Рішення

від 16.03.2009 по справі 46/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2009 р.   Справа 46/26

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассер”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Мяу-Гау”  

простягнення 1 321,94 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивача  Танасюк Л.В. —представник за довіреністю від 12.03.2009 р. № 12  

від відповідача не з'явився    

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассер” заявлено до суду позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мяу-Гау” 1 321,94 грн. заборгованості за товар, переданий в рамках договору № 147 від 06.06.2007 р.     

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/26 від 13.02.2009 р., яку призначено до розгляду на 16.03.2009 р.  

У судове засідання, що відбулося 16.03.2009 р., відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвал суду у справі № 46/26 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

У ході розгляду спору по суті представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассер” підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заявлену до стягнення суму боргу. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 147 від 06.06.2007 р. своєчасно та у повному обсязі, однак відповідач за отриманий товар розрахувався частково, не оплативши його вартість, чим порушив умови угоди.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір, видаткові накладні та генеральну довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, якими стверджується отримання товару , банківські виписки, докази надсилання відповідачеві вимоги про сплату боргу та акту звірки.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

06.03.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассер” в якості покупця та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мяу-Гау” в якості покупця укладено договір № 147, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язується постачати покупцю товар, а покупець (відповідач) зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.  

Виходячи з положень п. 1.2 вказаної угоди асортимент, кількість та ціна товару зазначаються  в накладних, які є невід'ємною часиною договору.

Згідно з п. 5.1 та п. 5.2 договору відпуск товару здійснюється на підставі накладних, а перехід права власності відбувається в момент отримання товару на складі покупця.  

У відповідності з п. 6.1- 6.3 договору покупець оплачує товар через 20 днів після його  отримання шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок покупця.  

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав взяті на себе договором від 06.03.2007 р. зобов'язання, а саме: поставив товар загальною вартістю 1 699,07 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-00000686 від 12.06.2007 р. на суму 908,59 грн., № РН-00000700 від 19.06.2007 р. на суму 231,50 грн., № РН-00000745 від 26.06.2007 р. на суму 416,76 грн., № РН-00000763 від 03.07.2007 р. на суму 142,22 грн.

В свою чергу відповідач прийняв товар, що стверджується відповідним штампом підприємства та підписом уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Мяу-Гау” на вищевказаних видаткових накладних згідно з генеральною довіреністю, виданою в порядку п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99.

За твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, станом на час його звернення до суду, відповідач не оплатив вартість отриманого товару у сумі 1 321,94 грн.

Як слідкує з виписки з особового рахунку позивача, 12.09.2007 р. відповідач перерахував 231,50 грн. за накладною від 19.06.2007 р., а також 142,22 грн. 03.10.2007 р. за накладною від 03.07.2007 р. Відповідно до проведеного судом розрахунку з наданих до матеріалів справи доказів борг відповідача становить 1 325,35 грн.   

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз умов договору № 147 від 06.06.2007 р. дає право стверджувати, що укладений правочин в межах відносин позивача (постачальника) та відповідача (покупця) являє собою договір поставки, оскільки за його умовами відповідач зобов'язався приймати у власність та оплачувати належний позивачеві та поставлений ним товар.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, позовні вимоги в цій частині не оспорив.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, вимоги чинного законодавства та умови угоди сторін, позовні вимоги про стягнення основного боргу за договором купівлі-продажу № 147 від 06.06.2007 р. в сумі 1 321,94 грн. підлягають повному задоволенню в межах розрахунку позивача.  

Виходячи зі змісту норм ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мяу-Гау” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 13/135, ідентифікаційний код 34002461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассер” (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-а, ідентифікаційний код 32670682, адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, к. 8) 1 321 (одну тисячу триста двадцять оду) грн. 94 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   його прийняття.

Суддя                                                                                                    С.В. Шабунін

Справа №  46/26

16.03.09