Ухвала

від 15.01.2009 по справі 10-10/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    А П Е Л Я Ц І Й Н И Й      С У Д     

З А К А Р П А Т С Ь К О Ї      О Б

Л А С Т І

        У    Х    

В     А     Л    

А

        І м е н е м   У к р а ї н и

15.01.09                                                                                        

м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів

Гошовського Г.М. (головуючий), Лізанця П.М., Мишинчук Н.С., з участю прокурора

- Тацюна С.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою

ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, в якому помічник

прокурора Міжгірського району, який брав участь у його розгляді судом першої

інстанції, подав апеляцію на постанову судді Міжгірського районного суду від

08.12.08.

    Цією постановою (далі - постанова судді)

задоволено скаргу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, з вищою освітою,

одруженого, непрацюючого, інваліда 3 групи, несудимого,  скасовано постанову слідчого СВ Міжгірського

РВ ГУМВС України в Закарпатській області від 20.11.08 про порушення

кримінальної справи за фактом привласнення та розтрати майна службовими особами

приватного підприємства «Росичі» (далі - підприємство), за ознаками злочину,

передбаченого ч.2 ст.191 КК України, і відмовлено в порушенні кримінальної

справи за відсутністю таких ознак.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи

протиправні дії полягали в тому, що директор підприємства ОСОБА_1 19 і

24.09.08. завіз додому і привласнив належні підприємству 20 м3 дров вартістю

3.000 грн., які перебували в його віданні, а також, перебуваючи з 24.04 по

19.05.08 на лікуванні в санаторії «Перлина Карпат», отримав за цей період

заробітну плату, яку обернув на свою користь.

У скарзі на цю постанову ОСОБА_1 зазначає, що в

матеріалах кримінальної справи немає доказів привласнення ним дров. Що

стосується періоду з 24.04 по 19.05.08, то до обіду він приймав процедури в

санаторії, а після обіду перебував на робочому місці і виконував свої обов'язки

за посадою.

Постанова судді мотивована тим, що заява про діяння

ОСОБА_1, подана до органу міліції співзасновником підприємства ОСОБА_2, не

перевірена, а матеріали, на підставі яких винесено постанову про порушення

кримінальної справи, подані, до того ж, суду неописаними, непрошитими та

непронумерованими, не містять достатніх даних про наявність ознак злочину.

Апелянт просить постанову судді скасувати, а провадження

за скаргою повернути на новий розгляд. Зазначає, що суддя на порушення вимог

ст. 236-8 КПК України дав  оцінку

доказам, здобутим під час перевірки заяви ОСОБА_2, а тому його постанова є

незаконною.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора на

підтримання апеляції, перевіривши надані суду матеріали, на підставі яких

винесено постанову про порушення кримінальної справи,  обговоривши доводи сторін, апеляційний суд

вважає, що апеляція  підлягає до

задоволення з таких підстав.

Згідно ч.15 ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на

постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і

підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних,

які стали підставою для цього, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати

ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як видно з матеріалів, на підставі яких було прийнято

рішення про порушення справи, на думку слідчого заява співзасновника

підприємства ОСОБА_2 про вчинення злочину (а.с.11) є належним для прийняття

такого рішення приводом, а одержані під час перевірки цієї заяви дані про привласнення

ОСОБА_1 оплачених підприємством дров та одержання ним заробітної плати за час

перебування на лікуванні в санаторії - достатніми для цього підставами, які

вказують на наявність у діях службових осіб підприємства ознак злочину,

передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.

В обгрунтування своїх тверджень про те, що заява ОСОБА_2

не перевірена, а матеріали, на підставі яких винесено постанову про порушення

кримінальної справи, не містять достатніх даних про наявність ознак злочину,

суддя в постанові послався на спір між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з приводу

господарської діяльності підприємства, непереконливість даних, що містяться в

протоколі огляду місця події, товаро-транспортних накладних, записці лісничого,

та інших матеріалах перевірки, поданих суду, як доказів, і одночасно визнав

заяву ОСОБА_2 надуманою, тобто вдався до оцінки 

доказів і вирішив питання, зокрема, про відсутність в діяннях службових

осіб підприємства ознак злочину, які, згідно ст. 324 КПК України, вирішуються

при постановленні вироку.

Тому апеляційний суд вважає, що постанова судді підлягає

скасуванню, а провадження за скаргою - направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді провадження за скаргою ОСОБА_1 суду

першої інстанції необхідно з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України належним

чином перевірити наявність приводів і підстав для порушення кримінальної

справи, законність джерел їх отримання, доводи скарги і в залежності від

встановленого прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

                                          У   Х  

В   А   Л  

И   В   :

апеляцію 

помічника прокурора Міжгірського району задовольнити, постанову  судді Міжгірського районного суду від

08.12.08, якою скасовано постанову слідчого СВ Міжгірського РВ ГУМВС України в

Закарпатській області від 20.11.08 про порушення кримінальної справи за фактом

привласнення і розтрати майна службовими особами приватного підприємства

«Росичі»  за ознаками злочину, передбаченого

ч.2 ст. 191 КК України, та відмовлено в порушенні щодо них кримінальної справи

за заявою ОСОБА_2 за відсутністю ознак цього злочину, скасувати, провадження  за скаргою ОСОБА_1 повернути до того ж суду

на новий розгляд .

Судді

: