Постанова

від 09.12.2009 по справі 2-а-2638/09

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-а-2638/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2009 року Жовтневий рай онний суд м. Харкова

у складі: головуючого - суд ді Кириченко О.Д.

при се кретарі - Нестеровській Л.В .,

розглянувши в порядку пи сьмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пен сійного Фонду України в Жовт невому районі м. Харкова про п оновлення пропущеного строк у для звернення до суду та зоб ов'язання здійснити перераху нок та нарахування недоплаче ної щомісячної державної соц іальної допомоги "дітям війн и", суд -

ВСТАНОВИВ :

До суду з адміністративн им позовом звернулась ОСОБ А_1 до Управління Пенсійног о Фонду України в Жовтневому районі м. Харкова та просила п остановити рішення, на підст аві якого зобов' язати відпо відача здійснити перерахуно к пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нара хування і виплати на її корис ть недоплачену їй, як дитині в ійни щомісячну державну соці альну допомогу за період з 01.01.2 008 року до 31.12.2008 року.

Свої вимоги позивач обґрун товує тим, що вона народилася у 1937 році, відповідно до ст. 1 Зак ону України № 2195-1V від 18.11.2004 року « Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідн о зі ст. 6 даного Закону с 01.01.2006 ро ку їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомог а у розмірі 30 відсотків мініма льної пенсії за віком. Однак, в ідповідач у повному обсязі щ омісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенс ії за віком позивачу не випла чує, у зв' язку з чим вона виму шена звернутися до суду з дан им позовом.

Сторони в судове засідання не з' явилися, просили слуха ти справу за їх відсутністю. В ідповідач крім того, просив у задоволенні позову відмовит и у повному обсязі.

Враховуючи, що всі ос оби, які беруть участь у справ і заявили клопотання про роз гляд справи за їх відсутност і, то суд у відповідності з ч.3 с т. 122 КАС України, ухвалив прово дити судовий розгляд справи в порядку письмового провадж ення.

Суд, дослідивши матер іали справи, вважає, що позовн і вимоги ОСОБА_1 підлягаю ть частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, 1937 року нар одження перебуває на обл іку в УПФУ в Жовтнево му районі м. Харкова та віднос иться до категорії громадян, яким встановлено статус «дитина війни», що вибачаєть ся з копії довідки пенсійног о фонду.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195-IV , позивач має право на отр имання державної соціальної грошової допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віко м.

Як вибачається з листа УПФУ в Жовтневому районі м. Харков а відповідач не здійснює поз ивачу зазначені виплати, пос илаючись на відсутність у нь ого коштів на ці виплати та на невизначеність розрахунков ої величини (мінімальної пен сії за віком) для розрахунку п ідвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус ді тей війни.

Згідно ст. 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195-IV , фі нансове забезпечення держав них соціальних гарантій, пер едбачених цим Законом, здійс нюється за рахунок коштів Де ржавного бюджету України.

Відповідач просить суд пос тановити рішення, на підстав і якого зобов' язати відпові дача здійснити перерахунок п енсії з підвищенням її на 30% мі німальної пенсії за віком та провести відповідні нарахув ання і виплати за 2008 рік.

Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державн ий бюджет на 2008 рік та про внесе ння змін до деяких законодав чих актів України» текст ста тті 6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни» в икладено в наступній редакці ї. Дітям війни (крім тих, на яки х поширюється дія Закону Укр аїни «Про статус ветеранів в ійни, гарантії їх соціальног о захисту») до пенсії або щомі сячного довічного грошового утримання чи державної соці альної допомоги, що виплачує ться замість пенсії, виплачу ється підвищення у розмірі н адбавки, встановленої для уч асників війни. Ветеранам вій ни, які мають право на отриман ня підвищення до пенсії або щ омісячного довічного грошов ого утримання чи державної с оціальної допомоги, що випла чується замість пенсії, відп овідно до цього Закону та Зак ону України «Про статус вете ранів війни, гарантії їх соці ального захисту» дане підвищ ення провадиться за їх вибор ом згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституцій ними поданнями Верховного Су ду України щодо відповідност і Конституції України (конст итуційності) окремих положен ь ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 ро зділу 2, пункту 3 розділу 3 Закон у України «Про Державний бюд жет України на 2008 рік та про вне сення змін до деяких законод авчих актів України» і 101 наро дних депутатів України щодо відповідності Конституції У країни (конституційності) по ложень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 р озділу 2 Закону України «Про Д ержавний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до де яких законодавчих актів Укра їни» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таки м, що не відповідає Конституц ії України (є неконституційн им) положення п.п.41 розділу 2 Зак ону України «Про Державний б юджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішення Конституційного С уду України у цій справі тако ж має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдик ції при розгляді ними позові в у зв' язку з правовідносин ами, які виникли внаслідок ді ї положень статей зазначеног о закону, що визнані неконсти туційними. Рішення Конституц ійного Суду України є обов'яз ковим до виконання на терито рії України, остаточним і не м оже бути оскаржене.

Виходячи із системного ана лізу зазначених норм законод авства, рішення Конституційн ого Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституці ї України, відповідач повине н був з 22.05.2008 року нараховувати та сплачувати позивачу допла ту до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» в ред акції, яка діяла до 01.01.2008 року, ос кільки з моменту ухвалення К онституційним Судом України рішення щодо неконституційн ості п.п.41 розділу 2 Закону Укра їни «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук раїни», ця норма втратила чин ність та не підлягала застос уванню.

Пунктом 8 постанови Кабінет у Міністрів України від 28 трав ня 2008 р. за № 530 «Деякі питання со ціального захисту окремих ка тегорій громадян» встановле но розмір підвищення до пенс ії дітям війни: з 22 травня - 48, 1 гривні, з 1 липня - 48, 2 гривні, з 1 жо втня - 49, 8 гривні, що складає 10% прожиткового мінімуму, встан овленого для осіб, які втрати ли працездатність.

Однак, Законом України «Про соціальний захист дітей вій ни» встановлено розмір підви щення до пенсії дітям війни н а рівні 30 % мінімальної пенсії за віком, а не на рівні 10 % прожи ткового мінімуму встановлен ого для осіб, які втратили пра цездатність.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни» державні со ціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом, не м ожуть бути обмежені або скас овані іншими нормативно-прав овими актами.

Отже, виходячи з вимог ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни» та п ринципу верховенства закону над підзаконними нормативни ми актами, відповідач з 22.05.2008 ро ку мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни», нара ховувати та здійснювати пози вачу доплату до пенсії у розм ірі 30 % мінімальної пенсії за в іком, а не здійснювати таку д оплату згідно положень п. 8 пос танови Кабінету Міністрів Ук раїни від 28 травня 2008 р. за № 530 та п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рі к та про внесення змін до деяк их законодавчих актів Україн и», який втратив чинність з мо менту прийняття Конституцій ним судом України рішення пр о неконституційність даного Закону.

Постановою Кабінету Мі ністрів України від 28 травня 2 008 р. за № 530 «Про деякі питання со ціального захисту окремих ка тегорій громадян» встан овлюється не розмір мінімаль ної пенсії з якого обчислюєт ься доплата особам, які мають статус «дитини війни», а конк ретний розмір такої доплати, що суперечить змісту ст. 6 «Пр о соціальний захист дітей ві йни» від 18.11.2004 № 2195-IV, якою вст ановлюється розмір такої доп лати у відповідності до 30% мінімальної пенсії за віко м.

Таким чином, згідно вимог ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» відп овідач повинен нарахувати п озивачу підвищення до пенсі ї у розмірі 30 % мінімальної пен сії за віком, а при виплаті так ого нарахування врахувати вж е виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми п ідвищення до пенсії.

За чинним законодавством р озмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загально обов' язкове державне пенсі йне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV , іншого нормативно-п равового акта, який би визнач ав цей розмір або встановлюв ав інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд н е погоджується з доводами ві дповідача про те, що, мінімаль ний розмір пенсії за віком, вс тановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 зазначеного Закону , застосовується виключно дл я визначення розмірів пенсії , призначених згідно з цим Зак оном, оскільки наявність так ої норми та відсутність іншо го мінімального розміру пенс ії за віком не є підставою для відмови в реалізації позива чем конституційної гарантії , встановленої ст. 46 Конституц ії України та права на отрима ння доплати до пенсії, передб аченої ст. 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» від 18.11.2004 № 2195-IV .

Крім того, суд вважає безпід ставними заперечення відпов ідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покл адено обов' язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дити ни війни.

Судом вірогідно встановле но, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Жов тневому районі м. Харкова та відноситься до катего рії громадян, яким встановле но статус «дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни» від 18.11.2004 № 219 5-IV позивач має право на от римання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенс ії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положенн я Про Пенсійний фонд України , затвердженого Указом Прези дента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваж ення на підставі п. 15 зазначен ого положення через створені в установленому порядку йог о територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов' язкове д ержавне пенсійне страхуванн я» рішення про призначення т а перерахунок пенсій приймаю ться районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонер ів.

Суд вважає безпідставним п осилання відповідача на відс утність коштів щодо забезпеч ення виплат зазначеної допла ти до пенсії.

Статтею 22 Конституції Украї ни визначено, що конституцій ні права і свободи гарантуют ься. Таким чином, держава взял а на себе зобов' язання забе зпечити реалізацію громадян ами своїх конституційних пра в.

За змістом ч.1 ст. 46 Конституц ії України громадяни мають п раво на соціальний захист, що включає право на забезпечен ня їх у старості та в інших вип адках, передбачених законом.

Законом України «Про соціа льний захист дітей війни» ре алізовано конституційне пра во на соціальний захист гром адян, які мають статус «дитин и війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст.6 Констит уції України органи законода вчої, виконавчої та судової в лади здійснюють свої повнова ження у встановлених Констит уцією межах і відповідно до з аконів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затв ердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №12/2001 Пе нсійний фонд України є центр альним органом виконавчої вл ади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов' язо к щодо: призначення пенсії; пі дготовки документів для її в иплати; забезпечення своєчас ного і в повному обсязі фінан сування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в районах, містах і район ах у містах, затвердженого по становою правління Пенсійно го фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, міст ах і районах у містах є органа ми Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно гол овним управлінням цього фонд у в Автономній Республіці Кр им, областях, містах Києві та С евастополі, що разом з цими уп равліннями утворюють систем у органів Пенсійного фонду У країни та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов' язок по нарахув анню та виплати доплати до пе нсії, яка передбачена Законо м України «Про соціальний за хист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фо нду України.

Враховуючи, що держава взял а на себе обов' язок щодо вип лати позивачу 30% доплати до пе нсії та поклала виконання ць ого обов' язку на центральн ий орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві орган и, що входять в систему його ор ганів, але вони не вчинили жод ної дії для нарахування цих к оштів та їх виплати, суд вважа є, що вони не виконали своїх по вноважень без поважних причи н.

Виходячи із системного ана лізу приписів Конституції Ук раїни та наведених нормативн о-правових актів, суд вважає б езпідставними посилання від повідача на відсутність кошт ів, як на обґрунтування право мірності невиконання своїх з обов' язань перед позивачем .

Крім того, відповідачем, в п орушення ч. 2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду до казів щодо вчинення будь-яки х дій для забезпечення викон ання покладеного на нього об ов' язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мініма льної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у в ідповідача, який не вчинив жо дної дії щодо їх отримання дл я забезпечення виконання сво їх зобов' язань або невикона ння іншим органом виконавчої влади свого обов' язку щодо виділення коштів на здійсне ння позивачу виплат, гаранто ваних йому Конституцією Укра їни, не є підставою для відмов и в задоволенні позову та виз нання правомірними дій або б ездіяльності відповідача.

Таким чином, суд дійшов до в исновку, що обов' язок по нар ахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбач еної ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війн и» від 18.11.2004 № 2195-IV поклад ено на УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова , за місц ем проживання позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конститу ції України, ст.ст. 3, 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону Укра їни “Про загальнообов' язко ве пенсійне страхування”, ст . ст. 2, 3, 6-9, 11, 17, 69-71, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративни й позов ОСОБА_1 до Управлі ння Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Харков а про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов' язання здійснити перерахунок та нарахування н едоплаченої щомісячної держ авної соціальної допомоги «д ітям війни» - задоволь нити частково.

Визнати бездіяльність Уп равління Пенсійного фонду Ук раїни в Жовтневому районі м. Х аркова протиправною.

Зобов' язати Управління П енсійного фонду України в Жо втневому районі м. Харкова зд ійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пен сії за віком з розміру, встано вленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов' язкове п енсійне страхування” та пров ести відповідні виплати за п еріод з 22 травня 2008 року по 31 гру дня 2008 року.

В іншій частині позовних ви мог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ж овтневому районі м. Харкова п ро стягнення недоплаченої що місячної державної соціальн ої допомоги за 01.01.2008 року по 21.05.2008 р оку відповідно до Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» - відмовити.

Постанова може бути оскарж ена до Харківського апеляцій ного адміністративного суду через Жовтневий районний су д м. Харкова шляхом подачі зая ви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і поданням піс ля цього протягом 20 днів апеля ційної скарги, або в порядку ч . 5 ст. 186 Кодексу Адміністративн ого судочинства України.

Головуючий суддя О.Д. Кирич енко