Ухвала

від 16.07.2012 по справі 1804-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

16.07.2012Справа №5002-16/1804-2012

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», м.Ялта

до відповідача Комунального підприємства «Ремонтно-експлаутаційна організація №1», м.Ялта

про стягнення 502 631,28 грн.

Суддя М.О.Білоус

Представники:

Від позивача - Балюк М.І., довіреність постійна № 7/ю від 13.06.2012 р., представник

Від відповідача - Воронькова О.А., довіреність постійна б/ н від 05.09.2011 р., юрисконсульт, Пертучок П.Т., довіреність постійна б/н від 25.06.2012 р., юрисконсульт

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Комунального підприємства «Ремонтно-експлаутаційна організація №1», в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за договором про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації у розмірі 502 631,28 грн., у тому числі суму основного боргу у розмірі 413 671,07 грн., перевитрата ліміту у розмірі 27 781,04 грн., пеню у розмірі 61 179,17 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позивних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконував у встановлений строк взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору в частині своєчасної та повної здійснення оплати за надані позивачем послуги з водовідведення.

Під час розгляду справи відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що підприємством сплачувались фактичне споживання води. На підставі яких документів проводилось додаткове нарахування відповідачу не відомо. При цьому вказував, що ліміт для КП ЯГС «РЕО № 1» не встановлений, а відтак нарахування позивачем штрафу є необґрунтованим. У зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів існування заборгованості, а відтак нарахування пені є необґрунтованим. Відповідач також звертав увагу суду на застосування положень ст. 257 ЦК України (загальний строк позовної давності), а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ( а.с. 57 ).

В судовому засіданні 16.07.2012 р. позивач надав пояснення на відзив відповідача, а також рахунки, банківські виписки в обґрунтування своїх вимог.

Позивач також заявою від 16.07.2012 р. зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 472 790,36 грн., в тому числі 410 628,14 грн. основного боргу, 34 381,18 грн. пені, 27 781,04 грн. штрафу за перевищення ліміту, а також судові витрати. Зменшення суми відбулось у зв'язку з частковим перерахуванням боргу суми 3042,93 грн. відповідачем.

Представником позивача також надана в судовому засіданні засвідчена копія додаткової угоди без дати до договору № 663, відповідно до якої сторони внесли зміни до п.1, 8 договору № 663. Вказана додаткова угода залучена до матеріалів справи.

Представники відповідача в судовому засіданні наполягали на відсутності заборгованості за даними бухгалтерського обліку КП «Ремонтно-експлаутаційна організація №1». Проте, відповідач ухилився від проведення звірки розрахунків з позивачем.

Під час судового засідання позивачем надана заява, відповідно до якої у зв'язку з необхідністю у проведенні судово - бухгалтерської експертизи просить суд призначити судову експертизу.

Проти вказаної заяви не заперечував і відповідач.

Дослідивши матеріали справи, додаткові надані документи, вислухавши пояснення позивача та відповідача, заяву позивача, суд дійшов до висновку про необхідність призначення у справі судової економічної експертизи, з наступних підстав.

Представники сторін погодились з тим, що у даній справі необхідно призначення експертизи, оскільки неможливо встановити фактичний розмір заборгованості відповідача за водопостачання та водовідведення за договором № 663 від 01.11.00 р.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивач здійснював послуги з водопостачання та водовідведення в період з 01.07.2007 р. по 20.03.2012 р. При цьому, позивач були надані копії рахунків, банківських виписок, повідомлення, розрахунок перевищення вимиту водоспоживання та водовідведення, акти обстеження водопровідних мереж.

За даними позивача відповідач частково здійснював оплату за надані послуги та, з урахуванням часткової оплати, позивач наполягав на стягненні 410 628,14 грн. основного боргу, 34 381,18 грн. пені, 27 781,04 грн. штрафу за перевищення ліміту, а всього 472 790,36 грн.

Проте, відповідач стверджує, що за його бухгалтерськими даними взагалі відсутня заборгованість.

З огляду на те, що в судовому засіданні не має можливості встановити фактичний розмір заборгованості, який виник між сторонами за договором № 663 від 01.11.2000 р., та за який період утворилась ця заборгованість, а також перевірити часткову оплату з боку відповідача, суд вважає доцільним проведення у даній справі судово - економічної експертизи.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні, зокрема, суду.

Положеннями статті 41 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-ХП із змінами та доповненнями) передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-ХІІ із змінами та доповненнями).

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" у пункті 2 визначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими ії оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Враховуючи, що в судовому засіданні не представляється можливим встановити фактичний розмір стягуємих сум, заявлених позивачем за договором № 663 від 01.11.00 р. і для встановлення фактичного їх розміру та періоду утворення заборгованості необхідні спеціальні пізнання, а також з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає необхідним призначити по дійсній справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Жилиній Аллі Герасимівні, яка має відповідне свідоцтво та працює в ТОВ «Кримське експертне бюро», а провадження у справі підлягає зупиненню, у зв'язку з дотриманням процесуальних строків розгляду справи.

При цьому, суд враховує заяву позивача щодо призначення у справі судової експертизи, проти якої також не заперечував і відповідач.

Також, згідно абз. 3, 4 п. 12 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998 р. № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом з повинною сторони на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК.

Таким чином, обов'язок з оплати судової експертизи судом покладається на сторони - пропорційно. Після розгляду справи вищевказані витрати будуть розподілені згідно ст. 49 ГПК України.

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має врахувати положення пункту 1.5. Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування (п.8 Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 23.03.12 р.).

Судом також врахована ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (судовий експерт) користується правами та несе обов'язки встановлені ст. 31 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України -

УХВАЛИВ:

1. Призначити по справі судово - економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи підтверджуються відповідними первинними бухгалтерськими документами сторін факт заборгованості відповідача - комунального підприємства «Ремонтно - експлуатаційна організація № 1» перед позивачем - Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопроводно - каналізаційного господарства південного берега Криму» за договором №663 від 01.11.2000 р., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 16.07.12 р., в сумі 472 790,36 грн., в тому числі основний борг в сумі 410 628,14 грн., 34 381,18 грн. пені, 27 781,04 грн. штрафу за перевитрату ліміту.

- Якщо факт заборгованості відповідача за договором № 663 від 01.11.2000 р. мав місце, то встановити її фактичний розмір із розбивкою періоду його утворення, зокрема з 01.07.2007 р. по 31.05.2009 р. та з 01.06.2009 р. по 20.03.2012 р.

- Чи підтверджується документально перевищення ліміту споживання у розмірі 27 781,04 грн. за період з 01.04.2007 р. по 01.01.2012 р.? Якщо перевищення ліміту мало місце, то встановити його розмір та за який період здійснено його нарахування.

- Чи вірно (математично) проведено нарахування Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопроводно- каналізаційного господарства південного берега Криму» за договором №663 від 01.11.2000 р пені у розмірі 34 381,18 грн. з врахуванням первинних бухгалтерських документів сторін ?

2. Проведення експертизи доручити Жилиній Аллі Герасимівні, яка має відповідне свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №781 та працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» - ( м. Сімферополь, вул. К.Маркса,44, оф.20, тел. (0652) 27-77-94, 54-78-70 )

3. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за свідомо помилковий висновок по експертизі або відмову без поважних причин від покладених на нього обов'язків.

4. Матеріали справи направити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» - м. Сімферополь, вул. К.Маркса,44, оф.20)

5. Сторонам представити експерту необхідні для проведення експертизи документи та виконати його вимоги.

6. Обов'язок щодо оплати за проведення експертизи покласти на сторони пропорційно.

7. Матеріали справи разом з експертним висновком і розрахунком вартості експертизи підлягають поверненню до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

8. Ухвалу суду направити сторонам та Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» рекомендованою кореспонденцією.

Суддя М.О. Білоус