Рішення

від 24.11.2008 по справі 8/444-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/444-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24.11.2008                                                                Справа №  8/444-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Хом'якової В.В. при секретарі Реві Д. І., розглянувши у відкритому судовому засіданнісправу              

за позовом дочірнього підприємства "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі"

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Більшовик"  

про  вилучення  2650 тон рису - сирцю.

за участю представників сторін:

від  позивача - Долгополов О. В. дов. від 30.10.08р.

від  відповідача - директор Шепель М.Ф. пас. МО 253180 від 18.11.96р.; Проценко Л.С. дов. № 31/10 від 01.1008р.

          Дочірнє підприємство "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" (позивач) звернувся до господарського суду з позовом про вилучення у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Більшовик" (відповідач) 2650 тон рису –сирцю, який був переданий на зберігання відповідачу за договором зберігання № 27/08/03-1 від 27 серпня 2003 року, укладеним між ТОВ "Дніпровська торгово-промислова асоціація"  як поклажодавцем та СТзОВ "Більшовик" (зберігач). 10.04.2004 між ТОВ "Дніпровська торгово-промислова асоціація" та дочірнім підприємством "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" був укладений договір про відступлення права вимоги, таким чином, з 10 квітня 2004 року право власності на спірний товар виникло у позивача. За договором зберігання одна  сторона  (охоронець)  зобов'язується зберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути це майно в цілості. Позивач посилається на те, що строк зберігання сторонами не був встановлений, тому зберігач, яким є відповідач, зобов'язаний зберігати  майно до пред'явлення вимоги про її повернення. Таку вимогу позивач пред'явив  08.09.2008, але відповідачем в добровільному порядку рис  повернуто не було.

           В судовому засіданні  10 листопада 2008 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог –просить вилучити у відповідача 950 тон рису. При цьому пояснює зменшення  позовних вимог відсутністю грошових коштів та наявністю  Постанови Вищого господарського суду України по справі № 14/179, а не фактом одержання в 2003 році  зі зберігання партії рису в кількості 1700 тон, оскільки вважає, що всі транспортні накладні про відпуск рису, які були предметом дослідження у справі № 14/179, стосуються  періоду листопаду-грудня 2008 року до передачі спірного рису на зберігання. Позивач  наполягає, що  жодних доказів  повернення  ТОВ «Дніпроська ТПА»2650 тон рису немає.

            Представник позивача просить задовольнити позов шляхом вилучення 950 тон рису за ціною 450 грн. за тону. На вимогу суду визначити ціну позову та доплатити  державне мито, позивач ціну позову не визначив, доплатив 4173 грн. держмита, надавши  довідку  товарної біржі «Ізумруд»про  біржову ціну рису у жовтні 2004 року в розмірі 450-520 грн. за тону, виходячи з чого суд  дійшов до висновку про те, що ціна позову складає  427500 грн.         

          Відповідач  (СТОВ «Більшовик») проти позову заперечує, зазначаючи, що предмет позову відсутній, даний спір було вичерпано в попередній судовій справі № 14/179, при розгляді якої  були досліджені обставини  прийняття ТОВ "Дніпровська торгово-промислова компанія" рису із зберігання  в повному обсязі зі сховищ відповідача. Відповідач зазначає, що не одержував  повідомлення від ТОВ «Дніпровська торгово-промислова компанія»або від позивача про заміну кредитора. Відповідач вважає, що термін позовної давності для пред'явлення вимоги про  видачу рису із зберігання позивачем пропущено, оскільки про порушення своїх прав ТОВ «Дніпровська  ТПА»дізналась із відзиву по справі № 14/179 від 09.04.2004р., який датований 10.01.2005р. вих.№ 3, та зберігається в матеріалах справи.

          Представники  відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

          Розглянувши матеріали справи в судових засіданнях  18 та 24 листопада 2008 року, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

          В позові зазначено, що 27 серпня 2003 року між ДП «Дніпровською торгово-промисловою асоціацією»та СТОВ «Більшовик»був укладений договір зберігання № 27/08-03-1, згідно з умовами якого  позивач передав на зберігання відповідачу рис-сирець в кількості 2650 тн, оригіналу або копії договору позивач суду не надав, єдиним доказом передачі рису на зберігання відповідачу позивач вважає  акт прийому-передачі від 28.12.03, складений між СТОВ «Більшовик»та ТОВ «Дніпровська ТПА». Представник позивача  пояснив, що в позовній заяві допущена помилка в найменуванні первісного кредитора (поклажодавця) –це було ТОВ «Дніпровська торгово-промислова асоціація»(код ЄДРПОУ 24946710), а не ДП.

          Надані відповідачем  документи до відзиву  свідчать про  те, що в квітні 2004 року ТОВ «Дніпровська ТПА»  звернулась до суду з позовом про стягнення з СТзОВ «Більшовик»779 204 грн. збитків, заподіяних неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по переробці рису за договором № 27/08/03-1 від 27.08.2003 р., у зв'язку з чим позивач недоотримав грошові кошти в оспорюваній сумі за наслідком зниження купівельної ціни за 1 тону рису ЗАТ “Укрпромпродуктсервіс” –покупцем 1700 тон рису за договором купівлі-продажу № 25-11 від 18.11.2003 р. Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.06.2004 в задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав відсутності вини відповідача. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.08.2004 р. рішення господарського суду Херсонської області від 22.06.2004 р. скасовано, позов задоволено. 30 жовтня 2004 року  Вищим господарським судом України рішення господарського суду Херсонської області від 22.06.2004 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.08.2004 р. у справі № 14/179 скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Херсонської області. Ухвалою від 28.02.2005 господарський суд Херсонської області  залишив позов без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, ухвала  сторонами спору не оскаржена.

          Дочірнє підприємство «Херсон»(код ЄДРПОУ  31560378) було зареєстровано як юридична особа  в лютому 2005 року, є правонаступником Дочірнього підприємства «Дніпровська торгово-промислова асоціація»Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі».

          10 квітня 2005 року між ТОВ «Дніпровська торгово-промислова асоціація»та ДП «Херсон»був укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги рису-сирцю в кількості 2650 тон., який знаходиться на зберіганні у СТОВ «Більшовик»на підставі договору зберігання № 27/08/03-1 від 27.08.03 і акту прийому-передачі від 28.12.03. Від імені ТОВ «Дніпровська торгово-промислова асоціація»договір підписано директором Козаковим В.А., від імені ДП «Дніпровська торгово-промислова асоціація»Кочерженко С.О.  Про укладання даного договору  ні первісний кредитор, ні позивач не повідомили  відповідача, хоч згідно п. 3.1.2 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор був зобов'язаний протягом 5 робочих днів сповістити боржника.

          Відповідач надав копію договору № 27/08-03-1 від 27.08.03 про переробку (прийомка, сушка, зберігання, відвантаження) сільгосппродукції –рису в кількості 3000 тон + 20%. Також відповідач не заперечує проти того, що рис в кількості 2647,875 тон дійсно передавався СТОВ «Більшовик»товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська ТПА». Завозився  рис з 17 жовтня 2003 року по 28 грудня 2003 року, тому акт прийому-передачі рису на зберігання був датований 28.12.2003.

          Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства.

          За даними відповідача  після очищення вага рису склала 2630,925 тон, з цієї кількості було завезено на сушку 1604,060 тон, після сушки  отримано 1446,24 тон (усушка становила 157,820 тон), інша частина рису не перероблялась. Як стверджує відповідач, протягом листопада-грудня 2003 –лютого 2004 року  рис був забраний із зберігання ТОВ «Дніпровська ТПА»шляхом відвантаження рису з току СТОВ «Більшовик»своїм  покупцям, в тому числі:  ЗАТ «Укрпромпродуктсервіс»1700 тон, «Крим Рис»- 100 тон, ПП «Куцуренко»52,680 тон, ПП «Романюк»417,920 тон. Відповідачем надано суду копії ТТН, які підтверджують відпуск рису вказаним  суб'єктам господарювання.

          Представник позивача зазначає про те, що  надані ТТН не є доказом  забирання уповноваженим представником ТОВ «Дніпровська ТПА»рису із зберігання, оскільки відсутня належним чином оформлена довіреність такого представника, а також з урахуванням відсутності в деяких накладних підпису представника  ТОВ «Дніпровська ТПА». Відповідно до ст. 24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи. Відповідачем не  видавались ТОВ «Дніпровська ТПА»  товаророзпорядчі документи, як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання повернути його володільцеві такого документа. Разом з тим,  суд приймає до уваги, що відпуск відповідачем рису  ТОВ Дніпровська ТПА»був здійснений в такій же формі, як і завезення рису на ток СТОВ «Більшовик», без оформлення будь-яких довіреностей або складських квитанцій.

          Крім того, товарно-транспортні накладні на відпуск рису із зберігання мають підписи менеджерів ТОВ «Дніпровська ТПА»та скріплені печаткою ТОВ. За нормами ст. 181 ГК України скріплюється печаткою не підпис, а сам документ. Отже, представники  ТОВ «Дніпровська ТПА», за  вказівками яких відпускався рис, мали при собі печатку  ТОВ «Дніпровська ТПА», що  позивач не заперечує. Згідно з  Інструкцією про порядок видачі  міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам дозволів  на  право виготовлення  печаток і штампів, затвердженою наказом МВС України від 11 січня 1999 року № 17, підприємства, установи, організації можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки (п.3.2.6). Позивач не спростував законності знаходження на ТТН відбитку печатки ТОВ.

          Крім того, при розгляді справи №  14/179 ні ТОВ «Дніпровська ТПА»,  ні СТОВ «Більшовик»не заперечували факту відпуску 1700 тон рису покупцю ЗАТ «Укрпромпродуктсервіс», хоч деякі з ТТН на  відвантаження рису даному контрагенту ТОВ також  не мали підпису уповноваженої особи ТОВ, а тільки печатку товариства.

          Посилання позивача на те, що ТОВ «Дніпровська торгово-промислова асоціація»передало право вимоги  до відповідача на якусь іншу партію рису,  суд не приймає до уваги, оскільки такі доводи документально не підтверджені. В договорі про відступлення права вимоги зазначено, що рис знаходиться на зберіганні  за договором зберігання від 27.08.03 № 27/08/03-1 та актом від 28.12.03. Право вимоги будь-якого іншого рису позивачу не передавалось.

          Зазначення в акті  прийомки-передачі рису дати  складання акту  - 28.12.2003 не є безумовним доказом того, що  це є дата  фактичної передачі рису. Даний акт містить посилання на договір № 27/08/03-1 від 27.08.2003, а умови даного договору  передбачають  поставку рису замовником (ТОВ «Дніпровська ТПА») безпосередньо  з-під комбайну, тобто під час збирання врожаю.

          Статтею  517  ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.  Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора праву зобов'язанні. Із наявних документів та пояснень представника позивача вбачається, що позивач не володіє та не має належних та достатніх документів, що підтверджують право вимоги. У позивача відсутні товарно-транспортні накладні  щодо завезення рису-сирцю на ток відповідача або товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт отримання від СТОВ «Більшовик»переробленого рису-сирцю,  складські квитанції,  платіжні документи за якими первісний кредитор сплатив послуги переробки, зберігання за договором, та інші первинні документи, які повинні відповідно до приписів норми ст. 517 ЦК України бути у позивача.

          Отже, враховуючи, що СТОВ «Більшовик»виконало умови договору щодо зберігання та переробки рису за договором  № 27/08-03-1 від 27.08.03 та актом прийому-передачі від 28.12.03,  вимоги позивача про вилучення 950 тн рису  є безпідставними і задоволенню не підлягають.

          Згідно з положеннями ст. 257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, права якої порушено встановлюється у три роки. Як встановлено ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.  Суд вважає  обґрунтованими  доводи  відповідача про те, що відповідно до відзиву по справі № 14/179 від 09.04.2004, який датований 10.01.2005 вих.№ 3, та зберігається в матеріалах справи, відповідачем вказано, що ТОВ „Дніпровська ТПА" (первісний кредитор) отримав за договором № 27/08/03-1 від 27.08.2003, від відповідача 2 352,6 тон рису-сирцю зі схову. Тобто, ТОВ „Дніпровська ТПА" станом на 10.01.2005 була обізнана про ствердження СТОВ „Більшовик" про повне виконання своїх зобов'язань за договором. Саме  з цього часу починається перебіг строк позовної давності для захисту порушених прав а пред'явлення вимоги про вилучення рису-сирцю зі схову у кількості 950 тон. На день укладання договору про відступлення права вимоги  (10.05.05) директором  ТОВ «Дніпровська ТПА»був Козаков В.А., він повинен був знати  про попередній спір між ТОВ «Дніпровська ТПА»та СТОВ «Більшовик». З 13 вересня 2007 року Козаков В.А. є  директором  ДП «Херсон», що підтверджується довідкою облстатуправління та наказом по підприємству № 10-о/с від 13 вересня 2007 року. Позов подано  у вересні 2008 року,  після закінчення встановленого законом строку позовної давності. Клопотань про поновлення пропущеного строку давності позивачем не  заявлено. Дана обставина є також підставою для відмови в задоволенні позову (ст. 267  ЦК України).

          Судові витрати відносяться на позивача.

          Повний текст рішення оголошено 24 листопада 2008 року.

          Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Відмовити Дочірньому підприємству "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" (м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 159а, код ЄДРПОУ 31560378) в задоволенні позовних вимог про вилучення у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Більшовик" (Херсонська область, Скадовський район, с. Приморське, вул. Леніна, буд.52, код ЄДРПОУ 00856652)  2650 тон рису-сирцю.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, який надається сторонам по справі для підготування апеляційної скарги на рішення суду, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

                            Суддя                                                           В.В. Хом'якова