Постанова

від 29.05.2009 по справі 2-а-2638/09

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 2-а- 2638/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАІНИ

20 травня

2009 року

м.  Суми

Зарічний

районний суд м. Суми в складі:

головуючого -

судді Шелєхової Г.В.

при секретарі

- Коваленко І.І.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за

адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в

Зарічному районі м. Суми про зобов'язання нарахувати щомісячну державну

соціальну допомогу як дитині війни, -

                      ВСТАНОВИВ:

Позивач

свої вимоги обґрунтовує тим, що належить до соціальної категорії «Дитина війни»

і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з

01.01.2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від

мінімального розміру пенсії за віком. Законами України «Про Державний бюджет на

2006 рік» та «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» була зупинена. Однак рішенням Конституційного Суду

України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 року окремі положення Закону України «Про

державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону

України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких, повинна бути

нарахована соціальна допомога, визнані такими, що не відповідають Конституції

України та є неконституційними. Проте, відповідач не здійснив нарахування та

виплату зазначеного підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому Законом

України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того посилається на те, що

про порушення своїх прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених

подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом

України 09.07.2007 року. Просить відновити пропущений строк для звернення до

суду. Зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену  як дитині війни щомісячну державну соціальну

допомогу за 2007-2008 роки в сумі 2762 грн. 50 коп.

В судове засідання сторони не

з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від

позивача надійшла заява в якій вона позовні вимоги підтримала та просить справу

розглянути в її відсутність.   

Від відповідача надійшли заперечення на позов, в яких він просить суд з

задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що

рішенням Конституційного суду України у справі № 6-рп\2007 року від 09 липня

2007 року було вирішено питання неконституційності положень певного закону, а

саме Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», тому дія цього

рішення розповсюджується лише на період з 09 липня 2007 року. Оскільки у 2007

році Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не було

встановлено механізм фінансування таких виплат та питання щодо такого

підвищення в законодавчому порядку було не врегульовано, управління не мало

підстав для їх проведення. Крім того жодним із чинних у 2006-2007 р.р. законів

про пенсійне забезпечення не були встановлені відповідний механізм та умови

призначення підвищення «дітям війни» пенсії або щомісячного грошового

утримання. Також, відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову через

пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом,

визначеного ст. 99 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи,

вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач має

статус «Дитини війни» відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни», що підтверджується копією його пенсійного посвідчення на а. с.7.

Відповідно до ст. 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне

грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість

пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних

гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного

бюджету України.

Стосовно позовних вимог щодо

здійснення доплати позивачу до пенсії за 2007-2008 роки, суд вважає, що вони

підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону

України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було

зупинено.

Рішенням Конституційного Суду

України від 09 липня 2007 року № б-рп/2007 (справа про соціальні гарантії

громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є

неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про

Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України

у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при

розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникла внаслідок дії

положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152

Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що

визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним

Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 152

Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України управління

Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми повинно було нараховувати

та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. б Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення

Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті

71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ця норма втратила

чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав

діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу відповідні

доплати.

У 2007 році позивач не отримував

зазначеного підвищення до пенсії. З урахуванням вищевикладеного і відповідно до

ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» позивачу слід

нарахувати та виплатити за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року

підвищення до пенсії виходячи з мінімальної пенсії за віком: липень (4,06+406)

х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.; серпень (4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02

грн.; вересень (4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.; жовтень (4,11+411) х

30%=415,11 х: 30%=124,53 грн.; листопад (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53

грн.; грудень (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53 грн.; всього 742.65 грн.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону

України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на

яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання

чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується

підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто розмірі

10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ветеранам

війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного

довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується

замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться

за їх вибором згідно з одним із законів. З 01.01.2008 року позивачу було

нараховане та виплачувалось зазначене підвищення відповідно до встановленого

розміру, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в

Зарічному районі м. Суми.

Рішенням Конституційного Суду

України від 22.05.2008 року за № 10-рп\2008 року, у справі за конституційними

поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України

(конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66

розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на

2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101

народних депутатів України щодо відповідності Конституції України

(конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2

Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про знесення змін

до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону

про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції

України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про

Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України».

Рішення Конституційного Суду України

у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при

розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, як: виникли внаслідок дії

положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.

Таким чином, на підставі рішення

Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152

Конституції України управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.

Суми з 22.05.2008 року повинно було діяти у відповідності з приписами діючої

норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та

здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної

пенсії за віком.

З 01.01.2008 року позивач отримував

підвищення до пенсії в розмірі 47 грн. 00 коп., з 01.04.2008р. - 48 грн. 10

коп., з 01.07.2008р. - 48 грн. 20 коп., з 01.10.2008р. -49 грн. 80 коп.  Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний

бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України» в 2008 році з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008  року позивачу слід нарахувати такі суми

доплати до пенсії: травень 481х30%=144,3 грн.; червень 481x30%= 144,3 грн.;

липень 482х30%=144,6 грн.; серпень 482х30%=144,6 грн.; вересень 482x30%= 144,6

грн.; жовтень 498х30%=149,4 грн.; листопад 498х30%=149,4 грн.; грудень

498х30%=149,4 грн.; всього: 1170, 60 грн. З урахуванням отриманих сум підвищення

до пенсії за вказаний період, позивачу слід донарахувати і виплатити 780 грн.

40 коп.

Посилання відповідача на те, що з

22.05.2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року

визначені інші розміри надбавки до пенсії особам, які мають статус «Дитина

війни», суд не може прийняти до уваги, оскільки усі підзаконні

нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України та Законам

України, а в разі їх невідповідності Законам чи Конституції мають

застосовувалися відповідні положення закріплені в Законі.

Також суд зважає за необхідне

зауважити, що Конституцією України закріплено, що в України визнається і діє

принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та

інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і

повинні відповідати їй (ст. 8).

Принцип верховенства права

передбачає, що усі підзаконні нормативно правові акти мають відповідати за

своїм змістом Конституції України та Законом України.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до

ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач,

здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.41 розділу

2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до

деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з

діючими нормами зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення

доплати до пенсії у розмір: 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року

по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Відповідне до ст. 64 Конституції

України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути

обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.   

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 8 КАС

України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і

громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Забороняється відмова з розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів

неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює

спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в

частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат

особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не

здійснення або відмови з задоволенні позову.

Щодо розрахункової величини

мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії

дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Сторонами по справі не заперечується

той факт, що позивач відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 %

мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір

мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.

28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,

іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював

інший розмір, немає.

Доводи відповідача про відсутність

механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Пенсійний фонд України діє на

підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента

України від 01.03.2002 року за № 121/2001 та здійснює свої повноваження на

підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його

територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії

приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем

проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по

нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного

фонду України в Зарічному районі м. Суми, за місцем проживання позивача.

Крім того, суд зважає безпідставним

посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної

доплати до пенсії.

Ст. 22 Конституції України

визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава

взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх

конституційних прав.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції

України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на.

забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний

захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян,

які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30 %

доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції

України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої

повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про

Пенсійний фонду України Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої

влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладене

обов'язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати;

забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України з районах,

містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду

України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у

районах, містах і районах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими

відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим,

областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють

систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення

призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та

виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний

захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе

обов'язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання

цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України,

який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони

не вчинили жодної дії для нарахування 

цих коштів та їх виплати, суд зважає, що вони не виконали своїх

повноважень без поважних причин.

Виходячи з системного аналізу

приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає

безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування

правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Крім того відповідачем в порушення

ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення

будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо

нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної

пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у

відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення

виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади

свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат,

гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в

задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Суд також відхиляє заяву відповідача

про наявність підстав для відмови з задоволенні позову через пропущення

позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, через наступне.

Порушення прав позивача, за захистом

яких він звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і

припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України «Про

соціальний захист дітей війни». Таким чином суд, не вбачає пропущення позивачем

строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до

пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З огляду на встановлені факти та

положення законів суд вважає, що права позивача порушені, а тому позовні вимоги

підлягають задоволенню та необхідно зобов'язати управління Пенсійного фонду

України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії позивачу з

підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1

ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня

2007 року в розмірі 742 гривні 65 коп. та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по

31 грудня 2008  року в розмірі 780

гривень 40 коп.

Більш того, виходячи зі змісту

позову та для повного захисту прав позивача, суд зважає за необхідне, на

підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати

протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду Україна в Зарічному

районі м. Суми, по невиконанню приписів статті 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» з 09 липня 2007 року, яка призвела до порушення прав

позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.

Керуючись ст. ст. 64, 124, 152

Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей

війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № б-рп/2007

(Справа про соціальні гарантій громадян), Рішенням Конституційного Суду України

від 22.05.2008 року за № 10-рп\2008 року, ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 159, 160-163

КАС України, суд, -

П

О С Т А Н О В И В:

Позов

задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність

управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми.

Зобов'язати управління Пенсійного

фонду України в Зарічному районі м, Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з

підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленому ч. 1

ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня

2007 року в розмірі 742 гривні 65 коп. та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по

31 грудня 2008  року в розмірі 780

гривень 40 коп.

В іншій

частині позовних вимог  відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного

адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в

десятиденний строк з дня її складання в повному обсязі заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про

апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк,

постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя