Ухвала

від 14.03.2013 по справі 40/398

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа № 40/398 14.03.13

За скаргою стягувача Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною

на постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві від 18.12.12.

у справі за позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Армаком"

про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути рухоме майно та стягнення 262 331,20 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Руденко А.В. - представник за довіреністю № 27 від 28.01.2013; від відповідача: не з'явився; від органу ВДВС: не з'явився; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною звернулось до Господарського суду м. Києва зі скаргою на постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві від 18.12.12. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Згідно із поданою скаргою стягувач просить скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.12.12 винесену відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві, зобов'язати відділ ДВС Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві вжити заходів спрямованих на повне та всебічне виконання наказу Господарського суду м. Києва від 30.12.11 № 40/398.

Скаржник в своїй заяві просить суд поновити строк оскарження постанови від 18.12.12 у зв'язку з його пропуском з поважних причин, а саме у зв'язку з направленням відділом виконавчої служби оскаржуваної постанови на адресу стягувача через 24 дні після її винесення, що підтверджується копією конверта з відтиском штампу поштового відділення, в якому стягував отримав оскаржувану постанову, що є порушенням ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", в якій встановлено, що копія постанови у триденний строк надсилається сторонам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 відновлено строк для оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби та призначено розгляд скарги на 13.02.2013.

Представники відповідача та відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві в судове засідання, призначене на 13.02.2013, не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду від 28.01.2013 не виконали, витребуваних пояснень та заперечень по суті скарги не надали.

Враховуючи неявку представників відповідача та відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві, суд відклав розгляд скарги на 27.02.13.

14.02.13 через загальний відділ діловодства від органу ДВС надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги.

В судове засідання 27.02.13 представники відповідача та відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду від 28.01.2013 не виконали, витребуваних пояснень та заперечень по суті скарги не надали.

Представник скаржника в судове засідання з'явився, подану скаргу підтримав.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 14.03.13.

В судове засідання 14.03.13 представники відповідача та відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві повторно не з'явились. Представник скаржника надав уточнення до скарги, відповідно до якого просить суд скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.12.12 винесену відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві та визнати протиправною та незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві від 30.12.11 № 40/398.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника стягувача, Господарський суд міста Києва , встановив:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.12.11 р. у справі № 40/398 позовні вимоги Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною задоволені повністю, вирішено розірвати Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності №4/17-09 від 06.09.10 р., укладений між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Армаком", зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Армаком" повернути індивідуальне визначене рухоме майно, а саме: прес БА 3121 Класик (1 шт.); преси КГП-35 (2 шт.), ваги Лахта -У (1 шт.), автомобіль МАЗ 437040-080 (7 шт.), самосвал МАЗ 555102-223 (1 шт.), автомобіль ЗАЗ 110307 Славута (1 шт.), КГП 35 (3 шт.), прес Класик БА 3121 (3 шт.), КГП-35 (1 шт.), автомобіль МАЗ 437040-080 (2 шт.), автомобіль МАЗ 437040-080 (1 шт.) Державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Армаком" на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною заборгованість по орендній платі у розмірі 253 539 грн 76 коп., штраф у розмірі 1 246 грн 74 коп., 3 % річних у розмірі 3 834 грн. 17 коп., інфляційні витрати у розмірі 3 710 грн 53 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 2 708 грн 31 коп. та 236 грн 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, 30.12.11 було видано накази про примусове виконання рішення по справі № 40/398.

09.10.2012 року стягувач повторно звернувся до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва із заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду м. Києва від 30.12.11 у справі № 40/398.

Постановою ВДВС Голосіївського РУЮ м. Києва від 12.10.12 за вказаною заявою було відкрито виконавче провадження.

14.11.12 скаржник звернувся до відділу виконавчої служби з клопотанням (лист № 1269, що був вручений органу ДВС 19.11.12) про звернення державного виконавця до правоохоронних органів з відповідним поданням про оголошення розшуку керівника боржника, оскільки дії боржника спрямовані на ухилення від виконання судового рішення, тобто містять ознаки кримінально караного діяння передбаченого статтею 382 КК України.

Відповідь на клопотання скаржника орган виконавчої служби не надав, натомість 14.01.13 на адресу стягувача надійшла постанова ВДВС Голосіївського районного управління юстиції м. Києва від 18.12.12 про повернення виконавчого документа про зобов'язання боржника повернути індивідуальне визначене рухоме майно, а саме: прес БА 3121 Класик (1 шт.); преси КГП-35 (2 шт.), ваги Лахта -У (1 шт.), автомобіль МАЗ 437040-080 (7 шт.), самосвал МАЗ 555102-223 (1 шт.), автомобіль ЗАЗ 110307 Славута (1 шт.), КГП 35 (3 шт.), прес Класик БА 3121 (3 шт.), КГП-35 (1 шт.), автомобіль МАЗ 437040-080 (2 шт.), автомобіль МАЗ 437040-080 (1 шт.) стягувачеві на підставі п. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Скарга мотивована тим, що постанову від 18.12.2012 про повернення виконавчого документа винесено з порушенням вимог ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження", тобто внаслідок бездіяльності посадових осіб відділу ДВС складається ситуація, за якої грубо порушуються права державного підприємства, унеможливлюється виконання судового рішення, а отже стягувач зазначає збитків, через неможливість використовувати своє майно за його прямим призначенням.

Суд дійшов висновку, що скарга стягувача підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус сіддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвала, постанова господарського суду підлягають обов'язковому виконанню підприємствами, установами, посадовими особами.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З урахуванням наведеного, орган державної виконавчої служби та її посадові особи повинні діяти виключно на підставах, в межах повноважень, у спосіб та у точній відповідності із законом.

Відповідно до п.5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника). Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

Відповідно до п.п. 4, 11, 12, 20 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

У ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Незвернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а також інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Дослідивши всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, щодо передчасності винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.12.12 ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, оскільки орган ВДВС не використав всіх можливих заходів для повного та всебічного виконання судового рішення, а безпідставно закінчив виконавче провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п. 8 Роз'яснення Президії ВГСУ № 04-5/365 від 28.03.2002).

Згідно положень пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Враховуючи викладене, скарга Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною з урахуванням уточнення до скарги від 07.03.13 № 310/07 на постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві від 18.12.12. про повернення виконавчого документа стягувачеві підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною задовольнити.

2. Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 18.12.12 про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП 34646193).

3. Визнати протиправною та незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.12.11 у справі 40/398.

4. Копію ухвала направити учасникам процесу та відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

Суддя Пукшин Л.Г.