Постанова

від 31.07.2012 по справі 5020-533/2011-1828/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. Справа № 5020-533/2011-1828/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоДемидової А.М. суддівШевчук С.Р., Воліка І.М.

розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Сервіс" та Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012р. у справі№ 5020-533/2011-1828/2011 господарського суду міста Севастополя за позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" доТовариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Сервіс"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн"; 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "О.Т.С"; 4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджіт"; 5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Люкс"; 6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" звернення стягнення на предмет іпотеки

про звернення стягнення на предмет іпотеки

в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивача:Карпів О.Я., дов. б/н від 06.01.2012 - відповідача: - третьої особи 1:Островерхий С.А., дов. б/н від 01.02.2012 не з'явились - третіх осіб 2 -6:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09.06.2011 р. (суддя Головко В.О.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2011р. (у складі головуючого Черткової І.В., суддів Голика В.С., Балюкової К.Г.), у справі № 5020-533/2011 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" були задоволені повністю. Вирішено: звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 3 849,10 кв.м, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності та знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, №5/6, розташований на земельній ділянці площею 5 089 кв.м, кадастровий номер 8000000000:72:162:0007, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Даталюкс", шляхом проведення прилюдних торгів з продажу заставного майна; отримані від стягнення предмета іпотеки кошти направити на погашення заборгованості перед ПАТ "УкрСиббанк" за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №28-07/05/4 від 19.07.2005р. на суму 269859490,65грн. та за договором про відкриття та обслуговування акредитивів №2-ДЛ від 27.06.2006р. на суму 13677793,18грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011 р. скасовано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 р. та рішення господарського суду міста Севастополя від 09.06.2011р. у справі № 5020-533/2011, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27.12.2011 р. (суддя Плієва Н.Г.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 р. (у складі головуючого Борисової Ю.В., суддів Гонтаря В.І., Плута В.М.), у справі № 5020-533/2011-1828/2011 припинено провадження у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ТОВ "Даталюкс" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "Даталюкс Сервіс", ТОВ "Даталюкс Дистрибьюшн", ТОВ "О.Т.С.", ТОВ "Діджіт", ТОВ "Офіс-Люкс" та ТОВ "Поліграфічні системи" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Даталюкс Сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 р. та ухвалу господарського суду міста Севастополя від 27.12.2011 р. у справі №5020-533/2011-1828/2011, а справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на ч. 4 ст. 12, ч. 2 ст. 26, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно застосовано норми п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України та припинено провадження у даній справі.

Також не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 р. та ухвалу господарського суду міста Севастополя від 27.12.2011 р. у справі №5020-533/2011-1828/2011, а справу направити на розгляд до господарського суду міста Севастополя.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на невиконання судом першої інстанції в порушення вимог ст. 111-12 ГПК України вказівок постанови Вищого господарського суду України від 26.10.2011 р., прийнятої у даній справі. Скаржник вважає, що норми Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про виконавче провадження", нова редакція якого набрала чинності 09.09.2011 р., мають застосовуватись переважно перед нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилається на ст. ст. 12, 41, 43 Закону України "Про іпотеку", п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник зазначає, що предметом розгляду даної справи є позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки (майнові вимоги), а не стягнення заборгованості за основним зобов'язанням, яке забезпечене заставою, (грошові вимоги), тому розгляд справи про звернення стягнення на предмет іпотеки під час провадження справи про банкрутство не може бути припиненим з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Розпорядженням секретаря судової палати Вищого господарського суду України від 30.07.2012 р. склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого Демидової А.М., суддів Шевчук С.Р. та Воліка І.М. для розгляду касаційних скарг у справі № 5020-533/2011-1828/2011 господарського суду міста Севастополя.

Позивач, відповідач та треті особи не скористались правом, наданим ст.111 2 ГПК України, не надіслали відзивів на касаційні скарги, що в силу положень статті 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

30.07.2012 р. до канцелярії суду надійшли клопотання від відповідача -ТОВ "Даталюкс" та третьої особи 1 -ТОВ "Даталюкс Сервіс" про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити участь представників у судове засідання 31.07.2012 р.

Колегія суду касаційної інстанції відмовляє в задоволенні вказаних клопотань, оскільки ТОВ "Даталюкс Сервіс" та ТОВ "Даталюкс" не надали документів в підтвердження поважних причин не з'явлення їх представників у судове засідання, крім того відповідач та третя особа 1 не позбавлені права направити іншого представника у судове засідання 31.07.2012 р.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ПАТ "УкрСиббанк" підлягає задоволенню, а касаційна скарга ТОВ "Даталюкс Сервіс" -частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 19.07.2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (перейменований в ПАТ "УкрСиббанк") та ТОВ "КОНУС" (правонаступником якого є ТОВ "Даталюкс Дистрибьюшн") (позичальником) було укладено кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 (з врахуванням внесених змін). Невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 28-07/05/4 від 19.07.2005 р. щодо повернення банку кредиту та внесення плати за його користування у визначені договором строки спричинило виникнення у ТОВ "Даталюкс Дистрибьюшн" заборгованості перед банком в розмірі 269 859 490,65 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.06.2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Даталюкс" (позичальником) було укладено договір про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ (зі змінами), умови за яким позичальником належним чином не виконувались, в зв'язку з чим у ТОВ "Даталюкс" перед банком виникла заборгованість у розмірі 13 680 953,94 грн.

26.03.2007 року в забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 28-07/05/4 від 19.07.2005р. та за договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006р., між АКІБ "УкрСиббанк" (іпотекодержателем) та ТОВ "Даталюкс" (іпотекодавцем) було укладено договір іпотеки № 09-03/07/2КЦ, за умовами якого (з урахуванням додаткових договорів) іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно -нежилий будинок (літ. А) загальною площею 3849,1 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві приватної власності та знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6.

Пунктом 2.1.1. договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем, позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або договором акредитиву іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Несплата заборгованості за вказаними кредитними договорами стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 09-03/07/2КЦ від 26.03.2007 р.

За результатами нового розгляду справи № 5020-533/2011-1828/2011, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для припинення провадження у даній справі в зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.10.2011 р., зміненою постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 р., у справі № 5020-326/2011 за заявою ТОВ "Лугінтертех-Союз" до ТОВ "Даталюкс" про визнання боржника банкрутом було визнано вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Даталюкс", до яких включено грошові вимоги ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 274 808 791,76 грн. -перша черга задоволення. У вказаній постанові суду апеляційної інстанції у справі № 5020-326/2011 встановлено, що ці грошові кошти є предметом стягнення за договорами про надання мультивалютної кредитної лінії за №28-07/05/4 від 19.07.2005 р. та договору про відкриття та обслуговування акредитивів №2-ДЛ від 27.06.2006 р.

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, в зв'язку з тим, що вимоги ПАТ "УкрСиббанк" у справі № 5020-533/2011-1828/2011 обґрунтовані наявністю заборгованості ТОВ "Даталюкс" перед банком за тими ж кредитними договорами, що і в справі № 5020-326/2011 про визнання ТОВ "Даталюкс" банкрутом, припинив провадження у справі № 5020-533/2011-1828/2011 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не було враховано, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Грошове зобов'язання -зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

У ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до п.п. "а " п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Таким чином, наведеними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлюється порядок задоволення вимог кредиторів щодо грошових зобов'язань, які забезпечені заставою майна боржника, тобто у випадку, коли особа боржника та заставодавця співпадають.

Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Також, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, нормами Закону України "Про іпотеку" встановлюється особливий порядок задоволення вимог іпотекодержателя, який є кредитором боржника за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою, наданою іншою особою -майновим поручителем.

З огляду на викладене, враховуючи, що майновий поручитель несе відповідальність в межах вартості предмета іпотеки, іпотекодавець не позбавлений права звернутись до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості боржника за забезпеченим іпотекою зобов'язанням відповідно до Закону України "Про іпотеку".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з договором іпотеки № 09-03/07/2КЦ від 26.03.2007 р. ТОВ "Даталюкс" є майновим поручителем ТОВ "Даталюкс Дистрибьюшн" за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 р., в рахунок погашення заборгованості за яким ПАТ "УкрСиббанк" звернулось з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилий будинок (літ. А), загальною площею 3 849,10 кв.м, що належить іпотекодавцю -ТОВ "Даталюкс" на праві приватної власності та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, № 5/6.

З урахуванням вищевикладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності правових підстав для припинення провадження у справі № 5020-533/2011-1828/2011 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, судами при прийнятті оскаржуваних судових актів не було враховано положень постанови Вищого господарського суду України від 26.10.2011 р. у справі № 5020-533/2011-1828/2011, які є обов'язковими під час нового розгляду справи згідно з ч. 1 ст. 111-12 ГПК України.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 26.10.2011 р., під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно було встановити, чи направлялась відповідно до вимог ст. 35 Закону України "Про іпотеку" банком іпотекодавцю (ТОВ "Даталюкс") та позичальнику (ТОВ "Даталюкс Дистрибьюшн") письмова вимога про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №28-07/05/4 від 19.07.2005 р. та за договором про відкриття та обслуговування акредитивів №2-ДЛ від 27.06.2006 р.

Також, відповідно до вимог ч. 6 ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд першої інстанції повинен був встановити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації. Для цього місцевий господарський суд повинен з'ясувати, чи існує між сторонами домовленість щодо початкової ціни продажу предмету іпотеки. Якщо при розгляді справи між сторонами виникає спір щодо такої ціни, сторони мають надати суду висновок суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, який підлягає оцінці судом на загальних підставах, або згідно зі ст. 41 ГПК України суд може призначити судову експертизу.

За таких обставин, враховуючи, що ні суд першої інстанції, ні апеляційний господарський суд, в порушення вимог ст. ст. 43, 111-12 ГПК України, не забезпечили всебічний та повний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування ухвали господарського суду міста Севастополя від 27.12.2011 р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 р. у справі № 5020-533/2011-1828/2011 з направленням справи на розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Сервіс" задовольнити частково.

Скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 р. та ухвалу господарського суду міста Севастополя від 27.12.2011 р. у справі № 5020-533/2011-1828/2011, а справу передати на розгляд до господарського суду міста Севастополя в іншому складі суду.

Головуючий А.М. Демидова

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік