Вирок

від 03.07.2008 по справі 1-29/08

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н

Е М  У К Р А Ї Н И

3 липня 2008 року                                     Новгородківський районний суд

                                                                   Кіровоградської області

в складі:    головуючої

судді                   Сосновської Л.І.,

                   при

секретарі               Гуземі Т.А.,

                   за

участю прокурора  Кія А.О.,

                   адвоката-захисника       ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в

смт. Новгородка кримінальну справу по обвинуваченню    ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, с. Іллічівка, Пахтааральського району, Сирдар'їнської області, Російської

Федерації, українця, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, одруженого,

освіта повна вища, директор ТОВ «Либідь», 

раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України,

В С Т А

Н О В И В:

         Підсудний,

працюючи директором товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь», вчинив

грубе порушення законодавства про працю, тобто використовував найману працю

працівника без належного оформлення.

         Злочин

вчинено за наступних обставин:

         Підсудний є

засновником ТОВ «Либідь», яке діє на підставі статуту із змінами,

зареєстрованими Новгородківською районною державною адміністрацією 3.07.2006

року, реєстраційний НОМЕР_1, а також на підставі розпорядження засновника ТОВ

«Либідь» № 1 від 3.07.2006 року є директором вказаного товариства.

         22.02.1999

року ТОВ «Либідь»  ідентифікаційний  код юридичної особи № 23900887, згідно запису

про включення відомостей про юридичну особу до єдиного державного реєстру

НОМЕР_1, зареєстровано в державному реєстрі та взято на облік Новгородківським

відділенням Кіровоградської НДПІ, як платник єдиного податку суб'єктом малого

підприємництва - юридичною особою.

         ТОВ

«Либідь» створено з метою комерційної, виробничо-господарської,

консультативної, наукової та іншої діяльності, спрямованої на надання послуг,

виробництво товарів народного споживання, їх реалізації, а також здійснення

зовнішньоекономічної діяльності й одержання прибутку.

         При

здійсненні підприємницької діяльності підсудний, будучи службовою особою, що

наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими

функціями, в тому числі щодо прийняття на роботу та звільнення працівників, з

метою ухилення від сплати податків та необхідних платежів, передбачених Законом

України «Про податок з доходів громадян», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на

випадок безробіття», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у

зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими

народженням та похованням», умисно грубо порушив законодавство України про

працю.

         У лютому

2007 року підсудний за усною домовленістю з потерпілим ОСОБА_3 прийняв

останнього на роботу в ТОВ «Либідь» завідуючим магазином і металоскладом та

уклав з ним договір про повну матеріальну відповідальність від 14.02.2007 року,

визначивши оплату праці у розмірі 25,00 грн. в день. При цьому наказ про

прийняття потерпілого на роботу не видав. На таких умовах потерпілий

пропрацював в ТОВ «Либідь» до жовтня 2007 року. За час його роботи ОСОБА_2 будь-які

документи щодо об'єму та розрахунку за виконанні роботи не складав, обов'язкові

податки, збори, страхові збори та платежі не сплачував.

         Таким

чином, підсудний порушив ст. 24 Кодексів Законів про Працю України, якою

передбачено укладання трудового договору у письмовій формі з найманим

працівником, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено,

що власник зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником

роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці, ст. 94 Кодексів Законів

про Працю України, згідно якої передбачені розмір та виплата заробітної плати

найнятому працівнику.

         Вказаними

діями підсудний порушив передбачені Конституцією України гарантії і права

громадянина на працю, соціальне страхування та на пенсійне забезпечення, чим

позбавив потерпілого ОСОБА_3 наданого йому законодавством України права на

реалізацію та користування трудових гарантій і свобод.

         Допитаний в

судовому засіданні підсудний вину в скоєному злочині не визнав, суду пояснив,

про те, що він є одночасно засновником та директором ТОВ «Либідь». На початку

2007 року у нього з потерпілим відбулася розмова про надання останньому  можливості працювати в товаристві. Були

обумовленні суттєві умови прийняття на роботу та її оплата. Спочатку ОСОБА_3

погодився на прийняття його на роботу і тому 14 лютого 2007 року з ним був

укладений письмовий договір про повну матеріальну відповідальність, в якому зі

слів потерпілого були вказані місце проживання, серія, номер і дата видачи

паспорта, номер ідентифікаційного коду. Потерпілий отримав другий  екземпляр договору, але на другий день

відмовився від працевлаштування, пояснивши, що він не може надати трудову

книжку, так як стоїть на обліку як безробітній і зобов'язаний кожного

місяця  надавати її в Новгородківський

центр зайнятості. При цьому звернувся до підсудного з проханням дозволити йому

використовувати майстерню для виготовлення деяких виробів з металу для

особистих цілей, на що отримав згоду. Сам підсудний також працював як

підприємець - фізична особа, приймаючи замовлення на виготовлення парканів та

воріт. Більше того, за згодою ОСОБА_3, останній виготовив йому металевий

паркан, за що підсудний сплатив йому 400,00 грн.  В зв'язку з тим, що підсудний використовував

майстерню для виконання деяких замовлень, то він з ТОВ «Либідь» 1 березня 2007

року уклав договір оренди приміщення з оплатою 50,00 грн. в місяць.

Використовуючи приміщення, як фізична особа, підсудний за весь час його

використання сплачував оренду в касу ТОВ «Либідь». З червня 2007 року підсудний

намагався зареєструвати свою підприємницьку діяльність, але в зв'язку з

технічними проблемами забезпечення місця державного реєстратора

Новгородківської районної державної адміністрації його підприємницька

діяльність була зареєстрована 30 вересня 2007 року.

         Просив суд

виправдати його, так як відносно ОСОБА_3 він діючого трудового законодавства не

порушував. Суду заявив, що ОСОБА_3 вчинив на нього наклеп, так як свого часу

він не надав потерпілому довідку, яка б надавала йому  можливість отримати пільгову пенсію.

Але вина підсудного в скоєні злочину доведена в судовому

засіданні поясненнями потерпілого, свідків.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що в лютому 2007 року

він звернувся до ОСОБА_2, який є директором ТОВ «Либідь», з проханням

влаштуватися на роботу. Йому було запропоновано посаду завідуючого магазином та

металоскладом. Прийнявши його на роботу, ОСОБА_2, як директор ТОВ «Либідь»

уклав з ним договір про повну матеріальну відповідальність. Про те, що вони

будуть працювати як дві фізичні особи розмови не було. За проханням підсудного

ОСОБА_3 виконував роботи  і

зварювальника, роботи по обробці металів та виготовлення металовиробів, приймав

замовлення від громадян, отримував від них кошти, які в кінці дня передавав

підсудному. Всього ОСОБА_3 пропрацював в ТОВ «Либідь» з лютого по жовтень 2007

року. Перші два місяці він не отримував заробітну плату. Пізніше ОСОБА_2 став

виплачувати йому по 25,00 грн. в день. Коли укладався договір про повну

матеріальну відповідальність, потерпілий надав підсудному свій паспорт,

ідентифікаційний код, трудову книжку, але ОСОБА_2 відмовився оформити його на

роботу офіційно, пояснивши, що в такому випадку йому доведеться сплачувати

великі розміри податків. Багато коштів доводиться сплачувати за електроенергію,

на закупівлю металу. Просив суд заявлений позов задовольнити. Стягнути з

ОСОБА_2 на його користь  2000,00 грн.

заробітної  плати, яку він не

отримав  і 2000,00 грн. моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_4, допитаний у судовому засіданні, пояснив,

що на весні 2007 року ОСОБА_2 запропонував йому працювати в ТОВ «Либідь» водієм

автомобіля «КАМАЗ». Він погодився і почав працювати. Після того як свідок

приступив до роботи, підсудний сказав йому написати заяву про прийом на роботу

і сказав розмір заробітної плати яку свідок буде отримувати. Проте,

запропонована заробітна плата свідка не влаштувала і він перестав працювати в

товаристві. Коли свідок працював, то бачив на території товариства працюючими

ОСОБА_3 і ОСОБА_5 по обробці металу та виготовленню метало виробів. Чи були

вони оформлені на роботу офіційно - свідкові невідомо.

Свідок ОСОБА_6, суду пояснив, що ОСОБА_3 є його рідний

дядько. Свідку відомо, що на протязі значного періоду часу потерпілий ніде не

працював. Коли свідок довідався про те, що підсудний вирішив відкрити цех по

виготовленню металовиробів, то запропонував ОСОБА_2 взяти на роботу

потерпілого. ОСОБА_3 прийшов в товариство і підсудний запропонував підписати

йому трудову угоду. ОСОБА_3 спочатку погодився, а потів відмовився від

укладання такої угоди, так як перебував на обліку в Новгородківському центрі

зайнятості і розмір заробітної плати його не влаштовував.

Свідок ОСОБА_7, суду пояснив, що наприкінці весни 2007

року він звернувся до ОСОБА_2 з проханням виготовити металеві ворота.   ОСОБА_2 погодився виконати його замовлення у

зв'язку з цим він дам завдаток, його замовлення було виконано через тиждень.

Хто саме виконував роботи по виготовленню замовлених ним воріт свідок не знає.

Під час виконання замовлення свідок декілька разів приїжджав до приміщення, в

якому виготовлялися ворота, зустрічався з ОСОБА_2 В середині виробничого

приміщення бачив працюючих ОСОБА_3 і ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_8, суду пояснила, що в травні 2007 року вона

звернулася до ОСОБА_2 виготовити їй металеві ворота з калиткою. Її замовлення

було виконано в червні 2007 року. Коли зверталася до ОСОБА_2, то в приміщенні,

де здійснювалась обробка металу, працювало два чоловіки, один з них - ОСОБА_3

Як звати іншого - їй невідомо. Хто особисто виконував її замовлення - їй

невідомо. Розрахунок за виготовлення воріт вона провела з ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_9, суду пояснив, що восени 2007 року ОСОБА_3

запропонував робити йому зварювальником, а також виконувати ковальські роботи

на території «Агропромтехніки». Свідок разом з ОСОБА_6 установили устаткування

для виконання вказаних робіт і під час виконання цих робіт він бачив ОСОБА_3

Які роботи виконував ОСОБА_3 - свідок не знає. Свідок пропрацював у ОСОБА_6

декілька тижнів і вони розійшлися,  так

як не підійшов рівень кваліфікації свідка, як зварювальника.

Свідок ОСОБА_10, суду пояснив, що підсудного він знає.

Декілька разів він заходив в цех, який належить ТОВ «Либідь» і в якому

здійснювалися роботи по виготовленню металовиробів. В цьому цеху він бачив, як

працювали ОСОБА_3 та ОСОБА_2 На початку літа 2007 року свідок купив у ОСОБА_3

метал. На яких умовах знаходився в цеху ОСОБА_3 - свідок не знає.

Свідок ОСОБА_11, суду пояснила, що в червні 2007 року її

прийняв на роботу завідуючою складу в ТОВ «Либідь» директор ОСОБА_2 На цій

посаді вона пропрацювала декілька днів, а потім фактично виконувала роботу

прибиральниці, так як не мала досвіду роботи з документами. Була звільнена з

роботи за власним бажання 1 липня 2007 року. Коли її приймали на роботу

завідуючою складу, то договору про повну матеріальну відповідальність не

укладала, акт прийому-передачі матеріальних цінностей не підписувала.

Свідок ОСОБА_12, суду пояснив, що в липні 2007 року він

звернувся до ОСОБА_2 з проханням взяти його на роботу в ТОВ «Либідь». Підсудний

відповів, що в товаристві роботи немає, але запропонував виготовити особисто

для нього невеличкий металевий паркан. Свідок погодився і протягом місяця

виконав заявлену роботу, за щ підсудний заплатив йому гроші. Свідкові відомо

про те, що ОСОБА_3 працював на посаді комірника, так як брав у нього метал для

виготовлення замовлення ОСОБА_2 У ОСОБА_3 були ключі від складу, а також він

виконував зварювальні роботи. ОСОБА_2 виготовляв креслення металевих виробів,

робив заготовки. На яких умовах працював ОСОБА_3 - свідкові невідомо.

Свідок ОСОБА_13, суду пояснила, що вона працює на посаді

головного спеціаліста Новгородківського центру зайнятості і веде облік

громадян, які звертаються до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

ОСОБА_3 звернувся до центру зайнятості в грудні 2006 року з метою пошуку роботи

і знятий по його заяві в грудні 2007 року. Протягом вказаного періоду ОСОБА_3

щомісячно приходив у центр зайнятості на прийом. З собою мав паспорт, трудову

книжку. Протягом вказаного періоду отримував матеріальну допомогу по безробіттю

в сумі  160,00 грн. щомісячно.

Свідок ОСОБА_14, суду пояснила, що вона працювала

державним інспектором праці  і за

дорученням прокуратури Новгородківського району і за участю її представника, у

грудні 2007 року робила перевірку додержання законодавства про працю,

загальнообов'язкове соціальне страхування в ТОВ «Либідь», засновником і

директором якого є ОСОБА_2  За

результатами перевірки нею було зроблено висновок про порушення вимог ст.ст.

21,24 КЗпП України, а саме відсутність наказу про прийом на роботу ОСОБА_3,

який фактично працював завідуючим магазином та металосклада в ТОВ «Либідь»  і з яким був заключений договір про повну

матеріальну відповідальність.

Крім того, вина підсудного у скоєні злочину доведена

матеріалами кримінальної справи:

 - Заявою

потерпілого ОСОБА_3, в якій вказано, що він був працевлаштований на роботу в

ТОВ «Либідь» в якості завідуючого магазином і складом з оплатою 25,00 грн. в

день;

(а.с. 6)

- договором про повну матеріальну відповідальність від 14

лютого 2007 року, який підписаний адміністрацією в особі ОСОБА_2 і працівником,

який займає посаду завідуючого магазину та металоскладом ОСОБА_3, скріпленого

печаткою ТОВ «Либідь»;

(а.с. 7)

- свідоцтвом про державну реєстрації фізичної особи -

підприємця ОСОБА_2 зареєстрованого 30.09.2007 року;

(а.с. 8)

- свідоцтвом про сплату

єдиного податку від 17.10.2007 року суб'єктом підприємницькою діяльності

ОСОБА_2;

(а.с. 9)

- копіями наказів № 2-К від 1 червня 2007 року, № 3-К від

1 липня 2007 року про зарахування на роботу свідка ОСОБА_11 в якості комірника

і звільнення її за власним бажанням без вказівки про заключення договору про

повну матеріальну відповідальність і складання акту про передачу

товарно-матеріальних цінностей;

(а.с. 10,11)

- повідомленням державного інспектора праці ОСОБА_14,

актом перевірки  додержання законодавства

про працю в ТОВ «Либідь» ОСОБА_2;

 (а.с. 12, 24-25)

- копіями записів із робочого зошиту потерпілого ОСОБА_3,

датованих квітнем-вереснем 2007 року про рух металовиробів, металу зі складу з

вказівкою їх вартості і підписами проти сум зробленим ОСОБА_2

(а.с. 14-23)

- копіями розрахунків сум страхових внесків на

загально-обов'язкове державне

пенсійне страхування, які надсилались ТОВ «Либідь» впродовж 2007 року до

Управління пенсійного фонду в Новгородківському районі, із яких вбачається відсутність

розрахунків сум страхових внесків на працюючого ОСОБА_3;

(а.с. 35-55)

         - довідкою

відділу статистики у Новгородківському районі згідно до якої підприємство ТОВ

«Либідь» протягом 2007 року по формі № 1-ПВ місячна «Звіт с праці» до відділу

статистики не звітувало;

            (а.с. 57)

         - копіями

звітів форми 1-ДФ, які надсилалися ТОВ «Либідь» у продовж 2007 року до

Новгородківського відділення Кіровоградського НДПІ, згідно до яких у І кварталі

2007 року працювало дві особи, у ІІ кварталі - чотири особи, ІІІ кварталі - дві

особи без надання інформації про працюючого ОСОБА_3

(а.с. 59-61)

         -

інформацією Новгородківського районного центру зайнятості про те, що згідно

щоквартальних повідомлень в ТОВ «Либідь» працювало два працівника. ОСОБА_3

перебував на обліку як безробітній з 12.12.2006 року. по 13.12.2007 року.

Допомогу по безробіттю призначено в розмірі 160,00 грн.

(а.с. 63-66)

         - державною

реєстрацією ТОВ «Либідь» як юридичної особи 22.02.1999 року;

(а.с. 68)

- протоколом № 3 від 1 березня 2007 року засідання зборів

засновників ТОВ «Либідь», згідно до якого було надано дозвіл юридичній особі

ТОВ «Либідь» розпочати реконструкцію виробничого приміщення під кузню і його

передачу для безоплатного використання фізичній особі ОСОБА_2;

(а.с. 69)

         - протоколом

№ 1 від 7 липня 2006 року засідання зборів засновників ТОВ «Либідь», яким

підтверджується, що підсудний є директором товариства;

(а.с. 70,71)

         - довідкою

державного реєстратора Новгородківської районної державної адміністрації від

22.01.2008 року, згідно до якої ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа -

підприємець 30.09.2007 року, згідно реєстраційної картки від 28.09.2007 року

заповненою ОСОБА_2;

(а.с. 72,       )

         -  статутом ТОВ «Либідь»;

(а.с. 73-87)

         -

свідоцтвом про право власності на виробничу будівлю, в якій проводилися

зварювальні роботи;

(а.с. 88)

         - договором

оренди приміщення від 1 березня 2007 року в якому проводилися зварювальні

роботи і яке юридична особа ТОВ «Либідь» в особі директора ОСОБА_2 - підсудного

по справі  передає у тимчасове володіння

фізичній особі ОСОБА_2 - підсудному по справі з орендною платою 50,00 грн. в

місяць;

(а.с. 89, 90)

         - актами

про обсяги спожитої електроенергії ТОВ «Либідь» з лютого по грудень 2007 року;

(а.с. 91-101)

         -

протоколом виїмки і огляду речових доказів журналів із записами потерпілого про

реалізацію металовиробів та отримані кошти з 14.02. по 2.11.2007 року,

відповідно до яких підсудний підтвердив, що проти кожної суми стоїть його

особистий підпис;

(а.с. 122, 123-124)

         -  накладними 

№ 1542а від 26.09.2007 року на суму 7641,70 грн.,  від 3.10.2007 року на суму 1351,50 грн.,

згідно до яких у фізичної особи - підприємця ОСОБА_15 потерпілий придбав метал

для ТОВ «Либідь»;

(а.с.             

)

         Аналізуючи

докази в їх сукупності суд дійшов до висновку, що дії підсудного правильно

кваліфіковані по  ч.1 ст.172 КК України,

так як він своїми умисними протиправними діями вчинив грубе порушення

законодавства про працю, тобто використовував найману працю працівника без

належного оформлення.

Підсудний в порушення ст. 21 КЗпП України як власник

підприємства не уклав з потерпілим трудовий договір про працевлаштування. Про

те, що потерпілий фактично був допущений до роботи в якості завідуючого

магазином і металоскладом підтверджується договором про повну матеріальну

відповідальність від 14 лютого 2007 року та журналами із записами про

реалізацію металовиробів і отриманих від замовників коштів, виконаних

потерпілим з 14.02.2007 року по 3.11.2007 року та підписами підсудного про

отримання коштів, які він в судовому засіданні не оспорив.

В порушення ст. 24 КЗпП України підсудний не уклав з

потерпілим трудовий догорів, а фактично допустив його до роботи. При цьому не

проводив перерахувань та сплати обов'язкових податків, зборів, страхових

внесків та платежів, не забезпечив достовірний облік виконуваної працівником

роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці, не складалися відомості

про нарахування та виплату заробітної плати потерпілому, не здійснювалися

відповідні нарахування.

Суд критично віднісся до заяви підсудного про те, що він

і ОСОБА_3 працювали як дві фізичні особи незалежні один від одного і про те, що

він, як фізична особа, надав можливість ОСОБА_3 використовувати приміщення ТОВ

«Либідь» в його особистих цілях, так як подібна заява спростовується

поясненнями потерпілого, свідків, речовими доказами - журналами реєстрації

видачи металевих виробів, металу, які тривалий значний час і підтверджують  заяву потерпілого про те, що він фактично був

прийнятий на роботу.

Крім того, суд критично відноситься до заяви підсудного

про те, що він співпрацював з потерпілим як фізична особа - підприємець, так як

згідно до реєстраційної картки від 28.09.2007 року заповненою особисто

підсудним і є заявою про реєстрацію, він зареєстрований фізичною особою -

підприємцем тільки 30.09.2007 року, а до цього часу виконував тільки функції

директора ТОВ «Либідь».

Посилання підсудного на протокол № 3 від 1 березня 2007

року про засідання зборів засновників ТОВ «Либідь» (а.с. 69), договір оренди

приміщення від 1 березня 2007 року (а.с. 89) 

згідно до яких він діяв як фізична особа,  судом до уваги не беруться, так як

спростовуються фактом його реєстрації фізичного особи - підприємця 30.09.2007

року.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості

вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують

покарання підсудного.

 Підсудний скоїв

злочин, що відноситься до категорії невеликої тяжкості. Винним себе не визнав,

в скоєному не розкаявся. За місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, судом

не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе

призначити підсудному покарання у вигляді штрафу.

По справі потерпілим заявлено цивільний позов про

стягнення заробітної плати в сумі 2000,00 грн. та моральної шкоди в сумі

2000,00 грн. (а.с. 105), який суд вважає за необхідне залишити без розгляду,

так як за текстом цивільного позову і в судовому засіданні потерпілий не надав

суду відповідних розрахунків.

Судові витрати по справі відсутні.

         Речові

докази - журнали реєстрації підлягають зберіганню при матеріалах кримінальної

справи.

         На підставі

викладеного, керуючись  ст.ст.320-324 КПК

України, суд, -

З А С У

Д И В:

         Визнати

ОСОБА_2 винним по ч. 1 ст. 172 КК України і призначити покарання у вигляді

штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що

становить 850,00 грн.

         Міру

запобіжного заходу підписку про невиїзд скасувати після вступу вироку в закону

силу.

         Цивільний

позов  ОСОБА_3 залишити без розгляду.

         Речові

докази:

-    журнал із записами про

реалізовані металовироби та отримані від замовників кошти в період з 14.02.2007

року по 28.05.2007 року;

-    журнал із записами про реалізовані

металовироби та отримані від замовників кошти в період з 08.06.2007 року по 12.09.2007

року;

-    журнал із записами про реалізовані

металовироби та отримані від замовників кошти в період з 13.09.2007 року по

03.11.2007 року

зберігати разом з матеріалами кримінальної справи;

         Вирок може

бути оскаржений протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до

апеляційного суду Кіровоградської області.

       Суддя                                                          Л.І.

Сосновська