесених витрат у сумі 21 569 грн. 68 коп. позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, зауважень щодо ціни позову не мала, заперечувала проти пред'явленого позову взагалі, зазначивши, що ТОВ «БЕСТШОП»є неналежним відповідачем у справі, вважала належним відповідачем у справі -ОСОБА_2.

Заслухавши пояснення cторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про достатність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.09.2011 по кримінальній справі № 1-969/20011, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 КК України у зв'язку із застосуванням ЗУ «Про амністію у 2011 році»(а.с.4-5). Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 24.11.2011 вказану постанову залишено без змін (а.с.6-10). У зазначеній постанові визначено, що порушення вимог п.п.1.5,2.3 п.«б», 8.7.3 п.«е», 12.4 Правил дорожнього руху з буку водія ОСОБА_2 знаходиться у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками. Тобто наслідком ДТП є пошкодження автомобілю позивача - «Мазда СХ-7»д.н.з. НОМЕР_2, в якому згідно копії довідки виданої ДАІ Солом'янського району м. Києва було нанесено механічні пошкодження, а саме: деформація лівої передньої та задньої дверей, лівого порога, ліве крило, передня ліва стійка, дзеркало заднього виду з лівої сторони (а.с.11).

В межах кримінальної справи позивачем було заявлено цивільний позов, який було залишено без розгляду. Відповідно до ч.4 ст. 28 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного законодавства.

Відповідно до висновку № 5397/11-16 судової автотоварознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз по кримінальній справі № 09-22144 від 23.06.2011, встановлено, що автомобіль «Мазда СХ-7»д.н.з. НОМЕР_2, може бути відновлений з дотриманням технологічних вимог заводу-виробника в умовах спеціалізованої для даної моделі ТЗ СТО. Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 43 208 грн. 35 коп. (а.с.12-17). Матеріальний збиток (шкода), завдана власнику автомобіля під час ДТП складає склала 24850 грн. 32 коп. (а.с.12-17). Вартість відновлювального ремонту визначена за формулою де вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу ТЗ складається: з вартості ремонтно-відновлювальних робіт, вартості необхідних для ремонту матеріалів та вартості складових, що підлягають заміні під час ремонту.

Позивач самостійно за власні кошти відремонтувала автомобіль «Мазда СХ-7»д.н.з. НОМЕР_2, звернувшись при цьому до ФОП ОСОБА_3, який діє згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи (а.с.23), є платником єдиного податку (а.с.24) та згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами його діяльності також є: технічне обслуговування та ремонт автомобілів, посередництво в торгівлі автомобільними деталями (а.с.22). Фактичні витрати на ремонт пошкодженого автомобіля складають 45910 грн. 00 коп., що підтверджується копіями наданих позивачем документів, а саме: замовлення покупця, актом надання послуг з СТО, товарним чеком на суму 45910 грн.00 коп. (а.с.18-21).

Позивач отримав страхове відшкодування на загальну суму 24340 грн. 32 коп., що підтверджується копією виписки по рахунку приватного клієнта (а.с.25).

Відповідно до трудового договору від 01.07.2010, укладеного між ТОВ «БЕСТШОП»та ОСОБА_2 (а.с.81-88), останній працював у ТОВ «БЕСТШОП»на посаді водія автотранспортних засобів (код за Класифікатором професій 8322.2). Згідно до п.1.2 даного договору -"…працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену трудовим договором та затвердженою роботодавцем в установленому порядку посадовою інструкцією, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові роботодавця…." В розділі 4 даного трудового договору зазначається, що в питаннях регулювання робочого часу працівник зобов'язаний дотримуватися Правил внутрішнього трудового розпорядку роботодавця, також працівнику встановлюється робочий час нормальної тривалості, тобто не більше 40 годин на тиждень, з двома вихідними днями -субота та неділя, тривалість щоденної роботи працівника становить 8 годин. Тобто розділом 4 Трудового договору ОСОБА_2 не встановлені конкретні години роботи.

Пунктом 5.9 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТОВ «БЕСТШОП»регулюється режим роботи окремих структурних підрозділів та працівників Підприємства. Якщо інше не встановлено колективним договором, цими правилами, трудовим договором, іншою домовленістю між підприємством та працівником, або трудовим законодавством, для працівників встановлюється 5-денний робочий тиждень (вихідні дні -субота та неділя) та нормальна тривалість робочого часу. Режим роботи наступний: початок роботи -09-00, перерва на обід -з 13-00 до 14-00, закінчення роботи -18-00. В судовому засіданні представник відповідача засвідчила, що робота яку виконував ОСОБА_2 не відноситься до «окремих структурних підрозділів та працівників Підприємства»

При цьому, пунктом 5.1 зазначених Правил, режим роботи підприємства вказаний -щоденно без вихідних з 09.00 год. по 21.00 год. У випадках необхідності робота підприємства продовжується протягом дня до повного виконання завдань, які не можуть бути відкладені.

Однак питання робочого часу та часу відпочинку, а також визначення робочого місця водія автотранспортних засобів встановлені Наказом міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 року, яким було затверджено положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів. Згідно даного наказу робоче місце водія -місце за кермом ТЗ або місце, де він здійснює виконання своїх обов'язків, визначених трудовим договором.

Трудовим договором від 01.07.2010, а саме п.3 договору, місце роботи працівника знаходиться в офісі роботодавця за його фактичним місцезнаходженням у м. Києві, що в свою чергу суперечить не відповідає специфіці роботи водія.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Представник відповідача не надала жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 під час скоєння 19.04.2011 дорожньо-транспортної пригоди знаходився не на робочому місці, або знаходився на робочому місці неправомірно, або незаконно заволодів транспортним засобом, що належить ТОВ «БЕСТШОП». Зазначивши при цьому, що в правоохоронні органи щодо викрадання або незаконного заволодіння ОСОБА_2 автотранспортним засобом, яке належить відповідачу керівництво ТОВ «БЕСТШОП»не зверталося.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 19.04.2011 о 20 год. 25 хв. ОСОБА_2 знаходився на робочому місці та виконував, покладені підприємством на нього трудові обов'язки у зв'язку з чим є достатньо законних підстав для задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.92 зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа, або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела.

Згідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ч.2 зазначеної статті збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Тому суд вважає, що стягненню підлягають збитки у розмірі фактичних витрат позивача що підтверджені доказами та позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, тобто стягненню з відповідача матеріальних збитків, завданих позивачу, внаслідок скоєння працівником відповідача 19.04.2011 о 20.00 год. 25 хв. ДТП у сумі 21569 грн. 68 коп.

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.3, 60, 88, 209, 212, 215, 223 ЦПК України, ст.ст.22, 1172, 1187 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТШОП»про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТШОП»(код ЄДРПОУ 36464291, що знаходиться за адресою: вул. Попудренка,52 оф.208) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 21569 грн. 68 коп. (двадцять одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 68 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТШОП»(код ЄДРПОУ 36464291, що знаходиться за адресою: вул. Попудренка,52 оф.208) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 214,60 гривень (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка його оскаржує протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя - Г.О. Козленко