Вирок

від 18.04.2007 по справі 1-16/2007

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-16/2007 рік

                                            В И

Р О К

                              І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

18 квітня 2007 року

Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

 головуючого

судді-          Сташків Б.І.

 при секретарі                    Уляшевій М.М.

  прокурора                         Гордєєва Ю.В.

 та

захисника                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті

Бережани кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українка,

громадянка України, освіта середньо-спеціальна, не працюючої, не одруженої,

уродженки м.АДРЕСА_1,

проживає в м. АДРЕСА_2, раніше судимої: 15 березня

2002 року Бережанським районним судом за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням

ст..69 КК України на 2,6 років позбавлення волі;

19 квітня

2006 року Бережанським районним судом за ч.1 ст.296 КК України із застосуванням

ст.75 КК України, з випробуванням, встановивши засудженій іспитовий строк 1 рік

  у вчинені злочину, передбаченого

ч.1 ст.263 КК України,-

В  С  Т 

А  Н  О 

В  И  В  :

                 Підсудня ОСОБА_1

незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігала та збула вибуховий

пристрій.

                 Так, в середині

листопада 2006 року  підсудня перебуваючи

на горищі будинку, в якому вона проживає по вул.АДРЕСА_1, знайшла закриту

скляну банку з речовиною сіро-коричневого кольору, яка є саморобним вибуховим

пристроєм, яку в подальшому, з метою збуту, зберігала по місцю свого проживання.24

листопада 2006 року біля 18 год. 30 хв. працівниками Бережанського РВУ МВС

України, під час проведення оперативної закупки в м. АДРЕСА_1 , у покупця

ОСОБА_3було вилучено скляну банку із сіро-коричневою речовиною, схожою на

вибуховий пристрій, яку йому при проведенні запланованої оперативної закупки

незаконно збула ОСОБА_1

                   Згідно висновку

вибухово-технічної експертизи від 11 грудня 2006 року вищевказана банка із

речовиною сіро-коричневого кольору є саморобним вибуховим пристроєм типу «Ручна

граната».

                В судовому засіданні

підсудня ОСОБА_1 своєї вини у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК

України не визнала, суду пояснила, що дійсно 24 листопада 2006 року працівники

міліції запросили її в приміщення райвідділу, де запропонували їй взяти в них

закриту скляну банку із сіро-коричневою рідиною, схожою на вибуховий пристрій і

передати цю банку раніше невідомому ОСОБА_3, заплативши за це 50 грн.,

пообіцявши, що за це їй нічого не буде, на що вона погодилася, так як в цей час

в неї не було грошей. З цим вибуховим пристроєм вона пішла до дому, біля 18

годин по домовленості на кв. АДРЕСА_1 зайшов ОСОБА_3, після чого вони вийшли на

вулицю, до них підїхали працівники міліції, їх затримали і доставили в

райвідділ міліції. Заперечує, що вибуховий пристрій вона зберігала вдома, її

колишній співжитель ОСОБА_4 хворів туберкульозом, останні 2 роки  не ставав з ліжка, а тому не міг виготовити

вибуховий пристрій.

                 Незважаючи на те,

що підсудна не визнає своєї вини, її винність у вчинені злочину, передбаченого

ч.1 ст.263 КК України підтверджується сукупністю доказів здобутих, як на

досудовому слідстві так і в судовому засіданні.

                  Так, свідок

ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він відповідно до згоди про

добровільну допомогу при проведенні оперативної закупки повинен був брати

участь, як покупець. Йому було присвоєно вигадене ім'я «ОСОБА_2». 23 листопада

2006 року він приїхав в м. Бережани, пішов на продуктовий ринок, де

познайомився із ОСОБА_2, яка мала намір продати рибакам вибуховий пристрій для

браконьєрної риболовлі, попередньо домовившись про купівлю вибухового пристрою.

На слідуючий день, 24 листопада 2006 року біля 17 годин, він прийшов в

Бережанський райвідділ, де йому вручили дві купюри номіналом по 50 грн., які

були позначені при допомозі люмінісцентного олівця словом «Закупка». Після

цього, він пішов на квартиру АДРЕСА_1, де підсудня погодилася продати вибуховий

пристрій, поклавши його в жовтий поліетиленовий пакет. Коли вийшли на вулицю, то

підсудня на його прозьбу відкрила пакет, в якому він побачив скляну банку

наповнену речовиною сірого кольору, яка була закрита кришкою, з якої виходив

фітіль. Він передав ОСОБА_2 гроші на загальну суму 100 грн., які вона поклала в

задню кишеню штанів. В цей час до них приїхали працівники міліції, двоє

понятих, які попросили заїхати разом з ними в райвідділ міліції. Підсудня

ОСОБА_2  в цей час визнавала себе винною,

говорила, що знайшла вибуховий пристрій на стриху, підозрювала, що його

виготовив колишній співжитель, так як він займався  виловом риби браконьєрським способом, вона

мала намір продати цю вибухівку, оскільки 

не було грошей, визнавала, що продала вибухівку за 100 грн., погодилася

добровільно видати гроші. Свідок заперечив пояснення підсудної, що її

попередньо запрошували в приміщення міліції, де вручили їй вибуховий пристрій.

                Свідок ОСОБА_5 в

судовому засіданні пояснив, що 24 листопада 2006 року біля 17 год. до нього

прийшли працівники міліції і запропонували бути понятим при проведенні  оперативної закупки зброї на що він

погодився. В приміщенні міліції ,в його присутності на двох купюрах номіналом

50 грн. було зроблено напис «закупка». Після цього, вказані гроші були вручені

раніше невідомому ОСОБА_3 під кличкою, як він до цього часу його сприймав

«ОСОБА_2». Працівники міліції йому роз'яснили, що вказані гроші

використовуються для оперативної закупки вибухового пристрою у ОСОБА_2, яка

проживає по вул.. АДРЕСА_1. Він з 

працівниками міліції та іншим понятим ОСОБА_6 сіли в машину та поїхали

до будинку, де проживає підсудня, а ОСОБА_3 по кличці «ОСОБА_2» пішов до

підсудньої  робити закупку вибухового

пристрою. Біля 18 год. 30 хв. він бачив, як ОСОБА_3 вийшов з будинку разом з

ОСОБА_2, яка передала йому жовтий пакет, а він передав їй гроші, які підсудня

поклала у задню кишеню штанів. Після цього вони затримали підсудню і ОСОБА_3 і

доставили їх в райвідділ міліції, де ОСОБА_2 добровільно видала гроші-дві

купюри номіналом по 50 гривень, добровільно, без будь-якого тиску, зізналася,

що продала вибуховий пристрій раніше невідомому ОСОБА_3. При огляді жовтого

пакету працівники міліції  вилучили

скляну банку, яка була закрита кришкою, наповнена сірою речовиною, в середині

якої був вмонтований шнурок, зовні схожий на фітіль для запалювання.             

                       Допитаний під

час досудового слідства ОСОБА_6 дав аналогічні пояснення.                                

                        Свідок

ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працює в органах міліції і отримав

інформацію про те, що ОСОБА_1 зберігає по місцю проживання саморобний вибуховий

пристрій і намагається його збути. В зв'язку з цим, було розроблено план

проведення оперативної закупівлі вибухового пристрою та залучено до операції

гр. ОСОБА_3 А.Р., який в подальшому на продовольчому ринку познайомився із

ОСОБА_2, війшов  в довір'я і домовився

про купівлю вибухового пристрою. 24 листопада 2006 року біля 16 год. до нього в

райвідділ міліції прийшов ОСОБА_3, якому в присутності інших працівників

міліції та понятих було позначено дві грошові купюри номіналом 50 грн. та

вручено їх і ОСОБА_3 пішов на вул. АДРЕСА_1 по місцю проживання підсуднього, а

він з понятими поїхали на автомашині. Біля 18 год.30 хв. він побачив, що

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вийшли в двір  біля

свого будинку, де підсудна передала ОСОБА_3 пакет, а він їй гроші. Він з

понятими вилучили пакет у ОСОБА_3  і

запросили підсудню та ОСОБА_3 в райвідділ міліції, на що вони погодилися.  В райвідділі ОСОБА_2 добровільно видала дві

помічені купюри по 50 грн., які знаходилися в задній кишені її штанів. Свою

вину підсудна визнавала повністю, давала вільно пояснення без будь- якого

тиску, активно сприяла слідству у розкритті злочину.

                         Винність

підсудної ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.263 КК України

підтверджується протоколом оперативної закупівлі вибухового пристрою, з якого

вбачається, що 24 листопада 2006 року біля 18 год.30 хв. біля будинку

АДРЕСА_1  було вилучено саморобний

вибуховий пристрій( а.с.7), протоколом виявлення та вилучення у ОСОБА_2 дві

купюри номіналом по 50 гривень(а.с.8), фототаблицями до протоколу виявлення та

вилучення вибухового пристрою та грошових купюр (а.с. 9-11 ). Із змісту

постанови про проведення оперативної закупівлі зброї від 24 листопада 2006 року

проведення оперативної закупівлі саморобного вибухового пристрою було доручено

гр..ОСОБА_3 А.Р. під вигаданим прізвищем « ОСОБА_2» (а.с.4). Для проведення

оперативної закупівлі  вибухового

пристрою було видано дві грошові купюри номіналом по 50 грн.: серії ЗУ №00212933,2005

року, випуску та серії ЕТ № 7703876,2004 року, на лицевій стороні обох купюр

нанесений напис «Закупка», що підтверджується актом позначки грошових коштів

(а.с.5). Під час оперативної закупівлі зброї у ОСОБА_2 були вилучені купюри

номіналом по 50 грн., які співпадають номерами і серії при їх видачі (а.с.6-8).

                          Згідно

висновку вибухово-технічної  експертизи

від 11 грудня 2006 року вилучений у ОСОБА_2 предмет є саморобним вибуховим

пристроєм типу «Ручна граната» і приводиться в дію при допомозі вогневого

способу підриву(а.с.47-58).

                         Сукупність

здобутих доказів в судовому засіданні дають підстави вважати, що ОСОБА_1

незаконно зберігала саморобний вибуховий пристрій, який знайшла на горищі свого

будинку по вул..АДРЕСА_1 і збула його без передбаченого законом дозволу. В

стадії досудового слідства підсудна ОСОБА_1 визнавала себе винною, в своїх

неодноразових поясненнях вказувала, де зберігала вибуховий пристрій, з якою

метою хотіла його продати, коли і кому продала, яку суму отримала,

добровільно  видала гроші (а.с.

12-15,93-94,107, 111). Її пояснення були послідовними, співпадали з іншими

поясненнями свідків та доказами по справі.

                         Суд

критично ставиться до пояснення ОСОБА_2 про те, що органи міліції перед

вчиненням злочину вручили їй вибуховий пристрій оскільки її пояснення

спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, які  приймали участь при затриманні підсудньої,

вилучали в неї гроші, які попередньо були помічені, співпадали з номерами та

серіями купюр виданих ОСОБА_3 перед оперативною закупівлею вибухового пристрою.

Підсудня на незаконне ведення слідства в органи прокуратури не зверталася. Такі

пояснення підсудної направленні на ухилення від кримінальної відповідальності.

                          За таких

обставин, суд прийшов до висновку, що органи досудового слідства вірно

кваліфікували дії підсудної за ч.1 ст.263 КК України, кваліфікуючою ознакою

якого є незаконне, без передбаченого законом дозволу придбання, зберігання та

збут вибухового пристрою.

                          При

призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу

винної, яка характеризується з негативної сторони, ніде не працює, веде

паразитичний спосіб життя, в якості обставин що пом'якшують відповідальність

щире каяття, її вік сімейне положення; в якості обставин, які обтяжують

відповідальність вчинення злочину особою, яка раніше вчиняла злочини і вважає

за необхідне обрати їй міру покарання в місцях позбавлення волі.

                          Враховуючи,  що підсудня 

ОСОБА_1 була засуджена вироком Бережанського районного суду від 19

квітня 2006 року за ч.1 ст.296 КК України на 2 роки обмеження волі із

застосуванням ст..75 КК України з випробуванням, вчинила новий злочин в період

іспитового строку, то суд вважає частково приєднати  до покарання невідбуту частину покарання за

попереднім вироком.

                        На підставі

наведеного та керуючись ст..ст.323,324 КК України, суд,-

                                                      З   А 

С  У  Д 

И  В  :

               Визнати винною

ОСОБА_2 у вчинені злочину передбаченого за ч.1 ст.263 КК України і призначити

їй покарання у вигляді 2(двох) років позбавлення волі.

               На підставі ч.1 ст.71

КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком

Бережанського районного суду від 19 квітня 2006 року, і остаточно

призначити  ОСОБА_2 покарання за

сукупністю вироків  2 (два) роки 6(шість)

місяців позбавлення волі.

                Міру запобіжного

заходу ОСОБА_2 ,  підписку про невиїзд з

постійного місця проживання залишити без змін до вступу вироку в законну силу,

а строк відбуття покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.

                Стягнути із ОСОБА_2

в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області  376,60 грн. за проведення судово-хімічної та

вибухотехнічної експертизи.

                 Речові докази:

вибуховий пристрій «Ручна граната», що знаходиться на зберіганні у ВТВ

НДЕКЦ  при УМВС в Тернопільській

обл.-знищити, люмінесцентний олівець, що зберігається в камері зберігання

речових доказів Бережанського РВ УМВСУ - залишити в їх розпорядженні, а 100

грн., що знаходяться на депозитиві Бережанського РВ УМВС України  повернути УМВС України  в Тернопільській області.

                  На вирок суду може

бути подана апеляційна скарга протягом 15 діб до Тернопільського апеляційного

суду через Бережанський районний суд. 

                   Головуючий по

справі,

                   суддя,-                                                        Б. Сташків.