Рішення

від 05.09.2006 по справі 14/378

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/378

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

05.09.2006р.                                                                                Справа №14/378

за позовом  Управління Пенсійного Фонду України в м. Миргороді, вул.Гоголя, 107, м. Миргород, Полтавська область,37600

до  Малого приватного підприємства "Оксана - М", вул.Гоголя, 114, м. Миргород, Полтавська область,37600

про  стягнення 2828,62 грн.

                                                                      Суддя  Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача:  Гончаренко Я.М., дор. №773/16-06 від 14.02.2006р.

від відповідача:  Марченко С.М., дор. №1 від 01.08.2006р.;    Харко Є.М., дов. №77 від 01.08.2006р.

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення 2828 грн.62 коп. заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період із 01.07.2004 р. по 01.12.2004 року.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 31.08.2006р. для надання можливості сторонам подати додаткові документи, на які вони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні 31.08.2006р. сторони по справі заявили клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку статті 69(4) ГПК України.

Суд клопотання прийняв і задовольнив.

Відповідач у відзиві на позов, а його представники в судових засіданнях, проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що з згідно зі  статтями 14,15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.08.2003 р. №1058 Мале приватне підприємство «Оксана-М», м. Миргород (далі – відповідач) є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Порядок нарахування, обчислення, сплати страхових внесків передбачено статтями 19, 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.08.2003 року № 1058 (далі-Закон України № 1058), розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі-Інструкція).

Розмір страхових внесків встановлений у статті 8 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування “ від 26.06.1997 р. №400 та у розділі 4 Інструкції і складає 32%  від фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі оплати, які підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону №1058 страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Частиною 12 статті 20,  частиною 1,  пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану страхувальника.

У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та /або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону №1058 (протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця), в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються прострочено заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум – у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум – у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум – у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно несплачених ( не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахованих за кожен день простроченого платежу.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Миргороді було проведено планову перевірку відповідача, на підставі якої винесено акт №8 від 25.01.2005р., з якого вбачається, що відповідач за період із липня 2004р. по грудень 2004р. нарахував заробітну плату в сумі 83831,01 грн., а фактично сплатив внески до Пенсійного Фонду України з суми 76217,01 грн., тобто із фонду заробітної плати в сумі 7614,00 грн. страхових внесків сплачено не було. В зв'язку з вищенаведеним  у відповідача виникла заборгованість по вказаним внескам, яка станом на 01.06.2006р. складає 2440,01 грн.

Рішенням №23 від 24.01.2005р. до відповідача було застосовано фінансову санкцію у сумі                     388,6 грн.

Викладені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довідки №796/10/15-005 від 01.09.2006р., виданої Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією відповідач – МПП «Оксана – М» код 24385795 у 2004-2005 роках знаходилось на спрощеній системі оподаткування та сплачувало єдиний податок за ставкою 10%.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»  спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:

фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Пунктом 6 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником такого виду збору (обов'язкового платежу) як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

 Стаття 1 Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року» від 26.03.2006р. №3583-ІV передбачає, що суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку із застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року N 2285-IV, не вважати заборгованістю.

Статтею 2 вищезгаданого Закону встановлено, що донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року, не застосовуються.

Відповідно до пунктів 1-2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила  зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем  у відповідності до вимог статті 614 ЦК України,  статей 32-34, 36  ГПК України надано належні докази про відсутність його вини /у матеріалах справи/.

Позивач у відповідності до статей 32-34,36  ГПК України не надав належних   доказів,             не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.          

Враховуючи викладене, матеріали справи та керуючись ст.ст 32-34,36, 43,44-45, 49, 69(4),77,82-85  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові повністю.

          СУДДЯ                                                                      Іваницький О.Т.