Рішення

від 08.01.2013 по справі 2-17/13

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-17/13 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

3 січня 2013 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької обл. в складі:

головуючого, судді: Вітковського С.В.,

з участю секретаря: Корби В.І.,

представника позивача Сауляка П.М.

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ПП «Джерело»до приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_2 про визнання неправомірною нотаріальної дії та визнання свідоцтва недійсним ,-

ВСТАНОВИВ:

ПП «Джерело»звернулось в міськрайсуд із цим позовом посилаючись на те, що 11.07.2012 року приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_2, на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 172/4, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 6.07.2012 року, видано свідоцтво серії НОМЕР_1 про належність на праві власності ТОВ "Дукат" автозаправної станції, загальною площею 95,5 квадратних метрів та земельної ділянки, загальною площею 0, 2321 га., цільове призначення - для комерційного використання, кадастровий номер 0510400000:00:005:0064, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали раніше на праві власності ПП "Джерело".

Вважає, що нотаріальна дія щодо видачі свідоцтва є неправомірною, а видане свідоцтво підлягає визнанню недійсним в зв'язку з тим, що воно видане на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 172/4, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 6.07.2012 року, який не вповноваженний на таке затвердження.

Крім того, у відповідності до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.11.2012 року, міститься запис від 4.07.2007 року за реєстровим № 5245318, згідно з яким нежитлова будівля - автозаправочна станція, номер за РПВН 12347171 та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, знаходяться під забороною відчуження, що взагалі унеможливлювало вчинення будь-яких дій з вказаним майном, у тому числі посвідчувати факт переходу права власності від належного власника, яким є ПП "Джерело" до іншої особи.

Просить визнати неправомірною нотаріальну дію та визнати свідоцтво недійсним.

В судовому засіданні представник позивача Сауляк П.М. позов підтримав і суду пояснив, що нотаріальна дія щодо видачі свідоцтва є неправомірною, а видане свідоцтво має бути визнане недійсним в зв'язку з тим, що воно видане на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 172/4, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 6.07.2012 року, який не вповноваженний на таке затвердження.

Крім того, у витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.11.2012 року міститься запис від 4.07.2007 року згідно з яким нежитлова будівля - автозаправочна станція та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, знаходяться під забороною відчуження, що взагалі унеможливлювало вчинення будь-яких дій з вказаним майном, у тому числі посвідчувати факт переходу права власності від належного власника, яким є ПП "Джерело" до іншої особи.

При таких обставинах свідоцтво серії НОМЕР_1 від 11.07.2012 року слід визнати недійсним, бо воно видане всупереч ст. 72 ЗУ "Про нотаріат".

Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала і суду пояснила, що свідоцтво від 11.07.2012 року видане нею правомірно на підставі Акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 172/4 від 06.07.2012 року. Спеціальним нормативним документом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження».

Із поданого Акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 172/4 від 06.07.2012 року вбачалось, що прилюдні торги проведені в межах виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на автозапрану станцію та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Прилюдні торги проведені з метою задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк».

При видачі свідоцтва перевірила цей акт на предмет відповідності вимогам п. 3.8. глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012 р., а оскільки він зазначеним вимогам відповідав, то підстав для відмови у видачі свідоцтва не було.

Якщо боржник не погоджувався із результатами проведених торгів він міг відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження»ос-каржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Не може бути підставою задоволення позову посилання позивача, що є заборона на відчуження нежитлової будівлі - автозаправної станції та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 і це унеможливлювало вчинення будь-яких дій з вказаним майном, бо ЗУ "Про нотаріат" та Порядком вчинення нотаріальних дії нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2012 року № 296/5 не передбачено перевірку наявності (відсутності) заборон відчуження нерухомого майна при видачі свідоцтва про придбання майна прилюдних торгів.

Навпаки, саме зазначені обтяження свідчать про те, що майно перебувало в іпотеці і тому підлягало реалізації з прилюдних торгів.

Крім того, вважає, що вона є неналежним відповідачем, бо згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»регламентується коло осіб, які являються учасниками процесу, а саме: «нотаріуси, що посвідчували правочини, недійсність яких досліджується у суді, можуть залучатися як свідки, як треті особи нотаріуси можуть виступати у випадках, коли правовою підставою недійсності правочину позивач зазначає неправомірні дії нотаріуса».

Просить в позові відмовити.

Представник третьої особи без самостійних вимог в судове засідання вдруге не з'явився, хоч своєчасно був повідомлений про дату та час розгляду справи в суді.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з таких підстав.

Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача Сауляк П.М. в судовому засіданні послався на те, що нотаріальна дія щодо видачі свідоцтва є неправомірною, бо свідоцтво видане на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 172/4, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 6.07.2012 року, який не вповноваженний на таке затвердження, а також у витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.11.2012 року міститься запис від 4.07.2007 року згідно з яким нежитлова будівля - автозаправочна станція та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, знаходяться під забороною відчуження, що взагалі унеможливлювало вчинення будь-яких дій з вказаним майном, у тому числі посвідчувати факт переходу права власності від належного власника, яким є ПП "Джерело" до іншої особи, а тому свідоцтво від 11.07.2012 року слід визнати недійним, оскільки воно видане всупереч ст.72 ЗУ "Про нотаріат".

Однак суд відхиляє дані обгрунтування в зв'язку з тим, що вони суперечать чинному законодавству та не грунтуються на належних і допустимих доказах.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України: "1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом."

Із змісту свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 липня 2012 року виданого приватним нотаріусом ОСОБА_2 вбачається, що воно видане на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №172/4, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 6 липня 2012 р..

В судовому засіданні позивачем не надано доказів, що акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 172/4 затверджено особою, яка не мала права на його затвердження.

Згідно із ч.1 ст. 3 ЗУ "Про державну виконавчу службу" органами державної виконавчої служби є: управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.

Відповідно П. 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 р. № 74/5: "Акт про проведення прилюдних торгів затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби і є підставою для видачі відповідним органом свідоцтва про право власності".

Із змісту викладеного випливає, що до компетенції начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби входить затвердження акту про проведення прилюдних торгів.

Ст. 72 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням цього нерухомого майна шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання нерухомого майна. Свідоцтва видаються на підставі акта про придбання нерухомого майна або реалізацію предмета іпотеки.

З пояснень відповідача ОСОБА_2 встановлено, що при видачі свідоцтва перевірила акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 172/4 на його відповідність вимогам п. 3.8. глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012 р., а оскільки він зазначеним вимогам відповідав бо у ньому було зазначено, що реалізація предмета іпотеки відбулась із дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" назва організатора прилюдних торгів, дата і місце їх проведення; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи), адреса покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, внесена за придбане нерухоме майно; прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса; відомості про документ, на підставі якого право власності на предмет іпотеки належало іпотекодавцю, то підстав, передбачених ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», для відмови у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва не було.

Також суд вважає, що наявна заборона на відчуження нежитлової будівлі - автозаправної станції та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не є перешкодою для видачі свідоцтва ТзОВ "Дукат", оскільки нерухоме майно було заставлене ПП "Джерело" як предмет іпотеки, який підлягає внесенню до реєстру обтяжень та заборон, і саме як предмет іпотеки реалізоване з прилюдних торгів.

На підставі зібраних в судовому засіданні доказів суд приходить до висновку, що дії приватного нотаріуса Могилів-Поділь-ського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_2 по видачі свідоцтва від 11.07.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №1191 були правомірними, а тому в позові слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.16,202,203,215,219 ЦК України,ст.ст.50,72 ЗУ "Про нотаріат", ст.ст.10,11,60,209,212-214 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ПП «Джерело»до приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_2 про визнання неправомірною нотаріальної дії та визнання свідоцтва недійсним.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь в справі, але не були присутніми в судовому засіданні-в той же строк з дня отримання його копії.

СУДДЯ: