Постанова

від 05.09.2013 по справі 5020-5/007

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року Справа № 5020-5/007

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), . Капацин Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 року у справі № 5020-5/007 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Комунального закладу "Севастопольське міське бюро судово-медичної експертизи" про спонукання внести зміни до договору оренди,

УСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26.01.2010 року позов задоволено та зобов'язано Комунальний заклад "Севастопольське міське бюро судово-медичної експертизи" внести доповнення до договору оренди нерухомого майна № 1 від 09.11.2009 року, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, доповнив пункт 4.4.2 підпунктом 4.4.2.1 наступного змісту:

"п.п 4.4.2.1 Під реставрацією трупа розуміється сукупність заходів, направлених на додання гідного вигляду покійному для здійснення поховання, що включає:

- зберігання трупа в холодильній камері,

- збереження трупа (бальзамування),

- макіяж трупа,

- перукарські послуги,

- відновлення шкірних покривів трупа,

- пластика шкірних покривів трупа,

- одягання і обмивання трупа,

- реконструкція трупа.

Перелічений перелік послуг надається по волевиявленню покійного за життя, або його родичів або законних представників (ст.6 закону України "Про поховання і похоронну справу") відносно тіл померлих, що поступили Орендарю, як після проведення судово-медичного дослідження трупа Орендодавцем, так і безпосередньо від близьких, родичів, або законних представників покійного, по їх бажанню.

Зобов'язати Орендаря повідомляти замовників про перелік безкоштовних послуг, що надаються Орендодавцем відповідно до чинного законодавства".

04.06.2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про роз'яснення рішення господарського суду від 26.01.2010 року та просив роз'яснити, чи є послуги з реставрації трупа, які надає ФОП ОСОБА_4 відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 09.11.2009 року № 1 медичним обслуговуванням.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.06.2013 року (суддя Лотова Ю.В.) заяву ФОП ОСОБА_4 задоволено та роз'яснено, що послуги з реставрації трупа, які надає фізична особа - підприємець ОСОБА_4 відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 09.11.2009 року № 1 є медичним обслуговуванням.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 року (судді Сікорська Н.І., Градова О.Г., Заплава Л.М.) зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано та в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 про роз'яснення рішення господарського суду від 26.01.2010 року відмовлено.

У касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Клопотання відповідача, наведене в телеграмі, про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку неможливістю направлення представника в судове засідання не підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням повноважень касаційної інстанції неявка представників сторін не перешкоджає розгляду даного спору Вищим господарським судом України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняту в ній постанову, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду апеляційної інстанції про скасування ухвали місцевого господарського суду та про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення господарського суду обґрунтовано відсутністю правових підстав для застосування ст. 89 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

У п. 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" зазначено, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення по його роз'яснення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що питання щодо характеру послуг з реставрації трупа, які надає ФОП ОСОБА_4 відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 09.11.2009 року № 1 не було предметом судового розгляду в даній справі.

Проаналізувавши доводи заявника, зміст рішення суду першої інстанції, зважаючи на вимоги ст. 89 ГПК України, суд апеляційної інстанції мотивовано дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення господарського суду міста Севастополя від 26.01.2010 року, зміст якого викладено чітко й зрозуміло, а його резолютивна частина викладена в цілком зрозумілій формі та повністю відповідає вимогам позовної заяви (в якій позивач просив внести доповнення до договору оренди нерухомого майна № 1 від 09.11.2009 року в його редакції) та вимогам процесуального закону, оскільки у резолютивній частині рішення конкретно сформульовано відповідні умови (підпункт) договору.

За таких обставин справи, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та відмову у задоволенні заяви про роз'яснення рішення господарського суду від 26.01.2010 року.

Доводи, викладені у касаційній скарзі щодо неповідомлення позивача належним чином про час і місце судового засідання апеляційного суду, в якому було розглянуто апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 14.06.2013 року, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими з урахуванням такого.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 (із змінами та доповненнями) зазначено про те, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в ЄДРПУО), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За матеріалами справи ухвалу апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року про прийняття до провадження апеляційної скарги відповідача та призначення її до розгляду було направлено, зокрема, ФОП ОСОБА_4 12.07.2013 року (що підтверджуються штампом апеляційного господарського суд на зворотній стороні ухвали) за повідомленою суду адресою (АДРЕСА_1) та повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання.

Разом з тим, заяву позивача про надсилання судових повісток за адресою його представника (АДРЕСА_2) було направлено до господарського суду міста Севастополя, і одержано судом першої інстанції 16.07.2013 року (згідно з відміткою канцелярії), а тому зазначені в цій заяві відомості не могли бути відомі апеляційному господарському суду на час відправлення ухвали від 11.07.2013 року учасникам судового процесу.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків апеляційного суду.

Таким чином, оскаржена постанова апеляційного господарського суду як обґрунтована й законна підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 року - без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді І.Вовк

Н.Капацин