Вирок

від 26.03.2009 по справі 1-264/2009

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-264/2009р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк

26 березня 2009 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді -

Ющука О.С.

з участю секретаря -

Зубаля І.І.

прокурора -

Синюка О.В.

захисника -

ОСОБА_1

.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2

,

ІНФОРМАЦІЯ_1

, уродженця

АДРЕСА_1

, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого бухгалтером

ІНФОРМАЦІЯ_2

, проживаючого

АДРЕСА_2

, раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.212 ч.3, 366 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний

ОСОБА_2

., відповідно до наказу №6к від 10.05.2006 року призначений на посаду головного бухгалтера

ІНФОРМАЦІЯ_2

(далі –

ІНФОРМАЦІЯ_2

), виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функцій, тобто будучи службовою особою товариства, з метою ухилення від сплати податків, умисно, порушуючи вимоги п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, не включив до валових доходів

ІНФОРМАЦІЯ_2

у рядки 01.6 Декларації з податку на прибуток за І квартал 2007 року кошти в сумі - 26 107 832 грн. та Декларації з податку на прибуток за І-півріччя 2007 року – кошти в сумі 398 000 грн., тобто суми поворотної фінансової допомоги, отриманої товариством у I та II кварталах 2007 року від фізичних осіб -

ОСОБА_3

.,

ОСОБА_4

.,

ОСОБА_5

., що залишилися неповернутими на кінець цих звітних періодів, внісши, тим самим, у офіційні документи завідомо неправдиві дані щодо обсягу валових доходів та зобов'язань

ІНФОРМАЦІЯ_2

з податку на прибуток, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в сумі 786003,83 грн., що є великим розміром та спричинило тяжкі наслідки.

Допитаний в судовому засіданні підсудний

ОСОБА_2

. свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково та показав, що з сумою нарахованою згідно з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року не згідний і вона є безпідставною. Він працював на

ІНФОРМАЦІЯ_2

з 10.05.2006 р. по серпень 2008 року, в його обов"язки входило сплачувати податки, вести бухгалтерський облік, виконувати статистично-облікову звітність. В січні 2007 року

ІНФОРМАЦІЯ_2

уклало договори про надання позики з громадянами

ОСОБА_8

.,

ОСОБА_7

.,

ОСОБА_4

., згідно яких від вказаних громадян отримало кошти в сумі 26 505 832 грн. Дані кошти не були внесенні в декларацію про доходи, яка була подана в ДПІ.

Незважаючи на часткове визнання вини самим підсудним, його винна у пред'явленому обвинуваченні підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Так,

ІНФОРМАЦІЯ_2

в особі директора

ОСОБА_6

. в 2007 році уклало договори безвідсоткових позик з громадянами

ОСОБА_3

.,

ОСОБА_7

.,

ОСОБА_4

., згідно яких від вказаних громадян товариством „

ІНФОРМАЦІЯ_2

” отримано грошові кошти в сумі 26 505 832 грн.

Зокрема, згідно договору безвідсоткової позики

№ 1/07 від 16.01.2007 року громадянкою

ОСОБА_3

.

19.01.2007 року перераховано

на поточний рахунок

ІНФОРМАЦІЯ_2

безвідсоткову фінансову позику в сумі 24 508 135 грн., з

гідно договору безвідсоткової позики б/н від 22.03.2007 року громадянином

ОСОБА_7

. 22.03.2007 року перераховано на поточний рахунок

ІНФОРМАЦІЯ_2

безвідсоткову фінансову позику в сумі 1 599 697 грн., згідно договору безвідсоткової позики

б/н від 02.04.2007 року громадянином

ОСОБА_4

. 02.04.2007 року перераховано на поточний рахунок

ІНФОРМАЦІЯ_2

безвідсоткову фінансову позику в сумі 398 000 грн.( т.4 а.с. 82-84, т.1 а.с. 264-265, т.3 а.с.102-103).

Разом з тим, з показань допитаного під час досудового слідства в якості обвинуваченого

ОСОБА_2

вбачається, що тому було відомо про перерахування коштів по договорах безвідсоткової позики, також було відомо про те, що суми поворотної фінансової допомоги, отриманої товариством від фізичних осіб, що залишилися неповернутими на кінець звітного періоду слід відносити до валолвих витрат (а.с.203-206 т. 4).

У відповідності до акту №278/02744/2301/32273272 від 03.12.2007року „Про результати виїзної планової документальної перевірки

ІНФОРМАЦІЯ_2

(код за ЄДРПОУ 32273272) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2007 року, донараховано податок на прибуток в сумі 6 707 905 грн. (т.1

а.с.6-38), оформлене податкове рішення-повідомлення (а.с.38 т.1).

Безпідставність невключення підприємством до валових доходів суми поворотної фінансової допомоги, отриманої товариством від фізичних осіб, що залишилися неповернутими на кінець звітного періоду підтверджена висновком судово-бухгалтерської експертизи (а.с.140-145 т.2).

Наявні в матеріалах і оригінали Декларації з податку на прибуток підприємств за І-кв.2007 року та Декларації з податку на прибуток за І-півріччя 2007 року, які вилучені в Луцькій ОДПІ з облікової справи з оподаткування ТзОВ “

ІНФОРМАЦІЯ_2

” і в яких головним бухгалтером

ОСОБА_2

внесені недостовірні дані щодо невідображення у валових доходах сум поворотної фінансової допомоги, отриманої товариством у звітних періодах (І кв. та ІІ кв. 2007 року), що залишилися неповернутими на кінець таких звітних періодів, від громадян, які не є платниками податку на прибуток (а.с. 92-94 т.4).

Разом з тим, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року у справі за адміністративним позовом

ІНФОРМАЦІЯ_2

до Луцької ОДПІ встановлено що податковими органами під час перевірки безпідставно не включено під час донарахування податку на прибуток до валових витрат підприємства суми, перераховані, як авансові платежі за придбаний товар, тому зменшено суму донарахованого податку на прибуток на 5696404 грн. 17 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок умисних дій

ОСОБА_2

до бюджету не надійшли кошти в сумі 786003 грн. 83 коп, що станом на 2007 рік є великим розміром, тому дії підсудного слід перекваліфікувати із ч.3 ст.212 на ч.2 ст. 212 КК України.

Так,

ОСОБА_2

. своїми умисними діями спрямованими на

ухилення від сплати податку, що входить в систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, вчинив злочин, передбачений ст.212 ч. 2 КК України, крім того своїми умисними діями, спрямованими на внесення

службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив злочин, передбачений ст.366 ч. 2 КК України.

Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Беручи до уваги, що підсудний

ОСОБА_2

. вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання (т.4 а.с.218), має на утриманні малолітню дитину, яка є інвалідом (т.4 а.с.254-255), а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

В силу ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 26.12.2008 року,

ОСОБА_2

. підлягає звільненню від покарання, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочинів, які не є тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та має на утриманні малолітню дитину, яка є інвалідом з дитинства, не підпадає під категорію як особа і по категорії злочинів, до яких амністія не застосовується згідно ст.7 даного Закону і не заперечує проти застосування до нього акту амністії.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що

ОСОБА_2

слід звільнити від покарання на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію».

Судові витрати по справі за проведення судово-бухгалтерської експертизи слід стягнути з підсудного

ОСОБА_2

Решту судових витрат суд не стягує з

ОСОБА_2

., оскільки предмети, щодо яких проводились експертизи виключені слідчим з кримінальної справи як такі, що не мають сили речових доказів (а.с. 148, 152-153 т.2).

Суд скасовує арешт на майно

ІНФОРМАЦІЯ_2

(а.с.276 т.1), як безпідставно накладений, оскільки у відповідності до ст.126 КПК України може бути арештоване лише майно обвинуваченого чи підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2

визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.212 ч.2, 366 ч.2 КК України та призначити покарання:

•

за ст.212 ч.2 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади та займатися адміністративно-господарською діяльність строком на 2;

•

за ст.366 ч.2 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади та займатися адміністративно-господарською діяльність строком на 2 роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України

шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, остаточно призначити до відбуття 3

(три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади та займатися адміністративно-господарською діяльність строком на 2 роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити

ОСОБА_2

від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

На підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 26.12.2008 року звільнити

ОСОБА_2

від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід

ОСОБА_2

. залишити попередній - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.

Арешт, накладений на майно

ІНФОРМАЦІЯ_2

, скасувати.

Стягнути з

ОСОБА_2

в доход держави судові витрати по справі за проведення судово-бухгалтерської експертизи в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 88 коп.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: