Ухвала

від 29.04.2013 по справі 5020-2/120-194/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

29 квітня 2013 року справа № 5020-2/120-194/2011 за заявами фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду та про виправлення помилки в наказі, за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Трейд Плюс» про визнання наказу господарського суду міста Севастополя №5020-2/120 від 07.12.2010 таким, що не підлягає виконанню у справі № 5020-2/120-194/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Трейд Плюс»

(01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 20-а, кв.52)

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Трейд Крим»

(01000, м. Київ, пр.. Григоренко,13Б, офіс 37)

про стягнення 104522,86 грн.

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача та третьої особи - Могила Д.В., довіреність б/н від 17.07.2012, довіреність б/н від 04.11.2009,

представника відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 22.10.2012,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Трейд Плюс" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 95 377,10 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.10.2010 позов задоволений повністю, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ «Євро-Трейд Плюс» заборгованість в сумі 95 377,10 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 953,77 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 05.10.2010 по справі №5020-2/120 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

07.12.2010 на виконання вищевказаної постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 був виданий наказ (том 2, а.с.52).

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 05.10.2010 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 у справі №5020-2/120 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

При новому розгляді справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 16 серпня 2012 року (суддя Юріна О.М.) у справі № 5020-2/120-194/212, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 (головуючий суддя - Дмитрієв В.Є., судді Балюкова К.Г., Рибіна С.А.) позов задоволений частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ТОВ «Євро-Трейд Плюс» 91519,58 грн., з яких: 83359,49 -основний борг, 6502,04 грн -інфляційні втрати, 1658,05 грн - 3% річних, а також судові витрати в розмірі 1480,08 грн. В інший частині позову відмовлено. Також з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Кримського Науково-дослідного інституту судових експертиз стягнуто вартість судової експертизи №1118/2011 у розмірі 5646,93 грн. і з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Трейд Плюс" на користь Кримського Науково-дослідного інституту судових експертиз стягнуто вартість судової експертизи №1118/2011 у розмірі 1385,07 грн.

03.09.2012 на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 16.08.2012, що набрало законної сили 01.09.2012, господарським судом міста Севастополя були видані відповідні накази (том 6, а.с. 66-68).

09.01.2013 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшли заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду та про виправлення помилки в наказі у справі №5020-2/120-194/2011.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 09.01.2013 № 11 у зв'язку із знаходженням судді Юріної О.М. у відпустці, дана справа призначена до повторного автоматичного розподілу та перерозподілена судді Щербакову С.О.

Ухвалою суду від 14.01.2013 було відкладено вирішення питання прийняття до провадження заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду та виправлення помилки в наказі у справі №5020-2/120-194/2011 до повернення матеріалів справи №5020-2/120-194/2011 до господарського суду міста Севастополя з суду вищої інстанції.

02.04.2013 на адресу господарського суду міста Севастополя були повернуті матеріали зазначеної справи з Вищого господарського суду України.

Також, 15.04.2013 на адресу суду від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про вирішення питання про прийняття до провадження заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду та виправлення помилки в наказі у справі №5020-2/120-194/2011 у зв'язку із поверненням матеріалів справи до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою суду від 16.04.2013 зазначені заяви прийняті до провадження та призначено їх розгляд у судовому засіданні на 26.04.2013.

В судовому засіданні 26.04.2013 представником позивача була надана письмова заява про визнання наказу суду №5020-2/120 від 07.12.2010 таким, що не підлягає виконанню, в якій він посилався на ті обставини, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 (на виконання якої був виданий вищевказаний наказ) була скасована судом касаційної інстанції та за результатами нового розгляду судом першої інстанції на виконання рішення, що було залишено без змін судом апеляційної інстанції та набрало законної сили був виданий новий наказ.

Зазначена заява була прийнята до розгляду, в зв'язку із чим було оголошено перерву до 29.04.2013.

У судове засідання 29.04.2013 з`явились представники сторін. Представник відповідача підтримала заяву про розстрочку виконання рішення суду від 16.08.2012 у справі №5020-2/120-194/2011 на за наданим відповідачем графіком на строк до 54 місяців, в якій вказувала, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.08.2012 у справі №5020-2/120-194/2011, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, з неї було стягнуто на користь позивача 91519,58 грн., виконавче провадження по виконанню цього рішення було відкрито органом державної виконавчої служби - 01.10.2012. В обґрунтування неможливості виконати рішення суду, відповідач у заяві посилається на те, що на даний час вона знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Представник позивача в судовому засіданні 29.04.2013 заперечував проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, про що надав відповідну заяву. У заяві позивач посилався зокрема на те, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду та скрутного фінансового становища відповідача.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали заяви та подані докази, суд дійшов висновку що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках , залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно пункту 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 (зі змінами та доповненнями від 16.01.2013) /далі - Постанова Пленуму/ розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до пункту 7.2. Постанови Пленуму, підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Також відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в постанові від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Заява відповідача мотивована тим, що на даний час у відповідача склалось скрутне фінансове становище, що на її думку значно ускладнює можливість виконання рішення суду, а тому вона просить розстрочити виконання рішення суду на 54 місяці зі сплатою 1722,22 грн. кожного місяця.

На підтвердження зазначених обставин відповідач надала копії банківської виписки від 19.12.2012, податкової декларації за 3 квартал 2012, а також податкову декларацію за 2012 рік, довідки за власноручним підписом по сплаченим податкам та витяг з іпотечного договору.

Як вбачається з податкової декларації за 2012 рік сума доходу склала 495503,64 грн. При цьому сума заборгованості перед позивачем за наказом складає 91519,58 грн.

На думку суду, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного фінансового становища та наявності виняткових обставин для надання розстрочки, а також неможливості виконання рішення суду в подальшому.

За приписами ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Також, боржником при зверненні з заявою про розстрочку виконання рішення не враховані матеріальні інтереси стягувача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

А отже, суд вважає, що викладені відповідачем в заяві обставини не є винятковими в розумінні статті 121 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 16.08.2012 у справі №5020-2/120-194/2011 залишити без задоволення.

Суддя C.О. Щербаков