Ухвала

від 03.10.2013 по справі 5020-4/047

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

03 жовтня 2013 року справа № 5020-4/047 За скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 12.08.2013 на дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції у справі №5020-4/047

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон"

про стягнення 21463,08 грн., розірвання договору оренди та звільнення приміщення,

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон"

про визнання недійсними: розділів 1.1, 1.2, 3.1, 3.2, 8.7 договору оренди №75 від 03.09.2009, акту приймання передачі орендованого майна від 03.09.2009, розрахунку орендної плати від 03.09.2009, висновку про вартість майна від 12.01.2008; а також про зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме: підписати угоду про зупинення дії договору оренди №75-09 від 03.09.2009 з 01.12.2009 по 02.03.2010, підписати угоду про зміну цільового призначення згідно з Рішенням міської комісії з оренди комунального майна від 02.03.2010 та розрахунок орендної плати за новим цільовим призначенням та зобов'язання відповідача передати об'єкт оренди

Суддя Погребняк О.С.

Представники:

Скаржник (ФОП ОСОБА_1): ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_1 від 07.05.1998;

Орган виконання судових рішень (ВДВС Бахчисарайського РУЮ в АР Крим) - не з'явився.

Стягувач (Фонд комунального майна): не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 03.06.2010 первісний позов ФКМ СМР задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ФКМ СМР 2087,45 грн. заборгованості по орендній платі, 55,94 грн. пені, 77,69 грн. - 30 % річних та 2000,00 грн. штрафу - всього 4221,08 грн., 214,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано ФКМ СМР підписати з ФОП ОСОБА_1 угоду про внесення змін в договір оренди нерухомого майна № 75-09 від 03.09.2009 про зміну цільового призначення об`єкту оренди та перерахунок орендної плати виходячи з нового цільового призначення об`єкту оренди, у відповідності з рішенням міської комісії по оренді комунального майна від 02.03.2010, стягнуто з ФКМ СМР на користь ФОП ОСОБА_1 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині зустрічного позову було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2010 рішення Господарського суду міста Севастополя від 03.06.2010 скасовано в частині відмови ФКМ СМР у задоволені позовних вимог про розірвання договору оренди та звільнення об'єкту оренди та в частині зобов'язання Фонду підписати з СПД ОСОБА_1 угоду про внесення змін в договір оренди нерухомого майна № 75-09 від 03.09.2009 про зміну цільового призначення об'єкту оренди та перерахунок орендної плати, виходячи з нового цільового призначення об'єкту оренди, у відповідності з рішенням міської комісії по оренді комунального майна від 02.03.2010 і в цій частині позов ФКМ СМР задоволено, розірвано договір оренди вбудованих нежитлових приміщень № 75-09 від 03.09.2009 між СПД ОСОБА_1 та ФКМ СМР, зобов'язано СПД ОСОБА_1 звільнити орендоване майно і повернути його за актом прийому-передачі орендодавцю, в частині стягнення 4221,08 грн. рішення суду залишено без змін. У задоволені зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено. В частині стягнення з СПД ОСОБА_1 на користь ФКС СМР державного мита 214,83 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2010 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2010 було залишено без змін.

У порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України Господарським судом міста Севастополя 25.08.2010, 28.11.2011 були видані накази на примусове виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду.

09.09.2013 ФОП ОСОБА_1 (далі - Скаржник) звернулася до господарського суду міста Севастополя зі скаргою на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції (далі - орган виконання судових рішень), в якій вказує на те, що органом виконання судових рішень не був проведений перерахунок заборгованості боржника згідно з представленими ним документами (вх. 09.09.2013 №10153/13).

У зв'язку з чим скаржник просить суд зобов'язати орган виконання судових рішень перерахувати його заборгованість перед Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, приймаючи до уваги фінансово-господарські документи боржника.

Ухвалою від 09.09.2013 скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 09.09.2013 на дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції було прийнято судом до розгляду в межах провадження у справі № 5020-4/047.

У судовому засіданні 03.10.2013 представник скаржника виклав зміст скарги, просив її задовольнити з підстав, вказаних в ній.

Розглянувши скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби, вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши обставини справи, суд вважає відсутніми підстави для задоволення скарги виходячи з наступного.

Як вже було зазначено, 25.08.2010 на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 03.06.2010, постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2010, що набрала законної сили 05.08.2010 стягувачу (Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради) було видано наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради 2087,45 грн. заборгованості по орендній платі, 55,94 грн. пені, 77,69 грн. - 30 % річних та 2000,00 грн. штрафу - всього 4221,08 грн.,

Наказ дійсний для пред'явлення до виконання державному виконавцю в строк до 06.08.2013.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

З даною конституційною нормою узгоджується частина 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій України і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим ВП №34532719 від 03.10.2012 на підставі статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 4221,08 грн. та запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду в 7-денний строк (том 4 а.с.22).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено судом, 23.08.2013 скаржник звернувся до органу виконання судових рішень з заявою про перерахунок заборгованості скаржника перед стягувачем відповідно до представлених фінансово-господарських документів про погашення заборгованості, а саме банківські виписки про проведення платежів за оренду майна за період з вересня 2009 року по серпень 2011 року, розрахунок орендної плати від 23.06.2010 за договором оренди №75-09 від 03.09.2009 та протокол від 23.06.2010 узгодження змін до договору оренди №75-09 від 03.09.2009 (т.4, арк.с. 67-72).

Листом ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 28.08.2013 №4853/0321 скаржникові була надана відповідь про те, що заборгованість за наказом №5020-4/047 від 25.08.2010 Господарського суду міста Севастополя склала 2671,91 грн. Підставою для закінчення виконавчого провадження та скасування заходів примусового виконання є повне фактичне погашення суми заборгованості, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом .

Судом встановлено, що доказів виконання в повному обсязі рішення суду по справі №5020-4/047 боржником не представлено.

Так, боржник просить зобов'язати орган виконання судових рішень зробити перерахунок заборгованості за орендною платою боржника перед стягувачем, що вже було предметом розгляду суду та з приводу чого винесено рішення суду у справі №5020-4/047. В той же час, орган виконання судових рішень зобов'язаний лише виконувати таке рішення та не наділений правом будь-яким чином змінювати рішення суду, зокрема шляхом встановлення іншої суми заборгованості, ніж та, яка зазначена у відповідному судовому рішенні та наказі суду.

Порядок проведення примусового виконання рішень, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», не передбачає обов`язкового здійснення звірки взаємних розрахунків між стягувачем та боржником, а також здійснення перерахунку заборгованості боржника у випадку надання останнім документального підтвердження здійснених платежів.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

У задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 09.09.2013 на дії Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим відмовити.

Суддя О.С. Погребняк