Рішення

від 23.09.2008 по справі 37/300

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/300

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом

ДоПроДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»Акціонерного товариства закритого типу «БКСГ»стягнення 42 735,00 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача  Галич П.О.- представник за довіреністю № 2 від 22.07.2008 року;

Від відповідача   Костик Н.П.- представник за довіреністю № б/г від 03.09.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»до Акціонерного товариства закритого типу «БКСГ»про стягнення 42 735,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2008 р. порушено провадження у справі № 37/300, розгляд справи було призначено на 08.09.2008 року о 11-00.

Представник позивача в судове засідання 08.09.2008 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 08.09.2008 року  з'явився, проте вимоги суду не виконав.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2008 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом. Судом подане клопотання було задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2008 року розгляд справи було відкладено до 23.09.2008 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, про що сторони були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2008 року зазначив, що сторони не врегулювали спір мирним шляхом, в зв'язку з чим позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 23.09.2008 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.09.2008 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

05 липня 2007 року між Акціонерним товариством закритого типу  (постачальник) та Державним підприємством матеріально-технічне забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(покупець) був укладений договір поставки № 969/07-ЦЮ (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно  до специфікації до даного договору, що є невід'ємною його частиною.

Умови Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 5.2 договору сторони погодили, що відвантаження продукції проводиться партіями в 10-ти (десяти) денний термін тільки після отримання письмової рознарядки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому продукції.

Листом від 06.12.2007 року № ЦХП-18/5742 відповідачу було надано рознарядку на відвантаження на адресу Фастівського складу ДП «Укрзалізничпостач» сепараторів 427226Е9М.56 в кількості 1425 шт. на загальну суму 37620,00 грн. з ПДВ.

За твердженням позивача, відповідач покладені на нього зобов'язання щодо поставки продукції не виконав, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 42735,00 грн. штрафу за прострочення поставки продукції.  

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Державним підприємством матеріально-технічне забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічне положення містить частина 2 статті 218 Господарського кодексу України, яка визначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Також у пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 9.1 договору сторони погодили, що за прострочення продукції постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10 % від вартості непоставленої продукції.

Стягнення штрафу є додатковою відповідальністю, застосованою до порушників договірної дисципліни, яка встановлюється з метою недопущення виникнення заборгованості за невиконання договірних зобов'язань.

Судом встановлено, що відповідач порушив терміни поставки товару, а отже прострочив виконання зобов'язання, що є підставою для застосування правових наслідків у вигляді сплати штрафу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо поставки продукції вартістю 31350,00 грн. (без ПДВ), з нього у відповідності до вимог чинного законодавства та  п. 9.1 договору, підлягає стягненню штраф в розмірі 3135,00 грн., розмір якого визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п. 6.1 договору сторони встановили, що забезпечення виконання договору надається під час укладання договору у формі договору про неустойку на суму, що становить 15 % від вартості продукції.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

05 липня 2007 року сторони уклали договір про неустойку № 970/07-ЦЮ, відповідно до якого встановили, що даний договір про неустойку укладається з метою забезпечення зобов'язання виконання щодо виконання умов договору поставки № 696/07-ЦЮ від 05.07.2007 року.

Відповідно до п. 2 договору про неустойку № 970/07-ЦЮ виконавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф у загальному розмірі 15 % від суми договору поставки № 696/07-ЦЮ від 05.07.2007 року у разі невиконання термінів поставки продукції виконавцем в обсягах, передбачених договором поставки.

Згідно п. 4.4 договору загальна сума даного договору на момент його підписання складає 264000,00 грн., крім того ПДВ 20 %, що разом складає 316800,00 грн.

Враховуючи те, що відповідач не виконав терміни поставки продукції в обсягах, передбачених договором поставки, з нього також підлягає стягненню штраф у розмірі 39600,00 грн. (264000,00 грн. Х 15 %) у відповідності до договору про неустойку № 970/07-ЦЮ від 05.07.2007 року.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–        

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «БКСГ» (юридична адреса 03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 120, к.1, поштова адреса –01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42,  код ЄДРПОУ 22918106) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15, код ЄДРПОУ 19014832)  42735 (сорок дві тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 00 коп. - штраф, 427 (чотириста двадцять сім) грн. 35  коп. - витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                      І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 30.09.2008 року