Вирок

від 22.12.2008 по справі 1-127/08

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО                                                                    Справа № 1 - 127/08

Категорія : Злочини проти життя і здоров'я особи

Умисне тяжке тілесне ушкодження - 5

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

В  И  Р 

О  К

І  М  Е 

Н  Е  М     

У  К  Р 

А  Ї  Н  И

22

грудня 2008 року                           Любомльський районний суд Волинської

області в складі головуючого судді Чишія С.С.

при секретарі Семенюк К.М.,

з участю прокурора Лебедюка В.С.,

                     потерпілого ОСОБА_2,                      

підсудної ОСОБА_1,

                     представника цивільного позивача

ОСОБА_3,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальну справу про

обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки та

жительки сАДРЕСА_1, українки, громадянки України, середньої освіти, одруженої,

пенсіонера-інваліда 3 групи, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

в  с 

т  а  н 

о  в  и 

в  :

ОСОБА_1 15 вересня 2008 року біля 17 години 30 хвилин у власному будинку в

АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки на ґрунті

особистих неприязних відносин умисно нанесла удар ножем в спину своєму чоловіку

ОСОБА_2, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим

обвинуваченням визнала повністю і показала, що під час спільного вживання

спиртних напоїв у власному будинку почалась сварка з чоловіком, який став

наносити їй побої, ударяючи головою об стіну. Поруч лежав кухонний ніж, яким

різала хліб. Була дуже схвильована поведінкою чоловіка і ображена на нього,

тому взяла ножа і штрикнула ним в лопатку чоловіка. Наміру вбивати не мала,

хотіла лише налякати.

Підсудна в судовому засіданні заявила, що не оспорює і визнає доведеними

спосіб, час, місце та мотив учинення нею злочину. Її показання відповідають

фактичним обставинам справи та інкримінованому їй обвинуваченню. Підсудна також

визнала заявлений до неї прокурором цивільний позов про стягнення витрат

лікарні на стаціонарне лікування потерпілого.

За таких обставин суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.299, ст.3011

КПК України і вважає, що повністю доведено вину ОСОБА_1 в умисному заподіянні

ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1

ст.121 КК України.

Обираючи міру покарання підсудній, суд враховує характер і тяжкість

вчиненого нею злочину, особу підсудної, яка позитивно характеризується по місцю

проживання, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що підсудна вперше притягується

до кримінальної відповідальності і щиро кається у вчиненому, активно сприяла

розкриттю злочину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є інвалідом 3

групи.

До обтяжуючих обставин суд відносить учинення злочину у стані алкогольного

сп'яніння.

Водночас суд приймає до уваги позицію прокурора і потерпілого, які просять

засудити ОСОБА_1 з випробуванням.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудній слід

призначити в межах закону, за яким вона притягується до кримінальної

відповідальності, у вигляді позбавлення волі.

Оскільки підсудна вперше засуджується до позбавлення волі, а за обставинами

справи суд приходить до висновку, що її виправлення й перевиховання можливе без

ізоляції від суспільства, від відбування покарання ОСОБА_1 слід звільнити з

випробуванням та покладенням встановлених обов'язків.

Речові докази згідно зі ст.81 КПК України слід знищити.

            На підставі ст.93 КПК України з

врахуванням матеріального становища підсудної судові витрати на проведення

експертиз слід віднести на рахунок держави.

            На підставі ст.1206 ЦК України

підлягає задоволенню цивільний позов прокурора про стягнення з підсудної витрат

закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, 

суд

п  р 

и  с  у 

д  и  в  :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК

України, і за цим законом призначити їй покарання у вигляді 5(п'яти) років

позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування

призначеного покарання, якщо вона протягом 2 років не вчинить нового злочину і

повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

роботи, навчання, періодично з'являтиметься в ці органи для реєстрації.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Любомльської центральної районної лікарні

758(сімсот п'ятдесят вісім) гривень витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 на

розрахунковий рахунок 35415003002076 в ГУДКУ у Волинській області(МФО 803014,

код ЄДРПОУ 01982821).

Речові докази - кухонного ножа та пляшку ємністю 0,5 л, які зберігаються в

камері речових доказів Любомльського РВ УМВС, - знищити.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу

залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області

на протязі 15 діб із часу його проголошення через Любомльський районний суд.

Головуючий

: суддя                                                                     

                                                 С.С.Чишій