Рішення

від 15.05.2012 по справі 5011-5/2929-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/2929-2012 15.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сосна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб"

про стягнення 16 042 661,68 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб"

про спонукання до укладення договору

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Бойко Р.В.

Івченко А.М.

Представники учасників судового процесу (за первісним позовом):

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 74 від 12.03.2012 р.;

від відповідача-1: ОСОБА_3 за довіреністю № 6/юр від 05.01.2012 р.;

ОСОБА_4 за довіреністю № 6/юр від 05.01.2012 р.;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_5 за довіреністю б/н від 08.04.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" (далі -відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сосна" (далі - відповідач-2) про стягнення 16 042 661,68 грн., а саме: просить суд стягнути з відповідача-1 5 209 100, 00 грн. авансу за Попереднім договором купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб" від 05.10.2011 р. у сумі; 5 209 100, 00 грн. забезпечення виконання зобов'язання за Попереднім договором купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб" від 05.10.2011 р., 5 209 100, 00 грн. штрафу за несвоєчасне повернення суми авансу, 328 771, 07 грн. пені, 20 836, 40 грн. інфляційних втрат, 65 754, 21 грн. 3 % річних, а також стягнути з відповідача-1 та 2 солідарно 50 000, 00 грн.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на грошові суми Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" (код ЄДРПОУ 35114464), що знаходяться на банківських рахунках у Філії ПАТ ПУМБ у м. Дніпропетровську (МФО 305813), АТ "БМ Банк" (МФО 380913), ПАТ "ВТБ Банк" (МФО 321767), Філія "Іллічівське головне відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Маріуполь Дон.обл." (МФО 334442), в межах суми 16 042 661, 68 грн., а також шляхом накладання арешту на нерухоме та рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" (код у ЄДРПОУ 35114464) в межах суми 16 042 661, 68 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/2929-2012 та призначено розгляд справи на 28.03.2012 р.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. вжито заходів до забезпечення позову, а саме: до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика", що знаходяться на банківських рахунках у Філії ПАТ ПУМБ у м. Дніпропетровську (МФО 305813), АТ "БМ Банк" (МФО 380913), ПАТ "ВТБ Банк" (МФО 321767), Філії "Іллічівське головне відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Маріуполь Дон.обл." (МФО 334442), в межах суми 16 042 661, 68 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2012 р. на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі в справі № 5011-5/2929-2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб", розгляд справи відкладено на 11.04.2012 р.

11.04.2012 р. до початку судового засідання через відділ діловодства від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, зокрема, з тих підстав, що предметом основного договору мала стати частка у розмірі 20 %, а не 100%, у зв'язку з чим вважає неправомірними доводи позивача щодо наявності вини в діях відповідача-1 щодо не укладення основного договору. Також, відповідач-1 стверджує, що листом від 18.11.2011 р. він звертався до позивача з пропозицією укласти основні договори купівлі-продажу частки в ТОВ "Днепрохліб" та просив повідомити про дату укладення та нотаріального посвідчення основних договорів, а також вказує на те, що позивач не повідомив його про найменування чотирьох юридичних осіб, з якими повинні були бути укладені Договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб".

11.04.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" про спонукання до укладення договору купівлі-продажу частини частки ТОВ "Днепрохліб" на умовах визначених попереднім договором купівлі-продажу частини частки ТОВ "Днепрохліб" від 05.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. вказану зустрічну позовну заяву повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

У судовому засіданні 11.04.2012 р. від представника відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-37/4405-2012 за позовом ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" до ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" та ТОВ "Оздоровчий центр "Сосна" про визнання недійсним договору поруки від 05.10.2011 р. Розгляд вказаного клопотання судом відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.04.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-5/2929-2012 у наступному складі суду: Головуючий суддя: В.С. Ломака, судді: Р.В. Бойко, А.М. Івченко.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/2929-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 25.04.2012 р.

25.04.2012 р. від відповідача-1 надійшли клопотання:

- про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2011 р. відкрито провадження у справі № 30/5005/3713/2012 за позовом Компанії Стоунмакс Лімітед до ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" та ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" про визнання недійсним Попереднього договору купівлі-продаж частки в статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб" від 05.10.2011 р.;

- про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2012 р. у справі № 29/5005/2216/2012 в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 5011-37/4405-2012 за позовом ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" до ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" та ТОВ "Оздоровчий центр "Сосна" про визнання недійсним договору поруки від 05.10.2011 р.

В судовому засіданні 25.04.2012 р. представником відповідача-1 заявлено відвід колегії суддів у справі № 5011-5/2929-2012, який ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. залишено без задоволення.

Розгляд клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 29/5005/2216/2012 за заявою ТОВ "АФ "Дзержинець" до ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" про визнання банкрутом судом відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" про зупинення провадження у справі № 5011-5/2929-2012 до розгляду справи № 30/5005/3713/2012 господарського суду Дніпропетровської області залишено без задоволення; розгляд справи відкладено на 27.04.2012 р.

Представник відповідача-2 в судове засідання 27.04.2012 р. не з'явився, проте 27.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання у вигляді телеграми про відкладення розгляду справи.

27.04.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" про спонукання до укладення договору купівлі-продажу частини частки ТОВ "Днепрохліб" на умовах визначених попереднім договором купівлі-продажу частини частки ТОВ "Днепрохліб" від 05.06.2011 р.

Зазначена зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що, як стверджує ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика", ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" ухиляється від укладення основного договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб", про що свідчить, зокрема, те, що останнє не відповіло на пропозицію ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика", викладену в листі № 613/1 від 18.12.2011 р. щодо укладення такого договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. прийнято зустрічний позов ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" до розгляду з первісним позовом, а також залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом -ТОВ "Днепрохліб".

Також, ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. розгляд справи відкладено на 15.05.2012 р.

11.05.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшло клопотання розглядати справу без участі представника ТОВ "Оздоровчий центр "Сосна" за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача-2 в судове засідання 15.05.2012 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 15.05.2012 р. від ТОВ "Днепрохліб" надійшли письмові пояснення, відповідно до яких стверджується про те, що Попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб", укладений між позивачем та відповідачем-1 05.10.2011 р. є нікчемним в силу приписів ст. ст. 220, 635 ЦК України, оскільки за його текстом сторони передбачили, що основний договір має бути укладено в нотаріальній формі, проте як попередній було укладено без нотаріального посвідчення. З огляду на зазначене ТОВ "Днепрохліб" просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача у судовому засіданні 11.04.2012 р. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він звертає увагу на те, що за замістом розділу 6 Статуту ТОВ "Днепрохліб" учасник товариства має право продати свою частку (її частину) у статутному капіталі третім особам лише за згодою решти учасників, а останні керуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника. Невиконання відповідачем-1 умови щодо одноособового власника 100 % статутного капіталу ТОВ "Днепрохліб", на думку позивача, виключає можливість укладення основного договору. Крім того, позивач зазначає про те, що на даний момент відповідач-1 не є учасником ТОВ "Днепрохліб", що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОП станом на 07.05.2012 р., а обставина направлення ним листа від 18.12.2011 р. припадає на період, коли зобов'язання, встановлене попереднім договором, вже було припинено.

Також, від представника позивача надійшли письмові заперечення на відзив ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика", в якому він повторно стверджує про неможливість укладення основного договору в силу невиконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань, а також зазначає про невірне викладення відповідачем-1 у своїх поясненнях змісту Попереднього договору та додаткової угоди до нього, вказуючи на те, що юридичні особи, найменування яких повинен надати позивач за змістом договору, не є сторонами Основного договору.

Представником відповідача-1 у судовому 15.05.2012 р. було подано клопотання про витребування від позивача доказів наявності у ОСОБА_6, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень. Клопотання обґрунтоване тим, що копія довіреності представника позивача, який підписав позовну заяву, не містить печатки підприємства, а примірник завірений самостійно ОСОБА_6

Судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, оскільки примірник довіреності, щодо якого у відповідача-1 існують сумніви у його дійсності, має мокрий відбиток печатки позивача, та при цьому останнім не заперечується наявності повноважень у ОСОБА_6 на звернення до суду з даним позовом. У свою чергу, примірник довіреності завірений з дотриманням вимог ДСТУ 4163-2003.

У зв'язку з відмовою у задоволенні вказаного клопотання у судовому засіданні 15.05.2012 р. представником відповідача-1 було заявлено відвід колегії суддів Ломака В.С., Бойко Р.В. та Івченко А.М., який ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2012 р. залишено без задоволення.

Представником відповідача-1 було подано клопотання про витребування у позивача оригіналів платіжних доручень від 10.10.2011 р. № 2987; від 11.10.2011 р. № 3025; від 13.10.2011 р. № 3076, а також договору поруки від 05.10.2011 р. та відкладення розгляду справи, розгляд яких судом відкладався до встановлення фактичних обставин справи.

У зв'язку із зазначеним представник відповідача-1 заявив відвід колегії суддів Ломака В.С., Бойко Р.В. та Івченко А.М., при цьому у поданій письмовій заяві про відвід стверджував про те, що суд відмовив у задоволенні клопотання, що викликає сумніви у його неупередженості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2012 р. заяву про відвід залишено без задоволення.

Представником відповідача-1 у судовому засіданні подано клопотання про витребування від позивача доказів повідомлення покупцем продавцю найменувань чотирьох юридичних осіб, які повинні укласти договори купівлі-продажу часток у ТОВ "Днепрохліб", розгляд якого судом відкладався до встановлення фактичних обставин справи.

У зв'язку із зазначеним представник відповідача-1 заявив відвід колегії суддів Ломака В.С., Бойко Р.В. та Івченко А.М., при цьому у поданій письмовій заяві про відвід стверджував про те, що суд відмовив у задоволенні клопотання, що викликає сумніви у його неупередженості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2012 р. заяву про відвід залишено без задоволення.

Судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача-1 про витребування у позивача оригіналів платіжних доручень від 10.10.2011 р. № 2987; від 11.10.2011 р. № 3025; від 13.10.2011 р. № 3076, а також договору поруки від 05.10.2011 р. та відкладення розгляду справи, оскільки такі клопотання не містять обставин, які б вказували на невідповідність зазначених документів оригіналам, а відповідно й доводів, які б викликали переконливі сумніви щодо достовірності належним чином засвідчених копій таких документів, що в свою чергу може свідчити про намагання затягнути розгляд справи понад строки, встановлені законом.

У свою чергу, суд звертає увагу на те, що згідно з листом Верховного Суду України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р. у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Судом також розглянуто та відхилено клопотання відповідача-1 про витребування від позивача доказів повідомлення покупцем продавцю найменувань чотирьох юридичних осіб, які повинні укласти договори купівлі-продажу часток у ТОВ "Днепрохліб" у зв'язку тим, що в порушення ч. 2 ст. 38 ГПК України воно не містить обґрунтованих підстав, з яких випливає, що такі докази позивач має у своєму розпорядженні.

Представником відповідача-1 у судовому засіданні також подано клопотання:

- про залучення ДП "Дніпропетровький хлібокомбінат № 2" до участі у справі на стороні позивача за зустрічним позовом;

- про залучення ТОВ "ВКП "Валга" до участі у справі на стороні позивача за зустрічним позовом;

- про залучення ТОВ "Агрофірма "Дзержинець" до участі у справі на стороні позивача за зустрічним позовом.

Судом відхилено вказані клопотання, оскільки задоволення зустрічного позову про спонукання ТОВ "ТД "Золотий урожай" до укладення договору купівлі-продажу частини частки ТОВ "Днепрохліб" на умовах визначених попереднім договором купівлі-продажу частини частки ТОВ "Днепрохліб" від 05.06.2011 р., жодним чином не може впливати на права та обов'язки ДП "Дніпропетровький хлібокомбінат № 2", навіть за умови, що Додатковою угодою передбачалось, що ТОВ "Агрофірма "Дзержинець" та юридична особа, найменування якої покупець повідомить продавцю, повинні укласти договір купівлі-продажу ДП "Дніпропетровький хлібокомбінат № 2", а ТОВ "ВКП "Валга" та продавець і чотири юридичних особи, найменування яких повідомить покупець продавцю, повинні укласти договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "ВКП "Валга" розміром 20 %, оскільки спонукання сторони до укладення договору та виконання його умов є окремими способами захисту. Більше того, ні ДП "Дніпропетровький хлібокомбінат № 2", ні ТОВ "Агрофірма "Дзержинець" та ТОВ "ВКП "Валга" не є сторонами Попереднього договору та додаткової угоди до нього, а відповідно вказані договір та угода не можуть породжувати безпосередньо для них певні права та обов'язки.

Також, представником відповідача-1 подано клопотання про виклик з метою дачі пояснень по суті справи (серед іншого роз'яснення предмету договору) посадових осіб позивача та відповідача-1, які підписали Попередній договір. Заява мотивована тим, що первісний позов обґрунтований відсутністю у відповідача-1 у власності 100 % статутного капіталу, проте як Попереднім договором передбачалось продаж лише 20 % статутного капіталу, що на думку відповідача-1 потребує пояснень з боку посадових осіб сторін.

Вказана заява судом відхилена з огляду на те, що відповідачем-1 не наведено обґрунтованих доводів щодо того, чому такі пояснення не можуть бути надані суду письмово або через представників суб'єктів господарювання, які уклали спірні угоди. При цьому, суд не вбачає необхідності у виклику таких осіб в силу наявних в матеріалах справи достатніх пояснень з цього питання представників сторін.

У судовому засіданні 15.05.2012 р. судом розглянуто клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 29/5005/2216/2012 за заявою ТОВ "АФ "Дзержинець" до ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" про визнання банкрутом, та вирішено його відхилити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі -це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач-1 посилається на положення постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство", згідно з якими суди мають у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду зупиняє позовне провадження.

У той же час відповідачем-1 не враховано, що пункт 54 постанови № 15 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" розглядає випадок, при якому регламентовано порядок прийняття та розгляду позовних заяв до особи, щодо якої порушено провадження у справі про банкрутство та відповідно опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою .

Таким чином, у п. 54 постанови Пленуму Верховного Суду України регламентований порядок, який не може бути застосований до цієї справи, оскільки в даному випадку боржника визнано банкрутом за спеціальною процедурою (банкрутство відсутнього боржника) на підставі положень статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що вбачається зі змісту постанови господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2012 р. у справі № 29/5005/2216/2012.

Приписи ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачають опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство або про визнання боржника банкрутом.

Статтею ж 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено саме оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, з яким зазначене роз'яснення Пленуму Верховного Суду України і пов'язує зупинення провадження у справі.

При цьому, суд звертає увагу на право сторони на власний розсуд обирати спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України та зазначає, що в спірному випадку позивач самостійно обрав спосіб захисту свого цивільного права шляхом звернення до суду в позовному провадженні, що дає йому ширше коло цивільно-правового захисту. Отримавши рішення суду в позовному провадженні та дотримавшись процедури подання грошових вимог позивач, фактично, звільняється від обов'язку доказування їх розміру, оскільки рішення суду в позовному провадженні буде преюдиційним для суду у справі про банкрутство.

Інших доказів неможливості розглянути господарським судом дану справу (з урахуванням тієї обставини, що відповідача визнано банкрутом) суду не надано.

З цих же підстав судом відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання ТОВ "Днепрохліб" про зупинення провадження у справі .

У зв'язку з відмовою у задоволенні вказаного клопотання представником відповідача-1 заявлено відвід колегії суддів Ломака В.С., Бойко Р.В. та Івченко А.М., який ухвалою суду від 15.05.2012 р. залишено без задоволення.

Також, представником ТОВ "Днепрохліб" у судовому засіданні подано клопотання:

- про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2011 р. відкрито провадження у справі № 30/5005/3713/2012 за позовом Компанії Стоунмакс Лімітед до ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" та ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" про визнання недійсним Попереднього договору купівлі-продаж частки в статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб" від 05.10.2011 р.;

- про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-37/4405-2012 за позовом ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" до ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" та ТОВ "Оздоровчий центр "Сосна" про визнання недійсним договору поруки від 05.10.2011 р.

Зазначені клопотання є аналогічними до клопотань, що заявлялись під час провадження у справі відповідачем-1 і обґрунтовуються тими самими підставами, у зв'язку з чим суд відмовив в їх задоволенні, повторно звертаючи увагу на те, що із обставин даної справи не вбачається, що справа про стягнення авансу, суми забезпечувального платежу, а також штрафу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних за неналежне виконання зобов'язань, має бути розглянута тільки після завершення розгляду справи про визнання недійсним договору поруки від 05.10.2011 р. або справи про визнання недійсним Попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб" від 05.10.2011 р.

У разі, якщо судовими рішеннями у справі 5011-37/4405-2012 господарського суду міста Києва буде визнано недійним договір поруки від 05.10.2011 р., у справі № 30/5005/3713/2012 господарського суду Дніпропетровської області буде визнано недійним Попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб" від 05.10.2011 р., жодна із сторін не позбавлена права звернутись у даній справі з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, якщо вказана обставина матиме істотне значення для прийняття іншого рішення у даній справі, ніж те буде прийняте за наслідками розгляду спору по суті.

Судом також відмолено в задоволенні усного клопотання представника відповідача-1 щодо зміни порядку ведення судового засідання, оскільки за змістом Господарського процесуального кодексу України не передбачено такої можливості.

Крім того, суд відхилив усне клопотання представника відповідача-1 про витребування меморандуму по погодженню схеми придбання групи "Хлібзаводу № 2", який згадується в листі відповідача-1 від 18.12.2011 р., оскільки в порушення приписів ст. 38 ГПК України ним не наведено обґрунтованих обставин, що перешкоджають наданню такого доказу, а також обставин, які можуть таким доказом бути підтверджені і мають значення для справи, враховуючи предмет спору.

Разом з тим, судом відмовлено в задоволенні клопотань відповідача-1 про відкладення розгляду справи, розгляд яких відкладався до встановлення фактичних обставин справи, в зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

У судовому засіданні 15.05.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2011 р. між позивачем (покупець) та відповідачем-1 (продавець) за первісним позовом було укладено Попередній договір купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі ТОВ "Дніпрохліб", відповідно до п. 1.1. якого сторони зобов'язались укласти в майбутньому договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Дніпрохліб", за яким продавець передасть, а покупець прийме у власність на умовах, викладених у цьому попередньому договорі частку в статутному капіталі ТОВ "Дніпрохліб" у розмірі 20 відсотків статутного капіталу товариства на дату укладення основного договору, за ціною як визначено у цьому договорі.

При цьому, відповідно до п. 2.1. Попереднього договору частка в статутному капіталі повинна бути оплачена повністю, що повинно бути підтверджено свідоцтвом товариства про сплату вкладу, підписаним директором та головним бухгалтером товариства.

Так, оцінюючи доводи учасників судового процесу у даній справі, суд не погоджується з висновками ТОВ "Днепрохліб" відносно того, що зазначений Попередній договір є нікчемним в силу того, що не був посвідчений нотаріально.

Так, дійсно, за приписами ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Водночас, за приписами ч. 1 ст. 220 ЦК України лише у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Однак, в даному випадку, слід враховувати, що чинним законодавством не вимагається укладати попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства виключно в нотаріальній формі, що відповідно є правом сторін.

Крім того, ні ст. 635 ЦК України, ні ст. 182 ГК України не містять положень щодо нікчемності правочину, що їм суперечить.

Таким чином, оскільки зазначений договір не можна вважати нікчемним, та при цьому суду не надано доказів визнання його недійсним у встановленому законом порядку, суд вважає, що він є таким, що породжував для його сторін юридичні права та обов'язки.

При цьому, суд звертає увагу на те, що недійсність укладеного між сторонами Попереднього договору може впливати лише на право позивача вимагати застосування передбачених ним санкцій, однак не є перешкодою для повернення перерахованих позивачем за таким договором коштів.

Згідно з п. 1.3. Попереднього договору на момент його укладення продавцеві належала частка у розмірі 99, 73 відсотків статутного капіталу товариства в розмірі 52 000 000, 00 грн.

Зазначене підтверджується також Статутом ТОВ "Днерохліб" в редакції від 26.09.2011 р., відповідно до якого на вказану дату відповідачу належала частка у статутному фонді товариства у розмірі 99, 73 %, інша частина 0, 27 % - Закритій акціонерній компанії з обмеженою відповідальністю Стоунмакс Лімітед (Великобританія).

Додатковою угодою до Попереднього договору від 05.10.2011 р. сторони доповнили умови Попереднього договору, визначивши, що продавець повинен бути на момент підписання основного договору одноосібним власником 100 % статутного капіталу ТОВ "Дніпрохліб", який на момент підписання основного договору повинен бути повністю сплачений (п. 1.1. Додаткової угоди).

Також відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди сторони визначили, що продавець та чотири юридичні особи, найменування яких покупець повідомить продавцю, повинні укласти договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб" розміром 20% (двадцять відсотків) статутного капіталу кожна, на тих же суттєвих умовах, що й Основний договір, за винятком того, що сплата забезпечувального платежу може бути не передбачена такими договорами.

Учасник(и) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Валга", з одного боку, та продавець і чотири інші юридичні особи, найменування яких покупець повідомить продавцю, з іншого боку, повинні укласти договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Валга" розміром 20% (двадцять відсотків) статутного капіталу кожна, за ціною, що становить 20% (двадцять відсотків) розміру статутного капіталу ТОВ ВКП "Валга" на дату укладення Попереднього договору (п. 1.3. Додаткової угоди).

При цьому, відповідно до п. 1.4. Додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дзержинець" та юридична особа, найменування якої покупець повідомить продавцю, повинні укласти договір купівлі-продажу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" за ціною, що дорівнює розміру статутного капіталу цього підприємства на дату укладення попереднього договору.

За змістом п. 2.3. Попереднього договору основний договір повинен був бути укладений у нотаріальній формі не пізніше 05.12.2011 р.

06.10.2011 р. відповідач-1 виставив позивачу рахунок № С-10546 на суму 5 209 100, 00 грн.

У свою чергу, позивач на виконання умов Попереднього договору платіжним дорученням № 2987 від 10.10.2011 р. перерахував відповідачу 1 000 000, 00 грн., платіжним дорученням № 3025 від 11.10.2011 р. 1 000 000, 00 грн. та платіжним дорученням № 3076 від 13.10.2011 р. 3 209 100, 00 грн.

Як стверджує позивач, станом на 05.12.2011 р. відповідачем-1 не було вжито заходів щодо набуття у власність 100 % статутного капіталу ТОВ "Днепрохліб", що підтверджується Витягом з ЄДРЮОФОП від 14.02.2012 р.

Враховуючи зазначене, а також приписи п. 4.4. Попереднього договору (яким його сторони передбачили, що якщо від укладення основного договору відмовиться продавець, він зобов'язаний у строк до 10 днів з дати, вказаної в п. 2.3. цього договору повернути покупцеві забезпечувальний платіж та додатково сплатити суму у розмірі забезпечувального платежу. У разі невиконання цього зобов'язання, продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі 1 % від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення та штраф у розмірі 50 % від суми невиконаного зобов'язання.), позивач звернувся з даним позовом до суду.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що 05.10.2011 р. між відповідачем-2 (поручитель) та позивачем (кредитор) було укладено Договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" зобов'язання за Попереднім договором купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб" від 05.10.2011 р.

Відповідно до п. 3.1. Договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником зобов'язання, забезпеченого порукою по даному договору.

Водночас, відповідно до п. 3.2. Договору поруки незалежно від інших положень цього договору і/або Договору від 05.10.2011 р., відповідальність поручителя перед кредитором по даному договору не може перевищувати 50 000, 00 грн.

Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання за боржника протягом 5 банківських днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення від кредитора.

Листом від 16.12.2011 р. позивач звертався до відповідача-2 з вимогою виконати зобов'язання за боржника та сплатити 50 000, 00 грн., однак такі вимоги були залишенні без задоволення.

З огляду на зазначене, позивачем також заявлено позовні вимоги до відповідача-2.

У свою чергу, звертаючись до суду із зустрічним позовом, ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" вказує на те, що листом від 18.12.2011 р. воно зверталось до ТОВ "ТД "Золотий урожай" з пропозицією укласти основні договори купівлі-продажу частки в ТОВ "Днепрохліб" та просило повідомити про дату укладення та нотаріального посвідчення основних договорів, проте як ТОВ "ТД "Золотий урожай" на вказану пропозицію відповіді не надало.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню, а зустрічний позов має бути залишено без задоволення, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. ст. 525, 526 ЦК України).

Згідно зі ст. 182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідь на виставлений відповідачем рахунок здійснив його оплату, чим засвідчив намір укласти основний договір між сторонами.

Водночас, відповідач-1 не вчинив дій з метою набуття до 05.12.2011 р. у власність 100% статутного капіталу ТОВ "Днепрохліб", чим відповідно порушив умови Попереднього договору.

При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача-1 відносно того, що предметом основного договору мала стати частка у розмірі 20 %, якою він володіє і може розпоряджатись.

Так, сторони Попереднього договору, виходячи з принципу свободи договору та враховуючи власні комерційні інтереси, визначили, що на момент укладення основного договору, тобто до 05.12.2012 р., відповідач-1 має бути одноосібним власником 100 % статутного капіталу ТОВ "Днепрохліб".

Порушення даної умови не відповідає Попередньому договору, порушує комерційні інтереси позивача та позбавляє його результатів купівлі-продажу корпоративних прав, на які він розраховував, а відповідно дані обставини не можуть не враховуватись при оцінці дій (бездіяльності) відповідача-1.

Так, суд погоджується з висновками позивача, що невиконання відповідачем-1 умови щодо одноособового власника 100 % статутного капіталу ТОВ "Днепрохліб", фактично виключає можливість укладення основного договору, оскільки за змістом п. 6.2. Статуту ТОВ "Днепрохліб" учасники Товариства користуються переважним правом купівлі частки учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо домовленістю між учасниками не встановлено інший порядок здійснення цього права, проте як інші учасники Товариства згоди на укладення відповідачем-1 Основного договору не надавали, що в тому числі вбачається з того, що Компанія Стоунмакс Лімітед оспорює Попередній договір купівлі-продаж частки в статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб" від 05.10.2011 р. в судовому порядку.

З огляду на зазначене, суд звертає увагу, що положення п .1.1. Додаткової угоди до Попереднього договору, за своєю суттю, враховуючи предмет основного договору купівлі-продажу, мають першочергове значення для можливості його реалізації, оскільки саме набуття продавцем 100 % статутного капіталу, за відсутності попередньої згоди інших учасників ТОВ "Днепрохліб", є необхідною передумовою того, щоб укладений між сторонами в майбутньому договір купівлі-продажу породжував реальні наслідки, ним обумовлені, та не мав підстав для визнання його недійсним.

Таким чином, суд не може погодитись з доводами відповідача-1 відносно того, що Основний договір не був укладений в силу не повідомлення позивачем найменувань юридичних осіб, з якими мали бути також укладені договори, оскільки як вбачається зі змісту п. 2. Додаткової угоди, ухилення покупців від укладення таких договорів розглядається як ухилення від укладення Основного договору з боку продавця. Крім того, з п. 1.2. Додаткової угоди вбачається, що Основний договір, про не укладення якого стверджує позивач, є окремим договором, що мав бути укладений між позивачем та відповідачем-1, і інші юридичні особи не є його сторонами.

При цьому, суд враховує, що відмова від зобов'язання може бути як активною, тобто шляхом надсилання повідомлення про відмову від договору або його розірвання, так і пасивною, тобто такою, що полягає у бездіяльності сторони зобов'язання та не вчиненні дій у порядку та строки визначені його умовами.

У даному випадку відповідач-1 не набув у власність 100 % статутного капіталу ТОВ "Днепрохліб" до кінцевої дати укладення основного договору, не звертався до позивача з пропозицією укласти такий договір до 05.12.2011 р., чим відповідно фактично відмовився від взятих на себе зобов'язань, що, як зазначалось вище, за загальним правилом в односторонньому порядку не допускається.

Та обставина, що відповідач-1 звертався до позивача після 05.12.2011 р. з пропозицією укласти основний договір не спростовує висновків про порушення відповідачем-1 умов Попереднього договору.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що Попередній договір припинив свою дію, а у відповідача-1 відсутні правові підстави для збереження грошових коштів, перерахованих йому позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні та незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що первісний позов в частині стягнення грошових коштів у сумі 5 209 100, 00 грн. нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню.

Як зазначалось вище, п. 4.4. Попереднього договору його сторони передбачили, що якщо від укладення основного договору відмовиться продавець, він зобов'язаний у строк до 10 днів з дати, вказаної в п. 2.3. цього договору повернути покупцеві забезпечувальний платіж та додатково сплатити суму у розмірі забезпечувального платежу. У разі невиконання цього зобов'язання, продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі 1 % від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення та штраф у розмірі 50 % від суми невиконаного зобов'язання.

Позивач нарахував відповідачу-1 до сплати пеню 328 771, 07 грн., обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою у відповідності до приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та штраф у розмірі 5 209 100, 00 грн., розрахунок яких є вірним.

Враховуючи зазначене, також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення суми у розмірі забезпечувального платежу 5 209 100, 00 грн., пені у розмірі 328 771, 07 грн. та штрафу у розмірі 5 209 100, 00 грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати на суму 20 836, 40 грн. та 65 754, 21 грн. 3 % річних, які також підлягають до стягнення.

При цьому, враховуючи наявність укладеного між позивачем та відповідачем-2 Договору поруки, з відповідачів солідарно має бути стягнуто 50 000, 00 грн.

Так, відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ст. 554 ЦК України).

У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі (ст. 555 ЦК України).

Що стосується зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтями 182 ГК та 635 ЦК України передбачено, що зобов'язання укласти основний договір встановлене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 182 ГК України у разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони , ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

Таким чином, передумовою звернення до суду з позовом про зобов'язання однієї із сторін попереднього договору укласти основний договір, є надіслання іншою стороною проекту такого основного договору в строк, в який сторони мають укласти основний договір.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що позивач за зустрічним позовом надсилав відповідачу проект основного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Днепрохліб", зокрема, до 05.12.2012 р.

Так, лист, на який посилається позивач за зустрічним позовом, датований 18.12.2012 р. та крім того, з нього не вбачається надсилання в тому числі проекту основного договору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що Попередній договір припинив свою дію, а вимоги позивача за зустрічним позовом не відповідають обставинам справи та чинному законодавству, з огляду на що не можуть бути задоволені.

Більше того, суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що спірний договір в силу невиконання взятих на себе ним як продавцем зобов'язань, які полягали, зокрема, в необхідності набуття у власність 100 % статутного капіталу ТОВ "Днепрохліб", не може бути укладений на умовах визначених попереднім договором купівлі-продажу частини частки ТОВ "Днепрохліб" від 05.06.2011 р., оскільки саме умовами останнього з урахуванням Додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною попереднього договору, передбачався обов'язок продавця бути на момент підписання основного договору одноосібним власником 100 % статутного капіталу ТОВ "Дніпрохліб", який на момент підписання основного договору повинен бути повністю сплачений (п. 1.1. Додаткової угоди).

Суд також враховує відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно з наявним в матеріалах справи Витягом № 076950 від 07.05.2012 р., за змістом якого на вказану дату позивач за зустрічним позовом не є учасником ТОВ "Днепрохліб".

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи доведеність позовних вимог за первісним позовом та безпідставність зустрічного позову, суд задовольняє первісні позовні вимоги та відмовляє у задоволенні зустрічних.

При цьому, суд звертає увагу, що викладені у даному рішенні висновки відповідають правовій позиції Вищого господарського суду України у справах аналогічної категорії спору: постанова від 06.12.2011 р. у справі № 5023/3066/11 (16/155-09); постанова від 08.07.2010 р. у справі №52/619.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідачів, а за зустрічним залишається за позивачем.

При цьому, враховуючи різні розміри відповідальності кожного з відповідачів за первісним позовом, суд вважає за необхідне розподілити між ними обов'язок з відшкодування судового збору пропорційно сумі, яка має бути стягнута з кожного з них.

Зокрема, враховуючи ліміт відповідальності відповідача-2 як поручителя, у розмірі 50 000, 00 грн., суд вважає за необхідне стягнути з нього в рахунок відшкодування понесених позивачем витрат на сплату судового збору, - 1 609, 50 грн., що є мінімальним розміром судового збору у спорах майнового характеру, враховуючи.

У свою чергу з відповідача-1 підлягає стягненню 62 770, 50 грн. витрат на сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" (83086, Донецька обл., місто Донецьк, Ворошиловський район, проспект Лагутенка, будинок 13, кабінет 30, код ЄДРПОУ 36888079) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" (52050, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, село Степове, вул. Механізаторів, б. 1, код ЄДРПОУ 35114464) 5 209 100 (п'ять мільйонів двісті дев'ять тисяч сто) грн. 00 коп. авансу, 5 209 100 (п'ять мільйонів двісті дев'ять тисяч сто) грн. 00 коп. забезпечення виконання зобов'язання, 5 209 100 (п'ять мільйонів двісті дев'ять тисяч сто) грн. 00 коп. штрафу, 328 771 (триста двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят одну) грн. 07 коп. пені, 20 836 (двадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 65 754 (шістдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 21 коп. 3 % річних, з яких 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сосна" (02099, м. Київ, Дарницький район, вулиця Зрошувальна, будинок 5, код ЄДРПОУ 33297191).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" (52050, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, село Степове, вул. Механізаторів, б. 1, код ЄДРПОУ 35114464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" (83086, Донецька обл., місто Донецьк, Ворошиловський район, проспект Лагутенка, будинок 13, кабінет 30, код ЄДРПОУ 36888079) 62 770 (шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сосна" (02099, м. Київ, Дарницький район, вулиця Зрошувальна, будинок 5, код ЄДРПОУ 33297191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" (83086, Донецька обл., місто Донецьк, Ворошиловський район, проспект Лагутенка, будинок 13, кабінет 30, код ЄДРПОУ 36888079) 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.05.2012 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді Р.В. Бойко

А.М. Івченко