Постанова

від 29.10.2009 по справі 2-а-2638/09

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-а-2638/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 року м.Балак лія

Балаклійський районний суд Харківської області у ск ладі:

головуючого судді Гуцал Л. В.,

при секретарі Матюшенко І.А .,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсі йного фонду України у Балакл ійському районі Харківської області про зобов' язання в чинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суд у з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фо нду України в Балаклійському районі Харківської області, в якому просить поновити про пущений строк для звернення до суду за захистом порушени х прав за період з 01.01.2006 року по 31 .12.2007 року; зобов'язати відповід ача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп.

В обґрунтування своїх поз овних вимог зазначила, що вон а належить до соціальної кат егорії "Дитина війни" та відп овідно до статті 6 Закону Укра їни "Про соціальний захист ді тей війни" з 01 січня 2006 року по 31 г рудня 2007 року має право на отри мання щомісячної державної с оціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру п енсії за віком. Відповідач вс упереч Рішення Конституційн ого Суду України №6-рп/2007 від 09 ли пня 2007 року, яким були визнані н еконституційними окремі пол оження Закону України "Про де ржавний бюджет України на 2007 р ік", в тому числі й щодо зупине ння статті 6 Закону України "Пр о соціальний захист дітей ві йни", не здійснив нарахування та виплату відповідної соці альної допомоги в належному розмірі.

В судове засідання ОСОБА _1 не з"явилась, але надала пи сьмову заяву за змістом якої позовні вимоги підтримала т а просила розглянути справу у її відсутність.

Відповідач свого представ ника для участі в справі не на правив, надав письмові запер ечення на позов, в яких просит ь суд в задоволенні позову ві дмовити і справу розглянути у відсутність представника П енсійного фонду.

В обґрунтування своїх дово дів зазначив, що рішення Конс титуційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувал ось лише Закону України "Про Д ержавний бюджет України на 2007 рік", рішень щодо неконституц ійності Закону України "Про Д ержавний бюджет України на 2006 рік" Конституційним Судом Ук раїни не приймалось. Таким чи ном, на думку відповідача ріш ення Конституційного Суду Ук раїни від 09 липня 2007 року зворо тньої дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не п оширюється. Що стосується 2007 р оку, то позивачка отримувала підвищення до пенсії, передб ачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війн и" щомісячно на підставі ст. 111 З акону України "Про державний бюджет на 207 рік", як така що є ін валідом другої групи. Крім то го, відповідач зазначив про н еобґрунтованість доводів по зову щодо застосування до сп ірних правовідносин ст.28 Зако ну України "Про загальнообов 'язкове державне пенсійне ст рахування", оскільки розмір м інімальної пенсії за віком, в становлений абзацом 1 частин и 1 цієї статті застосовуєтьс я виключно для визначення ро змірів пенсії, призначених з а цим Законом. Вважає свої дії правомірними через невизна ченість на законодавчому рів ні органу, на який покладено о бов'язок здійснення таких ви плат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватис я ці виплати та який розмір мі німальної пенсії за віком не обхідно застосовувати при об численні таких доплат. Також , відповідач наполягав на від мові в задоволенні позову че рез пропущення позивачем стр оку звернення до суду з адмін істративним позовом, визначе ного ст.99 КАС України.

Враховуючи наявність відп овідних заяв позивачки та ві дповідача суд вважає за можл иве розглянути справу у відс утність сторін на підставі н аявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали спра ви, суд приходить до наступно го.

Згідно із статтею 1 Закону У країни "Про соціальний захис т дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином Укр аїни та якій на час закінченн я Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було мен ше 18 років.

Позивачка ОСОБА_1 народ илась ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.5 ), ма є статус "дитини війни", є інва лідом, перебуває на обліку в у правлінні Пенсійного фонду У країни в Балаклійському райо ні Харківської області та от римує пенсію по інвалідності /пенсійне посвідчення №135166 в ід 13.01.1995 року /а.с.6/.

Враховуючи зазначений ста тус позивачка, відповідно до статті 6 Закону України "Про с оціальний захист дітей війни ", має право на отримання держ авної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімаль ної пенсії за віком.

Із заперечень відповідача встановлено, що позивачці в 2006 році не здійснювались зазн ачені виплати, а в 2007 році позив ачка отримувала підвищення д о пенсії, передбачене ст.6 Зако ну України "Про соціальний за хист дітей війни" щомісячно н а підставі ст. 111 Закону Україн и "Про державний бюджет на 2007 рі к", як така що є інвалідом.

Виходячи із встановлених о бставин справи та досліджени х доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про ча сткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Зако ну України "Про соціальний за хист дітей війни", дітям війни пенсії, або щомісячне довічн е грошове утримання чи держа вна соціальна допомога, що ви плачується замість пенсії, п ідвищується на 30 відсотків м інімальної пенсії за віком.

Згідно зі статті 7 Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забез печення державних соціальни х гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рах унок коштів Державного бюдже ту України.

Законом України "Про Держа вний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 ро ку дію статті 6 зазначеного За кону на 2006 рік зупинено.

Законом України "Про внесе ння змін до Закону України "Пр о Державний бюджет на 2006 рік" ві д 19.01.2006 року, який набрав чиннос ті 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України "Про Державний бюдже т на 2006 рік" було внесено зміни , якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ста ттею 6 Закону України "Про соці альний захист дітей війни" у 20 06 році запроваджуються поета пно, за результатами виконан ня бюджету у першому піврічч і, у порядку, визначеному Кабі нетом Міністрів України за п огодженням з Комітетом Верхо вної Ради України з питань бю джету.

Проте, у 2006 році пільги, встан овлені статтею 6 Закону Украї ни "Про соціальний захист діт ей війни", запроваджені не бу ли.

Закони України "Про Державн ий бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про внесення змін до Закон у України "Про Державний бюдж ет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконс титуційними не визнані та ді яли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до в ищезазначених Законів, у від повідача не було підстав нар аховувати та сплачувати пози вачці доплату до пенсії, пере дбачену статтею 6 Закону Укра їни "Про соціальний захист ді тей війни", оскільки до 15.03.2006 рок у дію зазначеної норми було з упинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені .

Крім того, надаючи перевагу Законам України "Про Державн ий бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про внесення змін до Закон у України "Про Державний бюдж ет на 2006 рік" від 19.01.2006 року, суд ви ходить з того, що закони є акта ми єдиного органу законодавч ої влади - Верховної Ради Укра їни. Конституція України не в становлює пріоритету в засто суванні того чи іншого закон у, в тому числі залежно від пре дмета правового регулювання . Немає такого закону України , який би регулював питання по долання колізії норм законів , що мають однакову юридичну с илу.

Конституційний Суд Україн и у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (спра ва про набуття чинності Конс титуцією) зазначив: "Конкретн а сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопредметними норм ативними правовими актами од накової сили, які за змістом с уперечать один одному. Звича йною є практика, коли наступн ий у часі акт містить пряме за стереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акт а, якщо інше не передбачено са мим цим актом, автоматично ск асовується однопредметний а кт, який діяв у часі раніше".

Виходячи із системного ана лізу наведених норм законода вства, суд не знаходить підст ав для задоволення позовних вимог позивачки, які стосуют ься виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року діяв у відпов ідності з діючим законодавст вом та не мав підстав здійсню вати позивачці щомісячні доп лати до пенсії, оскільки до 15.03. 2006 року дія статті 6 Закону Укра їни "Про соціальний захист ді тей війни" була зупинена, а з 15.0 3.2006 року здійснення доплат, виз начено у інший спосіб, тобто п оставлено в залежність від в иконання у другому півріччі 2006 року Закону України "Про Дер жавний бюджет на 2006 рік".

Стосовно позовних вимог що до здійснення позивачці підв ищення до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаюч ими задоволенню, з таких підс тав.

Відповідно до п.12 статті 71 За кону України "Про Державний б юджет України на 2007 рік" дію ста тті 6 Закону України "Про соці альний захист дітей війни" зу пинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 у справі за конституцій ним поданням 46 народних депут атів України щодо відповідно сті Конституції України (кон ституційності) положень стат ей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, части ни першої статті 66, пунктів 7, 9, 12 , 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 9 8, 101, 103, 111 Закону України "Про Держ авний бюджет України на 2007 рік " (справа про соціальні гарант ії громадян) визнано такими, щ о не відповідає Конституції України (є не конституційним и) положення п. 12 статті 71 Закон у України "Про Державний бюдж ет на 2007 рік", яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про с оціальний захист дітей війни ", з урахуванням статті 111 цього Закону.

Пунктом 5 зазначеного Ріше ння Конституційного суду Укр аїни визначено, що рішення ма є преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у з в'язку з правовідносинами, як і виникли внаслідок дії поло жень статей зазначених закон ів, що визнані неконституцій ними. Рішення Конституційног о суду України є обов'язковим до виконання на території Ук раїни, остаточним і не може бу ти оскаржене.

Відповідно до ч.2 статті 152 Ко нституції України закони, ін ші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конс титуційними, втрачають чинні сть з дня ухвалення Конститу ційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріалами справи встан овлено, що з 01.01.2007 року мало місц е підвищення до пенсії ОСО БА_1 в таких розмірах: з 01.01.2007 року по 01.04.2007 року - по 19 грн., з 01.04.2007 р оку по 01.10.2007 року по 20, 30 грн., з 01.10.2007 р оку по 31.12.2007 року в сумі 20.55 грн. що місячно. Загальна сума отрим аного позивачкою підвищення до пенсії в 2007 році складає 240 гр н. 45 коп. При цьому, нарахуванн я зазначених сум відповідач здійснював на підставі ст.111 З акону України "Про державний бюджет на 2007 рік".

Тоді як, виходячи з приписів ч.2 статті 152 Конституції Украї ни відповідач повинен був з 09. 07.2007 року нараховувати та сплач увати позивачці доплату до п енсії, передбачену статтею 6 З акону України "Про соціальни й захист дітей війни", оскіль ки з моменту ухвалення Конст итуційним Судом України ріше ння щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону Украї ни "Про державний бюджет Укра їни на 2007 рік" ця норма втратила чинність та не підлягала зас тосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповід ності з приписами діючої нор ми статті 6 Закону України "Пр о соціальний захист дітей ві йни", нараховувати та здійсню вати позивачці відповідні до плати.

Щодо доводів відповідача с тосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин статті 28 Закон у України "Про загальнообов'я зкове державне пенсійне стра хування", суд зазначає наступ не.

Сторонами по справі не запе речується, що позивачка, відп овідно до статті 6 Закону Укра їни "Про соціальний захист ді тей війни" має право на отрима ння доплати до пенсії у розмі рі 30 відсотків мінімальної п енсії за віком.

За чинним законодавством р озмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими стат тею 28 Закону України "Про зага льнообов'язкове державне пен сійне страхування", іншого но рмативно-правового акта, яки й би визначав цей розмір або в становлював інший розмір, не має.

З огляду на викладене, суд в важає необґрунтованими дово ди відповідача щодо застосув ання положення ч.3 статті 28 заз наченого Закону, з якої випли ває, що мінімальний розмір пе нсії за віком, встановлений а бзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Зак оном, оскільки наявність так ої норми та відсутність іншо го мінімального розміру пенс ії за віком не є підставою для відмови в реалізації позива чкою конституційної гарант ії, встановленої ст.46 Конститу ції України та права на отрим ання доплати до пенсії, перед баченої статтею 6 Закону Укра їни "Про соціальний захист ді тей війни".

Суд вважає за необхідне зас тосувати саме частину 1 статт і 28 Закону України "Про загаль нообов'язкове державне пенсі йне страхування", оскільки в д аному випадку мінімальний ро змір пенсії за віком викорис товується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а ли ше як коефіцієнт для визначе ння розміру щомісячної допла ти до пенсії, передбаченої За коном України "Про соціальни й захист дітей війни", оскільк и цей закон передбачає в якос ті критерію визначення розмі ру щомісячної доплати до пен сії, що на думку суду, не супер ечить вимогам частини 3 статт і 28 Закону України "Про загаль нообов'язкове державне пенсі йне страхування".

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положенн я "Про Пенсійний фонд України " і здійснює свої повноваженн я на підставі п.15 зазначеного положення через створені в у становленому порядку його те риторіальні управління. Відп овідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державн е пенсійне страхування" ріше ння про призначення та перер ахунок пенсій приймаються ра йонними управліннями Пенсій ного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Тер иторіальним управлінням Пен сійного фонду України за міс цем проживання ОСОБА_1 - є У правління Пенсійного фонду У країни в Балаклійському райо ні.

Суд вважає безпідставними заперечення відповідача щод о невизначеності на законода вчому рівні питання відносно органу, на який покладено обо в'язок здійснення виплат під вищення до пенсії особам, які мають статус "дитина війни".

Враховуючи викладене вище , суд прийшов до висновку, що о бов'язок по нарахуванню та ви платі доплати до пенсії пози вачці, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальн ий захист дітей війни" поклад ено на Управління Пенсійного фонду України в Балаклійськ ому районі, за місцем прожива ння останьої.

Крім того, суд вважає безпід ставними посилання відповід ача на відсутність коштів що до забезпечення виплат зазна ченої доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції Украї ни визначено, що конституцій ні права і свободи гарантуют ься. Таким чином, держава взял а на себе зобов'язання забезп ечити реалізацію громадянам и своїх конституційних прав.

За змістом ч. 1 статті 46 Конст итуції України громадяни маю ть право на соціальний захис т, що включає право на забезпе чення їх у старості та в інших випадках, передбачених зако ном.

Законом України "Про соціал ьний захист дітей війни" реал ізовано конституційне право на соціальний захист громад ян, які мають статус "дитини ві йни", серед яких їм надано прав о на отримання 30 відсотків до плати до пенсії.

Суд звертає увагу на те, що р еалізація особою права, що по в'язане з отриманням бюджетн их коштів, яке базується на сп еціальних та чинних на час ви никнення спірних правовідно син нормативно-правових акті в національного законодавст ва, не може бути поставлена у з алежність від бюджетних асиг нувань, тобто посилання орга нами державної влади на відс утність коштів як на причину невиконання своїх зобов'яза нь, судом не приймається до ув аги. Так, наприклад, у справі "К ечко проти України" Європейс ький Суд з прав людини конста тував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигну вань, оскільки органи держав ної влади не можуть посилати сь на відсутність коштів як н а причину невиконання своїх зобов'язань.

Правовідносини, що виникаю ть в процесі реалізації прав а на отримання надбавки до пе нсії основані на принципі юр идичної визначеності. Зазнач ений принцип не дозволяє дер жаві посилатися на відсутніс ть певного нормативного акта , який визначає механізм реал ізації прав та свобод громад ян, закріплених у конституці йних та інших актах. Як свідчи ть позиція Суду ЄС у справі Yvon ne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юр идичної визначеності означа є, що зацікавлені особи повин ні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою , навіть якщо такі зобов'язанн я містяться в законодавчому акті, який загалом не має авто матичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'яз ана з іншим принципом - відпов ідальності держави, який пол ягає у тому, що держава не може посилатися на власне поруше ння зобов'язань для запобіга ння відповідальності. При ць ому, якщо держава чи орган пуб лічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку ц е надання дітям війни надбав ок до пенсії, така держава чи о рган вважатимуться такими, щ о діють протиправно, якщо вон и відступлять від такої полі тики чи поведінки, зокрема, що до фізичних осіб без завчасн ого повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці , оскільки схвалення такої по літики чи поведінки дало під стави для виникнення обґрунт ованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання дер жавою чи органом публічної в лади такої політики чи повед інки.

Враховуючи, що держава взял а на себе обов'язок щодо випла ти позивачці 30 відсотків доп лати до пенсії та поклала вик онання цього обов'язку на цен тральний орган виконавчої вл ади - Пенсійний фонд України, я кий діє через свої місцеві ор гани, що входять в систему йог о органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування ц их коштів та їх виплати, суд вв ажає, що вони не виконали свої повноваження без поважних п ричин.

Відповідачем не доведено т а не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для за безпечення виконання поклад еного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати пози вачці доплати до пенсії у роз мірі 30 відсотків від мінімал ьної пенсії за віком.

Суд вважає необхідним, на пі дставі ч.2 ст.11 КАС України, вийт и за межі позовних вимог та ви знати протиправною бездіяль ність УПФУ в Балаклійському районі, по не виконанню з 09.07.2007 р оку по 31 грудня 2007 року приписі в статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей вій ни", яка призвела до порушенн я прав позивачки на своєчасн е нарахування та отримання д оплати до пенсії в належному розмірі.

Посилання відповідача на н аявність підстав для відмови в задоволенні позову через п ропущення позивачкою строку звернення до адміністративн ого суду з позовом є безпідст авними.

Судом встановлено, що позив ачка з 09.07.2007 року мала право на п ідвищення пенсії і обґрунтов ано сподівалась на отримання пенсії в належному розмірі. Порушення прав позивачки, за захистом яких вона звернула сь до Харківського окружного адміністративного суду в ли стопаді 2008 року /а.с.1,4 /, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинил ось 01.01.2008 року після внесення зм ін до Закону України "Про соці альний захист дітей війни". Та ким чином, суд не вбачає пропу щення позивачкою строку звер нення до суду за захистом сво го права.

Судові витрати по справі пі длягають розподілу у відпові дності до ч.1 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 22, 46, ч. 2 ст. 152 Консти туції України, ст.ст. 6, 7 Закону України "Про соціальний захи ст дітей війни", Законом Украї ни "Про Державний бюджет Укра їни на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-V, Р ішенням Конституційного суд у України у справі за констит уційним поданням 46 народних д епутатів України щодо відпов ідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої ста тті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пункт ів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, ста тей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Д ержавний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гар антії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ст. 28 Закону України "Про з агальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон ом України "Про Державний бюд жет на 2006 рік" від 20.12.2005 року Закон ом України "Про внесення змін до Закону України "Про Держав ний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 рок у, Законом України "Про викона ння рішень та застосування п рактики Європейського суду з прав людини", Положення про Пе нсійний фонд України, затвер дженого Указом Президента Ук раїни від 01.03.2001 року за № 121/2001, ст. с т. 1, 3, ч.2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 1 62, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною безд іяльність Управління Пенсій ного фонду України в Балаклі йському районі Харківської о бласті по не виконанню з 09 лип ня 2007 року приписів статті 6 Зак ону України "Про соціальний з ахист дітей війни", яка призве ла до порушення прав ОСОБА_ 1 на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенс ії в належному розмірі за пер іод з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов'язати Управління Пен сійного фонду України в Бала клійському районі Харківсь кої області здійснити перера хунок пенсії ОСОБА_1 з під вищенням її на 30 відсотків мі німальної пенсії за віком з р озміру, встановленого ч.1 ст.28 З акону України "Про загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплачених сум та провести в ідповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 ро ку.

В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ОСОБ А_1 витрати по сплаті судово го збору у розмірі 3 гривні 40 ко пійок.

Повний текст постанови виг отовлено 02 листопада 2009 року.

Постанова може бути оска ржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційног о адміністративного суду чер ез Балаклійський районний су д Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня с кладення її в повному обсязі заяви про апеляційне оскарж ення і поданням після цього п ротягом 20 днів апеляційної ск арги, з подачею її копії до апе ляційної інстанції або в пор ядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя