донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.06.2012 р. справа №17/268
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Дучал Н.М.
Суддів: Богатир К.В., Склярук О.І.
При секретарі Отцевич В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю
від відповідача 1-не з'явився
від відповідача 2 -не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 25.10.2010р. (підписано 26.10.2010р.) у справі№ 17/268 (суддя Ворожцов А.Г.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії м. Луганськ до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ 2. Приватного підприємства "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ простягнення 1 882 075,95 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії м. Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ, Приватного підприємства "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитною угодою про відкриття відновлюваної кредитної лінії №1987 від 30.10.2007 року в сумі: 1 212 100,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 224 000,00 грн. несплаченої суми кредиту, 32 309,97 грн. процентів, 150 541,64 грн. пені.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на кредитну угоду №1987 від 30.10.2007р.; договір поруки від 30.10.2007р. до кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р.; невиконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за кредитною угодою №1987 від 30.10.2007р. у частині сплати процентів та погашення заборгованості по кредитній лінії згідно графіку зниження ліміту; наявність підстав для нарахування пені.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.11.2009 року провадження у справі №17/268 зупинялось до вирішення спору господарським судом Луганської області по справі №17/278пд за позовом ПП «ЗПТ Каре» до ТОВ «Завод продовольчих товарів «Каре» та Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії про визнання недійсним договору поруки до кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.01.2010р. у справі № 17/278пд, що залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2010р. відмовлено ПП «ЗПТ Каре»у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 01.10.2010р. у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі, провадження у справі №17/268 поновлено, справу призначено до розгляду.
Заявою №34/8-409 від 13.10.2010р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" м.Луганськ, Приватного підприємства "Завод продовольчих товарів "Каре" м.Луганськ солідарно на користь АТ «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії заборгованість за кредитною угодою про відкриття відновлюваної кредитної лінії №1987 від 30.10.2007року в сумі: 1 882 075,95 грн., а саме: прострочену суму кредиту станом на 07.10.2010р. -1 434 010,00 грн., відсотки станом на 07.10.2010р. -4 714,55грн., прострочені відсотки станом на 07.10.2010р. -292 809,76 грн., пеню станом на 13.10.2009р. -150 541,64 грн. Заява прийнята до розгляду судом першої інстанції.
Рішенням господарського суду Луганської області від 25.10.2010р. у справі №17/268, з урахуванням Ухвали господарського суду Луганської області від 08.11.2010р., позов задоволений; стягнуто з ТОВ «Завод продовольчих товарів «Каре»та ПП «Завод продовольчих товарів «Каре»солідарно на користь позивача АТ «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії заборгованість за кредитною угодою про відкриття відновлюваної кредитної лінії №1987 від 30.10.2007р. в сумі 1 882 075,95 грн., з яких 1 434 010,00 грн. -прострочена заборгованість за кредитом, 4 714,55грн. -сума відсотків станом на 07.10.2010р., 292 809,76грн. -прострочені відсотки станом на 07.10.2010р., 150 541,64 грн. -пеня.
Рішення суду мотивоване невиконанням відповідачами прийнятих на себе зобов'язань за кредитною угодою №1987 від 30.10.2007р. та договором поруки від 30.10.2007р. до кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. щодо погашення заборгованості з повернення кредиту та сплати процентів, обґрунтованістю нарахування пені.
Приватне підприємство "Завод продовольчих товарів "Каре" м.Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2010р. по справі №17/268 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Луганської філії.
В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції вирішуючи спір про стягнення в солідарному порядку грошових коштів з відповідачів, в якості доказів існування заборгованості неправомірно послався на витяг з рахунку позичальника. Даний доказ не є допустимим, оскільки, що п.3.3.1. кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. передбачено, що видача кредиту проводиться на підставі письмової заяви позичальника, копій контрактів (договорів), рахунків та інше. Однак позивачем не було надано, а судом не витребувано та не досліджено, жодного з наведених документів.
Позивач проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві №34/8-06 від 10.01.2011р. на апеляційну скаргу, з огляду на те, що відповідачі жодного разу не прибули у судове засідання та не представили жодного доказу (пояснень), вважає некоректними посилання апелянта на ненадання позивачем та не витребування судом будь-яких доказів. Зазначив, що ТОВ «ЗПТ «Каре»після підписання кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. цього ж дня, надало до ЛФ АТ «Укрінбанк»лист №79 про видачу кредиту в сумі 2 000 000,00 грн., за меморіальним ордером №8025 від 30.10.2007 року АТ «Укрінбанк»в особі Луганської філії перерахувало ТОВ «ЗПТ «Каре»2 000 000,00 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. апеляційне провадження у справі № 17/268 зупинялося до вирішення по суті справи №19/329пд за позовом Приватного підприємства "Завод продовольчих товарів "Каре" м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" м.Луганськ, Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії м. Луганськ про визнання недійсною кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р..
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2011р. по справі №19/329пд залишено без змін рішення господарського суду Луганської області від 23.12.2010р. по справі №19/329пд, яким Приватному підприємству "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ відмовлено у задоволенні позову про визнання кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. недійсною.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011р. поновлено апеляційне провадження у справі №17/268.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2011р. у справі № 17/268 апеляційне провадження зупинялося до вирішення по суті справи №14/88пд/2011 за позовом Приватного підприємства "Завод продовольчих товарів "Каре" м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ та Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії м. Луганськ про визнання договору поруки недійсним.
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.06.2011р. у справі №14/88пд/2011, яке залишено без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2011р., частково задоволений позов Приватного підприємства "Завод продовольчих товарів "Каре", визнано недійсною додаткову угоду №1 від 30.10.07 р. до п.1.1. Договору поруки від 30.10.2007р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2012р. поновлено апеляційне провадження у справі №17/268; залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" м.Київ, який є правонаступником позивача - Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії м. Луганськ; здійснено процесуальне правонаступництво позивача у справі шляхом заміни Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії м.Луганськ його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" м.Київ.
Під час зупинення апеляційного провадження у справі №17/268 від ПП «Завод продовольчих товарів «Каре»до Донецького апеляційного господарського суду надійшли клопотання від 23.02.2011р. про зупинення провадження у справі №17/268 до розгляду справи №15/48пд/2011 про визнання кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. недійсною; від 09.02.2012р. про зупинення провадження у справі №17/268 до розгляду справи №4пд/5014/290/2012 про визнання кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. недійсною. Від ТОВ «Завод продовольчих товарів «Каре»до Донецького апеляційного господарського суду надійшли клопотання від 05.08.2011р. про зупинення провадження у справі №17/268 до розгляду справи №4/149пд/2011 про визнання кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. недійсною; від 24.11.2011р. про зупинення провадження у справі №17/268 до розгляду справи №15/211пд/2011 про визнання кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. недійсною.
11.05.2012р. від ПП «Завод продовольчих товарів «Каре»надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №17/268 до вирішення пов'язаної з нею справи №4пд/5014/290/2012 за позовом Приватного підприємства "ЗПТ "Каре" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод продовольчих товарів «Каре»та Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії про визнання недійсним договору поруки від 30.10.2007р. до кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р.
Донецьким апеляційним господарським судом відмовлено у задоволенні зазначених клопотань з огляду на наступне.
Позивачем до матеріалів справи надано рішення господарського суду Луганської області від 24.03.2011р. та Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2011р. у справі №15/48пд/2011 за позовом ПП «Завод продовольчих товарів «Каре»до ТОВ «Завод продовольчих товарів «Каре»та Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії про визнання кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. недійсною, якими ПП «Завод продовольчих товарів «Каре»відмовлено у задоволенні позову.
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішенням господарського суду Луганської області від 29.08.2011р. у справі №4/149пд/2011 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «Перша консалтингова група України»до ТОВ «Завод продовольчих товарів «Каре»та Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії про визнання недійсною кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р.; Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. у справі №4/149пд/2011 рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2011р. залишено без змін.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2011р. у справі №15/211пд/2011 відмовлено повністю у задоволенні позову Приватного підприємства «Перша консалтингова група України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод продовольчих товарів «Каре»та Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії про визнання недійсною кредитної угоди від 30.10.2007р. №1987; Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2012р. у справі №15/211пд/2011 рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2011р. залишено без змін.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.03.2012р. у справі №4пд/5014/290/2012, яке залишено без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2012р., відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Завод продовольчих товарів «Каре»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод продовольчих товарів «Каре»та Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії про визнання недійсним договору поруки від 30.10.2007р. до кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших підстав.
У зв'язку з вирішенням по суті справ № 15/48пд/2011, 4/149пд/2011, 15/211пд/2011, №4пд/5014/290/2012 та прийняттям рішень відсутні підстави для зупинення провадження по справі №17/268.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2012р., розгляд апеляційної скарги відкладався на 05.06.2012р.
На час судового засідання 05.06.2012р. до Донецького апеляційного господарського суду від представника ПП «ЗПТ «Каре»надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника своєчасно прибути до судового засідання через відсутність квитків та неможливістю виїхати з м. Києва.
Судом апеляційної інстанції не задоволено означене клопотання.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Заявник не був позбавлений вирішити питання щодо участі іншого представника, згідно ст. 28 ГПК України, в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Позиція ПП «ЗПТ «Каре»є викладеною в апеляційній скарзі, висловлена представником скаржника в судовому засіданні 15.05.2012р..
ТОВ "Завод продовольчих товарів "Каре" не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувались забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 05.06.2012р. представник позивача проти апеляційних вимог заперечив, зазначив, що вважає рішення господарського суду законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу -безпідставною. Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 4 2, , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
30.10.2007 року між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»(Банк, правонаступником якого є позивач) в особі директора Луганської філії та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод продовольчих товарів «Каре»(позичальник, відповідач 1) було укладено Кредитну угоду №1987, відповідно до п.3.1. якої банк надає позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на термін з 30 жовтня 2007 року по 29 жовтня 2009 року з лімітом кредитної лінії 2 000 000,00 грн. Погашення заборгованості по кредитній лінії проводиться згідно з графіком зниження ліміту: з 01.05.2008р. по 30.09.2009р. -111 000,00 грн. (щомісячно), з 01.10.2009р. по 29.10.2009р. -113 000,00 грн. -повне погашення.
Кредит використовується позичальником на поповнення обігових коштів (п.3.2.1.).
Згідно з п. 3.3.1. Кредитної угоди видача кредиту проводиться на підставі письмової заяви позичальника, копій контрактів (договорів), рахунків та інш., після набрання чинності Гарантійними документами та підписання всіх документів, необхідних для отримання кредиту.
За умовами п.3.4.1. Кредитної угоди позичальник сплачує банку проценти в розмірі 18% річних в гривні строком до 29.10.2008р., з 30.10.2008р. відсоткова ставка встановлюється в розмірі 20% річних до кінця договору. Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п. 5.1.3. цієї угоди.
Граничним терміном повернення кредиту є жовтень 2009 року. Повернення кредиту відбувається шляхом перерахування коштів позичальником на рахунок, вказаний в п.5.1.3. цієї угоди(п. 3.5.1.угоди).
Положеннями п. 5.1. Кредитної угоди банк зобов'язався, зокрема, надати позичальнику кредит відповідно до умов п.п. 3.1., 3.3. цієї угоди, вести облік заборгованості по кредиту, процентах, комісіях та інших платежах, що передбачені цією угодою.
Позичальник зобов'язався (п.5.3. угоди), зокрема, використати кредит на цілі, передбачені в п.3.2. цієї угоди, повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному п. 3.2., 3.4., 3.5., 3.6., 4.1. цієї угоди.
Статтею VI Кредитної угоди сторонами погоджені події, які тлумачаться як події невиконання зобов'язань та наслідки таких подій. Зокрема, відповідно до п. 6.1.1. кредитної угоди як подія невиконання зобов'язання тлумачиться подія, якщо позичальник не зміг виконати будь-яке із зобов'язань по цій угоді і така неспроможність тривала протягом 1 (одного) робочого дня після одержання повідомлення, надісланого позичальникові банком; погіршився фінансовий стан позичальника (п.6.1.3.), позичальником не виконуються інші умови цієї Угоди(п. 6.1.6.), тощо.
Якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цією угодою, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки). З дати повного виконання зобов'язань позичальника за угодою щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених цією угодою, дія угоди припиняється (п.6.2.1.).
У випадку настання події невиконання зобов'язань по кредитній угоді №1987 від 30.10.2007 року вся заборгованість ТОВ «ЗПТ «Каре»перед АТ «Укрінбанк»на вимогу банку стає строковою до стягнення.
Пунктом 7.1. кредитної угоди сторони встановили, що за невиконання (неналежне виконання) умов цієї угоди вони несуть відповідальність, передбачену цією угодою та чинним законодавством.
Згідно з п. 7.3. кредитної угоди у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. У разі порушення граничного терміну повернення кредиту, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п. 7.4.).
Угода набуває чинності з дати її підписання повноважними представниками позичальника та банку. Ця угода залишається чинною до дати повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів та інших платежів за цією угодою відповідно до умов цієї угоди(п. 8.1.угоди).
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальником за кредитною угодою №1987 від 30.10.2007 року, між ПП «ЗПТ «Каре»(відповідач 2, поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод продовольчих товарів «Каре»(позичальник) та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»(кредитор) в особі директора Луганської філії укладено Договір поруки до кредитної угоди №1987 від 30 жовтня 2007 року.
У відповідності до цього договору поручитель зобов'язується відповідати в повному обсязі перед кредитором за виконання зобов'язань позичальником за Кредитною угодою №1987 від 30 жовтня 2007 року (п.1.1. договору поруки).
Згідно з п.3.1. Договору поруки поручитель зобов'язується сплатити, за вимогою кредитора, платежі по кредиту, заборгованість по відсотках за користування кредитом, пеню та штраф, передбачені Кредитною угодою №1987 від 30.10.2007р. та додатковими угодами до неї, а також відшкодувати збитки, понесені кредитором внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань.
Позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.3.2. договору поруки).
Відповідно до п.5.1. договору поруки термін дії цього договору збігається з терміном дії Кредитної угоди №1987 від 30 жовтня 2007 року, вказаної в п.1.1. цього договору.
З матеріалів справи вбачається виконання Банком прийнятих на себе зобов'язань за кредитною угодою №1987 від 30.10.2007р. Факт отримання позичальником кредитних коштів на підставі кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. підтверджується заявою позичальника №79 від 30.10.2007р. про видачу за кредитним договором №1987 від 30.10.2007р. 2 000 000,00 грн., розпорядженням Кредитного відділу Банку від 30.10.2007р. про кредитування ТОВ «ЗПТ «Каре»в сумі 2 000 000,00 грн., меморіальним ордером №8025 від 30.10.2007р. та банківськими виписками по рахунках позичальника.
Втім, позичальник належним чином не виконував прийняті на себе зобов'язання за кредитною угодою №1987 від 30.10.2007р. в частині своєчасного та повного погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, в результаті чого утворився борг.
У зв'язку з не виконанням позичальником зобов'язань за кредитною угодою №1987 від 30.10.2007р. позивач листом-повідомленням №34/8-472 від 25.11.2008 року повідомив ТОВ «Завод продовольчих товарів «Каре», що починаючи з 01.11.2008 року ТОВ «ЗПТ «Каре»порушуються умови п.п. 3.1., 3.4.1., 3.5.2., 5.3.2. Договору, в частині сплати процентів та погашення заборгованості по кредитній лінії згідно графіку зниження ліміту, та про наявність простроченої заборгованості і нарахування пені. Посилаючись на п.п. 6.1.1., 6.2.1. Кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. вимагав протягом 10 днів з моменту отримання цього повідомлення достроково повернути заборгованість ТОВ «ЗПТ «Каре»за кредитною лінією в сумі 1 334 000,00 грн., а також інші суми, нараховані згідно з договором. Лист отриманий позичальником 27.11.2008р. та залишений ним без відповіді та задоволення.
Листом - вимогою №34/8-118 від 18.02.2009р. Банк звернувся до ПП «Завод продовольчих товарів «Каре», яким повідомив, що починаючи з 01.11.2008 року ТОВ «ЗПТ «Каре»порушуються умови п.п. 3.1., 3.4.1., 3.5.2., 5.3.2. Договору, в частині сплати процентів та погашення заборгованості по кредитній лінії згідно графіку зниження ліміту та наявність простроченої заборгованості і нарахування пені. Посилаючись на п.п. 6.1.1., 6.2.1. Кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р., п.п.1.1., 3.1. Договору поруки від 30.10.2007р. пропонував ПП «Завод продовольчих товарів «Каре», як поручителю, протягом одного дня з моменту отримання цього повідомлення погасити заборгованість ТОВ «ЗПТ «Каре»за Кредитною угодою №1987 від 30.10.2007р., а саме прострочену заборгованість за кредитом, заборгованість за кредитною лінією, прострочену заборгованість за нарахованими процентами, нараховані проценти та сплатити пеню.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою кредитна угода №1987 від 30.10.2007р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з п. 1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Цивільний кодекс України у статті 553 визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно приписів ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Факт наявності заборгованості позичальника станом на 07.10.2010р. за Кредитною угодою №1987 від 30.10.2007 року в розмірі 1 434 010,00 грн. за кредитом, 297524,31 грн. по відсотках підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачами. Докази погашення вказаної заборгованості позичальником та/або поручителем в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).
У зв'язку з невиконанням позичальником у строк обов'язків з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивачем, на підставі п. п. 7.3., 7.4. кредитної угоди нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 144 862,55 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів в сумі 5 679,09 грн., нарахування якої відповідає умовам договору та вимогам законодавства.
Отже, вірним та таким, що ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства, є висновок суду першої інстанції про стягнення з ТОВ «Завод продовольчих товарів «Каре»та ПП «Завод продовольчих товарів «Каре»солідарно на користь позивача АТ «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії заборгованості за кредитною угодою про відкриття відновлювальної кредитної лінії №1987 від 30.10.2007р. в загальному розмірі 1 882 075,95 грн.
З огляду на положення п.5.1.3. Кредитної угоди, яким передбачено відкриття банком позичальнику рахунків №20638002259001 -для обліку заборгованості по кредиту, №20681002259003 -для сплати процентів, 335784002259003 -для сплати комісій, необґрунтованими є доводи скаржника про неправомірність посилання суду першої інстанції на витяг з рахунку позичальника, як на доказ існування заборгованості позичальника за кредитною угодою №1987 від 30.10.2007р.
Не приймаються судом апеляційної інстанції наполягання заявника апеляційної скарги на неналежній оцінці господарським судом факту домовленості між сторонами кредитної угоди №1987 від 30.10.2007р. про права та обов'язки скаржника, зокрема визначені в п.3.7.1. кредитної угоди щодо страхування заставленого майна, оскільки зазначене не стосується предмета спору по даній справі.
Враховуючи зазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2010р. (підписано 26.10.2010р.) по справі №17/268 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги -Приватне підприємство "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ.
Результати апеляційного провадження у справі №17/268 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Завод продовольчих товарів "Каре" м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2010р. (підписано 26.10.2010р.) у справі №17/268 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2010р. (підписано 26.10.2010р.) по справі №17/268 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Н.М. Дучал
Судді: К.В. Богатир
О.І. Склярук
Надруковано 6 екз.: 1-позивачу,
2-відповідачам, 1-у справу,
1-ДАГС, 1-ГСЛО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2012 |
Оприлюднено | 15.06.2012 |
Номер документу | 24629519 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Дучал Н.М.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чимбар Любов Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні